Рішення № 139029365, 13.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

13 серпня 2026 рокуСправа № 331/4480/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гасанбекова С.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:Концерну «Міські теплові мережі»до:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про:стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

22 травня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 22002880) за період з 01.12.2018 по 30.04.2026 на загальну суму 41436,19 грн,

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі судового збору 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачами укладений типовий індивідуальний договір № 22002880 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.

Загальна сума боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води за період з 01.12.2018 по 30.04.2026 становить 41 436,19 грн.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 29.05.2026, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі у строк, встановлений судом, не надали відзиву на позов, а також не надіслали до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.

Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру №2777453, №2777448 від 24.05.2026, листом Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради № 06.4-06/02/18713 від 27.05.2026, та є співвласниками зазначеної квартири на праві спільної сумісної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру нерухомості від 09.04.2026 №18228980490.

Відповідно до довідки щодо заборгованості за надані послуги та розрахунку основного боргу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.12.2018 по 30.04.2026 нараховано заборгованість на загальну суму 41436,19 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вищенаведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 91460925).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 за №630 (надалі Правила) визначалося, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі Закон України №2189-VIII) споживач житлово-комунальних послуг це індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2189-VIII індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до положень статті 9 Закону України № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1); дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 540 ЦК України).

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ч. 1 ст. 541 ЦК України). У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Відповідачі не надали суду будь-яких пояснень та доказів на спростування доводів позивача. Заборгованість відповідачів за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води за період з 01.12.2018 по 30.04.2026 у розмірі 41436,19 грн. підтверджено наданими позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 28.04.2026 № 4373, якою підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн. Слід зазначити, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 462/2077/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 95904973). Отже, з кожного відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1/3 сплаченого ним судового збору, а саме: 2662,40/3 = 887,47.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 2018 року по 30 квітня 2026 року у розмірі 41436,19 грн. (сорок одна тисяча чотириста тридцять шість гривень 19 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» 887,47 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 коп.) витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» 887,47 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 коп.) витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» 887,47 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 47 коп.) витрат по сплаті судового збору.

6. Реквізити учасників справи:

- позивач: Концерн «Міські теплові мережі», вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код: 32121458;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

- відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков