Рішення № 139053028, 18.08.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/515/26

Провадження по справі № 2/129/1166/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Капуша І.С.,

розглянувши без участі сторін та їх представників у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

12.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1489-6870 від 28.12.2024 у загальному розмірі 29 439,60 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 20 439,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 3 000,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.12.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1489-6870, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 5 400,00 грн.

07.01.2025 між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору, відповідно до якої кредитодавець надав позичальнику додаткові кредитні кошти в розмірі 600,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 6 000,00 грн. Станом на момент укладення додаткової угоди сума неповернутого кредиту становила 5 400,00 грн, а сума нарахованих та несплачених процентів - 588,06 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди відповідач зобов`язався повернути суму кредиту протягом 365 календарних днів з моменту її укладення. Проценти за користування кредитом нараховувалися на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом. Протягом перших 180 календарних днів додатковою угодою встановлено стандартну процентну ставку 0,99% за кожен день користування кредитом, а починаючи зі 181-го календарного дня - 0,85% за кожен день користування кредитом до закінчення строку дії договору або фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та перерахував відповідачу кредитні кошти: 28.12.2024 - 5 400,00 грн, 07.01.2025 - 600,00 грн, однак відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 03.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позовну заяву.

28.06.2026 ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву та заяву про поновлення процесуального строку на його подання. У відзиві відповідач визнав факт отримання кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн, однак заперечив проти стягнення заявленої позивачем суми заборгованості в розмірі 29 439,60 грн, посилаючись на її завищеність, необхідність перевірки правильності нарахування процентів, відповідності умов договору законодавству про захист прав споживачів та співмірності фінансового навантаження на позичальника.

Вирішуючи питання щодо поданого відповідачем відзиву, суд враховує, що відповідно до ухвали від 03.03.2026 п`ятнадцятиденний строк на його подання обчислюється з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Разом з тим матеріали справи не містять відомостей про вручення ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження та доданих до неї матеріалів. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити початок перебігу визначеного судом процесуального строку та дійти висновку про його пропуск відповідачем.

Сам по собі факт обізнаності відповідача про існування судового провадження не є достатньою підставою для визначення початку перебігу встановленого судом строку, оскільки ухвалою суду та положеннями ч.7 ст.178 ЦПК України його перебіг пов`язаний саме з днем вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

За таких обставин відсутні підстави вважати встановлений судом строк на подання відзиву пропущеним, у зв`язку з чим суд приймає поданий ОСОБА_1 відзив та враховує викладені в ньому доводи при вирішенні справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, письмово просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір №1489-6870 укладений сторонами в електронній формі. Його умовами передбачено, що документи, підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визнаються сторонами еквівалентними документам у письмовій формі, підписаним власноручно.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 6 000,00 грн підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 19.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 складається із 6 000,00 грн основного боргу, 20 439,60 грн процентів за користування кредитом та 3 000,00 грн процентів річних на підставі ст.625 ЦК України.

Перевіряючи нарахування процентів за користування кредитом, судом установлено, що первісно на суму 5 400,00 грн проценти нараховувалися за ставкою 0,99% на день у розмірі 53,46 грн щоденно. Після збільшення суми кредиту до 6 000,00 грн нарахування здійснювалося у розмірі 59,40 грн на день, а з 06.07.2025 позивач фактично застосовував ставку 0,83% на день та нараховував по 49,80 грн щоденно, тобто у меншому розмірі, ніж передбачена додатковою угодою стандартна ставка 0,85% на день.

Після закінчення строку кредитування позивач припинив нарахування договірних процентів, а їх загальний залишок становив 20 439,60 грн. Станом на 19.01.2026 подальше нарахування процентів не здійснювалося.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договірними процентами є послідовним, відповідає фактичному розміру отриманого кредиту та періоду користування ним, при цьому в частині другого періоду кредитування позивачем фактично застосовано навіть нижчу процентну ставку, ніж передбачено умовами додаткової угоди.

Саме по собі перевищення загального розміру нарахованих процентів над сумою отриманого кредиту за встановлених у цій справі обставин не свідчить про неправильність їх нарахування, оскільки розмір процентної ставки, порядок її застосування та тривалість кредитування були визначені сторонами договору, а проценти нараховані в межах погодженого строку кредитування.

При цьому додатковою угодою було визначено орієнтовну загальну вартість кредиту за період з моменту її укладення до закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів у розмірі 26 661,60 грн, що також свідчить про доведення до відома позичальника загальної вартості кредитування.

Доводи відповідача про завищеність договірних процентів самі по собі не спростовують поданого позивачем розрахунку та не підтверджують наявності підстав для довільного зменшення судом погодженої сторонами плати за користування кредитними коштами.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 6 000,00 грн основного боргу та 20 439,60 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас вимога про стягнення 3 000,00 грн процентів річних на підставі ст.625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Пунктом 8.2 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів та/або суми кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 146000 процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України. При цьому їх денний розмір обмежено двома відсотками від неповернутої суми кредиту, а сукупний розмір таких процентів та інших платежів за порушення зобов`язання - половиною суми отриманого кредиту.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що позивач нараховував відповідачу за ст.625 ЦК України по 120,00 грн за кожен день прострочення, а після досягнення загальної суми 3 000,00 грн таке нарахування припинив.

Разом з тим відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Оскільки кредитний договір укладено 28.12.2024, додаткову угоду - 07.01.2025, а заявлені позивачем 3 000,00 грн нараховані саме як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України у період дії воєнного стану, правові підстави для їх стягнення відсутні.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 26 439,60 грн заборгованості, з яких 6 000,00 грн - заборгованість за кредитом та 20 439,60 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 2 662,40 грн судового збору. Позовні вимоги задоволено на 89,81%, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 391,09 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 211, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1489-6870 від 28.12.2024 у загальному розмірі 26 439 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн 60 коп., з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 20 439,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 391 (дві тисячі триста дев`яносто одну) грн 09 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: