Рішення № 139078830, 19.08.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/636/26

Провадження № 2/590/394/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 с-ще Ямпіль

Суддя Ямпільського районного суду Сумської області Сатарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» /Адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького 1, 28 корпус ЄДРПОУ 35234236/

Представник позивача Усенко Михайло Ігорович

до відповідача ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_1 Адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1425798 від 27.03.2020 року, в сумі: 18539,75 грн. А також позивач просить стягнути з Відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,4 грн. та 8000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки Відповідач в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рух справи в суді першої інстанції

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 08.07.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 09.07.2026 було надіслано відповідачу за зареєстрованою адресою проживання, отримано в електроному кабінеті 09.07.2026 о 2:44:08

Ухвалою суду від 08.07.2026 клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

22.07.2026 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній заперечує проти задоволення позовних вимог в частині нарахування процентів та штрафних санкцій. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період з 01.08.2025 року, а також раніше проходив військову службу за контрактом у період з 19.02.2018 року по 19.02.2021 року, у зв`язку з чим на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування процентів за користування кредитом, пені та штрафів. Крім того, Відповідач заявив вимогу про витребування від Позивача оригіналів або належним чином завірених копій кредитного договору та документів із його особистим підписом, які б підтверджували отримання від нього згоди на отримання коштів на умовах даного товариства та підтверджували б укладання такого договору, а також просив суд зменшити розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн через їх очевидну завищеність та шаблонність позовної заяви.

Ухвалою від 19.08.2026 відмовлено відповідачу у задоволені клопотання про витребування доказів.

Будь-яких інших заяв або клопотань у справі від сторін до суду не надано, клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.

Разом з тим відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).

Фактичні обставини справи

Отже, вивчивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку:

27.03.2020 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (Первісний кредитор) був укладений Кредитний договір №1425798, згідно з умовами якого відповідач отримав 6000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису): Електронний підпис одноразовим ідентифікатором Позичальника N77829 Дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 27.03.2020 8:53:10. Номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор +380669961421.

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Основні умови кредитування: сума кредиту: 6000.00 грн. строк: 15 днів. Комісія за надання: 20.00%. одноразово Ставка процентів: 3.00% за кожен день користування.

ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит №1425798 від 27.03.2020 було ідентифіковано Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН".

Платіжним дорученням 17221388 від 2020-03-27 підтверджується перерахування коштів в сумі 6000 грн. на Кредит рах. № 537541XXXXXX107, Платник: ТОВ «Мілоан», Отримувач: Прокопенко Іван Вікторович, Призначення платежу: Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1425798.

Відповідно до листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 22.07.2026 за № БТ/Е-31690, На ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), Банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 . За період з 27.03.2020 по 03.04.2020 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 6000 грн.

29.12.2020 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Позивач) було укладено Договір відступлення прав вимоги 58МЛ від 29.12.2020, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги, та Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1425798 від 27.03.2020 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, Виписки з особового рахунка за Кредитним договором №1425798 від 27.03.2020 року, Сума заборгованості Відповідача становить 18539,75 грн., з них:

1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5667 грн.

2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 11672,75 грн.

3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1200 грн.

4. заборгованість по штрафах/пені становить - 0 грн.

Як убачається з наданої Позивачем Відомості про щоденні нарахування та погашення заборгованості, вказаний документ містить детальну інформацію не лише про здійснені нарахування відсотків, а й про фактичне виконання Відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Зокрема, матеріалами справи підтверджується здійснення Відповідачем наступних платежів: 15.05.2020 року - Сплата тіла кредиту 333.00 грн, 15.05.2020 року сплата процентів по кредиту в розмірі 556,00 грн; 15.05.2020 року сплата комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 100,00 грн.

Усі нарахування відсотків у розмірі 11 672,75 грн та комісії у розмірі 1 200,00 грн, заявлені Позивачем до стягнення, були сформовані за результатами нарахувань у межах періоду з 27.03.2020 року по 29.07.2020 року, після чого подальший рух заборгованості припинився.

Норми права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору, відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до закону.

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що, якщо, відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін, електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитних договорів та отримання відповідачем кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ст. 525 Цивільного кодексу встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Зі змісту п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 1357-IX від 30 березня 2021року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, визначено, що пільги мають:

- військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову;

- військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

А саме штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Висновок суду першої інстанції

Судом встановлено, що Відповідач відноситься до категорії осіб, на яких поширюються пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». З наданих матеріалів справи та долучених доказів убачається, що ОСОБА_1 у період з 19.02.2018 року по 19.02.2021 року проходив військову службу в Збройних Силах України за контрактом, а також з 01.08.2025 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації.

Оцінюючи правомірність нарахування Позивачем процентів у спірний період з 27.03.2020 року по 29.07.2020 року, суд приходить до висновку, що такі нарахування здійснені всупереч закону з огляду на таке.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям під час дії особливого періоду штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до стабільної та чинної судової практики, надана державою військовослужбовцям пільга щодо звільнення від нарахування процентів та штрафів діє з початку і до моменту закінчення особливого періоду, який в Україні розпочався в березні 2014 року і триває по теперішній час. Обов`язковою та єдиною умовою для застосування цієї пільги є сам факт перебування особи на військовій службі у цей період.

Враховуючи, що спірний період нарахування процентів (з 27.03.2020 року по 29.07.2020 року) повністю охоплюється періодом проходження Відповідачем військової служби за контрактом (з 19.02.2018 року по 19.02.2021 року) в часі дії особливого періоду, будь-які нарахування процентів у розмірі 11 672,75 грн є протиправними, та стягненню не підлягають.

Таким чином, належному задоволенню підлягають позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» лише в частині стягнення перевіреного судом залишку простроченої заборгованості за сумою кредиту (тіла кредиту) в розмірі 5 667,00 грн. та за комісією за видачу кредиту в сумі 1200 грн.

Отже, позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволенню в сумі 6867,00 грн.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Розглядаючи вимогу Позивача про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Згідно з положеннями процесуального законодавства /ст.133 ЦПК України/, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат Позивачем надано:

СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, Ордер,

ДОГОВІР про надання правової(правничої) допомоги №0107 від «01» липня 2025 року,

АКТ №Д/26319 наданих послуг (правової (правничої) допомоги). від 14.04.2026., де сторони зафіксували, що сума наданих послуг відповідно до Договору складає: 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС НАДАНИХ ПОСЛУГ до Акту №Д/26319 від 14.04.2026 року ЗА ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ(ПРАВНИЧОЇ) ДОПОМОГИ № 0107 від 01 липня 2025 року, згідно якого

вартість послуг адвоката складається з:

-Усної консультації Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором.

-Ознайомлення з матеріалами кредитної справи.

-Погодження правової позиції Клієнта у справі.

-Складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта.

-Подання заяви до суду від імені Клієнта.

Оцінюючи обґрунтованість та співмірність заявлених витрат, суд керується критеріями, визначеними у правових висновках Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Так, Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №211/3113/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Оцінюючи наданий Позивачем деталізований опис робіт на загальну суму 8 000,00 грн, яка становить маже половину ціни позову 18539,75 грн, суд вважає цю суму очевидно завищеною та неспівмірною.

Відповідачем було подано клопотання про зменшення вказаних витрат до 1 000,00 грн через їх очевидну завищеність, типовість та шаблонність позовної заяви. Керуючись принципами розумності, співмірності та справедливості, оцінивши реальний обсяг наданих адвокатом послуг у справі незначної складності, суд вважає за необхідне обмежити граничний розмір витрат на правничу допомогу сумою 1 000,00 грн. З урахуванням правила пропорційності задоволених вимог (37,04%), з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 370 грн., а в задоволенні решти витрат відмовити.

Щодо стягнення судового збору

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп. /а.с.9/.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню (на 37,04%), з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 986,15 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 265, 268, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_1 Адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» /Адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького 1, 28 корпус ЄДРПОУ 35234236/

заборгованість за Кредитним договором № 1425798 від 27.03.2020 року, в сумі: 6867,00 грн., яка складається з простроченої заборгованість за сумою кредиту становить 5667 грн., простроченої заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_1 Адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» /Адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького 1, 28 корпус ЄДРПОУ 35234236/ 986,15 грн. відшкодування зі сплати судового збору, 370 грн витрат на правничу допомогу, і всього: 1356,15 грн

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19.08.2026.

Суддя : О.В. Сатарова