Рішення № 139080644, 18.08.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/524/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2026 р. селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Рябченка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, в приміщенні Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Шишацького районного суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» (далі позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором №95137723 від 17.09.2024 року в загальному розмірі 35 420,00 грн., сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено вищевказаний Кредитний договір відповідно до умов якого позивачем на умовах платності, строковості та поворотності було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн., у свою чергу відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього перед позивачем виходячи з розрахунку позивача утворилася вищевказана заборгованість.

Ухилення відповідача від виконання свого зобов`язання за вказаним кредитним договором порушує права позивача, в зв`язку з цим, посилаючись на норми ЦК та ЦПК України, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість у вищевказаній сумі, а також понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копії вищевказаної ухвали суду було направлено відповідачу на його електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (в Електронний кабінет в ЄСІТС) яка датована 20.05.2026.

Отже, відповідач в установлений законом порядок був повідомлений про дату та час розгляду справи відзив на позов, клопотань, заперечень або заяв стосовно розгляду справи не надав, до суду не з`явився.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.09.2024 між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 95137723 (далі Кредитний договір). Відповідно до умов якого позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 надано на умовах строковості, платності та поворотності кредитні кошти у розмірі 7 000 грн. вказані кредитні кошти були перераховані позивачем на рахунок відповідача за допомогою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», що підтверджується матеріалами справи.

Отже, ТОВ ТОВ «ФК «ТАЙГЕР» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, в свою чергу ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за даним договором в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними належним чином не виконав, в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість за вищезазначеним кредитом, яка згідно із наданою позивачем довідкою-розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 95137723 від 17.09.2024 року становить 35 420,00 грн. що складається з: 7 000,00 грн. - тіло кредиту; 24 920,00 грн. - відсотки; 3500,00 грн. - штраф;

Суд вважає, що позивачем повністю доведено та надано належні докази, щодо

заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом, що у сумарному розмірі становить 31 920,00 грн. (7000,00+24 920,00) крім того вказаний розмір заборгованості не заперечується відповідачем а отже підлягає до задоволення, разом з тим, суд, не погоджується з доводами позивача про стягнення з відповідача 3500,00 грн. штрафу, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610,611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.3 ст. 12, ч.ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача 3 500,00 грн. штрафу, суд приходить до таких висновків.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме 17.09.2024.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне заявлені вимоги позивача в частині стягнення 3 500,00 грн. штрафу таким, що не підлягають задоволенню, оскільки нарахування та стягнення штрафу за невиконання кредитного зобов`язання було в період дії воєнного стану, що суперечить вимогам закону.

Враховуючи вище викладене розмір задоволених позовних вимог позивача становить 31 920,00 грн., (35 420,00 3500,00) що становить 90,12% від заявлених позовних вимог (31 920,00 х 100 : 35 420,00).

В зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволені судом на 90,12%, суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує (документально підтверджений) судовий збір з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2399,35 грн. (2662,40 х 90,12:100).

Позивач просить стягнути з відповідача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: копію договору №0207 про надання правової (правничої) допомоги від 02.07.2025 укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет», Акт наданих послуг №1791 від 09.03.2026, детальний опис наданих послуг до Акту №1791, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер надання правничої допомоги.

Відповідачем не заперечується розмір та обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час підготовки до розгляду та розгляду даної справи.

Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази про понесення ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи є достатніми, допустимими і достовірними, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 8 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 261-264, 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 627, 628 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 264-265, 268, 270-274, 279, 353 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909 IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк», МФО 300335, адреса: 79018 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28) заборгованість за Кредитним договором №95137723 від 17.09.2024 року у розмірі 31 920,00 грн., судові витрати (судовий збір) у розмірі 2399,35 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. а всього стягнути 42 319 (сорок дві тисячі триста дев`ятнадцять) гривень 35 копійок, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області В. В. Рябченко