Рішення № 139105471, 16.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

16.06.2026 Справа № 756/3973/26

Ун. № 756/3973/26

Пр. № 2/756/5258/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року суддя Оболонського районного суду м.Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №127593319 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти пройшовши декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини та уклав кредитний договір.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 4 000 грн., зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту. В подальшому відповідачем було збіьшено розмір кредиту до 9 000 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, який в подальшому було продовжено додатковими угодами, відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, зокрема і за Кредитнм договором №127593319 від 09.07.2021 року, укладеним з ОСОБА_1

23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого останній отримав право вимоги за Кредитним договором №127593319 року, укладеним з ОСОБА_1

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого, позивачеві відступлено право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином умов договору в частині повернення грошових коштів.

На підставі вищенаведеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 24 212,81грн, яка складається з 9 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15 212,81 грн. - заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.03.2026 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Безсмертного С.М. до суду надійшов відзив, у якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначив, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому позивачем договору, оскільки розмір заборгованості за відсотками нараховано за межами строку дії кредитного договору.

Визначений позивачем розмір заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 15 212,81 грн., не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

ОСОБА_1 на погашення заборгованості вносилися кошти, зокрема 1870 грн, відповідно до наданого розрахунку ТОВ «Манівео фінансова швидка допомога» та 7 000 грн. відповідно до розрахунку наданого ТОВ «Таліон плюс». Таким чином, розмір відсотків, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, необхідно зменшити до 1289,20 грн. і саме такий розмір відсотків буде справедливим, надасть відповідачу можливість сплатити борг, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.

Крім того, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Водночас на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео фінансова швидка допомога» та ТОВ «Таліон плюс» кредитного договору №127593319 не існувало, а отже за цим договором не могли бути відступлені права кредитора.

Крім того, позивачем не надано докази на підтвердження оплати за договором факторингу, укладеним між ТОВ «Манівео фінансова швидка допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від 28 листопада 2018 року.

Отже, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Разом з тим, зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу, які просить стягнути позивач є не співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, в матеріалах справи відсутній договір чи будь-який інший документ, який підтверджує повноваження адвоката.

У зв`язку з вищезазначеним, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, у відзиві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми понесених відповідачкою судових витрат становить 5 500,00 грн, які складаються з витрат на правничу допомогу. Докази на підтвердження понесених судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

06.04.2026 від представника позивача - Сахарової О.І. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій вона просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Посилалася на те, що доводи, наведені у відзиві, підлягають відхиленню, оскільки позивач належним чином підтвердив перехід прав вимоги та обґрунтованість нарахованих відсотків.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, в електронній формі наявні в «Електронному кабінеті судді» підсистеми «Електронний суд», суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №127593319, у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Згідно з цим Договором Товариство зобов`язується надати позичальникові перший транш кредиту без конкретної споживчої мети на суму 4 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.п. 1.7, 1.8 Договору Кредитна лінія надається строком на 8 (вісім) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Невід`ємною частиною Договору також є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка допомога». Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства www.moneyveo.ua (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.2 Договору сторони передбачили, що Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.3 Договору).

Також Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 4.4 Договору).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Укладення кредитного договору № 127593319 від 09.07.2021 підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що 09.07.2021 о 11:55:46 одноразовий ідентифікатор MNV723PS відправлений позичальнику ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 11:56:36 ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле ІТС, цього ж дня о 11:57:18 грошові кошти перераховані позичальнику.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 09.07.2021 зазначено загальну інформацію про кредитний договір, персональні дані позичальника ОСОБА_1 , а також номер банківської карти, на яку має бути перерахована сума кредиту.

ОСОБА_1 , було збільшено суму кредиту, та 09.07.2021 отримано на свій рахунок 09.07.2021 о 19:10:27 - 5000 грн. Загальна сума кредиту становить 9 000 грн.

16.07.2021 позичальником вчинено дії з метою продовження Дисконтного періоду, а саме сплачено 870 грн. відсотків, у зв`язку з чим продовжено строк кредитування на 29 днів, із процентною ставкою - 1,61 %, строком до 15.08.2021.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення кредитного договору №127593319 від 09.07.2021 року відбулось, що узгоджується зі ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», та на виконання умов договору, з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 суму кредиту в загальному розмірі 9 000 грн (4000 + 5 000).

Отже, суд вважає доведеним виконання первісним кредитором свого обов`язку за кредитним договором №127593319 від 09.07.2021

Відповідачем суду не надано доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.

Відповідач кошти, отримані кошти не повернув і зобов`язання за договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Як вбвачається з розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 21.09.2021 у відповідача була наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 449,33 грн., яка складається з 9 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11 449,33 грн. - заборгованість за відсотками. Разом з цим, первинним кредитором враховано сплату ОСОБА_1 870 грн. -16.07.2021, 1000 грн. -16.09.2021 в рахунок відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод.

За умовами договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги №152 від 21.09.2021.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №152 від 21.09.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 1543) за кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021 в сумі 20 449,33 грн, з яких: 9 000 грн - заборгованість по основному боргу; 11 449,33 грн - заборгованість по відсоткам.

Як вбачається з розрахунку заборгованості наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідачем в рахунок заборгованості 17.01.2022 та 17.02.2022 було сплачено по 3 500 грн., що разом складає 7000 грн. Цю сплату зараховано на погашення відсотків, у зв`язку з чим станом на 23.02.2022 заборгованість відповідача за кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021 складала 24 212,81 грн, з яких: 9 000 грн - заборгованість по основному боргу; 15 212,81 грн - заборгованість по відсоткам.

23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу № 2 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 188) за кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021 в сумі 24 212,81 грн, з яких: 9 000 грн - заборгованість по основному боргу; 15 212,81 грн - заборгованість по відсоткам.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 15 липня 2025 року до Договору факторингу № 15/07/25-Е від ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 12595) за кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021 в сумі 24 212,81 грн, з яких: 9 000 грн - заборгованість по основному боргу; 15 212,81 грн - заборгованість по відсоткам.

Вищевказані договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та не визнавалися недійсними.

Досліджені судом вищезазначені докази у справі свідчать, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021 в сумі 24 212,81 грн.

Згідно наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021, вбачається, що строк користування кредитом 16.07.2021 було продовжено на 29 днів.

Оскільки кредит у встановлені строки повернуто не було, кредитодавець 19.08.2021 здійснив перерахунок відсотків за користування кредитом, а починаючи з 20.08.2021 кредитором нараховувалися відсотки за понадстрокове користування кредитом, що відповідає п. 4.2 та п. 4.3 Договору.

Перевіривши поданий розрахунок, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам договору та не містить суперечностей.

Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано.

За таких обставин суд приймає поданий позивачем розрахунок як належний, допустимий та достатній доказ розміру заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 фактично отримав та використав кредитні кошти у розмірі 9 000 грн, що підтверджується матеріалами справи. У добровільному порядку отримані кошти він не повернув ні первісному кредитору, ні новим кредиторам.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 000 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам, то суд враховує, що відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13 «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, закон прямо допускає можливість: відступу від загального правила щодо трьох процентів річних; визначення сторонами іншого розміру відповідальності у договорі.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17 зроблено висновок про те, що проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплат врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

У кредитному договорі № 127593319 від 09.07.2021 року сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів, зокрема, погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку, встановленого договором і додатковими угодами, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України. Такі проценти нараховуються саме у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, не є платою за правомірне користування кредитом, мають характер відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України), так як вони нараховані згідно умов кредитного договору.

У зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за відсотками у розмірі 15 212,81 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним Кредитним договором № 127593319 від 09.07.2021 року, а право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 24 212,81 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткової угоди № 25771097104 від 01 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги та довіреності від 11 серпня 2025 року здійснював адвокат Соломко О.В.

Згідно акта прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року сторони погодили, що адвокатом Соломко О.В. у даній справі надано ТОВ «ФК «ЕЙС» такі види правової допомоги: вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 2 години вартістю 1000 грн, складання позовної заяви - 2 години вартістю 5000 грн, підготовка адвокатського запиту - 1 година вартістю 500 грн, підготовка клопотання про витребування доказів - 1 година вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 7000 грн.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку, що обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим у розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2662,81 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №127593319 від 09.07.2021 року у розмірі:

- 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту;

- 15 212 (п`ятнадцять тисяч двісті дванадцять) гривень 81 копійка - заборгованість за відсотками;

- 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок - витрати на професійну правничу допомогу.

- 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок - сплаченого судового збору.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М. Майбоженко