Ухвала суду № 139025115, 03.08.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 642/464/23

№ 1-кп/183/1505/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Самар

Колегія суддів Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62022170020000875стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Піченейка Атяшевського району Мордовської області Російської Федерації, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, працюючої на посаді головного державного ревізора-інспектора Куп`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування ГУ ДПС в Харківській області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

встановила:

У провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачена ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію обвинуваченої.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи подане прокурором клопотання, дійшла такого висновку.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2026 року продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 03 серпня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченій раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

У зв`язку з цим колегія суддів враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченої від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що прокурором у клопотанні не доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Щодо застосування альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України таким запобіжним заходом є тримання під вартою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Водночас, колегія суддів вважає, що з огляду на стадію розгляду провадження, а також тривалість строку ув`язнення ОСОБА_6 , встановлені судом ризики хоча і не зникли, проте суттєво зменшились, а тому не може погодитись з посиланням прокурора на виключну безальтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Так, згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Європейський суд з прав людини, у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, встановлюється у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, який суттєво зменшились, колегія суддів вважає за можливе визначити обвинуваченій заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, внесення якої зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 майновий та сімейний стан обвинуваченої, наявність ризиків, передбачених п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було проаналізовано раніше, колегія суддів вважає, що розмір застави у вигляді 3000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченій ОСОБА_6 повинний достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків.

У разі внесення обвинуваченою застави, суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_6 повинні бути покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 331, 376 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 01 жовтня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3000 (трьох тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9984000 (дев`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі) гривень, які можуть бути внесені обвинуваченою або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.

У разі внесення застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити та покласти на неї обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;

3) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику «Качанівської виправної колонії №54».

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 07 серпня 2026 року о 13.00 год.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3