Рішення № 139028436, 17.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6306/26

Провадження № 2/727/2296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 473274972 від 20.01.2025 року в розмірі 21 112,02 грн та за Кредитним договором № 73129495 від 18.02.2025 року в розмірі 10 272,35 грн, а всього 31 384,37 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог щодо Кредитного договору № 473274972 позивач посилався на те, що 20 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 473274972, за умовами якого позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором.

Позивач зазначив, що 04.03.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу МВ-ТП/25, відповідно до якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за переліком у Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У подальшому, 29 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29/1225-01, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Позивач зазначив, що відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 29 грудня 2025 року до Договору факторингу № 29/1225-01 від 29 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 473274972 в сумі 21 112,02 грн, з яких: 6 284,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 11 371,82 грн - заборгованість по процентах, 314,20 грн - заборгованість по комісії, 3 142,00 грн - неустойка. Позивач зазначив, що з моменту отримання права вимоги до відповідача нарахування будь-яких штрафних санкцій не здійснювалося.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог щодо Кредитного договору № 73129495 позивач посилався на те, що 18 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 73129495, за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику кредитні кошти, а позичальник зобов`язався повернути таку ж суму коштів та сплатити проценти і комісію за надання кредиту. Позивач зазначив, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення отриманого кредиту.

Позивач зазначив, що 27.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, за яким ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 73129495 в сумі 10 272,35 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 174,83 грн - заборгованість за відсотками, 6 247,52 грн - заборгованість за пенею, 350,00 грн - комісія за надання кредиту.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 травня 2026 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись судом за адресою місця проживання відповідача повернулись до суду без вручення адресату.

Оскільки судова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, зазначеною ним у кредитних договорах та в позовній заяві, а відомостей про інше місце фактичного проживання відповідача матеріали справи не містять і відповідачем таких відомостей суду не повідомлено, суд вважає, що обов`язок повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про його право подати відзив виконано судом належним чином, а неотримання відповідачем судової кореспонденції з причин, що залежали від нього самого, не може вважатися підставою для визнання його неповідомленим про розгляд справи.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, доказів на спростування позовних вимог не надав, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявив.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 20 січня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 473274972, за умовами якого відповідачу надано кредит, а відповідач зобов`язався своєчасно повернути кредит та сплатити проценти і комісію за користування ним у порядку, визначеному договором.

Судом також встановлено, що 18 лютого 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 73129495, за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику кредитні кошти на погоджений договором строк, а позичальник зобов`язався повернути таку ж суму коштів у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти і комісію за надання кредиту.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що обидва Кредитні договори підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Кредитний договір № 473274972) та логіна і пароля особистого кабінету (Кредитний договір № 73129495), а тому суд доходить висновку, що обидва Кредитні договори укладені з дотриманням письмової форми правочину, а тому є чинними та обов`язковими до виконання їх сторонами.

Щодо права позивача на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 04.03.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу МВ-ТП/25, за яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги, зокрема, за Кредитним договором № 473274972, укладеним з ОСОБА_1 . У подальшому, 29 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29/1225-01, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило позивачу право вимоги за вказаним кредитним договором, що підтверджується Реєстром прав вимоги № 1 від 29 грудня 2025 року.

Судом також встановлено, що 27.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, за яким ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило позивачу право вимоги за Договором надання коштів у кредит № 73129495, укладеним з ОСОБА_1 , що підтверджується Реєстром боржників № 8 від 26.06.2025 року.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Постановою Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 роз`яснено, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі послідовних Договорів факторингу МВ-ТП/25 від 04.03.2025 року та № 29/1225-01 від 29.12.2025 року набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 473274972 від 20.01.2025 року, а на підставі Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року - права вимоги за Договором надання коштів у кредит № 73129495 від 18.02.2025 року, а відтак є належним позивачем у цій справі за обома вимогами.

Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правилами ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що всупереч умовам обох Кредитних договорів відповідач не виконав своїх зобов`язань, а після відступлення позивачу прав грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 473274972, заборгованість ОСОБА_1 становить 21 112,02 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 284,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 11 371,82 грн, заборгованості за комісією в розмірі 314,20 грн та неустойки в розмірі 3 142,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором надання коштів у кредит № 73129495, заборгованість ОСОБА_1 становить 10 272,35 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3 500,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 174,83 грн, заборгованості за пенею в розмірі 6 247,52 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 350,00 грн.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитних договорів та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи, свої зобов`язання за обома Кредитними договорами первісні кредитори перед відповідачем виконали, надавши відповідачу обумовлені договорами кредитні кошти в повному обсязі, тоді як відповідач взятих на себе зобов`язань з повернення кредитів та сплати процентів і комісій у встановлені договорами строки не виконав.

Щодо позовних вимог у частині стягнення комісій у розмірі 314,20 грн та 350,00 грн, а також відсотків (процентів) у розмірі 11 371,82 грн та 174,83 грн, суд враховує, що умовами обох Кредитних договорів розміри цих платежів, порядок їх нарахування та сплати були погоджені сторонами до укладення договорів, а тому, оскільки відповідні умови договорів відповідачем у встановленому законом порядку недійсними не визнавались, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки за Кредитним договором № 473274972 у розмірі 3 142,00 грн та пені за Договором надання коштів у кредит № 73129495 у розмірі 6 247,52 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено також, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначена норма Цивільного кодексу України поширюється на будь-яке прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним (позиковим) договором, яке мало місце в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та неодноразово продовженого в установленому законом порядку, і охоплює як неустойку (штраф, пеню) за Кредитним договором № 473274972, так і пеню за Договором надання коштів у кредит № 73129495, оскільки пеня є різновидом неустойки в розумінні ст. 549 ЦК України.

Оскільки прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за обома Кредитними договорами та нарахування позивачем неустойки і пені відбувалися в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки в розмірі 3 142,00 грн та пені в розмірі 6 247,52 грн за таке прострочення, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, і в цій частині позову слід відмовити.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Кредитними договорами, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості (повністю або частково) та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань в частині, що підлягає задоволенню, відповідно до статті 617 ЦК України.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитними договорами у добровільному порядку, відповідачем прострочено виконання грошових зобов`язань, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме про стягнення з відповідача за Кредитним договором № 473274972 - 6 284,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 11 371,82 грн заборгованості за процентами та 314,20 грн заборгованості за комісією, а за Договором надання коштів у кредит № 73129495 - 3 500,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 174,83 грн заборгованості за відсотками та 350,00 грн комісії за надання кредиту, а всього 21 994,85 грн, тоді як у задоволенні позовних вимог у частині стягнення неустойки в розмірі 3 142,00 грн та пені в розмірі 6 247,52 грн, а всього 9 389,52 грн, слід відмовити з підстав, викладених вище.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково - в межах 21 994,85 грн від заявлених 31 384,37 грн, що становить 70,08 % позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 865,87 грн, сплата судового збору в повному розмірі (2 662,40 грн) підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610-612, 617, 638, 1082 ЦК України, розділом «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX), Законом України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) заборгованість за Кредитним договором № 473274972 від 20.01.2025 року у розмірі 17 970 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн 02 коп., з яких: 6 284,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 371,82 грн - заборгованість за процентами, 314,20 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 73129495 від 18.02.2025 року у розмірі 4 024 (чотири тисячі двадцять чотири) грн 83 коп., з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 174,83 грн - заборгованість за відсотками, 350,00 грн - комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 865,87 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки за Кредитним договором № 473274972 в розмірі 3 142,00 грн та пені за Договором надання коштів у кредит № 73129495 в розмірі 6 247,52 грн - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук