Ухвала суду № 139051317, 17.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2430/26

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Громадської організації «Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств «Вишеньки» (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільська рада, урочище «Гатне»)

про визнання недійсними рішення ради громадської організації,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 12.08.2026 р. (вх. № 11630 від 13.08.2026 р.) ОСОБА_1 до Громадської організації «Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств «Вишеньки» про визнання недійсними рішення ради громадської організації, за якою позивач просить суд визнати недійсним у повному обсязі рішення Ради Громадської організації «Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств «Вишеньки» (ідентифікаційний код 22203057) від 14 червня 2026 року, яке оформлене протоколом № 2.

Разом із позовною заявою до Господарського суду Київської області позивачем було подано заяву б/н від 12.08.2026 р. (вх. № 7344 від 13.08.2026 р.) про забезпечення вказаного позову про визнання недійсними рішень ради Громадської організації, за якою позивач просить суд: вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств «Вишеньки» про визнання недійсними рішення ради громадської організації шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Громадської організації «Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств «Вишеньки» (код ЄДРПОУ 22203057) виключно на підставі рішення Ради від 14 червня 2026 року, оформленого протоколом № 2, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та заборони Громадській організації «Об`єднання громадян садівників масиву садівницьких товариств «Вишеньки» (код ЄДРПОУ 22203057) проводити Звітно-виборчу Конференцію, призначену на 16 серпня 2026 року на підставі пункту 3 оскаржуваного протоколу № 2 від 14 червня 2026 року, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Розглянувши заяву б/н від 12.08.2026 р. (вх. № 7344 від 13.08.2026 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частинами 2, 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19 та ін.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 р. у справі № 914/2072/20.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доведення наявності таких обставин покладається на заявника.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Окрім того, суд зазначає, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не може блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 902/774/20, від 31.08.2021 р. у справі № 910/5116/21, від 11.02.2022 р. у cправі № 927/893/21, від 01.05.2023 р. у справі № 914/257/23, від 26.02.2024 р. у справі № 910/12257/13.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як слідує з поданої заяви, в якості підстави для забезпечення позову, позивач вказує на те, що на підставі пункту 3 протоколу № 2 від 14.06.2026 р. призначено проведення 16.08.2026 р. Звітно-виборчої Конференції, на якій, за твердженням заявника, можуть бути прийняті рішення щодо зміни керівних органів відповідача. На думку позивача, проведення такої Конференції унеможливить ефективне поновлення його прав у разі задоволення позову.

Зокрема, заявник зазначає, що оскаржуваним протоколом № 2 від 14.06.2026 р. Рада відповідача, з явним перевищенням своїх статутних повноважень, прийняла рішення (п. 3 протоколу) про проведення Звітно-виборчої Конференції організації 16 серпня 2026 року. Крім того, цим же протоколом заступнику голови ОСОБА_2 надано право вчиняти реєстраційні дії в обхід визначеної Статутом процедури. Якщо дія протоколу № 2 не буде зупинена судом, 16 серпня відбудуться збори, на яких будуть переобрані керівні органи. Наслідком цього стане негайне подання ОСОБА_2 (або іншими особами) документів до державного реєстратора для зміни відомостей у ЄДР. У разі розгортання такого сценарію, подальше задоволення позову про скасування протоколу № 2 не зможе відновити права позивача, оскільки останньому доведеться подавати нові позови - про скасування рішень Конференції від 16.08.2026 р. та скасування нових реєстраційних дій.

Суд відзначає, що доводи заявника ґрунтуються на припущеннях щодо можливого майбутнього розвитку подій. Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення його позову може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав.

При цьому, сам факт призначення Конференції на 16.08.2026 р. не свідчить про те, що останньою будуть прийняті рішення, які перешкоджатимуть виконанню рішення суду у цій справі, у разі задоволення позову. Посилання ж позивача на можливе виникнення необхідності подальшого оскарження рішень Конференції, за висновком суду, не є достатньою підставою для забезпечення позову, оскільки питання правомірності можливих майбутніх рішень органів відповідача не є предметом розгляду у цій справі.

Водночас, позивач просить вжити заходів забезпечення позову задля унеможливлення зміни керівних органів відповідача до закінчення розгляду даної справи, однак, прохальна частина заяви про забезпечення позову містить заходи, зокрема, щодо встановлення заборони відповідачу проводити Конференцію, призначену на 16.08.2026 р. на підставі пункту 3 протоколу № 2, які спрямовані на припинення реалізації окремого рішення органу управління відповідача, правомірність якого є предметом розгляду у цій справі, що має ознаки намагання заявника шляхом забезпечення позову фактично досягти мети, з якою подається позов, що є неприпустимим.

При цьому суд не вправі на стадії забезпечення позову виходити з наперед встановленої неправомірності оскаржуваного протоколу № 2, так само як і з припущення про неправомірність майбутніх рішень органів відповідача, оскільки такі питання підлягають вирішенню за результатами розгляду справи по суті.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 б/н від 12.08.2026 р. (вх. № 11630 від 13.08.2026 р.) про забезпечення позову у даній справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 12.08.2026 р. (вх. № 7344 від 13.08.2026 р.) про забезпечення позову у справі № 911/2430/26 відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 17.08.2026 р.

Суддя В.М. Бабкіна