Рішення № 139047238, 17.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2261/26

Провадження № 2/346/2359/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О. П.,

з участю секретаря Римарук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, що 29.05.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (первісним кредитором) та відповідачем укладено кредитний договір № 1631745, за умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 4 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності.

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем укладено договір факторингу № 01.02-23/25, у відповідності до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передало належні йому права вимоги за первинними договорами позивачу.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором від 29.05.2024 року № 1631745, в загальному розмірі 26 760 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 20 760 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками; 2 000 грн. 00 коп. пеня, штраф.

Тому сторона позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд відкладає ухвалення судового рішення на строк по 17.08.2026 року з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.05.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (первісним кредитором) та відповідачем укладено кредитний договір № 1631745 в електронній формі. Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало відповідачу кредит в розмірі 4 000 грн. 00 коп. строком на 348 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,50% в день. Договір було підписано шляхом введення відповідачем одноразового ідентифікатора М352, надісланого на її мобільний телефон після проходження процедури ідентифікації та верифікації за допомогою системи BankID НБУ.

Того ж дня ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за посередництвом платіжної установи ТОВ «ПЕЙТЕК» перерахувало на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 4 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою від надавача платіжних послуг.

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем (ТОВ «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу № 01.02-23/25. Відповідно до умов вказаного договору факторингу та Витягу з реєстру боржників до нього, позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором від 29.05.2024 року № 1631745 в загальному розмірі 26 760 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 20 760 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками; 2 000 грн. 00 коп. пеня та штраф.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідач не виконав умов вищевказаного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно ст. 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Статтею 6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1.у паперовому вигляді;

2.у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними даним Законом;

3.шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4.в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію"

Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Судом також встановлено, що на час ухвалення даного рішення заборгованість за вказаним кредитним договором відповідачем добровільно не погашена, оскільки суду не надано жодних відомостей про протилежне.

Тому позов підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп., що стверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2 від 30.04.2026 року.

Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України та, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за кредитним договором від 29.05.2024 року № 1631745 в загальному розмірі 26 760 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ: 37616221).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Калинюк О. П.