Рішення № 139035737, 17.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" серпня 2026 р. Справа № 363/3488/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача - Новіковим І.А. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №11.08.2025-100001904 від 11.08.2025 у розмірі 21475,00 грн., а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 11.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (кредитної лінії) (оферти) №11.08.2025-100001904, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі

5 000,00 грн строком на 168 днів, з датою повернення 25.01.2026. Позивач зазначає, що протягом перших семи чергових періодів користування кредитом сторонами погоджено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом, а протягом наступних чергових періодів - фіксовану процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом. Договором також передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 250,00 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 250,00 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим. Кредитний договір укладено в електронній формі. Позичальник під час його укладення пройшла ідентифікацію з використанням Системи BankID Національного банку України та підписала документи, які складають кредитний договір, одноразовим ідентифікатором E432, направленим на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 . На виконання умов договору 11.08.2025 кредитодавцем перераховано відповідачу 5 000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої зазначені у договорі. У свою чергу відповідач належним чином зобов`язання не виконала. Позивач вказує, що 27.08.2025 відповідачем здійснено частковий платіж у розмірі 1 175,00 грн, який врахований у розрахунку заборгованості, та посилається на цей платіж як на дію, що додатково підтверджує існування між сторонами кредитних правовідносин. Станом на 26.05.2026 позивач визначив заборгованість у загальному розмірі 21 475,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн основного боргу, 5 950,00 грн процентів за користування кредитом, 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 9 775,00 грн процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. Обґрунтовуючи вимогу про стягнення 750,00 грн комісії, позивач послався на положення Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Щодо 9 775,00 грн процентів річних позивач зазначив, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який передбачав звільнення споживача від відповідальності за прострочення на період воєнного стану, виключено Законом України №3498-IX від 22.11.2023, а тому, на думку позивача, за договорами, укладеними після набрання чинності цими змінами, нарахування передбачених договором процентів за статтею 625 ЦК України є правомірним.

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження у судове засідання на 04.08.2026 о 09:45.

Позивачу, його представнику та відповідачу, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, до електронного кабінету якої 16.06.2026 доставлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та судову повістку-повідомлення про судове засідання, у відповідності до статей 174, 178 ЦПК України не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

У судове засідання, призначене на 04.08.2026, учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися, поважності причин неявки - не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність у прохальній частині позовної заяви клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача та згоди щодо ухвалення заочного рішення суду, а також належне повідомлення відповідача про перебування справи у провадженні суду та відсутність підстав, встановлених статтею 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та мають значення для вирішення справи; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд установив таке.

З наданої позивачем інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID Національного банку України на електронний запит на ідентифікацію, вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікована за допомогою АТ «Державний ощадний банк України»; у відомостях зазначено її номер телефону НОМЕР_3 та адресу місця проживання: АДРЕСА_1 .

11.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір №11.08.2025-100001904 (кредитної лінії). Пропозиція про укладення кредитного договору, заявка та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) містять дату та час укладення - 11.08.2025 о 17:14.

Відповідно до умов договору електронний кредитний договір складається з пропозиції про його укладення, заявки, сформованої після ідентифікації позичальника та обрання конкретних умов кредитування, а також відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим у повідомленні на номер телефону, вказаний під час ідентифікації.

Документи містять відомості про підписання позичальником одноразовим ідентифікатором E432, який був направлений на фінансовий номер НОМЕР_1. Кредитодавцем примірник договору підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи.

Заявкою до Кредитного договору №11.08.2025-100001904 визначено, що відповідачу надається кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 168 днів з дати його надання, з датою повернення 25.01.2026. Реквізити електронного платіжного засобу відповідача для надання коштів зазначені у договорі як НОМЕР_5.

Пунктами 6 та 7 Заявки передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі

1 % за один день користування кредитом протягом перших семи чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

Пунктом 8 Заявки передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 250,00 грн, а

пунктом 9 - комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 250,00 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим. У цьому ж пункті конкретизовано зміст послуг, за організацію та забезпечення яких встановлена комісія: інформаційна підтримка позичальника телефоном, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення можливості здійснювати платежі онлайн на відділеннях, відновлення забутого пароля, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги та інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості. Окремо визначено, що до такої комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до законодавства, зокрема інформацію про споживчий кредит, що надається один раз на місяць на вимогу споживача.

Графіком платежів передбачено дванадцять чергових платежів. Загальна сума процентів за весь погоджений строк кредитування становить 6 650,00 грн, загальний розмір комісій -

1 000,00 грн, з яких 250,00 грн - комісія за надання кредиту та 750,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача визначена у сумі 12 650,00 грн.

Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №1-2605 від 26.05.2026 підтверджено, що відповідно до договору про надання послуг з переказу коштів між цією платіжною установою та ТОВ «Споживчий центр» 11.08.2025 о 17:15:15 успішно перераховано 5 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_4 , номер транзакції 830000922, з призначенням платежу: «Видача за договором кредиту №11.08.2025-100001904».

Номер платіжного засобу, зазначений у листі платіжної установи, відповідає маскованим реквізитам НОМЕР_5, наведеним у заявці та акцепті. Таким чином, факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн підтверджений належними письмовими доказами.

Розрахунком заборгованості станом на 26.05.2026 підтверджується, що 27.08.2025 відповідач здійснила платіж у розмірі 1 175,00 грн. Із самого розрахунку вбачається, що цей платіж позивачем розподілено таким чином: 700,00 грн - у погашення договірних процентів, 250,00 грн - у погашення комісії та 225,00 грн - у погашення процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Після вказаного платежу позивач продовжив нарахування договірних процентів у межах строку кредитування та процентів річних за статтею 625 ЦК України. Станом на 26.05.2026 у розрахунку визначено: основний борг - 5 000,00 грн, залишок договірних процентів -

5 950,00 грн, залишок комісій - 750,00 грн та проценти за статтею 625 ЦК України - 9 775,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статей 626, 628, 638, 639 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні договору.

Частинами третьою, шостою, дванадцятою статті 11 та статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом оферти та акцепту із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Подібні висновки щодо укладення кредитних договорів в електронній формі та використання одноразового ідентифікатора як електронного підпису викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

У цій справі електронні документи містять однакові відомості про особу позичальника, її РНОКПП, номер телефону, реквізити платіжного засобу, дату, суму та строк кредитування, а їх зміст узгоджується з даними BankID та документами платіжної установи про фактичну виплату кредиту. Відповідач автентичність електронних документів не заперечила та доказів їх невідповідності оригіналам не надала.

За таких обставин суд дійшов висновку, що 11.08.2025 між сторонами було укладено кредитний договір у письмовій електронній формі, а ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свій обов`язок із надання кредитних коштів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином та у визначений договором строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити встановлені договором проценти; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом існує в межах погодженого сторонами строку кредитування.

У справі, яка розглядається, строк кредитування визначений до 25.01.2026. Розрахунок позивача свідчить, що договірні проценти нараховувалися з 11.08.2025 по 25.01.2026 відповідно до погоджених ставок 1 % та 0,5 % за день, тобто виключно в межах строку кредитування. Загальна сума таких процентів за графіком становила 6 650,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд враховує таке.

Пунктом 4 частини першої статті 1 та частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом віднесено, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Разом з тим, частиною першою статті 11 цього Закону передбачено право споживача не частіше одного разу на місяць безоплатно отримувати від кредитодавця інформацію про поточний розмір заборгованості, здійснені та майбутні платежі та іншу передбачену законом інформацію, а згідно з частиною п`ятою статті 12 умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 та постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 сформульовано висновок, що сама по собі можливість встановлення комісії за обслуговування кредиту законом не виключена; водночас умова про таку плату є нікчемною, якщо кредитор не визначив, за які конкретні додаткові чи супровідні послуги вона справляється, або фактично встановив плату за інформацію, яку закон зобов`язує надавати споживачу безоплатно.

На відміну від обставин, за яких сформульовано наведені висновки, у спірному договорі перелік послуг, за організацію та забезпечення яких встановлено комісію, прямо визначений у пункті 9 Заявки. При цьому договором окремо виключено з платної комісії послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно, зокрема щомісячну інформацію про стан споживчого кредиту на вимогу споживача. Розмір комісії - по 250,00 грн у трьох визначених графіком періодах - є фіксованим, прямо зазначений у договорі та включений до загальної вартості кредиту.

Комісія за обслуговування нараховувалася не як наслідок прострочення, а відповідно до графіка платежів у другому, третьому та четвертому чергових періодах користування кредитом. Тому підстав вважати заявлену до стягнення комісію у розмірі 750,00 грн платежем за прострочення або платою за послугу, яка за законом у будь-якому випадку має надаватися безоплатно, суд не встановив.

Отже, вимога про стягнення 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості є обґрунтованою.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення 9 775,00 грн процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Нараховані з 24.02.2022 неустойка та інші платежі за прострочення за такими договорами підлягають списанню кредитодавцем.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України як спеціальної імперативної норми щодо правових наслідків прострочення за кредитними та позиковими зобов`язаннями викладено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №751/3052/23. У постанові від 16.04.2026 у справі №751/4086/24 Верховний Суд також наголосив, що пункт 18 має спеціальний характер саме щодо позичальників за кредитними договорами.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що виключення Законом України №3498-IX пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» усунуло встановлене на період воєнного стану звільнення від відповідальності за статтею 625 ЦК України. Законом №3498-IX змін до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не внесено, а тому ця норма продовжує регулювати саме наслідки прострочення за кредитними договорами.

На час виникнення прострочення за спірним договором та на час ухвалення рішення в Україні діє правовий режим воєнного стану. Усі 9 775,00 грн процентів річних, зазначених у розрахунку, нараховані позивачем у період дії воєнного стану як відповідальність за прострочення грошових зобов`язань за кредитним договором.

За таких обставин відповідач відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнена від обов`язку сплати процентів річних за статтею 625 ЦК України, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Оцінюючи остаточний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, суд також враховує порядок відображення у розрахунку платежу відповідача від 27.08.2025 у сумі 1 175,00 грн.

Як зазначено вище, позивач зарахував із цього платежу 700,00 грн у погашення договірних процентів, 250,00 грн у погашення комісії та 225,00 грн у погашення процентів річних за

статтею 625 ЦК України. Водночас останній із зазначених видів нарахувань не підлягав сплаті відповідачем у силу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач окремо та однозначно визначила призначення 225,00 грн саме як погашення відповідальності за статтею 625 ЦК України. Тому ця частина фактично сплачених кредитодавцю коштів не може бути залишена поза обрахунком дійсних договірних зобов`язань та одночасно використана позивачем для збільшення залишку заборгованості за іншими, правомірними складовими кредиту.

З огляду на це заявлений позивачем залишок договірних процентів у сумі 5 950,00 грн підлягає зменшенню на 225,00 грн, тобто до 5 725,00 грн. Такий висновок узгоджується і з загальним балансом договірних платежів: погоджена сторонами загальна вартість кредиту становила 12 650,00 грн, а після врахування фактично сплачених відповідачем 1 175,00 грн непогашений залишок правомірних договірних зобов`язань становить 11 475,00 грн.

Отже, належною до стягнення заборгованістю за кредитним договором є 11 475,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - основний борг; 5 725,00 грн - проценти за користування кредитом;

750,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Сам по собі факт неподання відповідачем відзиву не є підставою для задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на оцінці наданих позивачем доказів, які підтверджують укладення договору, видачу кредитних коштів, погоджені умови кредитування та часткове виконання договору, а також на перевірці правомірності кожної складової заявленої заборгованості.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: у частині стягнення 11 475,00 грн - задоволенню, а у частині 10 000,00 грн, з яких 9 775,00 грн - проценти річних за статтею 625 ЦК України та 225,00 грн - частина заявленого залишку договірних процентів, яка не враховує фактично внесений відповідачем платіж, - відмові.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00110650 від 01.06.2026.

Квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» №2092994 від 01.06.2026 та описом вкладення підтверджено направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та понесення позивачем витрат у розмірі 120,18 грн, з яких 72,00 грн - плата за пересилання, 46,08 грн - плата за друк документів, 2,10 грн - сервісний збір.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено у розмірі 11 475,00 грн із заявлених 21 475,00 грн, тобто на 53,4342 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 422,63 грн судового збору та 64,22 грн витрат, пов`язаних із направленням копії позовної заяви з додатками.

Керуючись статтями 11, 202, 205, 207, 525, 526, 530, 534, 598, 599, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 43, 76-81, 89, 133, 141, 174, 177, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-284, 287, 288, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором №11.08.2025-100001904 від 11.08.2025 у розмірі 11 475,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 725,00 грн - заборгованість за процентами; 750,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 422,63 грн і 64,22 грн - за надсиланням копії позовної заяви з додатками, а всього стягнути - 12 961 (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна) гривень

85 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_2 .

Суддя О.П. Лукач