Рішення № 139110050, 20.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/6826/24

Провадження № 2/552/4205/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026

Київський районний суд м. Полтави і у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

за участю секретаря Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла вказана позовна заява, в обґрунтування якої зазначено, що 19.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №686091, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» надало відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Також зазначає, що ТОВ «Слон кредит» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно умов кредитного договору. 28.08.2023 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Слон кредит» укладено Договір факторингу №2808-23, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 686091 від 19.08.2021. Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов`язання. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 44 035,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 18168.03 грн та заборгованість за відсотками 25866,97 грн. Вказує, що відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права грошової вимоги із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості. У зв`язку з вищевказаним позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

22.10.2024 судом ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволенні повністю.

Ухвалою суду від 25.04.2025 заочне рішення від 22.10.2024 скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26, з 01 червня 2026 року, була змінена територіальна підсудність судових справ Слов`янського районного суду Донецької області, шляхом передачі їх Київському районному суду м. Полтави.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач та його представник до судового засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, відзиву на позовну заяву не надали, але в заяві про скасування заочного рішення зазначили, що 2021-2022 відповідач сплатила на користь позивача 11 185,00 грн. та 4750,00 грн було утримано ТОВ «Слон Кредит» при укладенні договору з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. договору. Однак зазначена сума коштів не була врахована судом під час розгляду справи, хоча вона значно зменшує предмет позову. Крім того, з розрахунку заборгованості наданому ТОВ «Слон Кредит», заборгованість розраховувалася первісним кредитором з період з 19.08.2021 по 19.08.2024 року і складала 44035,00 грн. 28.08.2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу, згідно якого право вимоги за кредитним договором у розмірі 44035,00 грн. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Тобто, станом на 28.08.2023 року заборгованість за Кредитним договором (в тому числі по процентам) була порахована первісним кредитором наперед за 12 місяців і була штучно збільшена на 21 365,13 грн, а тому, розрахунок заборгованості та витяг з Додатку до Договору факторингу не є достовірним доказом, на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи. Також вважає суму на правничу допомогу в розмірі 6000 грн не співмірною із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.08.2021 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 686091 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» надало кредит у гривні, а відповідач зобов`язувалася одержати та повернути кошти по кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктами 1.3., 1.4. договору встановлена сума кредиту (загальний розмір) 23750,00 грн., строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 19.08.2024 (включно).

Згідно п. 1.5. договору тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних.

Пунктом 2.1. передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 19000,00 грн. за реквізитами платіжної картки споживача ОСОБА_1 в ТОВ «Слон кредит» з подальшою видачею в готівковому порядку через каси відділень кредитного посередника після звернення споживача за отриманням готівки до такої каси кредитного посередника; у розмірі 4750,00 грн. на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 Договору.

Відповідно до п. 3.1. договору кредиту нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором (графіком платежів).

Пунктом 3.2. договору кредиту встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Платіжне доручення № 7899 від 19.08.2021 підтверджує перерахування ТОВ «Слон кредит» на картковий рахунок ОСОБА_1 перерахування кредиту за кредитним договором № 686091 в розмірі 19000 грн.

Відповідачем умови договору не виконувались, тому виникла заборгованість за договором, яка становить 44 035 грн, що підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитом, складеного первісним кредитором.

Заперечення відповідача, що судом при ухваленні рішення не враховані суми, що були сплачені нею в рахунок погашення заборгованості у розмірі 11 185 грн. спростовуються розрахунком заборгованості, в якому відображено вказані суми та загальна сума заборгованості за договором вказана з їх вирахуванням.

Так саме, заперечення відповідача про неврахування суми 4750,00 грн. спростовуються розрахунком заборгованості та суперечать змісту п. 2.1., 3,5 Договору.

28.08.2023 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу № 2808-23, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 686091.

Отже, вищенаведені докази підтверджують виникнення у позивача права вимоги до відповідача за договором № 686091 про надання споживчого кредиту від 19.08.2021.

Заперечення відповідача про відсутність права вимоги у ТОВ «Діджи Фінанс» через штучне збільшення заборгованості наперед за 12 місяців не заслуговують на увагу суду.

Кредитний договір між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладався на 1096 днів - з 19.08.2021 по 19.08.2024. В березні 2022 відповідач перестала вносити кошти в рахунок погашення заборгованості та 28.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно до укладеного договору факторингу, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 686091 на заборгованість, розраховану в межах строку укладеного договору по 19.08.2024.

З досудової вимоги від 15.11.2023 № 2752118783-АВ, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 , вбачається, що її було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 686091 від 19.08.2021 та запропоновано в термін до 30.12.2023 сплатити заборгованість за кредитом у розмірі 44035 грн на банківські реквізити ТОВ «Діджи Фінанс» та вказано, що у разі невиконання зобов`язань щодо погашення заборгованості ТОВ «Діджи Фінанс» буде змушене звернутися до суду.

Вказаною вимогою було запропоновано відповідачу сплатити заборгованість за кредитним договором в тій сумі, яку позивач набув відповідно до договору факторингу, тому доводи відповідача судом не приймаються.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не подала докази, які б підтвердили виконання нею умов договору позики, станом на дату визначення позивачем суми заборгованості та станом на дату ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір факторингу належить до цивільно-правових договорів.

Оскільки в цьому договорі фінансування здійснюється із залученням механізму передачі права вимоги кредитора, до цих відносин можуть субсидіарно застосовуватися норми глави 47 ЦК України, що містять загальні положення про заміну кредитора.

Поняття договору факторингу закріплено уст. 1077 ЦК України.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

За правилами статей12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № 686091 у розмірі 44035 грн., яка складається з: 18168,03 грн - заборгованості за тілом кредиту, 25866,97 грн - заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Звернутися за правовою допомогою може будь-яка особа, в незалежності чи є в вільному доступі в мережі Інтернет безкоштовні зразки позовів та залежить виключно від її волевиявлення, та не може бути обмежено. Вказане право було використано позивачем.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено,що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснював адвокат Романенко М.Е. на підставі Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023, Додаткової угоди № 002752118783 від 27.06.2024 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.06.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), копію свідоцтва адвоката КС № 11306/10, додаткова угода № 002752118783 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023 від 27.06.2024.

Постановою ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таким чином заперечення відповідача в цій частині є без підставними.

Суд дійшов висновку, що обсяг та розмір наданих адвокатом позивача послуг та виконаних робіт, який зазначений у договорі, акті виконаних робіт є обґрунтованими, співмірними складності справи та витраченому адвокатом часу, оскільки у повній мірі узгоджується з матеріалами справи, тому необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40грн.

Керуючись ст.ст. 526, 549-552, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська,буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346, заборгованість за Кредитним договором № 686091 від 19.08.2021 в розмірі 44035 гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень 00 копійок, всього 52 457 (п`ятдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 40 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Воронков