Постанова № 139100036, 11.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/8168/26

провадження № 3/361/1994/26

11.08.2026

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 3/361/1994/26 справа № 361/8168/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» серпня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю прокурора Красносельського А.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від начальника Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної Поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1

ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , обіймаючи по 27.12.2023 посаду начальника відділу правового забезпечення виконавчого комітету Великодимерської селищної ради, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 5 рангу, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» (надалі - Закону № 1700-VII )та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 несвоєчасно 02.04.2026, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді вину у інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав. Наголосив, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого 1 ст. 172-6 КУпАП полягає у наявності прямого чи непрямого умислу на несвоєчасне подання декларації. Проте, матеріали справи не містять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом, вказували б на наявність у нього умислу на порушення вимог фінансового контролю чи переслідування будь-якого іншого корупційного інтересу, а тому в його діях відсутня суб`єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення. Крім того, держава фактично не понесла жодних негативних юридичних наслідків, оскільки хоча і з запізненням, однак отримала декларацію, в якій були зазначені достовірні відомості, що підтверджено проведеною перевіркою декларації. Зауважив, що ним після звільнення було подано декілька декларацій, а декларацію за 2023 рік після звільнення він не подав через недосконале знання антикорупційного законодавства. Зазначив, що добросовісно подав декларацію, яка не була подана одразу після того, як дізнався про невиконання ним вимог фінансового контролю. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а саме суб`єктивної сторони.

Прокурор Красносельський А.С. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Зазначив, що поважних причин для несвоєчасного подання декларації у особи, яка притягається до відповідальності не було.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування-тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.

ОСОБА_1 , обіймаючи по 27.12.2023 посаду начальника відділу правового забезпечення виконавчого комітету Великодимерської селищної ради, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 5 рангу, є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, зокрема, передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що не заперечується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності..

Згідно з п. 1 примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення полягає у порушені вимог фінансового контролю, а саме, у несвоєчасному, без поважних причин, поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік після звільнення.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП слід брати до уваги ту обставину, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі Закон № 3384-IX), який набрав чинності 12.10.2023. Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700 VII подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій або місцевого самоврядування відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом. Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, за формою, що визначається Національним агентством. Законом №3384-ІХ внесені зміни до деяких Законів України, а саме, згідно з пунктом 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII, особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Так, ОСОБА_1 після звільнення 27.12.2023 зобов`язаний був подати до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності (до 01.04.2024) в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Проте, ОСОБА_1 подав таку декларацію до Реєстру лише 02.04.2026, тобто зі значним пропуском встановленого чинним законодавством строку, що не заперечується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поважних причин для несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не навів. Так, відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів ( в тому числі й антикорупційного законодавства) не звільняє від юридичної відповідальності і, на переконання суду не може бути поважною причиною для порушення вимог фінансового контролю. ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника юридичного відділу правового забезпечення виконавчого комітету Великодимерської селищної ради, володіючи вищою юридичною освітою, зобов`язаний бути обізнаним з антикорупційним законодавством, зокрема, зі строками декларування.

Крім того, суд зауважує, що склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП є формальним, тобто для констатації наявності якого встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається. Отже, суд дійшов висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Суб`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу або необережності, зокрема недбалості (бездіяльності). Тому, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , що інкриміноване йому правопорушення повинно вчинятися лише умисно, оскільки такі аргументи є доречними для суб`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а не ч. 1 цієї ж статті.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП доведена зібраними у справі доказами: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією № 5307 від 30.06.2026, розпорядженням виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 20.02.2023 №47-к, розпорядженням виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 25.12.2023 № 473-к, витягом з «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

У ході розгляду адміністративної справи обставин, які виключають провадження в справі та адміністративну відповідальність, а також пом`якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, інформації, яка негативно характеризує його у суду немає.

З урахуванням обставин вчиненого правопорушення та даних особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суд вважає, що слід накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі - п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись пунктом 2 статті 24, статтями 27, 36, 221, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першої статті 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя В.М. Анікушин