Рішення № 139101303, 19.08.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/519/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2026 р. селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Рябченка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням але без виклику сторін, без проведення судового засідання, в приміщенні Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач мотивував свій позов тим, що ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ 40484607) та відповідачкою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 14 листопада 2019 року в електронній формі було укладено кредитний договір №8479186, з метою надання як позичальниці ОСОБА_1 фінансового кредиту зі сплатою комісії за надання кредиту та відсотків за користування кредитом. Відповідно до укладеного договору відповідач на умовах строковості, зворотності, платності отримав кредитні кошти в сумі 12000,00 грн., які були перераховані кредитором ТОВ «Мілоан» згідно Платіжного доручення 3368507 від 14.11.2019 на реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_2 , яка як вказує позивач належала позичальниці ОСОБА_1 . Як зазначає позивач відповідач отримав та скористувалася кредитними коштами, але в подальшому не виконав умови вищевказаного кредитного договору стосовно їх повернення, в зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість перед позивачем яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 35 640,00 грн. Оскільки позивачем ТОВ «ФК Кредит-Капітал» та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» було укладено договір відступлення прав вимоги №47-МЛ згідно умов якого до позивача перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором до відповідачки на зазначений розмір заборгованості, так як відповідачка продовжує не виконання умов кредитного договору то позивач як правонаступник первісного кредитора посилаючись на норми чинного законодавства просить суд стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором, крім того позивач просить стягнути на його користь з відповідачки понесеними ним судові витрати (судовий збір) в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., справу просив розглянути за відсутності представника позивача. Разом з позовною заявою позивачем додано клопотання про витребування доказів, що стосуються розгляду справи, а саме витребувати у АТ «Ощадбанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 коштів в розмірі 12000,00 грн. в період з 14.11.2019 по 21.11.2019.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі, визначено розгляд справи проводити суддею одноосібно за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Крім того ухвалою суду від 21 травня 2026 року задоволено клопотання позивача, щодо витребування доказів, та витребувано від АТ «Державний ощадний банк України» вказану в клопотанні позивача інформацію.

Копії вищевказаних ухвал суду було направлено відповідачці на її зареєстроване місце проживання, поштовий конверт з вищезазначеними вкладеннями було повернуто на адресу суду з довідкою ОСОБА_2 про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», отже відповідачка копії ухвал не отримала, в зв`язку з тим, що не проживає за зареєстрованим місцем проживання, (зареєстроване місце проживання вказане позивачем у позові підтверджено інформацією наданою сектором з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області).

Суд також враховує правові висновки, викладені у постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17) про те, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Отже, відповідачка в установлений законом порядок була повідомлена про розгляд справи, відзив на позов, клопотань, заперечень або заяв стосовно розгляду справи не надала, до суду не з`явилась.

Дослідивши, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Крім того, за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд звертає увагу, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань (Постанова КГС ВС від 22.08.2024 у справі № 916/735/23).

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23) міститься висновок, «що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором».

Так, розрахунок заборгованості, на який посилається Позивач, не може вважатися первинним документом, який підтверджує отримання Відповідачем кредиту, користування ним та і взагалі укладення договору, адже цей документ створений самим Позивачем, який не є стороною кредитного договору, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості.

Згідно витребуваної судом від АТ «Державний ощадний банк України» інформації встановлено наступне, що рахунки відкриті на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в установах АТ «Ощадбанк» відсутні. Зазначений частковий номер банківської платіжної картки № НОМЕР_2 , унеможливлює ідентифікацію клієнта через наявність співпадінь.

Слід зазначити, що копія платіжного доручення 3368507 датована 2019-11-14 про перерахування грошових коштів в розмірі 12 000,00 грн. де вказаний платник ТОВ «Мілоан» (код 40484607) - отримувач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Кредит рах. №5167-49ХХ-ХХХХ-1034 призначення платежу Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 8479186, разом з тим вказані дані не містить повного номера платіжної картки, крім того суперечать наданій інформації АТ «Державний ощадний банк України» про відсутність в установах АТ «Ощадбанк» відкритих рахунків на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) а отже не підтверджують факту перерахування грошових коштів саме відповідачці ОСОБА_1 .

Отже позивач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують факт отримання відповідачкою кредитних коштів за кредитним договором а також доказів, що платіжна №5167-49ХХ-ХХХХ-1034 на яку перераховані кошти належить відповідачці .

За таких обставин факт отримання відповідачкою кредитних коштів позивачем не доведено.

Слід зауважити, що в силу п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.07.2021 в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29.09.2022 в справі 857/7/22).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами наявність кредитних відносин з відповідачем та не надав обґрунтованого розрахунку заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, користування ним кредитними коштами, проведення споживачем оплати (за наявності платежів) на погашення кредитної заборгованості, а також правильності проведеного позивачем розрахунку боргу, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки в задоволені позову відмовлено, то відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області В. В. Рябченко