Рішення № 139028432, 17.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6604/26

Провадження № 2/727/2390/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1571-8993 від 04.07.2025 року в розмірі 50 445,12 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на те, що 04.07.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту позивача (creditkasa.com.ua) шляхом обміну електронними документами укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1571-8993, за яким відповідачу надано кредит у сумі 13 200,00 грн строком кредитування 365 днів, зі сплатою комісії за видачу кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту та відсотків за користування кредитом за встановленою Договором фіксованою процентною ставкою.

Позивач зазначив, що Договір про відкриття кредитної лінії підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого їй у смс-повідомленні, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та є моментом підписання електронного правочину.

Позивач зазначив, що відповідач не виконала свої зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків і комісії за користування ним, у зв`язку з чим позивачем на адресу відповідача, зазначену в анкетних даних до Кредитного договору, направлено вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1571-8993 від 04.07.2025 року, яка залишена відповідачем без виконання.

Позивач зазначив, що станом на 24.02.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 50 445,12 грн, з яких: 13 200,00 грн - заборгованість за кредитом, 28 665,12 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 6 600,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 1 980,00 грн - заборгованість по комісії.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 662,40 грн, зазначивши, що інших судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, не поніс і не просить їх компенсації. Позивач також зазначив, що не заперечує проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін та проти ухвалення заочного рішення у разі наявності для цього передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2026 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись судом за адресою місця проживання відповідача повернулись до суду без вручення адресату.

Оскільки судова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, зазначеною нею в анкетних даних до Кредитного договору та в позовній заяві, а відомостей про інше місце фактичного проживання відповідача матеріали справи не містять і відповідачем таких відомостей суду не повідомлено, суд вважає, що обов`язок повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про її право подати відзив виконано судом належним чином, а неотримання відповідачем судової кореспонденції з причин, що залежали від неї самої, не може вважатися підставою для визнання її неповідомленою про розгляд справи.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, доказів на спростування позовних вимог не надала, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявила.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 04.07.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту позивача (creditkasa.com.ua) укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1571-8993, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 13 200,00 грн строком кредитування 365 днів, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування ним і комісію за видачу кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин вважається підписаним стороною у разі використання нею одноразового ідентифікатора. Судом встановлено, що Кредитний договір підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора, направленого їй позивачем у смс-повідомленні, а тому суд вважає доведеним факт укладення Кредитного договору у належній письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що позивач є фінансовою установою, якій відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 08.06.2017 № 2401 видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, а тому мав право на укладення Кредитного договору та надання відповідачу кредитних коштів.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором позивач надав докази перерахування кредитних коштів відповідачу, з яких вбачається факт отримання відповідачем кредиту в сумі 13 200,00 грн, а тому суд вважає доведеним факт виконання позивачем своїх зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів і комісії за користування ним не виконала.

Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1571-8993 від 04.07.2025 року за адресою її місця проживання, зазначеною в анкетних даних до Кредитного договору, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Судом встановлено, що умовами Кредитного договору сторони погодили розмір процентів за користування кредитом, а тому нарахування позивачем процентів за користування кредитом у розмірі 28 665,12 грн відповідає умовам Кредитного договору та вимогам закону.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 980,00 грн, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту, а Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установами загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16, прямо передбачено право кредитодавця на встановлення комісії за надання кредиту. Оскільки умова про сплату комісії за видачу кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту погоджена сторонами у Кредитному договорі, а докази невиконання відповідачем цього зобов`язання наявні в матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення процентів річних у розмірі 6 600,00 грн, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, неодноразово продовжувався Верховною Радою України і станом на час ухвалення цього рішення не припинений та не скасований.

Позивач, обґрунтовуючи правомірність нарахування заборгованості за Кредитним договором, послався на положення п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній з 24.12.2023 року, зазначивши, що передбачене цією нормою звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань не поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після 23.01.2024 року, до яких належить і Кредитний договір, укладений 04.07.2025 року. Суд погоджується з цим доводом позивача щодо незастосовності зазначеної спеціальної пільги, встановленої Законом України «Про споживче кредитування». Разом з тим, суд звертає увагу, що заявлена до стягнення сума в розмірі 6 600,00 грн нарахована позивачем не як неустойка за Законом України «Про споживче кредитування», а саме як проценти річних на підставі статті 625 ЦК України, відповідальність за якою підлягає врегулюванню не зазначеною спеціальною нормою Закону України «Про споживче кредитування», а пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким установлено самостійне та ширше за колом підстав звільнення позичальника за кредитним (позиковим) договором з банком або іншим кредитодавцем від відповідальності за статтею 625 ЦК України на весь період дії воєнного стану, незалежно від дати укладення відповідного договору.

Оскільки Кредитний договір, укладений між позивачем як кредитодавцем та відповідачем як позичальником, є договором, за яким позичальнику надано кредит, а прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за цим договором та нарахування позивачем процентів річних на підставі статті 625 ЦК України відбувалися в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за таке прострочення, а тому позовні вимоги в частині стягнення 6 600,00 грн процентів річних задоволенню не підлягають, і в цій частині позову слід відмовити.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості (повністю або частково) та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання в частині, що підлягає задоволенню, відповідно до статті 617 ЦК України.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме про стягнення з відповідача 13 200,00 грн - заборгованості за кредитом, 28 665,12 грн - заборгованості за нарахованими процентами та 1 980,00 грн - заборгованості по комісії, а всього 43 845,12 грн, тоді як у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 6 600,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України слід відмовити з підстав, викладених вище.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково - в межах 43 845,12 грн від заявлених 50 445,12 грн, що становить 86,92 % позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 314,06 грн, сплата судового збору в повному розмірі (2 662,40 грн) підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610-612, 617, 625, 629, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX), Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1571-8993 від 04.07.2025 року у розмірі 43 845 (сорок три тисячі вісімсот сорок п`ять) грн 12 коп., з яких: 13 200,00 грн - заборгованість за кредитом, 28 665,12 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 1 980,00 грн - заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 314,06 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в частині стягнення з ОСОБА_1 процентів річних на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 6 600,00 грн - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук