Рішення № 139024602, 17.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 р. № 400/14116/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. за участю секретаря судового засідання Коваленко К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005

провизнання протиправним та скасування наказу від 17.12.2025 року № 3657 в частині,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі відповідач) з вимогами:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 3657 від 17.12.2025 року в частині накладання на майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу превенції Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області дисциплінарного стягнення у виді догани.

ІІ. Виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом ГУНП в Миколаївської області № 3657 від 17.12.2025 начальнику відділу превенції Миколаївського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_1 оголошено догану. На думку позивача, за результатами службового розслідування, не встановлено факту вчинення дисциплінарного проступку, за який можна було застосувати дисциплінарне стягнення (догану). Позивач стверджує, що в оскаржуваному наказi не зазначено належним чином, які саме дії (чи бездіяльність) були вчинені Позивачем i в чому полягає суть вчиненого дисциплінарного проступку. Так, надміру формалізований i упереджений підхід відносно проведення дисциплінарного провадження i відносно сприйняття оскаржуваного наказу призвів до прийняття протиправного наказу i відповідно застосування незаконного та безпідставного стягнення (догани). Kpiм того, протиправна підстава не може породжувати законний результат. Тож рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, повиннi засновуватись на легітимний підставі, одним із наслідків службової перевірки є рішення у формi наказу ГУНП у Миколаївській області від l7 грудня 2025 року № 3657 про притягнення до дисциплінарної вiлповiдальностi окремих працівників Миколаївського та Вознесенського районних управлінь поліції ГУНП в Миколаївській області та Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві зазначив, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що під час перевірки Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області виявлено ряд недоліків в службовій діяльності. Так, щодо стану превентивної роботи з раніше судимими особами при перевірці виявлено, що контроль за особами, які формально підпадають під адміністративний нагляд, ДОП Миколаївському РУП не здійснюється, так як за жодним поліцейським в посадових інструкціях не закріплена дана лінія роботи. Під час вивчення облікових справ адміннаглядних установлено, що вказані справи керівництвом Миколаївського РУП не перевіряються, вказівки щодо покращення профілактичної роботи та усунення недоліків не надаються. Під час перевірки встановлено, що в Миколаївському РУП не в повній мірі здійснює нагляд за указаним напрямком, що призводить до внесення відомостей в ІКС ІПНП щодо раніше судимих осіб, не відповідної категорії обліків. Продовжує мати місце постановка на облік осіб, які мають одну не зняту і не погашену судимість за учинення злочину. Виявлено факти некоректного зняття осіб з обліку уповноваженими особами ТЦК та СП. Також, за твердженням відповідача, виявлені недоліки і щодо організації діяльності у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. У підрозділі ведуться журнали, передбачені нормативно-правовими актами, однак вони не відповідають встановленим формам. Крім того, окремі журнали ведуться неналежно. Вибірковою перевіркою матеріалів єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події встановлено, що у низці випадків під час проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейськими допущено неправильний підрахунок відповідей «так», що призвело до некоректного визначення рівня ризику. Встановлено неналежну підготовку відповідей заявникам. Мають місце випадки, коли заявникам не було надано відповіді за результатами розгляду звернень. З наведеного виходить, що позивач, як керівник на якого покладено обов`язок контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, неналежним чином виконував свої обов`язки. Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. Отже, в діях позивача в ході службового розслідування встановлено склад дисциплінарного проступку, що підтверджується зібраними доказами.

Інших заяв по суті до суду не надходило

III. Рух справи

Ухвалою суду від 05.01.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті, призначене підготовче засідання на 29.01.2026.

Ухвалою від 05.02.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про об`єднання справ № 400/14116/25 і №400/184/26 в одне провадження.

Ухвалою від 02.04.2026 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті на 04.05.2026.

04.05.2026 в судове засідання з`явились позивач, представник позивача, представник відповідача. Сторони надали пояснення по справі, підтримали свої правові позиції, викладені у заявах по суті.

Ухвалою від 06.05.2026 суд задовольнив клопотання позивача про виклик свідків в судове засідання 26.05.2026.

В судовому засіданні 26.05.2026 суд допитав свідків.

Дослідження письмових доказів відбулось в судовому засіданні 24.06.2026

В судовому засіданні 05.08.2026 розгляд справи завершено, здійснено перехід до стадії ухвалення рішення.

Вступну і резолютивну частину рішення проголошено 17.08.2026.

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

08.10.2025 до керівництва ГУНП в Миколаївській області надійшла доповідна записка ДПД Національної поліції України «Про результати перевірки організації діяльності підрозділів дільничних офіцерів поліції та сектору протидії домашньому насильству ГУНП в Миколаївській області».

06.11.2025 наказом начальника ГУНП у Миколаївській області № 3218 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських Первомайського РВП, Миколаївського т Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.

20.11.2025 наказом начальника ГУНП у Миколаївській області № 3369 термін проведення службового розслідування продовжено.

В матеріалах службового розслідування зазначено, що під час перевірки Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області виявлено ряд недоліків в службовій діяльності.

Так, щодо стану превентивної роботи з раніше судимими особами при перевірці виявлено, що контроль за особами, які формально підпадають під адміністративний нагляд, ДОП Миколаївському РУП не здійснюється, так як за жодним поліцейським в посадових інструкціях не закріплена дана лінія роботи.

Зі слів начальника сектору ДОП за дану лінії роботи відповідає він. У порушення п. 1 розділу III Порядку у Миколаївському РУП у 2025 році не ведеться Журнал контролю за прибуттям та постановленням на облік раніше судимих осіб, та не відповідає вимогам передбаченим додатком 38 указаного Порядку.

Контроль за поведінкою осіб, які формально підпадають під адміністративний нагляд не здійснюється, що засвідчило при перевірці облікових справ. Під час вивчення облікових справ адміннаглядних установлено, що вказані справи керівництвом Миколаївського РУП не перевіряються, вказівки щодо покращення профілактичної роботи та усунення недоліків не надаються.

При вибірковому вивченні профілактичних справ установлено, що в Миколаївському РУП справи ведуться з порушеннями вимог Інструкції № 1303: спосіб життя, коло спілкування, джерела існування не вивчаються, рапорти про перевірку містять лише інформацію про факт її здійснення, керівники РУП рапорти не розглядають, ведення профілактичних справ та стан роботи з раніше засудженими не вивчаються.

Під час перевірки встановлено, що Миколаївський РУП не в повній мірі здійснює нагляд за указаним напрямком, що призводить до внесення відомостей в ІКС ІПНП щодо раніше судимих осіб, не відповідної категорії обліків.

Продовжує мати місце постановка на облік осіб, які мають одну не зняту і не погашену судимість за учинення злочину.

Водночас в порушення пункту 3.11 Інструкції копії постанов суду про встановлення адміністративного нагляду до підрозділів кримінальної поліції не надсилаються. Як наслідок, робота з особами, які перебувають під адміністративним наглядом, усупереч пунктів 3.2, 3.6, 5.3 та 5.4 Інструкції № 1303 здійснюється лише ДОП.

Графіки перевірок установлених судом обмежень за місцем проживання «адміннаглядних» у перевірених органах не розроблялися. Начальниками та їх заступниками з оперативної роботи справи «адміннаглядних» не перевіряються. Їх перевірку здійснюють лише інколи формально (без зазначення результату перевірки, термінів усунення недоліків тощо) начальник сектору превенції та його заступники.

У Миколаївському РУП аналіз стану превентивної роботи з раніше судимими особами на території обслуговування не здійснювався.

Щодо стану взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки встановлено, що, з 01.11.2024 до Миколаївського РУП найшло 10875 звернень від ТЦК та СП з яких відповідно до даних системи ІКС «ІПНП» відпрацьовано 7951 (73,1 %). На момент перевірки встановлено що Миколаївським РУП з 7951 відомостей внесено 6981 результат відпрацювання «особа не проживає за вказаною адресою понад 1 рік», що складає (87,8%).

Перевіркою матеріалів зареєстрованих до Єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події за зверненнями ТЦК та СП, що надійшли відносно осіб, які порушили правила військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлено, що звернення розглядаються за спрощеною схемою, а відповіді за результатами розгляду до ТЦК та СП, який є ініціатором звернення не направляються. Виявлено факти некоректного зняття осіб з обліку уповноваженими особами ТЦК та СП.

Виявлено факти штучного нарощування результатів відпрацювання звернень ТЦК та СП шляхом внесення відомостей про результати відпрацювання до не активних карток. Виявлено факти, коли відомості щодо доставлення поліцейськими порушника мобілізаційного законодавства в системі «ІПНП» відсутні, однак особа знята із зазначенням підстави «Особу доставлено, складено адміністративний протокол (постанову)».

Щодо організації діяльності у сфері запобігання та протидії домашньому насильству виявлені наступні недоліки.

В наявності Плани основних заходів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області на І та ІІ півріччя 2025 року, затверджені начальником зазначеного підрозділу (від 27.12.2024 № СЕД-12660-2024, від 26.06.2025 № 116130- 2025), де передбачені заходи щодо запобігання та протидії домашньому насильству. Відмітки у плані про виконання відсутні. Складено довідки.

У підрозділі ведуться журнали, передбачені нормативно-правовими актами, однак вони не відповідають встановленим формам.

Крім того, окремі журнали ведуться неналежно.

Вибірковою перевіркою матеріалів єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події встановлено, що у низці випадків під час проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейськими допущено неправильний підрахунок відповідей «так», що призвело до некоректного визначення рівня ризику.

Під час вивчення матеріалів також виявлено недоліки у заповненні ТЗПсК.

Під час перевірки виявлено ТЗПсК серії АА № 608793 від 21.08.2025, серії АА № 608648 від 18.03.2025, які винесені із заходом зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, відомості про які до журналу реєстрації повідомлень про місце тимчасового перебування кривдника, якому винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, не внесено. Як наслідок, кривдники про своє місце тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції не повідомляли та до адміністративної відповідальності за ст. 173-8 КУпАП не притягувалися, рапорти з даного приводу не реєструвалися.

Встановлено неналежну підготовку відповідей заявникам.

Помилки та некоректні формулювання виявлено й довідках за результатами розгляду звернень.

Мають місце випадки, коли заявникам не було надано відповіді за результатами розгляду звернень.

Крім того, відомості про взяття на профілактичний облік кривдника вносяться з порушенням установлених строків, однак у графі дати постановки на облік зазначається дата, що формально відповідає вимогам пункту 6 розділу ІІ зазначеного Порядку.

За висновками службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні порушення вимог ст. 1, п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ в частині організації та контролю за дотриманням службової дисципліни, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 в частині неухильного дотримання вимог Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції професійно виконувати свої службові обов`язки, п.п. 1, 2, 3 розділу ІV «Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника», затвердженого наказом МВС № 654 від 01.08.2018, в частині не здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства під час винесення ТЗП, ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», п. 2 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, в частині відсутності контролю за поставленням на превентивний (профілактичний) облік та не проведення профілактичної роботи із особами, засудженими до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, п. 2, 13, 15 р. ІІ, Посадової інструкції щодо забезпечення контролю за веденням діловодства у відділі превенції, організації роботи з документами у відповідності з чинним законодавством України, аналізу стану виконавської дисципліни та п. 4 р. ІІІ Посадової інструкції щодо персональної відповідальності за результати роботи особового складу відділу превенції, виконавську та службову дисципліну особового складу, що виразилось у відсутності належного контролю за дотримання підлеглими службової дисципліни, до начальника відділу превенції Миколаївського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Висновки службового розслідування затверджено начальником ГУНП в Миколаївській області 04.12.2025.

Наказом № 3657 від 17.12.2025 начальника ГУНП в Миколаївській області за вчинення дисциплінарного проступку до начальника відділу превенції Миколаївського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.

Не погодившись з наказом № 3657 від 17.12.2025, позивач оскаржив його до суду.

Отже, предметом розгляду в цій справі є правомірність наказу відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

V. При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно до статті 3 вказано Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (надалі по тексту - Дисциплінарний Статут).

У відповідності до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть встановлену Статутом дисциплінарну відповідальність (стаття 11 Дисциплінарного статуту).

Згідно пунктів 1, 2, 6, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, установлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема, обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у не виконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни, та означає не виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

VI Мотиви, з яких виходить суд.

Повертаючись до обставин справи суд зазначає наступне.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є неналежна організація та контроль за дотриманням службової дисципліни працівниками Миколаївського РУП щодо діяльності у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, не здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства під час винесення тимчасового заборонного припису, відсутності контролю за поставленням на превентивний (профілактичний) облік та не проведення профілактичної роботи із особами, засудженими до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини.

За твердженням відповідача позивач несе персональну відповідальність за результати роботи особового складу відділу превенції, виконавську та службову дисципліну особового складу.

При цьому, матеріалами службового розслідування встановлено певні недоліки у діяльності Миколаївського РУП у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, стану превентивної роботи з раніше судимими особами, стану взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, веденням діловодства у відділі превенції, організації роботи з документами у відповідності з чинним законодавством України.

Так, в діяльності в сфері запобігання домашнім насильству стосуються, зокрема, складання термінових заборонних приписів і діловодства. Суд враховує, що відповідно до Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого Наказом МВС № 654 від 01.08.2018 припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій. (п.11 розділу ІІ). В уповноважених підрозділах поліції заповнення журналу видачі бланків термінових заборонних приписів стосовно кривдника та видача бланків припису здійснюються посадовою особою, яка за своїми функціональними обов`язками здійснює забезпечення діловодства у справах про адміністративні правопорушення (п.2. розділу ІV). Контроль за додержанням вимог щодо ведення журналу видачі бланків термінових заборонних приписів стосовно кривдника, журналу обліку термінових заборонних приписів стосовно кривдника, журналу реєстрації повідомлень про місце тимчасового перебування кривдника, якому винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, покладається на заступника начальника уповноваженого підрозділу поліції, визначеного відповідальним за здійснення такого контролю згідно з наказом керівника цього підрозділу (п.2. розділу V).

В матеріалах службового розслідування містяться висновки про те, що згідно з службовими інструкціями реагування на факти домашнього насильства, ведення діловодства в цій сфері здійснювалось старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , капітаном поліції ОСОБА_4 . Зазначені працівники поліції притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Також, оголошено догану начальнику сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Миколаївського РУП ГУНП ОСОБА_5 . В своїх поясненнях остання не заперечувала, що в її посадових інструкціях закріплено цей напрямок. За висновком службового розслідування на неї покладено контроль за організацією роботи підлеглого складу.

З пояснень заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області полковника поліції ОСОБА_6 суд встановив, що матеріали про адміністративні правопорушення за фактами вчинення домашнього насильства здійснюються начальником САП РУП, а у разі виявлення недоліків ним приймається рішення щодо повернення матеріалів для доопрацювання.

Що стосується недоліків стану організації взаємодії з ТЦК та СП, матеріали службового розслідування не місять відомостей щодо того, хто саме здійснює таку взаємодію, проте з пояснень полковника поліції ОСОБА_6 вбачається, що безпосередній контроль за організацію такої взаємодії покладено на нього та на позивача. Зазначене не заперечено і позивачем.

Оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за нездійснення контролю за належним виконанням підлеглими своїх обов`язків, суд враховує, що в поясненнях цих підлеглих сектору протидії домашньому насильству ( ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) зазначено, що керівництвом ВП Миколаївського РУП ГУНП здійснюється перевірка адміністративних матеріалів та при виявленні порушень надаються зауваження та недоліки усуваються.

Також, ОСОБА_1 в поясненнях у відповідь на питання «Яким чином Вами, як начальником відділу превенції здійснюється контроль за організацією роботи поліцейських служби превенції?» відповів, що ним постійно проводяться наради з начальниками секторів зранку та ввечері за допомогою відповідних груп, які створені у месенджері WhatsApp та по телефонному зв`язку, також кожного місяця складаються довідки про результати роботи ДОП та ПОГ.

Щодо стану превентивної роботи з раніше судимими особами позивач і в поясненнях, наданих в ході службового розслідування і при розгляді справи в суді, стверджував, що адміністративний нагляд здійснюється дільничними офіцерами поліції та офіцерами громади.

Суд зауважує, що таке твердження відповідає Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затвердженої наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань МВС України № N 1303/203 від 04.11.2023 (п. 3.1.1. розділ 3).

Суд звертає увагу, що в матеріалах службового розслідування міститься перелік виявлених недоліків в сфері превентивної роботи з раніше судимими особами. Проте, також зазначено, що «при перевірці виявлено що контроль за особами які формально підпадають під адміністративний нагляд ДОП Миколаївському РУП не здійснюється так як за жодним поліцейським в посадових інструкціях не закріплена дана лінія роботи. Зі слів начальника сектору ДОП за дану лінію роботи відповідає він».

В свою чергу, заступник начальника управління поліції з превентивної діяльності Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області полковника поліції ОСОБА_6 в ході службового розслідування пояснив, що за стан превентивної роботи з раніше судимими особами, а також здійснення ведення обліків та внесення інформації до ІКС ІПНП стосовно раніше судимих осіб здійснюється начальником служби дільничних офіцерів поліції та відповідними поліцейськими сектору дільничних офіцерів поліції.

Оцінюючи ці обставини, викладені в матеріалах службового розслідування, на предмет доведення складу дисциплінарного проступку в діях позивача, суд зазначає таке.

Положеннями статті 2 Дисциплінарного статуту регламентовано взаємовідносини керівників та підлеглих. Так, згідно вказаної статті за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

З аналізу наведеного вбачається, що діючим законодавством передбачене правове розмежування працівників поліції, яке містить відносини субординації та відповідну складову підпорядкування підлеглих поліцейських їх керівникам.

Поряд з цим, законодавство передбачає не лише права керівників по відношенню до підлеглих (зокрема, в частині видання обов`язкових до виконання наказів), а й прямі обов`язки керівників щодо підлеглих їм працівників, зокрема, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Водночас, суд зазначає, що наявність обов`язків керівників щодо підлеглих їм працівників, зокрема, щодо контролю дотримання підлеглими службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень не є абсолютною, адже наявність таких обов`язків не виключає випадків, коли працівником поліції (підлеглим) порушено службову дисципліну, водночас, його керівник не несе жодної правової, зокрема, дисциплінарної відповідальності.

Наведені випадки мають місце тоді, коли керівником виконувались обов`язки щодо контролю дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізу її стану, проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, водночас, підлеглим, незважаючи на вказані заходи керівника, було допущено порушення службової дисципліни.

Вищевказані обставини, як щодо вчинення підлеглим дисциплінарного порушення, так і щодо виконання обов`язків керівником щодо контролю дотримання підлеглим службової дисципліни, повинні встановлюватись службовим розслідуванням.

В даному ж випадку, за результатом проведення службового розслідування було встановлено наявність недоліків в роботі підлеглих поліцейських позивача сектору протидії домашньому насильству, проте щодо позивача матеріали службового розслідування обмежені посиланням на порушення, яке виразилось у неналежної організації та контролі дотримання підлеглим поліцейським дисципліни і законності та не забезпеченні належного контролю за організацією службової діяльності.

Водночас, на підтвердження вказаних висновків відповідачем не було надано жодних ані доказів, ані обґрунтувань.

Відповідач не вказав, в чому саме полягає "організація та контроль за дотриманням службової дисципліни", які відомчі інструкції та положення із організації контролю службової дисципліни підлеглих позивачем не було виконано, в чому це виразилося та які заходи не вжиті.

У свою чергу, враховуючи те, що до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани не з підстав отримання інформації про вчинення саме позивачем відповідних дій/бездіяльності, а з підстав неналежного забезпечення роботи його підлеглим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що за такі дії автоматично підлягає притягненню до відповідальності і позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Слід наголосити, що допущення підлеглим позивача дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та неналежному виконанні службових обов`язків, не може бути самостійною і безумовною підставою для притягнення позивача до відповідальності без доведення належним чином складу дисциплінарного проступку самим позивачем, як керівником вказаної особи, чого (доведення) в межах даної справи не вбачається.

Суд зазначає, що об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є протиправна поведінка суб`єкта, негативні (шкідливі) наслідки, причинний зв`язок між ними та діями особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, з урахуванням дій чи бездіяльності інших посадових осіб, а також дослідження фактів, викладених у письмових поясненнях.

В даному ж випадку, спірний наказ містить посилання на загальні положення статей та пунктів, за їх змістом відсутня деталізація вчинених позивачем порушень.

Натомість, матеріалами даної адміністративної справи підтверджується, що позивач має позитивну службову характеристику.

Окрім того, з наявних у справі доказів не убачається причинно-наслідковий зв`язок дій/бездіяльності позивача та заподіяної охоронюваним законом інтересам шкоди.

Суд акценту увагу, що за змістом висновків Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №808/1089/17 керівник несе відповідальність за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих.

Отже, керівник може бути притягнутий до відповідальності за неналежну організацію та координацію саме роботи підлеглих.

В той же час, наявність виключно факту підлеглості позивачу осіб, стосовно яких встановлено факти вчинення дисциплінарного правопорушення, не є достатнім для автоматичного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, що лише констатація відповідачем порушення позивачем службової дисципліни, як керівником по відношенню до підлеглих, шляхом недостатнього контролю свідчить про відсутність сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою для висновку про наявність вказаного порушення в діях позивача.

Зокрема, відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, що визначають обсяг завдань, доручених посадою, у тому числі, здійснення контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень

Також, в матеріалах службового розслідування не надана оцінка поясненню позивача, що ним здійснювався контроль за підлеглими шляхом проведення нарад, приймання звітів тощо.

У висновку відсутня інформація про те, які саме заходи мав вжити, але не вжив позивач для належного виконання його підлеглим посадових обов`язків.

Крім того, з матеріалів службового розслідування не вбачається, хто безпосередньо із поліцейських здійснював в Миколаївському РУП ГУНП превентивну роботу з раніше судимими особами, взаємодією з ТЦК та СП, не встановлена вина цих поліцейських в неналежній виконанні своїх обов`язків, не з`ясовано, чи відповідав позивач за організацію їх роботи і , якщо так, чи здійснював він належний контроль.

Таким чином, на переконання суду, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а тільки з урахуванням лише одного факту підлеглості поліцейських сектору протидії домашньому насильству здійснив абстрактне посилання на вимоги пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, як таких, що, на його думку, були порушені позивачем.

Згідно з правових висновків викладених Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 у справі №420/2916/20, застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийнятті рішень суб`єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

За наведених вище обставин суд доходить висновку, що в ході судового розгляду справи не знайшов свого підтвердження склад дисциплінарного проступку в поведінці позивача, за який до нього пунктом 1 резолютивної частини наказу №3657 від 17.12.2025 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Як наслідок, вказаний вище наказ відповідача в частині застосування щодо позивача дисциплінарного стягнення є протиправним та підлягає скасуванню.

VIІ. Висновки суду.

Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Витрати по справі, які підлягають розподілу, відсутні

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 40108735) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 3657 від 17.12.2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Миколаївського та Вознесенського районних управлінь поліції ГУНП в Миколаївській області та Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області» в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу превенції Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області дисциплінарного стягнення у виді догани.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко