Рішення № 139103197, 18.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/1575/26

Провадження №2-а/751/64/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Яременко І.В.,

з участю секретаря судового засідання Решетник В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на подачу адміністративного позову і поновити строк. Скасувати постанову серії ЕНА №6004228 від 24.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що винесена відносно позивача інспектором Управління патрульної поліції в Чернігівській області капітаном поліції Дец Наталією Євгенівною.

02.03.2026 ухвалою судді визнано причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - неповажними. Вказаний адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для виправлення недоліків, визначених в ухвалі суду (а.с. 23-25).

23.03.2026 у строк, встановлений ухвалою суду від 02.03.2026, від позивача ОСОБА_1 надійшла виправлена позовна заява з додатками, а також заява про поновлення строку на подачу адміністративного позову (а.с. 28, 29, 30-32, 33).

У виправленій позовній заяві ОСОБА_1 визначив належним відповідачем за позовом Департамент патрульної поліції, та просив скасувати постанову серії ЕНА №6004228 від 24.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі, одночасно просив поновити строк на подання позовної заяви.

Позов мотивовано тим, що 24.10.2025 інспектором патрульної поліції, капітаном поліції Дец Н.Є. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 24.10.2025 о 09 год 16 хв в м.Чернігові по вул. Михайлофедорівська, 45А, здійснив зупинку транспортного засобу «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Земля і воля» в зоні дії знаку 3.35 «Стоянку заборонено» з табличкою до нього 7.4.2, чим порушив п. 33 ПДР. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що порушена процедура розгляду справи, окрім того знак 3.3. дозволяє коротку зупинку для посадки/висадки, але забороняє стоянку, проте для водіїв та пасажирів з інвалідністю діють винятки. Так, 24.10.2025 о 09 год 14 хв на його особистий номер телефона йому зателефонував невідомий та представився інспектором патрульної поліції та запитав, чи часом не його авто припарковане на вул. Михайлофедорівській, також повідомив, що у разі, якщо автомобіль не буде перепаркований, він змушений буде викликати евакуатор. Розуміючи, що автомобіль є службовим і належить ТОВ «Земля і воля», для уникнення взаємонепорозумінь, позивач підійшов до місця паркування автомобіля, повідомив, що він дійсно приїхав на вказаному автомобілі, проте в якості пасажира, окрім того є особою з інвалідністю 3 групи, незважаючи на це інспектор Дец Н.Є. без будь-яких доказів його провини склала постанову про адміністративне правопорушення. Позивач не пгоджується із зазначеним рішенням інспектора, вважає себе невинним, а постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням ноорм процесуального права. Додатков позивач зазначив, що інспектор відділу «Служба освітньої безпеки» капітан поліції Дец Н.Є. не мала повноважень щодо притягнення до адміністративної відповівдальності учасників дорожнього руху та складання оскаржуваної постанови.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.04.2026 позивачу поновлено строк для звернення до суду з адміністративним позовом, позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 41-42).

05.05.2026 на адресу суду від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просять відмовити у задоволенні позову, мотивуючи заперечення тим, що заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказують, що під час несення служби наряд поліції отримав на службовий планшет виклик «Порушення ПДР», наступного змісту: 24.10.2025 о 08 год 55 хв надійшло повідомлення зі служби «102», заявник повідомив, що стоїть авто, д.н.з. НОМЕР_1 під знаком зупинка заборонена. Також додав, що там не один автомобіль припаркований, але запам`ятав лише один номерний знак. Просить направити екіпаж поліції. Прибувши за скаргою громадян, поліцейські виявили транспортний засіб «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було припарковано з порушенням правил ПДР. Зв`язавшись з водієм транспортного засобу, останній прибув на місце та в подальшому було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 24.10.2025 о 09 год 16 хв в м. Чернігові по вул. Михайлофедорівська, 45А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив стоянку в зоні дії знаку 3.35 «Стоянку заборонено» з табличкою 7.4.2 «Робочі дні», чим порушив вимогу п.33 ПДР. Таким чином, виявивши порушення ПДР, поліцейська вжила заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, як наслідок, у результаті розгляду справи, винесла відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6004228 від 24.10.2025. Також, згідно п.7 оскаржуваної постанови поліцейськими за допомогою технічного засобу велась відеофіксація обставин справи, однак у зв`язку із закінченням терміну зберігання, вказаний відеозапис було видалено автоматично, у зв`язку із чим у відповідача відсутня можливість надати відеозапис суду. У свою чергу, з фотографії, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що транспортний засіб «Renault Logan», розміщений в зоні дії знаку 3.35 «Стоянку заборонено» з табличкою 7.4.2 «Робочі дні» (а.с. 60). Відповідно до ПДР, дорожній знак 3.35 «Стоянку заборонено», забороняє стоянку усіх транспортних засобів. При цьому, позивач як особа з інвалідністю мав би право відступати від вимог вказаного дорожнього знак, за наявності під ним таблички 7.18 «Крім осіб з інвалідністю», однак з фото вбачається, наявність дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено» та таблички 7.4.2 «Робочі дні». Відповідач заперечує щодо доводів позивача, що транспортним засобом керувала інша особа. Факт керування транспортним засобом позивачем було встановлено на місці. Враховуючи інформацію, що міститься в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» транспортним засобом «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Земля і воля» на постійній основі керує ОСОБА_1 . Систематичність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР саме на вказаному транспортному засобі свідчить про безперервний характер користування ним даним автомобілем. В свою чергу позивач не надав будь-яких доказів, що транспортний засіб юридичної особи закріплений за іншим водієм, і хто здійснював керування. ОСОБА_2 проходить службу на посаді старшого інспектора відділу «Служба освітньої безпеки» УПП в Чернігівській області ДПП, має звання капітан поліції, а отже у відповідності до ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, закрема за ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно доручення т.в.о. начальника УПП в Чернігівській області з 10.10.2025 капітана поліції Дец Н.Є. було направлено до роти 1 БУПП в Чернігівській області з метою, у тому числі, забезпечення та контролю за безпекою дорожнього руху (а.с.66-68). Таким чином поліцейська Дец Н.Є. діяла на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачений законодавством України, а постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП (а.с. 46-58).

10.08.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про посвідчення довіреності на ведення справи в суді в порядку абз. 2 ч. 2 ст. 59 КАС України з доданим проектом довіреності про уповноваження Калапи Андрія Рафаловича бути представником позивача по справі № 751/1575/26 в судах будь-якої інстанції (а.с. 75, 76).

18.08.2026 ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова у клопотанні позивача ОСОБА_1 про посвідчення довіреності на уповноваження Калапи А.Р. бути представником позивача по справі №751/1575/26 в судах будь-якої інстанції, - відмовлено.

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №6004228 від 24.10.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за таких фактичних обставин: 24.10.2025 о 09 год 16 хв у м. Чернігові по вулиці Михайлофедорівська (Клари Цеткін), 45А, водій керуючи транспортним засобом «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Земля і воля», здійснив зупинку/стоянку в зоні дії знаку 3.35 «Стоянку заборонено» з табличкою до нього 7.4.2, чим порушив вимоги п.3.3 ПДР, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 29).

Згідно ч. 1 ст. 122 КупАП настає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно п.8.4 «е» ПДР дорожні знаки поділяються на групи, зокрема на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Розділом 33 ПДР «Дорожні знаки», визначено, що дорожній знак 3.35 «Стоянку заборонено» відноситься до заборонних знаків.

Дорожнім знаком 3.35 "Стоянку заборонено" забороняється стоянка усіх транспортних засобів. робочі дні.

Табличка 7.4.2 «Робочі дні». Табличка розміщується безпосередньо під знаками, з якими вона застосовується. Означає час дії основного дорожнього знаку з яким вона розташована.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З фотознімку доданого до відзиву, убачається припаркований легковий автомобіль темного кольору в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено» з табличкою до нього 7.4.2 «Робочі дні», позаду вищевказаного транспортного засобу стоїть службовий автомобіль патрульної поліції, що не дає можливості встановити марку модель та реєстраційний номер та водія вказаного транспортного засобу.

Отже, аналізуючи сукупність досліджених у справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

За встановлених обставин, на переконання суду, відповідачем не доведено факт порушення саме позивачем п. 33 Правил дорожнього руху, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на керування ОСОБА_1 24.10.2025 о 09 год 16 хв у м.Чернігові по вулиці Михайлофедоровській (Клари Цеткін), 45А, транспортним засобом «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Земля і воля», та здійснення саме позивачем зупинки/стоянки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено» з табличкою до нього 7.4.2 «Робочі дні».

Відповідачем жодним належним доказам не підтверджено факту вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення, тому суд вважає, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів правомірності своїх дій.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визначених доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6004228 від 24.10.2025 відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати, провадження у справі закрити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн (а.с.21).

Враховуючи, що судове рішення ухвалено на його користь, тому вказану суму слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного, Конституції України, ст. ст. 7, 122, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Чернігівській області капітана поліції Дец Наталії Євгеніївни серії ЕНА №6004228 від 24.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення аміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, провадження у справі про адміністративне правопрушення, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 18.08.2026.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса постійного місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646).

Суддя І.В. Яременко