Ухвала суду № 139111099, 19.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

19 серпня 2026 р. Справа № 902/1691/25

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (вул.Черняховського, 29, м. Київ, 04111; код ЄДРПОУ 41323412)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (вул. Заводська, 7, смт.Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359)

про банкрутство

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1691/25 за заявою ТОВ "Сота Україна" про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця".

Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Новика Є.М.. Призначено попереднє засідання у справі на 23.06.2026 року.

При цьому, 23.03.2026 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

22.04.2026 року до суду від ТОВ "Агро Арена" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 22.04.2026 року (вх. № 01-32/579/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 708 632,30 грн у справі № 902/1691/25.

Ухвалою суду від 24.04.2026 року залишено заяву ТОВ "Агро Арена" б/н від 22.04.2026 року (вх. № 01-32/579/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1691/25 - без руху. Повідомлено ТОВ "Агро Арена" про недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 22.04.2026 року (вх. № 01-32/579/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1691/25. Встановлено ТОВ "Агро Арена" строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху. Зобов`язано ТОВ "Агро Арена" надати до суду докази, що підтверджують: сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (5 324,80 грн).

29.04.2026 року до суду від представника ТОВ "Агро Арена" надійшла заява б/н від 29.04.2026 року про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року призначено заяву ТОВ "Агро Арена" б/н від 22.04.2026 року (вх. № 01-32/579/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1691/25 до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2026 р. об 11:00 год..

Також, ухвалою суду від 12.06.2026 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Новика Є.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1691/25, яке призначено на 23.06.2026 року о 14:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 19.08.2026 року в судове засідання, представники учасників цієї справи не з`явилися.

Натомість, судом встановлено, що 30.04.2026 року до суду від арбітражного керуючого Новика Є.М. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 02-47/517 року від 30.04.2026 року про результати розгляду грошових вимог ТОВ "Агро Арена" у справі №902/1691/25.

Водночас, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, оглянувши наявні матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду заяви ТОВ "Агро Арена" про визнання грошових вимог до боржника за відсутності представників учасників цієї справи та за наявними у справі доказами.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви ТОВ "Агро Арена" б/н від 22.04.2026 року, 07.10.2024 року між ТОВ "Агро Арена" та ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" укладено договір поставки №07100 (надалі - договір).

Відповідно п. 1.1. договору, Постачальник зобов`язався передати, а Покупець прийняти та оплатити Товар.

Товаром згідно п. 1.2. договору є кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2024 року.

Кількість товару згідно п. 2.1. становить 125,000 метричних тонн +/-10%.

Ціна товару за одну метричну тону з ПДВ складає 9 275,00 грн (п. 3.1. договору поставки).

Згідно п. 4.1. договору, Постачальник повинен здійснити поставку Товару в Місце призначення у строки з 07.10.2024 року до 17.10.2024 року включно.

Відповідно п. 6.1. договору поставки, Покупець здійснює оплату 86% вартості товару після вивантаження в місці призначення на розрахунковий рахунок Постачальника протягом трьох робочих днів після отримання покупцем : рахунку із зазначенням кількості товару та ціни; факсової або сканованої копії підписаного договору та документів згідно п.4.3. договору.

Остаточний платіж - в розмірі різниці між вартістю поставленого в Місце призначення товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 6.1. цього договору, протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації відповідної податкової накладної, складеної належним чином та зареєстрованої в ЄРПН.

На виконання умов договору Кредитор поставив, а Боржник прийняв товар (кукурудзу 3 класу) на загальну суму 1 158 632,30 грн, що підтверджується видатковою накладною №2310 від 10 жовтня 2024 року.

Покупець свої зобов`язання щодо оплати товару виконав лише частково, сплативши 28.10.2024 року суму у розмірі 450 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4516, хоча мав би сплатити 996 423,78 грн, що становить 86% з 1 158 632,30 грн.

При цьому, 10.10.2024 року податкова накладна щодо поставки зазначеного товару зареєстрована в ЄРПН, тобто у відповідності до умов п. 6.1. та п. 6.2 договору поставки, оплата мала б бути здійснена до 15.10.2024 року.

Наразі сума заборгованості Боржника перед Заявником становить 708 632,30 грн.

Крім цього, у заяві повідомлено, що ТОВ "Агро Арена" не є заінтересованою особою стосовно Боржника - ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" у розумінні положень КУзПБ: не є пов`язаною особою з ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" у розумінні чинного законодавства України; не має спільних учасників (акціонерів), бенефіціарів, керівників чи представників; не має жодних корпоративних прав чи впливу на управління чи господарську діяльність боржника; не пов`язана з боржником відносинами контролю, залежності або спільної діяльності.

На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати конкурсні грошові вимоги ТОВ "Агро Арена" до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" в розмірі 708 632,30 грн у справі про банкрутство № 902/1691/25 та включити їх до четвертої черги, а також визнати конкурсні грошові вимоги по сплаті судового збору в розмірі 6 656,00 грн у цій справі та включити їх до першої черги.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Новика Є.М. № 02-47/517 року від 30.04.2026 року про результати розгляду грошових вимог ТОВ "Агро Арена" у справі №902/1691/25, з огляду на викладені у цьому повідомленні обставини, розпорядник майна вважає, що наявні підстави для визнання кредиторських вимог ТОВ "Агро Арена", що виникли у зв`язку з невиконанням ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" зобов`язань за договором поставки № 07100 від 07 жовтня 2024 року в загальному розмірі 708 632,30 грн та включити їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Також, розпорядником майна визнаються кредиторські вимоги ТОВ "Агро Арена" в розмірі 6 656,00 грн та включаються до першої черги задоволення вимог кредиторів ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" як витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 23.03.2026 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Агро Арена" б/н від 22.04.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1691/25, надійшла до суду 22.04.2026 року за вх. № 01-32/579/26 (сформована в системі "Електронний суд" - 22.04.2026), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 07.10.2024 року між ТОВ "Агро Арена" (Постачальник) та ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" (Покупець) укладено договір поставки № 07100, на описаних вище умовах.

Також, судом встановлено, що на виконання умов цього договору поставки Постачальник поставив Покупцеві, товар (кукурудзу 3 класу) на загальну суму 1 158 632,30 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2310 від 10.10.2024 року (копія наявна у справі).

Принагідно, суд зважає на те, що відповідна видаткова накладна також містить відомості про договір № 07100 від 07.10.2024 року, а також обопільно підписана та скріплена печатками ТОВ "Агро Арена" та ТОВ "Біоенерджі-Вінниця".

Крім цього, 10.10.2024 року ТОВ "Агро Арена" було зареєстровано податкову накладну № 2182 від 10.10.2024 року (копія наявна у справі) щодо поставки зазначеного вище товару на загальну суму 1 158 632,30 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1 (роздруківка наявна у справі).

Разом з цим, пунктом 6.1. договору поставки № 07100 від 07.10.2024 року передбачено, що Покупець здійснює оплату 86% вартості Товару після вивантаження в Місці призначення на розрахунковий рахунок Постачальника протягом трьох робочих днів після отримання покупцем : рахунку із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ; факсової або сканованої копії підписаного Договору та документів згідно п. 4.3. договору.

Остаточний платіж - в розмірі різниці між вартістю поставленого в Місце призначення Товару та сумою, сплаченою відповідно до п. 6.1. цього Договору, протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації відповідної податкової накладної, складеної належним чином та зареєстрованої в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) без порушення встановлених законодавством термінів та надання документів згідно п. 4.3. 5.2. Договору (п. 6.2. договору поставки).

Водночас, Заявником у заяві повідомлено, що Покупець свої зобов`язання щодо оплати товару виконав лише частково, сплативши 28.10.2024 року суму у розмірі 450 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4516.

Таким чином, сума заборгованості Боржника перед Заявником склала 708 632,30 грн (1 158 632,30 грн - 450 000,00 грн), яка заявлена останнім до визнання у цій справі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, суб`єкти господарської діяльності можуть укладати господарські договори, в тому числі договори поставки, у письмовій формі як шляхом складення єдиного документа за підписом обох сторін, так й у спрощеній формі на підставі видаткових накладних, які у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі за текстом - Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку), та ЦК, є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення та засвідчують факт поставки товару, відтак є підставою виникнення у сторін зобов`язань, зокрема обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар (відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.04.2026 року у справі №925/600/25).

Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо спростування або ж погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Агро Арена" в розмірі 708 632,30 грн за договором поставки № 07100 від 07.10.2024 року, не надано.

Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про визнання заявлених Заявником конкурсних грошових вимог до Боржника в розмірі 708 632,30 грн, які підтверджені наявними у справі доказами.

Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Агро Арена" б/н від 22.04.2026 року (вх. № 01-32/579/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1691/25, в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання грошових вимог в розмірі 708 632,30 грн, з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.

Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 5 324,80 грн - судового збору (сплачені ТОВ "Агро Арена" згідно платіжної інструкції № T8MM-3TE3-P7CP-6C41 від 29.04.2026) за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника, з віднесенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Агро Арена" б/н від 22.04.2026 року (вх. № 01-32/579/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1691/25, повністю.

2. Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Арена" (ідентифікаційний код 40724098; місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 144/1, м.Черкаси, Черкаська обл., 18008) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359) в розмірі 708 632,30 грн (четверта черга задоволення); а також 5 324,80 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1691/25 (перша черга задоволення).

3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Новику Є.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" у справі №902/1691/25.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ТОВ "Сота Україна" - info@sotaukraine.com, представнику ТОВ "Сота Україна" адвокату Галадію А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Новику Є.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" - kyryrlo.zlochevskyi@ukrbioenergy.com, представнику ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" адвокату Москві Ю.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Компанії "ЛЕ БЕЙСІС САЄНСЕЗ СА" ("LE BASIS SCIENCES SA") - info@le-basis.com, представнику Компанії "ЛЕ БЕЙСІС САЄНСЕЗ СА" адвокату Дяченко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ТОВ "Агро Арена" адвокату Івачковському В. В. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.