Рішення № 139029368, 10.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

10 серпня 2026 рокуСправа № 331/4558/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гасанбекова С.С, розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»до:ОСОБА_1 про:стягнення заборгованості.

26 травня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №31875273 від 03.12.2021 у розмірі 13320,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

03.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та відповідачем укладено кредитний договір №31875273.

У подальшому право вимоги за зазначеним договором перейшло до позивача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором № 31875273 від 03.12.2021, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 13320,00 грн., з яких: 3600,00 грн. основна сума боргу, 9720,00 грн. заборгованість за відсотками.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 28.05.2026, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також роз`яснено сторонам право заявити клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Відповідач у строк, встановлений судом, не надав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.

Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

03 грудня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (товариство) та відповідачем (клієнт) було укладено договір про надання фінансового кредиту № 31875273, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 3600,00 грн. зі строком до 03.03.2022.

Первісний кредитор виконав своє зобов`язання в повному обсязі та перерахував відповідачу кредитні кошти за договором про надання фінансового кредиту № 31875273 від 03.12.2021 у сумі 3600,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.10.2025 № 3152_251024113841.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 31875273 від 03.12.2021 станом на 01.09.2025 становила 13320,00 грн., з яких: 3600,00 грн. основна сума боргу; 9720,00 грн. заборгованість за процентами.

01.09.2025 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу №01092025/01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 31875273 від 03.12.2021 на загальну суму 13320,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 31875273 від 03.12.2021 на загальну суму 13320,00 грн.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 14.05.2026 № 31875273, якою підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн., отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд з власної ініціативи визнає за необхідне відмовити в стягненні з відповідача на користь позивача частини витрати на професійну правничу допомогу, зазначених акті надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026, у розмірі 2500,00 грн., оскільки письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика», формування додатків до позовної заяви (письмові докази) є складовими складання позовної заяви та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окремі послуги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 17.01.2022 по справі № 756/8241/20 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 102562311) та в постанові від 02.04.2024 по справі № 910/9714/22 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 116828908), що підлягають застосуванню у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Отже, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 5500-500-1500-500=3000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 31875273 від 03 грудня 2021 року на загальну суму 13320,00 грн. (тринадцять тисяч триста двадцять гривень 00 коп.), з яких: 3600,00 грн. основна сума боргу; 9720,00 грн. заборгованість за процентами.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору та 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Броварського району Київської області, 07406, ідентифікаційний код: 39493634;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков