Рішення № 139054679, 18.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 серпня 2026 р. Справа № 640/32050/21

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОП УКРАЇНА" до головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОП УКРАЇНА" до головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №345 від 09.08.2021 року зі змінами викладеними в рішенні головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №433 від 11.10.2021 року, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №347 від 09.08.2021 року зі змінами викладеними в рішенні головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №432 від 11.10.2021 року та постанови головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №004 та №005 від 27.10.2021 року про накладення штрафу.

Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалою відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач поти задоволення позовних вимог заперечує, надавши відзив, відповідно до якого зазначив наступне.

З метою підтвердження права позивача привести виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №345, 346, 347, 348 від 09.08.2021 року у відповідність до вимог Техрегламенту №358 та керуючись ч.1 ст.15 Закону №2735-VI Головним управлінням надано вимогу від 28.09.2021 року, якою зобов`язано позивача надати документи, що підтверджують повноваження останнього приводити продукцію у відповідність до втсановлених вимог.

На виконання цієї вимоги позивачем надано копію листа ТОВ «Старлінк Груп» бех вихідного номера та дати, в якому зазначено, що ТОВ «Старлінк Груп» дозволяє ТОВ "ІНТЕРТОП УКРАЇНА" проклеювати взуття ТМ New Balance та не завірену копію листа BUONGIORNO MANUFACTURING CO. LIMITED, в якому ТОВ "ІНТЕРТОП УКРАЇНА" дозволяють проклеювати взуття торгового знаку Betsy.

Відповідач наголошує, що виявлені порушення у розповсюджувача ТОВ «Інтертоп Україна» підтверджуються складеним актом перевірки від 06.08.2021 року № 030/21.

Відповідач зазначає, що за результатами проведеної Головним управлінням перевірки ТОВ «Інтертоп Україна» не довів, та не надав доказів, що продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам не з його вини, спростовуючи висновки акту від 06.08.2021 року № 030/21 складеного ГУ Держпродспоживслужбою в Чернігівській області.

Штрафні санкції відповідно до частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є видом адміністративно - господарської санкції визначної ГК України.

Постанова про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за своєю природою є різними актами органу державного ринкового нагляду і застосовуються в конкретно визначених випадках, передбачених Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції». Лише статтею 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» визначено підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у сфері ринкового нагляду.

Пунктом 1, 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі: невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є самостійним примусовим заходом, який спрямований на недопущення порушення у майбутньому або негайного припинення вчинення правопорушення суб`єктом господарювання.

Враховуючи викладене вище, Головне управління під час перевірки діяло в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а доводи Позивача зазначені у позові є повністю безпідставними, необґрунтованими, надуманими та такими, які можуть ввести суд в оману. Позивач невірно тлумачить норми законодавства таким чином, щоб в подальшому уникнути відповідальність за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції.

Позивачем було подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалою відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання.

Позивачем надана відповідь на відзив а відповідачем заперечення проти відповіді на відзив, які були надані під час розгляду справи Окружним адміністративним судом м. Києва та долучені до матеріалів справи.

Позивачем надано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом направлено цю адміністративну справу до Вінницького окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 дана справа передана на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Комару П.А..

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд вирішено здійснювати спочатку. Учасникам справи запропоновано подати до суду додаткові пояснення щодо актуальності предмету спору.

На виконання ухвали представником відповідача подано до суду заяву, якою повідомляється, що змін фактичних обставин справи не відбулося.

Представником позивача подано до суду заяву, в якій зазначено, що позивач підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі Секторального плану перевірок з ринкового нагляду на 2021 рік Держпродспоживслужби України, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області видано та оформлено Наказ від 19.07.2021 року № 1521 п, направлення на проведення планової перевірки від 19.07.2021 року 1521-п/761 у магазині "INTERTOP" ТОВ "Інтертоп Україна", який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії, 1 А.

За результатами перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби Чернігівській області було складено Акт перевірки характеристик продукції від 06.08.2021 року № 030/21.

Відповідно до Акт перевірки характеристик продукції від 06.08.2021 року № 030/21:

"1. на взутті (сандалі жіночі ТМ Bets ON183, SS21, 917016/03-01, р. 3), не менше як на одну напівпару з пари взуття, не нанесено інформацію про основні складові взуття.

2. на взутті (кросівки чоловічі new balance (8.0-11/5), MG 157, ML 574 EGG, P.95, p. 9 1/2) не менш як на одну напівпару з пари взуття, не нанесено інформацію про основні складові взуття, що є порушенням п.п. 5, 6, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 № 358".

Як зазначено в додатку № 2 до акту перевірки ТОВ «Інтертоп Україна» визначено розповсюджувачем продукції.

Відповідно до накладної на внутрішнє переміщення № 0080569457 від 28.01.2021 року постачальником продукції являється ТОВ "Інтертоп Україна".

Також згідно листа BUONGIORNO MANUFACTURING CO. LIMITED вбачається, що ТОВ "Інтертоп Україна" здійснює реалізацію товару.

На підставі акту перевірки характеристик продукції від 06.08.2021 № 030/21, складеного ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області, зазначеним органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 345, 346, 347, 348 від 09.08.2021, згідно з якими ТОВ "Інтертоп Україна" було зобов`язане до 08.10.2021 вжити заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.

ТОВ "Інтертоп Україна" було направлено до ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області повідомлення №№ 593/ІТОР-02/2021, 594/ІТОР-02/2021, 595/ІТОР-02/2021, 596/ІТОР-02/2021 від 13.09.2022 про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

Після отримання вищевказаних повідомлень, працівниками ГУ Держпродспоживслужби в м. Чернігівській області в магазині "Інтертоп" (м. Чернігів вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 1А), проведено перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, про що складено акт № 037/21 від 01.10.2021. Актом встановлено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) рішень від 09.08.2021 року № 346 та 348 виконані повністю, рішення від 09.08.2021 року № 345 та № 347 виконано частково та не може бути визнано результативним.

За результатом чого ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області було прийнято рішення №№ 430, 431 від 11.10.2021 про скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) рішень №№ 346, 348 від 09.08.2021, якими встановлювалась тимчасова заборона продукції на ринку, у зв`язку з їх повним та результативним виконанням. А також рішення №№ 432, 433 від 11.10.2021 про внесення змін до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) рішень №№ 345, 347 від 09.08.2021 щодо зміни обмежувальних заходів на заборону надання продукції на ринку та складено протоколи та винесено постанови про накладення на ТОВ "Інтертоп Україна" штрафу за неналежне невиконання, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Як було зазначено у повідомленнях, які додавалися до заперечень, наліпка з маркуванням, відсутність якої було виявлено на взутті під час перевірки у подальшому була виявлена працівниками магазину у пакуванні (коробці) вказаної продукції. Пара взуття постійно примірялася з огляду на що такі випадки не є поодинокими. За погодженням з виробником (постачальником) продукції, працівниками ТОВ "ІНТЕРТОП УКРАЇНА" здійснено приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, шляхом відновлення на продукції маркування з інформацією про складові взуття згідно з вимогами пунктів 5, 9 Додатку 1 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 06.03.2019 № 358.

Позивач дотримуючись вимог відповідної норми Закону та виконуючи рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами Техрегламенту провів відновлення на взутті маркування та повернув відповідне взуття на склад таким чином дотримуюсь вимог про тимчасову заборону надання продукції на ринку.

Не погоджуючись з постановами про накладення штрафу ГУ Держпродспоживслужби у Чернігівській області, ТОВ "Інтертоп Україна" звернулось до суду, щодо їх оскарження.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 грудня 2010 року №2735-VI.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 2 Закону 2735, дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.

Застосування положень цього Закону не перешкоджає органам ринкового нагляду вживати заходів, передбачених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Згідно ст. 3 Закону 2735 законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Статтею 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"визначено, що безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням: характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування; впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею; попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції; застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо): вилучення з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку продукції, що знаходиться в ланцюгу постачання продукції.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.(ч. 1 ст. 4 Закону 2735)

Обов`язки суб`єктів господарювання визначені ст. 8 Закону 2735, а саме, обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

Частинами 1, 2, 5, статтею 10 Закону 2735 визначено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд визначені в ст. 15 Закону 2735, а саме посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:

а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

б) місця, зазначені впункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно дочастини п`ятої статті 26 цього Закону;

в) місця, зазначені впункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону,Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначеніпунктами 1-5частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Статтею 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", передбачено, що під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимогстатті 23-1цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону таЗакону України"Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).

У разі здійснення перекладу, зазначеного упункті 3частини першої статті 15 цього Закону, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.

У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частинісьомійцієї статті.

Продовження строку проведення перевірки не допускається.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

У разі якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

Органи ринкового нагляду мають право звертатися до призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій із запитами про надання інформації про видачу і відмову у видачі документів про відповідність, установлення обмежень щодо них, їх призупинення та скасування, а у випадках, визначених технічними регламентами, - також іншої інформації, пов`язаної з процедурами оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, до застосування яких були залучені відповідні призначені органи та визнані незалежні організації. Призначені органи з оцінки відповідності та визнані незалежні організації повинні надавати інформацію за такими запитами у десятиденний строк з дня одержання відповідного запиту.

У разі якщо під час перевірок характеристик продукції виявлено ознаки фальсифікації продукції, порушення прав інтелектуальної власності або інших правопорушень, притягнення до відповідальності за вчинення яких не належить до компетенції органів ринкового нагляду, органи ринкового нагляду надають таку інформацію відповідним уповноваженим державним органам.

У разі проведення перевірок характеристик продукції за підставами, визначеними упідпункті "а" пункту 2 частини першої статті 24тапункті 2 частини першої статті 25цього Закону, органи ринкового нагляду повідомляють про результати цих перевірок особам, за зверненнями яких вони проводилися.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:

1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), об`єднань суб`єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:

він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;

продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об`єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.

Положеннями статті 44 Закону № 2735 визначено, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Сплата штрафу не звільняє суб`єкта господарювання від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачам (користувачам) продукції.

Підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності визначені статтею 45 Закону №2735.

Так, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик(невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Судом встановлено, що на підставі Акта перевірки характеристик продукції від 06.08.2021 №030/31 та протоколу про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 13.10.2021 р. №02 винесено постанови про накладення штрафу від 27.10.2021 року №004 та №005, оскільки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертоп Україна», введено в обіг продукцію, сандалі жіночі ТМ Betsy, арт. ON183, сезон SS21, модель 917016/03-01, р. 38, що реалізується ТОВ «Інтертоп Україна» з`ясувалось питання невідповідності продукції встановленим вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються на неї, а саме: на взутті (не менш як на одну напівпару з пари взуття) не нанесено інформацію про основні складові взуття (ТОВ «Інтертоп Україна» надав копію інвойса на постачання продукції і кваліфікується імпортером уповноваженим представником тобто особою, що ввела продукцію в обіг) та кросівки чоловічі ТМ NewBalance (8.0-11.5), арт. MQ157, модель ML574EGG, Р.95, р.91/2, що реалізується ТОВ "Інтертоп Україна" з`ясувалось питання невідповідності продукції встановленим вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються на неї, а саме: на взутті (не менш як на одну напівпару з пари взуття) не нанесено інформацію про основні складові взуття (ТОВ «Інтертоп Україна» в межах перевірки кваліфікується, як розповсюджувач, а постачальник даної продукції ТОВ "СтарлінкГруп").

Щодо порядку проведення перевірки та відсутності доказів невідповідності продукції на стадії введення її в обіг, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону, під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

г) загальний опис продукції;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції;

б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам: перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом; перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

З урахуванням наведеного, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області під час проведення позапланової перевірки, що була проведена з 28.09.2021 року по 01.10.2021 року, за місцезнаходженням органу ринкового нагляду, фактично не було досліджено взуття на предмет наявності етикетки, маркування, інших позначок та їх відповідність встановленим вимогам Технічного регламенту, що суперечить частині 2 статті 25 Закону, оскільки повторно досліджувалися відповідачем лише надані документи, які вже містились в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що, контролюючим органом не було доведено, що продукція не відповідала встановленим вимогам вже на стадії введення її в обіг, що є необхідною обставиною для застосування відповідальності, передбаченої статтею 44 Закону, оскільки така невідповідність була встановлена під час проведення перевірки, що підтверджується копіями фотознімків доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву на яких зображена лише дві пари взуття сандалі та кросівки, що не містять маркування передбачене Технічним регламентом, а саме інформацію про основні складові взуття. Згідно накладної про внутрішнє переміщення № 280179 від 12.08.2021 р. з магазину (Інтертоп м. Чернігів, вул 77 Гвард. Дивізії, 1-в) ТОВ «Інтертор Україна» на склад ТОВ "Деника лоджистик" було переміщено дві пари сандалей жіночих та шість пар кросівок чоловічих.

Як вбачається, з матеріалів справи за результатами перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області було складено Акт перевірки характеристик продукції від 06.08.2021 року № 030/21, відповідно до якого встановлено, що:

"1. на взутті (сандалі жіночі ТМ Bets ON183, SS21, 917016/03-01, р. 3), не менше як на одну напівпару з пари взуття, не нанесено інформацію про основні складові взуття.

2. на взутті (кросівки чоловічі new balance (8.0-11/5), MG 157, ML 574 EGG, P.95, p. 9 1/2) не менш як на одну напівпару з пари взуття, не нанесено інформацію про основні складові взуття, що є порушенням п.п. 5, 6, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 № 358".

Відповідно до ст.ст. 28-32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції" відносно ТОВ "Інтертоп Україна" були прийняті Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.08.2021 року № № 345, 346, 347, 348. Зазначеним рішеннями було обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та тимчасової заборони надання продукції на ринку, термін виконання 08.10.2021 р.

На виконання даних рішень ТОВ «Інтертоп Україна» були надані відповідні повідомлення від 13.09.2021 р. з наданням фото взуття з маркуванням.

Крім того як вбачається з матеріалів справи за результатами перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів 01.10.2021 року складено акт № 037/21, відповідно до якого встановлено, що проведено позапланову перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів магазину "Інтертоп". При здійснені позапланового заходу, суб`єктом господарювання надано листи б/н, без дати (копія листа від ТОВ «Старлінк груп» та BUOMGIORNO MANUFACTURING CO LTD) відповідно до яких здійснено маркування взуття. При здійсненні позапланового заходу, встановлено, що в місті розповсюдження продукція відсутня.

З урахуванням наведеного, матеріали справи не містять доказів того, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області було досліджено взуття на предмет наявності етикетки, маркування, інших позначок та їх відповідність встановленим вимогам Технічного регламенту.

Щодо встановленого порушення п.п. 5, 6, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 № 358, суд зазначає наступне.

Даний Технічний регламент № 358 встановлює вимоги до маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.

Пунктом 5 Технічного регламенту визначено, що інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту. На маркуванні обов`язковою є інформація про три основні складові взуття згідно з додатком 1 до цього Технічного регламенту, а саме: матеріал верху; підкладка й устілка; підошва.

Складові взуття позначаються відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту у вигляді піктограм або текстових позначень конкретних матеріалів, які зазначено у додатку 1 до цього Технічного регламенту.

Визначення матеріалів верху взуття проводиться відповідно до абзацу першого пункту 9 тадодатка 1до цього Технічного регламенту без урахування аксесуарів або елементів, що їх укріплюють (деталі зі шкіри, ремені для закріплення на щиколотці, прикраси, застібки, язички, блочки або аналогічні елементи).

Визначення матеріалу підошви має здійснюватися залежно від обсягу використаних матеріалів відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.

Відповідно до п. 6 Технічного регламенту введення в обіг взуття здійснюється за умови його маркування згідно з вимогами цього Технічного регламенту та відповідності іншому законодавству України, що до нього застосовується.

На маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об`єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття. (п. 9 Технічного регламенту)

Закон України від 15 січня 2015 року № 124-VIII "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Статтею 30 Закону № 124 знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію.

Виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Нанесення на продукцію інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знака відповідності технічним регламентам, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на продукцію за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності технічним регламентам.

Порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування регламентовані Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджениминаказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року №104, які поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку та здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Пунктом 13 Правил закріплено, що забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

Відповідно до пункту 15 Правил, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб`єкта господарювання зобов`язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знаку для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов`язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Особливості продажу всіх видів шкіряного, текстильного, комбінованого, гумового, полімерного, валяного взуття (чоловічого, жіночого, дитячого) визначає глава 3 Правил «Взуття».

Маркування взуття передбачає наявність інформації про модель, розмір, повноту, дату виготовлення (місяць, рік) (пункт 2 Глави 3 Правил).

Тобто, обов`язком позивача є забезпечення споживачів необхідною, доступною, достовірною та своєчасною інформацією про товар, у тому числі, шляхом маркування товарів (нанесення інформації про три складові взуття).

Маркування може міститися не тільки на самому товарі, а може також знаходитись й на упаковці (коробці), ярликові, етикетці чи у супровідній документації.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що вся інформація про складові взуття, що реалізується підприємством, також дублюється текстовими позначеннями на цінниках до товару розміщених як на торговельному обладнанні, так і на коробці до взуття, а отже відтак вся необхідна інформація про матеріали, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, фактично є доведеною до споживача.

Крім того як зазначено позивачем, за погодженням з виробником (постачальником) продукції, працівниками ТОВ "Інтертоп Україна" здійснено приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, шляхом відновлення на Продукції маркування з інформацією про складові взуття згідно з вимогами пунктів 5, 9 Додатку 1 Технічного регламенту № 358.

Також суд зазначає, що статтею 5 Закону визначено основні принципи ринкового нагляду і контролю продукції, першим з яких є принцип пропорційності заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам.

Відповідно до позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року в справі №820/5458/17 зазначено про наявність у контролюючого органу дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій. Такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

Зважаючи на вказаний принцип ринкового нагляду, складені Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області постанови про накладення штрафу не є пропорційним заходом ринкового нагляду та не відповідає рівню загрози суспільним інтересам, оскільки в даному випадку було встановлено відсутнє маркування з інформацією про складові взуття на двох парах взуття з підстави відсутності маркування про інформацію про основні складові взуття.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертоп Україна" до головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправними постанови головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про накладення штрафу №004 від 27.10.2021 року, постанови головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про накладення штрафу №005 від 27.10.2021 року, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №345 від 09.08.2021 року зі змінами викладеними в рішенні головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №433 від 11.10.2021 року, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №347 від 09.08.2021 року зі змінами викладеними в рішенні головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №432 від 11.10.2021 року та постанови головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №004 та №005 від 27.10.2021 року про накладення штрафу підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 4540 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області № 004 від 27.10.2021 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертоп Україна».

Визнати протиправною та скасувати постанову головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області № 005 від 27.10.2021 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертоп Україна».

Визнати протиправним та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №345 від 09.08.2021 року зі змінами викладеними в рішенні головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №433 від 11.10.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №347 від 09.08.2021 року зі змінами викладеними в рішенні головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області №432 від 11.10.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертоп Україна» за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТОП УКРАЇНА" (проспект Перемоги, 23, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 41097426)

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (проспект Грушевського Михайла, 180, м. Чернігів, 14034, код ЄДРПОУ 40310334)

Суддя Комар Павло Анатолійович