Рішення № 139032987, 11.08.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1552/25

Провадження № 2/515/162/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

з участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» в особі представника адвоката Грушевого Юрія Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Віва Капітал») через свого представника Грушевого Ю.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціною позову 31 410,20 грн.

Позов мотивований тим, що 30 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 1436504511824, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 7 500,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 355,41 % до 361,35 % (0,693% в день перші 20 днів, 0,99% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту; реальна річна процентна ставка становить 2159,63% до 2670,76%, строком на 120 днів, до 29 квітня 2025 року.

Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, не повернув своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв`язку з чим допустив заборгованість, яка станом на 30 вересня 2025 року становить 31 410,20 грн, з яких: 7 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 910,20 грн - заборгованість за відсотками; 15 00,00 грн штраф.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 31 410,20 грн заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 600,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 жовтня 2025 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Згідно з ухвалою судді від 08 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

08 січня 2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням на таке. Кредитний договір з додатками позивачем надані у копіях. Договір не був укладений ні в паперовій, ні в електронній формі, оскільки відсутні підписані сторонами у дату укладання оригінали, яких у даній суду редакції не існує в природі. Не підписані відповідачем умови кредитування не можуть бути засновані до правовідносин сторін. Кредитор коштів по Договору не переказував. Позивачем не доведено факту видачі позики кредитором, а відтак у нього не виникло договірних прав. Розрахунки позивача суперечать наданим ним текстам та вимогам спеціального законодавства і правовим висновкам Верховного суду. Позовні вимоги не доведені з точки зору процесуального права (вх. № 119/08 23.01. 2026).

19 лютого 2026 року згідно з ухвалою суду за клопотанням відповідача витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» докази на підтвердження факту перерахування коштів ОСОБА_1 на умовах Договору про надання кредиту № 1436504511824 від 30 грудня 2024 року, укладеного з ТОВ «ФК «Віва Капітал» (первинний бухгалтерський документ, Виписку з банківського рахунку).

26 березня 2026 року від ТОВ «ФК «Віва Капітал» на виконання ухвали суду надійшло клопотання про витребування доказів у АТ «Перший Український міжнародний банк» (вх. №1461/26-Вх 23.02.2026).

Згідно з ухвалою суду від 23 березня 2026 року, за клопотання сторони позивача витребувано у АТ «Перший Український міжнародний банк»: докази на підтвердження факту надходження грошових коштів по транзакції № 1534509066 від 30 грудня 2024 року у сумі 7 500,00 грн на рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 1436504511824 від 30 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 , із зазначенням дати перерахування, розміру кредиту, номеру карткового рахунку, назви банківської установи, платіжного доручення, за яким здійснено переказ для зарахування на платіжну картку, виписку з банківського рахунку відповідача ОСОБА_1 за період з 30 грудня 2024 року по 05 січня 2025 року.

07 квітня 2026 року на виконання ухвали суду надійшла витребувана інформація (вх. №2623/26-Вх.07.04.2026).

Згідно з ухвалою суду від 28 травня 2026 року, за клопотання відповідача витребувано у Акціонерному Банку «Альфа-Банк» (зміна назви на Акціонерний Банк «Сенс Банк») інформацію про операцію переказу грошових коштів 30 грудня 2024 року у сумі 7 500,00 грн на рахунок НОМЕР_2 , відкритий у Акціонерному Товаристві «Перший Український Міжнародний Банк» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на виконання умов Договору про надання фінансового кредиту № 1436504511824 від 30 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 , Банк-еквайр: Public Joint Stock Company «Alfa-Bank», та підстави здійснення такого переказу коштів.

08 липня 2026 року на виконання ухвали суду надійшла витребувана інформація (вх. №5026/26-Вх.08.07.2026).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином та завчасно повідомленим про день, час та місце розгляду справи. У позові сторона позивача просила справу слухати у відсутність представника позивача.

Судом ухвалено про слухання справи у відсутність сторони позивача.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 30 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1436504511824 (далі - Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором J2G9R1, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику кредит на суму 7 500,00 грн на споживчі цілі на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору) а.с. 15-зворот-22.

Кредит надається строком на 120 днів, з 30 грудня 2024 року до 29 квітня 2025 року (п. 1.3 Договору).

Тип процентної ставки фіксована (п.1.4 Договору).

Дисконтна процентна ставка становить 0,693% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно (п. 1.4.1 Договору).

Базова процентна ставка складає 0,99% від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення Кредиту (п. 1.4.2 Договору).

Загальні витрати за кредитом: 8544,45 грн (п.1.5 Договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору становить: 2159,63% (п. 1.7 Договору).

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладання Договору становить 16044,45 гривень (п. 1.8 Договору).

Денна процентна ставка становить 0,94938% (п. 1.9 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного Договором (п. 3.6 Договору).

Позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором; дотримуватись строків виконання зобов`язань передбачених цим Договором, в тому числі, але не виключно щодо повернення Кредиту та сплати процентів, відповідно до умов цього Договору (п. 4.3.1- п. 4.3.2 Договору).

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором сума кредиту за яким не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку:

на 2 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 375,00 грн (375,00 грн = сума кредиту * 5%);

на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2250,00 грн (2250,00 грн = сума кредиту * 30%);

на 10 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2250,00 грн (2250,00 грн = сума кредиту * 30%);

на 15 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2250,00 грн (2250,00 грн = сума кредиту * 30%);

на 20 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2250,00 грн (2250,00 грн = сума кредиту * 30%);

на 25 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2625,00 грн (2625,00 грн = сума кредиту * 35%);

на 30 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 3000,00 грн (3000,00 грн = сума кредиту * 40%);

У будь-якому разі сукупна сума неустойки (штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті пзичальником за порушення виконання його зобов`язань на підставі цього Договору, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін (п. 6.4 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у Паспорті кредиту до Договору №1436504511824 від 30 грудня 2024 року, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Z4L1L7 (а.с. 11-12).

Додатком № 1 до Договору про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1436504511824 встановлено Графік платежів за договором, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором J2G9R1 (а.с. 23).

Перед підписанням Договору, 30 грудня 2024 року, відповідач заповнила Анкету-заяву на отримання кредиту, де зазначив власні персональні дані, зокрема, прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, а також адресу, номер телефону, реквізити банківської картки для зарахування кредитних коштів: № НОМЕР_3 , яку підписав одноразовим ідентифікатором J2G9R1 (а.с. 15).

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За такого, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» повідомило ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» про успішне перерахування 30 грудня 2024 року о 10:29 на платіжну карту № НОМЕР_3 коштів у сумі 7 500,00 грн, номер транзакції: 1534509066 (а.с. 13).

Як вбачається з відповіді, наданої АТ «ПУМБ» 02 квітня 2026 року вих. № КНО-07.8.5/5380 (а.с. 91-93), на ім`я ОСОБА_1 у Банку емітовано картку № НОМЕР_4 , яка закріплена за рахунком: НОМЕР_2 , та на яку 30 грудня 2024 року надійшли кошти у сумі 7 500,00 грн через сервіс іншого банку: Public Joint Stock Company «Alfa-Bank». Надати більш детальну інформацію про операцію Товариство не має можливості з рекомендацією звернення безпосередньо до Банку-еквайру цього сервісу.

Як вбачається з відповіді, наданої АТ «Сенс Банк » 10 липня 2026 року вих. №11650-БТ-32.3/2026 (а.с.133-134), 30 грудня 2024 року о 10:29 було зараховано кошти у сумі 7500,00 грн на картку, маска якої № НОМЕР_3 , Мерчант СН2С ТОВ ФК КОНТРАКТОВИЙ ДІМ, в межах наявних даних як банка еквайра. Емітентом вищезазначеної картки є АТ «ПУМБ».

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Неустойкою (штрафом, пенею) за ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, оскільки кредитні кошти у розмірі 7 500,00 грн були перераховані відповідачу. Вказані обставини відповідач не спростував.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 30 вересня 2025 року становить 31 410,20 грн, з яких: 7 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 910,20 грн - заборгованість за відсотками; 15 00,00 грн штраф (а.с. 26-27). Коштів на погашення кредиту ОСОБА_1 не вносив.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем взятих зобов`язань за кредитним договором.

Разом з тим, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і станом на день розгляду справи дія воєнного стану триває.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування та стягнення суми штрафу у сумі 15 000,00 грн, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, лише в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу у сумі 7 500,00 грн та відсотків користування кредитом у сумі 8 910,20, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

При цьому, посилання відповідача ОСОБА_2 на обставини, викладені у відзиві на позову заяву, не заслуговують на увагу, оскільки спростовані у ході судового розгляду справи наданими позивачем доказами. Крім того, факт отримання коштів відповідачем не заперечується, що не викликає й у суду сумнівів в такому.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує таке.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію ордеру на надання правничої допомоги (а.с. 25); копію договору № 1 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року, укладеного ТОВ «ФК «Віва Капітал» з Адвокатським об`єднанням «Грушевий Ю.В.» (а.с. 28-30); акт виконаних робіт від 26 вересня 2025 року, згідно з яким позивачу було надано правову допомогу під час підготовки та направлення позову (а.с. 31); рахунок № 26/26-01 від 26 вересня 2025 року, згідно з яким вартість наданих послуг за підготовку та подання позову щодо ОСОБА_1 та участь у судовому засіданні становить 10 600,00 грн (а.с. 32); платіжну інструкцію № LK928/2 від 29 вересня 2025 року, на підтвердження перерахування коштів (а.с. 33).

Відповідно до ч.1, 4 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.268. рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" (Заява №19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 600,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 410,20 грн, а також 1 265,46 грн судового збору та 4 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», код ЄДРПОУ 40860735, адреса місцезнаходження: вул. Таранця, буд. 20, м. Шпола, Черкаська область, заборгованість за кредитним договором № 1436504511824 від 30 грудня 2024 року в загальному розмірі 16 410,20 грн (шістнадцять тисяч чотириста десять грн 20к.), з яких: 7 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 910,20 грн - заборгованість за відсотками, а також 1 265,46 грн (одна тисяча двісті шістдесят п`ять грн 46 к.) судового збору та 4 000,00 грн (чотири тисячі грн 00к.) витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 17 серпня 2026 року.

Суддя В.О. Луцюк