Рішення № 139082181, 19.08.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокуСправа № 912/1545/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/1545/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ", вул. Гроденська, буд. 32, м. Київ, 02090

до відповідача Приватного малого підприємства науково-виробничої фірми "КІТ", вул. Генерала Родимцева, буд. 87 "Г", м. Кропивницький, 25011

про стягнення 81 887,00 грн

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" до Приватного малого підприємства науково-виробничої фірми "КІТ" з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 81 887,00 грн, з покладенням судових витрат.

Ухвалою від 22.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1545/26 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановив розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи та, за клопотанням позивача, витребував від відповідача скан-копії договору перевезення № 2029н від 02.01.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" та Приватним малим підприємством науково-виробнича фірма "КІТ".

13.07.2026 позивач подав суду клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу, де просить: стягнути з Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма "КІТ" в дохід державного бюджету штраф у розмірі 16 640,00 грн та повторно зобов`язати Приватне мале підприємство науково-виробнича фірма "КІТ" подати (через підсистему "Електронний суд") до суду та позивачу скан-копію договору перевезення № 2029н від 02.01.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" та Приватним малим підприємством науково-виробнича фірма "КІТ".

Ухвалою від 14.07.2026 суд повторно витребував від відповідача скан-копії договору перевезення № 2029н від 02.01.2014, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" та Приватним малим підприємством науково-виробнича фірма "КІТ" у строк до 23.07.2026.

22.07.2026 відповідач подав суду заяву №10 від 22.07.2026, де просить надати позовну заяву з доданими до неї документами і копії ухвал суду та вказує, що станом на 22.07.2026 їх не отримував та ознайомився з ухвалами суду в ЄДРСР.

Також, 22.07.2026 відповідач подав заяву №11 від 22.07.2026, де зазначив, що дійсно договір від 02.01.2014 між позивачем та відповідачем було укладено, сторони добросовісно виконували його умови. Також відповідач зазначив, що з моменту укладення договору перевезення вантажів №2029 від 02.01.2014 пройшло більше 10 років, були проведені перевірки податковим органом, тому прийнято рішення про знищення документів підприємства за 2013-2019 роки.

23.07.2026 позивач подав заперечення на клопотання (заяву) відповідача про надання копій позовних матеріалів та ухвал суду.

23.07.2026 позивач подав заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, де просить стягнути з відповідача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвали суду від 22.06.2026 та від 14.07.2026 надіслано до електронних кабінетів сторін. Згідно Довідок суду про доставку електронного листа відповідач отримав такі ухвали відповідно 22.06.2026 о 17:10 та 14.07.2026 о 16:02.

Ухвалою від 06.08.2026 суд відмовив в задоволенні заяв Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма "КІТ" № 10 від 22.07.2026.

Відзив на позов відповідач не подав.

Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

У позовній заяві позивач зазначає, що примірник підписаного договору перевезення вантажів № 2029н від 02.01.2014, укладений між позивачем та відповідачем втрачено, посилання на договір № 2029н від 02.01.2014 міститься в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: № 009012832 від 31.03.2026 на суму 72 675,00 грн та № 122002776 від 15.04.2026 на суму 9212,00 грн, які підписані сторонами електронно-цифровими підписами без будь яких зауважень, тому позивач вважає, що відповідач не заперечив факт укладення договору № 2029н від 02.01.2014.

ТОВ "Транспортна компанія "САТ" надало ПМП НВФ "КІТ" транспортні послуги з перевезення вантажу на загальну суму 81 887,00 грн за такими актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № 0090128832 від 31.03.2026 на суму 72 675,00 грн, який підписано сторонами електронними цифровими підписами (а.с. 19-20).

- № 122002776 від 15.04.2026 на суму 9212,00 грн, який підписано сторонами електронними цифровими підписами (а.с. 21).

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 81 887,00 грн, а саме: № 009036049 від 31.03.2026 (на суму 72 675,00 грн з ПДВ) та № 122002776 від 15.04.2026 (на суму 9 212,00 грн з ПДВ).

22.05.2026 позивач звернувся до відповідача з претензією від 19.05.2026 щодо погашення заборгованості за надані транспортні послуги по перевезенню вантажів згідно договору № 2029н від 02.01.2014 (а.с. 30-35), яка залишена відповідачем без відповіді.

05.06.2026 представник позивача, адвокат Білоконь І.В. звернулась до відповідача з адвокатським запитом з вимогою надати скан-копію договору перевезення № 2029н від 02.01.2024, укладеного між ТОВ "Транспортна компанія "САТ" та ПМП НВФ "КІТ" (а.с. 36-42). Відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять.

26.05.2026 позивач вкотре звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги у розмірі 81 887,00 грн (а.с. 45).

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі і його укладення підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Електронні підписи відповідача на актах здачі-прийняття робіт свідчать про фактичне отримання ним послуг перевезення вантажу. Факт укладення Договору перевезення вантажу сторонами не заперечено.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Зокрема, відносини між автомобільними перевізниками та замовниками транспортних послуг регулюються серед іншого також положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997.

Так, за змістом ст. 1 вказаного Закону під внутрішніми перевезеннями розуміються перевезення вантажів територією України без перетину державного кордону України, а послугою з перевезення вантажів є перевезення вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

У відповідності до ст. 50 названого Закону договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

За п. 1 названих вище Правил договором про перевезення вантажів є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено фактичне надання позивачем відповідачу послуг з перевезення на загальну суму 81 887,00 грн, що засвідчено підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) електронними цифровими підписами.

З огляду на претензію від 19.05.2026 (а.с. 30-35) з вимогою розглянути її у 7-ми денний строк та провести розрахунки, та норми ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобов`язання відповідача з оплати отриманих послуг перевезення вантажу є такими що настали.

22.07.2026 відповідач подав заяву № 11 від 22.07.2026, де зазначив, що дійсно договір від 02.01.2014 між позивачем та відповідачем укладено, сторони добросовісно виконували його умови. Також відповідач зазначив, що з моменту укладення договору перевезення вантажів № 2029 від 02.01.2014 пройшло більше 10 років, були проведені перевірки податковим органом, тому прийнято рішення про знищення документів підприємства за 2013-2019 роки (а.с. 79-80).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, позивачем надано допустимі докази на підтвердження надання послуг з перевезення вантажу, відповідачем вказані обставини не заперечено.

Однак, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем послуг з перевезення вантажів на суму 81 887,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Транспортна компанія "САТ" до ПМП НВФ "КІТ" про стягнення заборгованості в сумі 81 887,00 грн є доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2662,40 грн покладається на відповідача.

Також позивач заявляє про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, які просить стягнути з відповідача.

Згідно з ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стаття 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надає перелік видів адвокатської діяльності.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з відповідача, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Позивач зазначає у поданій позовній заяві, що очікує понести у зв`язку із розглядом справи за даною позовною заявою витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн та заява про розподіл судових витрат буде подана до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

23.07.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з вимогою стягнути з відповідача витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Між адвокатським об`єднання "Казачук і Партнери" (далі - адвокатське об`єднання) та ТОВ "ТК "САТ" (далі - клієнт) укладено договір про надання професійної (правничої) допомоги № 02/02/2026 від 02.02.2026, згідно з умовами якого:

- клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (опрацювання первинних документів, підготування та надіслання заяв, звернень, запитів тощо до всіх без виключення органів/підприємств/організацій України; підготування та надіслання (у разі виникнення необхідності) до суду позовних заяв, заяв тощо, пов`язаних з врегулюванням спору; представництво інтересів у всіх без виключення підприємствах, установах, організаціях, правоохоронних органах, у судах) (п. 1.1.),

- за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі та в строк, який зазначається в додатковій угоді до цього договору (п. 3.1.).

Додаткова угода № 9 від 10.06.2026 до Договору про надання професійної (правничої) допомоги (далі - додаткова угода) визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об`єднання за надання професійної (правничої) допомоги стосовно представництва інтересів клієнта у Господарському суді Кіровоградської області у справі за позовом клієнта до ПМП НВФ "КІТ" про стягнення 81 887,00 грн основного боргу в фіксованій сумі гонорару 7000,00 грн.

Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати захист інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Кіровоградської області).

Згідно з п. 2. додаткової угоди сплата узгодженої Сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання протягом 30 (тридцяти) днів з дня набрання рішенням у справі законної сили, але не раніше оплати витрат на професійну (правничу) допомогу відповідачем на рахунок клієнта.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг № 9 від 12.06.2026 до Договору про надання професійної (правничої) допомоги № 02/02/2026 від 02.02.2026 на виконання умов Договору про надання професійної (правничої) допомоги № 02/02/2026 від 02.02.2026 та додаткової угоди, адвокатське об`єднання надало клієнту професійну (правничу) допомогу в фіксованій сумі гонорару 7000,00 грн стосовно представництва інтересів клієнта у Господарському суді Кіровоградської області у справі за позовом клієнта до ПМП НВФ "КІТ" про стягнення заборгованості в сумі 81 887,00 грн.

Клієнт прийняв правові послуги, зазначені у пункті 1 цього Акту.

Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвокатського об`єднання немає.

Акт підписано у двох примірниках українською мовою, по одному примірнику - для кожної Сторони. Обидва примірники мають однакову юридичну силу.

Господарський суд з огляду на умови Договору та додаткової угоди до нього, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу у фіксованому розмірі 7000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання відповідача в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Як вже зазначено, сторонами погоджено фіксований розмір гонорару адвоката у сумі 7000 грн.

Разом з цим, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

При цьому, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За вказаних обставин, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Підстав для задоволення клопотання позивача від 13.07.2026 про застосування до відповідача заходів процесуального примусу суд не вбачає.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 231, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного малого підприємства науково-виробничої фірми "КІТ" (вул. Генерала Родимцева, буд. 87 "Г", м. Кропивницький, 25011, код ЄДРПОУ 13748444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (вул. Гроденська, буд. 32, м. Київ, 02090, код ЄДР 35646516) заборгованість в сумі 81 887,00 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а також 7000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам (до електронних кабінетів).

Повне рішення складено 19.08.2026.

Суддя В.Г. Кабакова