Рішення № 139105028, 19.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13810/26

Провадження № 2/127/3922/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 жовтня 2021 року відповідач ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту, а також власноруч підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

За умовами кредитного договору відповідачу було встановлено відновлювану кредитну лінію з кредитним лімітом до 200 000,00 грн, тип кредитної картки «Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентну ставку за користування кредитом 42,0 % річних. Погашення заборгованості мало здійснюватися шляхом внесення мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку.

На виконання умов договору відповідач отримала платіжний інструмент кредитну картку, а в подальшому іншу кредитну картку, та користувалася встановленим кредитним лімітом, що, за твердженням позивача, підтверджується випискою за рахунком. Позивач зазначає, що відповідач здійснювала операції за рахунком, повертала частину використаних кредитних коштів та сплачувала проценти, однак у подальшому припинила належним чином виконувати зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості.

12 лютого 2025 року відповідач за допомогою системи самообслуговування «Приват24» із використанням OTP-пароля підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDNWFC00071328330_01 до кредитного договору.

Відповідно до умов зазначеної Додаткової угоди сторонами було змінено умови кредитування, зокрема тип кредиту визначено як невідновлювану кредитну лінію, строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, але не більше п`яти років з дати укладення Додаткової угоди, а процентну ставку встановлено у розмірі 12,0 % річних. Також було змінено розмір мінімального платежу.

Позивач зазначає, що сторони також погодили умову, відповідно до якої у разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості за кредитом протягом 180 днів з моменту виникнення такого порушення строк повернення кредиту встановлюється на 180-й день з моменту порушення зобов`язань.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач зазначає, що станом на 06 квітня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 83 139,11 грн, яка складається з 72 322,46 грн заборгованості за тілом кредиту та 10 816,65 грн заборгованості за простроченими процентами.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем подано розрахунок заборгованості, виписку за рахунком, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, довідку про видані картки, заяви позичальника, Додаткову угоду, Паспорт споживчого кредиту та інші документи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 жовтня 2021 року в розмірі 83 139,11 грн, у тому числі 72 322,46 грн заборгованості за тілом кредиту та 10 816,65 грн заборгованості за простроченими процентами, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, у письмовому провадженні.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу в установленому законом порядку.

Відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили. Надісланий конверт із ухвалою суду відповідач отримав про що власноручно поставив підпис у рекомендованому повідомленні, а тому вважається належним повідомленням особи про розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, виходячи із встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк».

Зі змісту поданих позивачем документів убачається, що сторонами погоджено кредитування у формі відновлюваної кредитної лінії з кредитним лімітом до 200 000,00 грн, тип кредитної картки «Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентну ставку за користування кредитом 42,0 відсотків річних, а також порядок та розмір мінімального обов`язкового платежу.

Таким чином, на момент укладення кредитного договору сторонами було погоджено основні умови кредитування, у тому числі розмір кредитного ліміту, строк кредитування, процентну ставку та порядок погашення заборгованості.

Суд звертає увагу, що за змістом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, встановленим статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом також установлено, що на виконання укладеного кредитного договору відповідачу було видано платіжний інструмент кредитну картку, за допомогою якої вона отримала можливість користуватися встановленим кредитним лімітом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично користувалася кредитними коштами, здійснювала операції за рахунком, частково повертала використані кредитні кошти та здійснювала платежі за користування кредитом.

Зазначені обставини підтверджуються наданою позивачем випискою за рахунком, довідкою про видані картки та іншими документами, поданими на підтвердження позовних вимог.

Отже, надані суду докази у їх сукупності підтверджують не лише факт підписання відповідачем документів щодо кредитування, а й фактичне виникнення між сторонами кредитних правовідносин та користування відповідачем кредитним лімітом.

При цьому суд враховує, що сама по собі підписана анкета-заява у спорах щодо кредитних карток не завжди може підтверджувати погодження позичальником усіх умов кредитування, якщо такі умови не визначені в підписаних сторонами документах та банк не доведе, що саме відповідні Умови та правила були складовою договору на момент його укладення.

Такий правовий підхід сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, у якій звернуто увагу на необхідність встановлення того, які саме умови були погоджені сторонами при укладенні договору, та на обов`язок банку довести, що на час укладення договору діяли саме ті умови, на які він посилається.

Разом із тим обставини цієї справи відрізняються від випадків, коли банк обґрунтовує свої вимоги виключно анкетою-заявою та односторонньо сформованими Умовами та правилами.

У даній справі позивачем надано Паспорт споживчого кредиту, Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, документи щодо видачі кредитних карток, виписку за рахунком, а також Додаткову угоду від 12 лютого 2025 року, якою сторони безпосередньо погодили зміну умов кредитування.

Отже, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та погодження його істотних умов.

Крім того, 12 лютого 2025 року відповідач підписала у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою OTP-пароля заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDNWFC00071328330_01 до кредитного договору.

Згідно з умовами зазначеної Додаткової угоди сторонами змінено умови кредитування, зокрема тип кредиту визначено як невідновлювану кредитну лінію, строк кредитування встановлено 12 місяців з пролонгацією, але не більше п`яти років з дати укладення Додаткової угоди, а процентну ставку за користування кредитом визначено у розмірі 12,0 відсотків річних.

Також сторонами змінено порядок визначення мінімального платежу: протягом перших шести календарних місяців з дати укладення Додаткової угоди він визначений у розмірі 1 відсотка від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно, а починаючи із сьомого місяця у розмірі 3 відсотків від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно.

Таким чином, після укладення Додаткової угоди сторони змінили окремі умови первісного кредитного договору, у тому числі розмір процентної ставки, що підлягала застосуванню до кредитної заборгованості.

Суд бере до уваги, що відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту та розумності й справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У даному випадку доказів того, що Додаткова угода від 12 лютого 2025 року була недійсною, розірваною чи припиненою, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Як убачається з розрахунку заборгованості та виписки за рахунком, відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості та сплати процентів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору станом на 06 квітня 2026 року, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість у загальному розмірі 83 139,11 грн, з яких 72 322,46 грн заборгованість за тілом кредиту та 10 816,65 грн заборгованість за простроченими процентами.

Суд перевірив зазначений розрахунок у межах наданих сторонами доказів.

Розрахунок заборгованості узгоджується з даними виписки за рахунком щодо руху коштів, використання кредитного ліміту та здійснення відповідачем платежів. Доказів погашення відповідачем заборгованості в іншому розмірі або доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок, матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір неповернутої відповідачем суми кредиту підтверджується сукупністю письмових доказів, а саме розрахунком заборгованості, випискою за рахунком, документами щодо виданих кредитних карток та документами, що підтверджують укладення кредитного договору.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами суд зазначає наступне.

Згідно з погодженими сторонами умовами кредитування відповідач зобов`язалася сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Первісно сторонами була погоджена процентна ставка у розмірі 42,0 відсотків річних, а Додатковою угодою від 12 лютого 2025 року її змінено на 12,0 відсотків річних.

Отже, для визначення обґрунтованого розміру процентної заборгованості суд виходить саме з погоджених сторонами умов кредитування, у тому числі з умов Додаткової угоди.

Надані позивачем документи свідчать про те, що заявлена до стягнення сума прострочених процентів становить 10 816,65 грн.

При цьому позивач не заявляє до стягнення окремо штраф, пеню чи інші платежі, а заявлена до стягнення сума складається лише із заборгованості за тілом кредиту та простроченими процентами.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем доведено факт виникнення у відповідача грошового зобов`язання за кредитним договором, факт надання кредитних коштів та користування ними відповідачем, факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних обов`язків та розмір заборгованості.

Суд також враховує, що відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором процентів є порушенням грошового зобов`язання та породжує обов`язок відповідача погасити утворену заборгованість.

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до умов договору.

При цьому судом не встановлено обставин, які б свідчили про припинення зобов`язання відповідача перед позивачем у розмірі заявленої до стягнення заборгованості, її повне або часткове погашення після визначеної позивачем дати розрахунку, недійсність кредитного договору чи Додаткової угоди або відсутність у позивача права вимоги.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 83 139,11 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі 2 662,40 грн.

Отже, з урахуванням установлених судом обставин, оцінки наданих доказів у їх сукупності та застосування наведених норм матеріального і процесуального права, суд доходить висновку про задоволення позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 жовтня 2021 року станом на 06 квітня 2026 року в розмірі 83 139 (вісімдесят три тисячі сто тридцять дев`ять) гривень 11 копійок, з яких 72 322 (сімдесят дві тисячі триста двадцять дві) гривні 46 копійок заборгованість за тілом кредиту; 10 816 (десять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 65 копійок заборгованість за простроченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 273 ЦПК України.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19.08.2026.

Суддя: