Рішення № 139105025, 19.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1147/26

Провадження № 2/127/3768/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25 березня 2026 року цивільну справу №128/1147/26 передано за територіальною підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3523649 шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору, який підписано в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 8000 грн строком на 28 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти відповідно до умов договору.

На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 8000 грн на картковий рахунок, реквізити якого були зазначені позичальником при укладенні договору, що, на думку позивача, підтверджується довідкою про укладення договору (ідентифікацію) та документами щодо перерахування кредитних коштів.

Разом із цим позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконувала взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

Позивач зазначає, що станом на 13.05.2021 року, тобто на дату відступлення права вимоги, заборгованість відповідача за договором позики №3523649 від 07.10.2020 року становила 23054 грн, з яких: 8000 грн заборгованість за основною сумою боргу та 15054 грн заборгованість за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами.

Обґрунтовуючи своє право вимоги, позивач зазначає, що 10.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №10072020, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язався передати новому кредитору права вимоги, визначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Позивач вказує, що 13.05.2021 року сторонами договору факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №116, відповідно до якого право вимоги за договором позики №3523649 від 07.10.2020 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», у зв`язку з чим останнє набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні.

Крім того, позивач зазначає, що договір позики укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що, на думку позивача, свідчить про належне укладення між сторонами кредитного договору та досягнення згоди щодо всіх його істотних умов.

Також позивач зазначає, що строк позовної давності ним не пропущений, оскільки на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також на період дії воєнного стану в Україні перебіг строків позовної давності було продовжено відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики №3523649 від 07.10.2020 року у розмірі 23054 грн, яка складається із 8000 грн заборгованості за тілом кредиту та 15054 грн заборгованості за процентами, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25 березня 2026 року цивільну справу № 128/1147/26 передано за територіальною підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами було направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання.

Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо позовних вимог у встановлений судом строк від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що 07.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3523649.

Згідно умов вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 8000 грн, а позичальник зобов`язалася повернути отримані кошти у визначений договором строк та сплатити проценти за користування позикою.

Із матеріалів справи вбачається, що договір позики укладено в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі.

За змістом частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Суд враховує, що укладення договору в електронній формі не позбавляє його юридичної сили та не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19 та від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, у яких зазначено, що укладення кредитного договору шляхом використання інформаційно-телекомунікаційних систем та підписання його одноразовим ідентифікатором є належним способом укладення правочину, якщо встановлено факт волевиявлення сторони та прийняття нею умов договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором та відповідачем виникли договірні правовідносини, а договір позики №3523649 від 07.10.2020 року є укладеним у передбаченій законом формі.

Разом із тим, відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Позивачем на підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів надано копію договору позики, довідку про укладення договору (ідентифікацію) та документ щодо перерахування грошових коштів.

З наданих доказів судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором позики та перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 8000 грн.

Водночас відповідач доказів повернення отриманих коштів, сплати процентів або належного виконання умов договору до суду не надала.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи встановлений факт укладення договору позики, отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання нею обов`язку щодо їх повернення, суд приходить до висновку, що у відповідача виникла заборгованість за договором позики.

Разом із тим, питання щодо розміру нарахованих процентів, переходу права вимоги до позивача та можливості стягнення заявленої суми процентів за весь період користування кредитом потребує окремої правової оцінки.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити кошти, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 07.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3523649 в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріали справи містять копію договору позики, Правила надання грошових коштів у позику, довідку про укладення договору (ідентифікацію), підтвердження перерахування кредитних коштів, які у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8000 грн.

Надані позивачем докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми у розумінні статей 76-81 ЦПК України, відповідають предмету доказування та узгоджуються між собою.

Доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів або свідчили про належне виконання ним своїх договірних зобов`язань, матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів суду не надано.

Судом також встановлено, що 10.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020.

Відповідно до наданого суду договору факторингу, витягу з Реєстру прав вимоги №116 від 13.05.2021 року та інших письмових доказів, право грошової вимоги до відповідача за договором позики №3523649 від 07.10.2020 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», яке набуло статусу нового кредитора у відповідному зобов`язанні.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що станом на 13.05.2021 року заборгованість відповідача за договором позики №3523649 від 07.10.2020 року становить 23054 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 15054 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Наданий розрахунок відповідає умовам укладеного договору, узгоджується з іншими письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, та відповідачем не спростований.

При цьому суд враховує, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України саме на сторони покладається обов`язок доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, правом на подання відзиву не скористалася, доказів погашення заборгованості, неправильності здійсненого позивачем розрахунку, припинення зобов`язання чи інших обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги, суду не надала.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши всі наявні у справі докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» є доведеними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статей 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 року, додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі наданих послуг, а також платіжні документи, що підтверджують їх оплату.

Оцінивши надані докази, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем витрати є документально підтвердженими, реальними, співмірними та такими, що підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Керуючись 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 268, 273, 279 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики №3523649 від 07 жовтня 2020 року у загальному розмірі 23 054 (двадцять три тисячі п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, яка складається з 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту; 15 054 (п`ятнадцять тисяч п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, буд. 8, м. Київ, 04071.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 19 серпня 2026 року.

Суддя: