Рішення № 139035731, 17.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" серпня 2026 р. Справа № 363/1513/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», директором ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Велікдановим С.К. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором позики №72434974 від 09.09.2022 в розмірі 27326,43 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 09.09.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір позики №72434974 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за яким позикодавець надав відповідачу 7 000,00 грн строком на 30 днів. Договором визначено базову фіксовану процентну ставку 2,5 % на день та знижену процентну ставку 0,875 % на день, що застосовується відповідно до умов програми лояльності. Позивач посилається на те, що договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4AaAR0T89b, який 09.09.2022 о 14:40:09 було направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, а ідентифікацію позичальника здійснено, зокрема, за посередництвом системи BankID НБУ. У позові також зазначено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та 09.09.2022 перерахував 7 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за посередництвом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС». На підтвердження видачі позики надано платіжну інструкцію за операцією №08fb6fca-93b1-4a7c-96bd-af22d94f87e8, лист первісного кредитора та довідку платіжної установи. За даними первісного кредитора відповідач здійснила платежі на загальну суму 673,57 грн, однак зобов`язання з повернення позики та сплати процентів у повному обсязі не виконала. За наданим позивачем розрахунком станом на 01.03.2023 заборгованість за договором становила 27 326,43 грн, з яких 7 000,00 грн - основний борг та 20 326,43 грн - проценти. Після відступлення права вимоги новими кредиторами додаткові нарахування не здійснювалися, а у розрахунку ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за період з 01.03.2023 до 10.02.2026 розмір заборгованості залишався незмінним. На підтвердження набуття права вимоги позивач зазначив, що 05.01.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу №031-050123, а відповідно до Реєстру прав вимог №01/03/23 від 01.03.2023 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №72434974 у сумі

27 326,43 грн. У подальшому, 05.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №05/12/25-01, за Реєстром прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача у тому самому розмірі.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.03.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу (представнику) строк для усунення недоліків, зазначених у вказаному судовому рішенні.

16.03.2026 до суду, через систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2026, представником позивача - адвокатом Ткаченко Ю.О. подано заяву про усунення недоліків, долучивши до неї докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу, встановлену судом.

Ухвалою суду від 03.04.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 04.06.2026 о 14:00, про що повідомлено учасників провалдення.

09.04.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано заяву про розгляд цивільної справи у відсутності представника позивача, зазначивши, що позивач не заперечує проти постановлення заочного рішення.

У судове засідання, призначене на 04.06.2026, учасники не з`явились, при цьому, судова кореспонденція, надіслана відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання, повернулась на адресу суду без вручення з причин «адресат відсутній».

У зв`язку із зазначеним, а також з метою повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, розгляд справи було відкладено на 03.08.2026 о 09:45, про що повідомлено учасників провадження судовими повістками, а відповідача, додатково, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, а також судову повістку надіслано на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену позивачем у позові, та згідно довідки про доставку електронного документу - документ не доставлено.

10.07.2026 до суду через систему «Електронний суд», представником позивача подано заяву про розгляд цивільної справи у відсутності представника позивача, зазначивши, що позивач не заперечує проти постановлення заочного рішення.

У судове засідання, призначене на 03.08.2026, учасники провадження не з`явились.

Як убачається із матеріалів справи, конверт із судовою повісткою про виклик відповідача до суду, надісланий на адресу зареєстрованого місця проживання, повернувся до суду без вручення з причин «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, а також вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи і положення пункту 4 частини восьмої та частини одинадцятої статті 128 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає такі права та інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За змістом статей 12, 13, 76, 77, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд встановив, що 09.09.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72434974 в електронній формі.

Відповідно до пункту 1 договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів її електронного платіжного засобу, а позичальник - повернути таку саму суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити проценти.

Згідно з пунктами 2.1-2.3 договору сума позики становить 7 000,00 грн, строк позики - 30 днів, базова процентна ставка - 2,5 % на день (фіксована). У таблиці основних параметрів договору визначено дату надання позики 09.09.2022 та дату її повернення 09.10.2022, знижену процентну ставку 0,875 % на день, яка застосовується відповідно до умов програми лояльності, а також процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70 % на день, щодо якої прямо вказано, що вона не застосовується у період карантину.

Додатком №1 до договору - таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки - передбачено один розрахунковий період тривалістю 30 днів та платіж 09.10.2022. За умови застосування зниженої ставки у таблиці зазначено проценти за користування позикою в сумі 1 837,50 грн та загальну вартість позики

8 837,50 грн.

Пунктом 15 договору передбачено, що у разі недотримання позичальником умов програми лояльності та/або відповідної акції знижена процентна ставка припиняє дію, застосовується базова процентна ставка, а проценти, нараховані за зниженою ставкою, підлягають перерахунку за базовою ставкою за весь період строку позики.

Аналогічне положення міститься у пункті 9.7 Правил надання грошових коштів у позику від 18.07.2022, які відповідно до пункту 27 договору є його невід`ємною частиною.

Пунктом 6 договору встановлено, що продовження строку користування позикою (пролонгація) здійснюється за зверненням позичальника через особистий кабінет шляхом укладення додаткової угоди, яка кожного разу підписується одноразовим ідентифікатором. Правилами також передбачено, що при кожній пролонгації змінюється кінцева дата строку позики та укладається відповідна додаткова угода.

Доказів укладення між первісним кредитором та ОСОБА_1 додаткової угоди про продовження строку позики або іншої домовленості, якою строк користування позикою було б продовжено після 09.10.2022, матеріали справи не містять.

У розділі реквізитів договору зазначено персональні дані ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адресу, номер телефону, електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , платіжний інструмент № НОМЕР_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором 4AaAR0T89b. Договір містить відомості про накладення електронної печатки позикодавця з позначкою часу 09.09.2022 о 14:40.

З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 ідентифікована первісним кредитором; одноразовий ідентифікатор 4AaAR0T89b направлено позичальнику 09.09.2022 о 14:40:09 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 У довідці також зазначено проходження 06.09.2022 ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ через АТ «Ощадбанк».

Факт надання відповідачу 7 000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 09.01.2026, за якою 09.09.2022 завершено платіжну операцію №08fb6fca-93b1-4a7c-96bd-af22d94f87e8 у сумі 7 000,00 грн, отримувачем якої зазначена ОСОБА_2 , платіжний інструмент № НОМЕР_1 , а також копією платіжної інструкції з тотожними реквізитами операції.

Наведені відомості узгоджуються з реквізитами платіжної картки, зазначеної у договорі позики, а також з листом ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» від 05.12.2025, у якому щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договору №72434974 вказано той самий номер платіжної операції. Крім того, первісним кредитором зафіксовано здійснення відповідачем платежів на виконання саме цього договору 09.10.2022 та 31.10.2022 на загальну суму 673,57 грн.

Отже, електронний договір, довідка про ідентифікацію, платіжні документи та відомості про часткове виконання відповідачем зобов`язань у своїй сукупності є взаємопов`язаними та послідовними доказами укладення договору саме ОСОБА_1 та фактичного отримання нею 7 000,00 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надала.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628, 638, 639 ЦК України договір є домовленістю сторін, зміст якої становлять погоджені ними умови; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом акцепту оферти та його підписання електронним підписом, у тому числі електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтями 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк; порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, визначених договором.

Наданий первісним кредитором розрахунок заборгованості містить дані про нарахування за договором 21 000,00 грн процентів та про платежі відповідача у сумі 673,57 грн, які зараховані в рахунок процентів, унаслідок чого залишок процентів визначено у сумі

20 326,43 грн. При цьому сума основного боргу у розрахунку залишилася незмінною -

7 000,00 грн.

Перевіряючи цей розрахунок у межах погоджених сторонами умов, суд враховує, що Додатком №1 до договору на первісний 30-денний строк прямо визначено знижену процентну ставку 0,875 % на день та суму процентів 1 837,50 грн.

Пункт 15 договору і пункт 9.7 Правил допускають припинення дії зниженої ставки та перерахунок процентів за базовою ставкою лише у разі недотримання позичальником умов відповідної програми лояльності та/або акції. Разом із тим офіційні правила програми лояльності чи акції, з яких можна було б установити конкретні умови застосування зниженої ставки та обставини її втрати саме ОСОБА_1 , до матеріалів справи не надано. Інших доказів, які б підтверджували настання передбаченої пунктом 15 договору підстави для ретроспективного перерахунку процентів за базовою ставкою, матеріали справи також не містять. За таких обставин суд не має підстав виходити за межі прямо погодженої в Додатку №1 вартості користування позикою за первісний строк. Отже, за 30 днів проценти становлять

1 837,50 грн (7 000,00 грн ? 0,875 % ? 30 днів), а з урахуванням сплачених відповідачем

673,57 грн, які кредитором зараховано в рахунок процентів, несплачена сума процентів за первісний строк позики становить 1 163,93 грн.

Водночас, решта заявлених процентів нарахована після спливу 30-денного строку позики. Вирішуючи питання про наявність підстав для їх стягнення, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування процентів як плати за правомірне користування коштами та процентів як наслідку прострочення грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 сформульовано висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а права кредитора після настання прострочення забезпечуються механізмом, передбаченим статтею 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 цей підхід уточнено: після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту нараховуються не проценти за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України, а проценти за порушення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо договір передбачає нарахування процентів поза межами строку кредитування, суд повинен з`ясувати, чи встановили сторони такі проценти саме як міру відповідальності за прострочення, чи як плату за користування коштами; у разі сумніву умови договору тлумачаться проти того, хто їх сформулював.

За пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику первісний кредитор передбачив можливість нарахування процентів за кожний день понадстрокового користування позикою, однак прямо визначив такі нарахування не як штраф, пеню чи іншу штрафну санкцію, а саме як процентну ставку на позику за понадстрокове користування. Отже, за змістом сформульованих кредитором умов, такі проценти не визначені сторонами як міра відповідальності у розумінні статті 625 ЦК України, а є продовженням плати за користування позикою після закінчення погодженого строку.

Крім того, сам Договір №72434974 окремо встановлює процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70 % на день із застереженням про її незастосування у період карантину, тоді як у розрахунку позивача після закінчення строку договору фактично застосовано базову ставку 2,5 % на день. Таке нарахування не узгоджується з чітко визначеним договором 30-денним строком позики та не підтверджене додатковою угодою про його продовження.

З огляду на наведене, право первісного кредитора на нарахування процентів як плати за користування позикою за статтею 1048 ЦК України припинилося після спливу погодженого сторонами строку, тобто після 09.10.2022. Тому проценти, нараховані за період після закінчення строку позики, не підлягають стягненню як договірна плата за користування коштами.

При цьому пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; відповідні платежі, нараховані за прострочення починаючи з 24.02.2022, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, навіть у разі тлумачення будь-якої умови спірного договору про нарахування процентів після закінчення строку позики як встановлення договірного розміру відповідальності за статтею 625 ЦК України, їх стягнення за прострочення, яке виникло у період дії воєнного стану, суперечило б наведеному імперативному припису пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню частково - у сумі

1 163,93 грн, що становить несплачені проценти за первісний 30-денний строк позики за погодженою зниженою ставкою після врахування проведених відповідачем платежів.

У стягненні решти заявлених процентів у сумі 19 162,50 грн слід відмовити, оскільки в частині 3 412,50 грн позивачем не доведено підстав для ретроспективного перерахунку процентів за первісний строк із зниженої ставки 0,875 % на базову ставку 2,5 %, а в частині

15 750,00 грн проценти нараховано після закінчення погодженого сторонами строку позики.

05.01.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як клієнтом та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» як фактором укладено Договір факторингу №031-050123. За умовами договору перехід права вимоги відбувається у день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

У Реєстрі прав вимог №01/03/23 від 01.03.2023 містяться дані щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договору №72434974 від 09.09.2022 та заборгованості у сумі

27 326,43 грн. Виконання фактором грошового зобов`язання за цим реєстром підтверджується платіжною інструкцією від 06.03.2023 на суму 6 770,00 грн із призначенням платежу за Договором факторингу №031-050123.

05.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» як клієнтом та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» як фактором укладено Договір факторингу №05/12/25-01. Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 до позивача відступлено, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за договором №72434974; у реєстрі зазначено 7 000,00 грн основного боргу та 20 326,43 грн процентів. Виконання ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» грошового зобов`язання за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією від 05.12.2025 на загальну суму

6 792 131,40 грн із призначенням платежу за Договором факторингу №05/12/25-01 та Реєстром прав вимог №05/12/25.

За пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги до третьої особи (стаття 1077 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога (стаття 1078 ЦК України).

Оцінюючи договори факторингу, відповідні реєстри прав вимог та платіжні документи у сукупності, суд вважає доведеним послідовний перехід до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №72434974 у тому обсязі, в якому така вимога належала первісному кредитору та могла бути реалізована відповідно до закону. Відповідач доказів погашення основної суми позики чи іншого розміру заборгованості суду не надала.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення 7 000,00 грн основного боргу та 1 163,93 грн процентів, а всього 8 163,93 грн. У решті вимог про стягнення процентів слід відмовити.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статей 133, 134, 137, 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу. У разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду в електронній формі сплатив судовий збір у розмірі

2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, виконаною 05.03.2026.

Позов задовольняється на 8 163,93 грн із заявлених 27 326,43 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 795,41 грн судового збору (8 163,93 ? 2 662,40 : 27 326,43).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О.; витяг з Акта №4-ДІЛ від 30.12.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію про оплату наданої правничої допомоги; ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З Договору №22-08/25/ДІЛ та витягу з Акта №4-ДІЛ вбачається, що у справі щодо ОСОБА_1 вартість послуг адвоката визначена у сумі 4 500,00 грн, з яких 500,00 грн - вивчення та аналіз документів для формування позовної заяви, 4 000,00 грн - підготовка, складення та подання позовної заяви. Платіжною інструкцією від 16.01.2026 підтверджено оплату ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» адвокату 216 000,00 грн за Актом №4-ДІЛ, який охоплював надання правничої допомоги за сукупністю переданих адвокату справ, у тому числі за цією справою.

Враховуючи характер спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову та визначену сторонами договору вартість правничої допомоги, суд не вбачає підстав для висновку про нереальність чи очевидну неспівмірність витрат у сумі 4 500,00 грн. Водночас у зв`язку з частковим задоволенням позову на відповідача може бути покладена лише пропорційна частина цих витрат - 1 344,40 грн (8 163,93 ? 4 500,00 : 27 326,43).

Керуючись статтями 11, 15, 16, 204, 205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 625-628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1077, 1078 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 128, 133, 134, 137, 141, 174, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за Договором позики №72434974 від 09.09.2022 у розмірі 8 163,93 грн., з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1 163,93 грн - заборгованість за процентами, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 795,41 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі

1 344,40 грн, а всього стягнути - 10 303 (десять тисяч триста три) гривні 74 копійки.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач