Ухвала суду № 139051840, 12.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"12" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1734/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Кононової О.В.

секретар судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши справу

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" про визнання банкрутом за участю :

представника АТ КБ "Приватбанк" - Левицька Н.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" в загальній сумі 39524180,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича (свідоцтво № 147 від 06.02.2013).

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897 - арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича (свідоцтво № 147 від 06.02.2013), якого зобов`язано в строк до 06.11.2025 виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також інші докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Враховуючи сплив строку ліквідаційної процедури, суд ухвалою від 01.05.2026 призначив до розгляду в судовому засіданні звіт ліквідатора на "17" червня 2026 р. о(б) 10:00 год .

Зобов`язав ліквідатора виконати в повному обсязі вимоги постанови суду від 06.11.2024, надати суду звіт ліквідатора та докази завершення ліквідаційної процедури.

16.06.2026 до суду від ліквідатора надійшов поточний звіт (вх. №14642), в якому ліквідатор повідомив суд, що ним здійснено заходи щодо встановлення майна та інших активів ТОВ "МАКОВІЙ", зокрема направлено відповідні запити до державних органів та установ.

За результатами проведеної роботи встановлено наявність у ТОВ "МАКОВІЙ" нерухомого майна нежитлової будівлі (цеху по переробці борошна) площею 1982,9 кв. м, а також сільськогосподарської техніки та транспортних засобів. Вказане майно знаходиться на відповідальному зберіганні у ФГ "ГРИНЬКО" згідно з договором зберігання № 07-11/24 від 07.11.2024.

Ліквідатором також здійснено заходи щодо встановлення виконавчих проваджень щодо боржника та отримано відповідну інформацію від органів державної виконавчої служби.

Крім того, ліквідатором отримано витяг з Державного реєстру санкцій станом на 18.11.2024, відповідно до якого до ТОВ "МАКОВІЙ" застосовано санкції РНБО України, введені в дію Указом Президента України № 219/2024 від 04.04.2024, які передбачають, зокрема, повне блокування активів строком до 04.04.2027.

Також ліквідатором розглянуто заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника та повідомлено кредиторів про результати їх розгляду.

В судовому засіданні 17.06.2026 суд відклав розгляд звіту ліквідатора на 12 серпня 2026 року о(б) 10:30 год.

11.08.2026 до суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх. № 19673) про відкладення розгляду звіту ліквідатора на іншу дату.

Присутня в судовому засіданні представник АТ КБ "Приватбанк" зазначила про відсутність поважних причин неявки ліквідатора, вирішення питання щодо відклаення розгляду справи віднесла на розсуд суду.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка ліквідатора та інших учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов`язковою, ліквідатором в клопотанні не наведено причин неможливості явки в призначене судове засідання, суд вважає клопотання необґрунтованим та відмовляє в його задоволенні та розглянути справу в цьому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства визначає банкрутство не як самоціль, а як судову процедуру, спрямовану на досягнення визначеного законом результату залежно від стадії провадження.

Так, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" в загальній сумі 39 524 180,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича (свідоцтво № 147 від 06.02.2013).

Здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897, із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника (публікація № 73677 від 23.07.2024).

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшли заяви:

- Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (вх.№ 19495 від "02" серпня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій" на суму 5 507 688,70 грн., що забезпечені заставою майна боржника;

- Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вх.№ 20833 від "29" серпня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" на загальну суму 1 915 951,14 грн.

Ухвалою попереднього засідання суд визнав вимоги наступних кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" в загальній сумі 39 524 180,00 грн., з яких:

- 39 430 000,00 грн основного боргу,

- 30 280,00 судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі;

- 63 900,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

2. Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в загальній сумі 1 915 951,14 грн, з яких:

- 1 095 456,86 грн заборгованість договором фінансового лізингу від 01.03.2021 (771 213,22 грн. основна заборгованість, 273 780,69 грн. прострочена винагорода за користування предметом лізингу та 50 462,95 грн. пеня, нарахована за договором фінансового лізингу від 01.03.2021),

- 815 650,28 грн. основний борг за кредитним договором № 33816897-КД-2 від 23.02.2021, з яких 683 333,67 грн. вимоги забезпечені заставою майна боржника;

- 4 844,00 - судового збору, сплаченого за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника;

Зобов`язав розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 683 333,67 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно договору застави № 33816897-ДЗ-2/1 від 23.02.2021 реєстровий № 194.

Предмет застави:

- трактор колісний марки КИЙ -14820, рік випуску 2020, реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 .

- причіп з саморозвантаженням марки 2ПТС-4,5, рік випуску 2020, реєстраційний № НОМЕР_4 , заводський № НОМЕР_5 .

3. Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в загальній сумі 5 079 017,91 грн, з яких:

- 5 074 172,91 грн основного боргу за договорами кредиту з урахуванням відсотків, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;

- 4 844,00 - судового збору, сплаченого за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника.

Зобов`язав розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" у розмірі 5 074 172,91 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно договорів застави:

- № 10/2020-3 від 30.03.2020. Предмет застави: автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER 2.0 CVT INTENSE, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_6 , переважне місце зберігання: Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76.

- № 35/2020-3 від 02.07.2020 Предмет застави:

1). Комбайн зернозбиральний New Holland CR 7.90, 2018 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_7 , переважне місце зберігання: Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76.

2). Жниварка New Holland 8P25VB (ширина захвату 7,6м) без транспортного візка, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_8 , переважне місце зберігання: Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76.

Крім того, ухвалою від 02.04.2026 суд задовольнив заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" (вх. №30938 від 09.12.2024) з грошовими вимогами до банкрута, яка надійшла до суду із порушенням строку.

Визнав грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" до боржника на загальну суму 3 958 905,79 грн., з яких

- 3 952 849,79 грн. як такі, що повністю забезпечені заставою майна боржника (3 948 750,00 грн. сума основного боргу та 4 099,79 грн. заборгованість по процентах);

- 6 056,00 грн. судовий збір, сплачений за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника.

Зобов`язав розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" у розмірі 3 958 905,79 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно:

- Іпотечного договору від 19.08.2019. Предмет іпотеки: нежитлова будівля - цех по переробці борошна літ. "Б-1", загальною площею 1982,9 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру, буд. 48А.

- Договору застави обладнання від 27.10.2020. Предмет застави: сушарка Pedroti Basic 140, інвентарний номер 00207, заводський номер SME 11-15 2015 року випуску.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства, у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, формує ліквідаційну масу, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. При цьому стягнуті суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Постановою від 06.11.2024 суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897 визнано банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру. Призначив ліквідатором ТОВ "Маковій", арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича, якого зобов`язано в строк до 06.11.2025 виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також інші докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Відповідно до статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно ст. 63 Кодексу України з процедур банкрутства, після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.

Частиною 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.

З аналізу наведених норм убачається, що всі повноваження ліквідатора спрямовані на досягнення єдиної законодавчо визначеної мети формування ліквідаційної маси, реалізацію майна банкрута та здійснення розрахунків із кредиторами.

Водночас відповідно до частини першої статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються визначені законом документи, що підтверджують здійснення ліквідаційної процедури.

Отже, законодавець пов`язує завершення ліквідаційної процедури із виконанням ліквідатором передбачених Кодексом дій та поданням до суду звіту про результати їх здійснення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час виконання своїх повноважень, ліквідатором отримано витяг з Державного реєстру санкцій станом на 18.11.2024. Згідно витягу на ТОВ "МАКОВІЙ" (код ЄДРПОУ 33816897) накладені санкції РНБО України, які введено в дію Указом Президента України №219/2024 від 04.04.2024. Суб`єкт подання: Служба безпеки України. Санкції введені на строк до 04.04.2027. З витягу вбачається, що до ТОВ "Маковій" застосовані всі види санкцій, передбачених ст. 4 Закону України "Про санкції".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про санкції" видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема: блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона) тощо.

Отже, законодавче визначення блокування активів пов`язує зміст цієї санкції не з припиненням права власності особи на відповідні активи, а з тимчасовим позбавленням її можливості реалізовувати правомочності користування та розпорядження такими активами. При цьому законодавець поширює дію зазначеної санкції не лише на активи, що безпосередньо належать підсанкційній особі, а й на активи, щодо яких така особа має можливість прямо або опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Таким чином, блокування активів за своєю правовою природою є встановленим державою обмеженням можливості здійснення підсанкційною особою юридично значимих дій щодо відповідних активів. Таке обмеження має обов`язковий характер та підлягає виконанню незалежно від волі особи, щодо якої застосовано санкцію.

Водночас застосування санкції у виді блокування активів саме по собі не припиняє права власності боржника на відповідне майно.

До матеріалів справи долучені Інвентаризаційні відомості ТОВ "Маковій", відповідно яких, банкрут зокрема має наступні активи:

- комбайн зернозбиральний New Holland CR 7.90, 2018 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_7 ;

- причіп з саморозвантаженням марки 2ПТС-4,5, рік випуску 2020, реєстраційний № НОМЕР_4 , заводський № НОМЕР_5 ;

- трактор колісний марки КИЙ -14820, рік випуску 2020, реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 ;

- автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_9 ;

- автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER 2.0 CVT INTENSE, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_6 ;

- автомобіль RENAULT DUSTER, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_10 ;

- автомобіль RENAULT DUSTER, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_11 ;

- автомобіль MERSEDES-BENZ C180, 2014 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_12 ;

- нежитлову будівлю - цех по переробці борошна літ. "Б-1", загальною площею 1982,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як уже зазначалося судом, повноваження ліквідатора щодо управління та розпорядження майном банкрута є необхідною передумовою реалізації визначеної Кодексом ліквідаційної процедури.

Водночас санкція у виді блокування активів встановлює тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать юридичній особі, щодо якої застосовано санкцію. Така заборона стосується безпосередньо тих активів, які відповідно до статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства підлягають включенню до складу ліквідаційної маси та щодо яких у межах ліквідаційної процедури мають здійснюватися передбачені Кодексом дії.

Таким чином, у випадку застосування санкції у виді блокування активів безпосередньо до боржника виникає об`єктивна правова перешкода для здійснення щодо таких активів дій, які за своїм змістом передбачають реалізацію правомочності розпорядження ними.

Відповідно до статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні, а кошти, одержані від такого продажу, відповідно до частини першої статті 64 цього Кодексу спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.

Продаж майна банкрута є юридично значущою дією щодо розпорядження активами, оскільки його наслідком є припинення належності відповідного майна банкруту та перехід прав на нього до іншої особи.

Отже, виконання ліквідатором обов`язку щодо продажу майна банкрута передбачає можливість здійснення дій, спрямованих на розпорядження відповідними активами.

Відтак включення заблокованих активів до ліквідаційної маси не створює правової можливості для їх реалізації всупереч чинній санкції та не звільняє учасників провадження у справі про банкрутство від обов`язку дотримуватися встановленого санаційного режиму.

Зазначене має істотне значення для подальшого здійснення ліквідаційної процедури, оскільки неможливість розпорядження активами безпосередньо впливає на можливість їх реалізації, отримання коштів від їх продажу та, як наслідок, проведення передбачених статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства розрахунків із кредиторами.

Водночас застосування санкції у виді блокування активів саме по собі не припиняє права власності боржника на відповідне майно та не виключає можливості його обліку у складі ліквідаційної маси. Однак для цілей здійснення ліквідаційної процедури необхідна не лише наявність майна у банкрута, а й юридична можливість вчинення щодо нього всіх передбачених Кодексом дій. Тому у випадку, коли такі дії об`єктивно обмежені чинною санкцією, сама наявність майна у банкрута не забезпечує можливості досягнення передбаченого Кодексом результату ліквідаційної процедури.

Отже, застосування до боржника санкції у виді блокування активів унеможливлює здійснення ліквідатором визначальних дій, необхідних для реалізації майна банкрута та проведення розрахунків із кредиторами, а відтак досягнення мети ліквідаційної процедури.

При цьому суд враховує строковий характер ліквідаційної процедури. Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника, і цей строк не може перевищувати 12 місяців. Встановлений законом граничний строк ліквідаційної процедури виключає можливість її безстрокового продовження лише з метою очікування припинення обставин, які перешкоджають її завершенню.

У цій справі санкція у виді блокування активів застосована до боржника строком до 04.04.2027, у зв`язку з чим очікування припинення її дії не може бути підставою для необмеженого продовження ліквідаційної процедури.

Таким чином, за встановлених у цій справі обставин існує об`єктивна неможливість досягнення мети ліквідаційної процедури у встановленому Кодексом порядку та в межах визначеного ним строку.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Боттацці проти Італії").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції".

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

У відповідності до приписів статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

У разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

У справі, що розглядається, провадження у справі про банкрутство триває понад 2 роки на стадії ліквідаційної процедури, яка об`єктивно не здійснюється у зв`язку із застосованими до боржника санкціями.

Вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний суд в постанові від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012.

З огляду на неможливість задоволення вимог кредиторів внаслідок застосування до боржника спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), суд дійшов висновку, що подальше здійснення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАКОВІЙ" не може забезпечити досягнення легітимної мети ліквідаційної процедури, яка полягає у задоволенні вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута.

За відсутності об`єктивної можливості досягнення мети судової процедури її подальше здійснення втрачає процесуальний сенс. Враховуючи необхідність забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку, дотримання принципу правової визначеності та ефективності судового захисту, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 8 ст. 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 59-64, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. ст. ст. 231 - 235, 255 -257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора (вх. №19673 від 11.08.2026) про відкладення розгляду звіту ліквідатора.

2. Закрити провадження у справі № 922/1734/24 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій"код ЄДРПОУ 33816897 (адреса: 64102, Харківська область, м. Первомайський, мікрорайон 1/25, буд. 9, кв. 55).

3. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, якій введено ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024.

4. Зобов`язати Державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі № 922/1734/24 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" код ЄДРПОУ 33816897 (адреса: 64102, Харківська область, м. Первомайський, мікрорайон 1/25, буд. 9, кв. 55).

5. Копію ухвали направити боржнику, кредиторам, арбітражному керуючому Бондаренко В.А., державному органу з питань банкрутства, суб`єкту державної реєстрації - для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Ухвала підписана 17.08.2026.

Суддя Кононова О.В.