Ухвала суду № 139056389, 18.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"18" серпня 2026 р. справа № 300/5470/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 в адміністративній справі №300/5470/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 26.04.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 11.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.06.2026 заяву представника позивача від 02.04.2026, подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 по справі №300/5470/25 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 по справі №300/5470/25. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 в сорокап`ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №300/5470/25.

11.08.2026 Військова частина НОМЕР_1 подала до суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №300/5470/25. У звіті представник зазначає, що боржник, визнає наявність судового рішення у справі №300/5470/25, яке набрало законної сили, та не ухиляється від його виконання. Однак, через відсутність своєчасного фінансування, станом на день подання звіту про виконання судового рішення у справі 300/5470/25, кошти на рахунки боржника так і не надійшли, що, в свою чергу, не призвело до його виконання. Відтак, виконання судового рішення у справі 300/5470/25 буде здійснено після надходження відповідних бюджетних коштів у межах фінансового ресурсу, передбаченого на зазначені цілі.

На адресу суду від заявника надійшли заперечення на заяву відповідача про виконання рішення суду, в яких зазначено, що представник відповідача не надає звіт про виконання судового рішення, а формально здійснює повідомлення суду про неможливість виконання рішення суду. При цьому, згідно з положеннями КАС України, судовий контроль спрямований на забезпечення реального та повного виконання судового рішення, формальні дії відповідача без досягнення кінцевого результату не можуть вважатися належним виконанням рішення суду.

Суд, розглянувши заяву про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі Іммобільяре Саффі проти Італії Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №300/5470/25, позов задоволено повністю.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 26.04.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 11.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Однак, відповідачем не надано доказів виплати позивачу грошового забезпечення та всі похідні від нього виплати за період з 26.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 11.05.2023 з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №300/5470/25 не виконане в повному обсязі, а отже наявні підстави для відмови у прийнятті звіту.

У звіті про виконання рішення суду вказано, що Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що боржник, визнає наявність судового рішення у справі №300/5470/25, яке набрало законної сили, та не ухиляється від його виконання. Однак, через відсутність своєчасного фінансування, станом на день подання звіту про виконання судового рішення у справі 300/5470/25, кошти на рахунки боржника так і не надійшли, що, в свою чергу, не призвело до його виконання. Відтак, виконання судового рішення у справі 300/5470/25 буде здійснено після надходження відповідних бюджетних коштів у межах фінансового ресурсу, передбаченого на зазначені цілі.

Так, відповідач, не заперечуючи факту невиконання ним рішення суду, наголошує, що станом на дату розгляду звіту, ухвалене на користь позивача рішення в цій справі, виконане тільки щодо здійснення певних заходів щодо розрахунку відповідних виплат та їх виділення.

При цьому, боржник, визнає наявність судового рішення у справі 300/5470/25, яке набрало законної сили, а також ним розраховано заборгованість на виконання такого рішення, що свідчить про не ухилення останнього від його виконання.

Разом з тим, суд констатує, що незважаючи на те, що рішення суду у цій справі набрало законної сили, доказів проведення спірних виплат суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження військовій частині НОМЕР_1 строку для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №300/5470/25 на один 45 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суд попереджає відповідача, що у разі неподання звіту у встановлений строк або у разі прийняття судом рішення про відмову у прийнятті звіту на керівника військової частини НОМЕР_1 буде накладено штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до статті 382-3 КАС України.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 121, 243, 246, 248, 256, 381-1, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №300/5470/25 на 45 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Роз`яснити, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на таку ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.

Суддя Микитин Н.М.