Рішення № 139024560, 17.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №640/21438/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач ГУ ДПС у м. Києві) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03.06.2020 №0147600502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки відповідно до розрахунку штрафних санкцій за прострочення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з єдиного податку (додаток до оскаржуваного ППР) контролюючим органом двічі застосовано штраф на підставі статті 126 Податкового кодексу України за фактично одне й те саме правопорушення. Зазначає, що позивач двічі подавав уточнюючі податкові декларації з метою виправлення однієї і тієї ж помилки зменшення суми єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету в 2019 році на суму 32 134 грн 75 к. Також вказує, що до прийняття ГУ ДПС у м. Києві спірного рішення, позивачем було самостійно нараховано та сплачено до бюджету штраф у зв`язку з виправленням самостійно виявленої помилки у розмірі 3% - 964 грн 04 к. Вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності податкового повідомлення-рішення від 03.06.2020 №0147600502. Вказує, що на підставі аналізу даних інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 по платежу «єдиний податок», перевіркою встановлено порушення вимог пункту 295.3 ст.295 ПК України щодо несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з єдиного податку, що призвело до застосування штрафних санкцій (по декларації №19684401 від 10.05.2019 на загальну суму 6 426,95 грн (32 134,75*20%, тобто за порушення граничного терміну сплати на 81 дні) та (по декларації №32770131 від 11.11.2019 на загальну суму 6 426,95 грн (32 134,75*20%, тобто за порушення граничного терміну сплати на 88 дні). Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2020 відкрите спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 12.10.2020 (вх. №0314) подано відзив на позовну заяву.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 справу передано для розгляду судді Кисильовій О.Й.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової О.Й. від 21.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/21438/20.

Відповідачем 27.03.2026 (вх. №26016) подано клопотання про заміну відповідача та (вх. №26137) подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильової О.Й. від 03.04.2025 замінено первісного відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві.

У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 100/0/15-26 від 22.01.2026, п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами), на підставі розпорядження керівника апарату суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справ» від 26.01.2026 № 7/р, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 640/21438/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 справу № 640/21438/20 передано для розгляду судді Хомі О.П.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно облікових даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві як фізична особа - підприємець та здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 28.12.2018 - третя група зі ставкою єдиного податку 5% від доходу.

Позивачем 10.05.2019 була подана податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2019 року (Реєстраційний номер звіту № 19684401 від 10.05.2019 року, про що свідчить Квитанція №2). Сума єдиного податку, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду, обчислена підприємцем становила 32134,75 грн. (Тридцять дві тисячі сто тридцять чотири грн. 75 коп.).

Позивачем 09.08.2019 було подано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2019 року (Реєстраційний номер звіту № 24794805 від 09.08.2019 року), відповідно до якої за результатами перевірки облікових записів результатів господарської діяльності підприємця була зменшена сума єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету за 1 квартал 2019 р., на суму 32134,75 грн.

11.11.2019 було подано податкову декларацію платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за три квартали 2019 року (Реєстраційний номер звіту №32770131 від 11.11.2019 року), в якій була помилково, як стверджує позивач, визначена сума податку, яка підлягала зарахуванню до бюджету, у розмірі 32134,75 грн.

Виявлена вищевказана помилка була виправлена шляхом подання уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за три квартали 2019 року (Реєстраційний номер звіту №22653018 від 18 травня 2020 року), в якій підприємцем було зменшено суму єдиного податку, яка підлягала зарахуванню до бюджету, на суму виявленої помилки, тобто на суму 32134,75 грн.

ФОП ОСОБА_1 у 2020 році було подано другу уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку за 1 квартал 2019 року (Реєстраційний номер №22329775 від 14.05.2020 року).

Вказаною уточнюючою декларацією було визначено суму податкового зобов`язання за 1 квартал 2019 р. у сумі 32134,75 грн, а також самостійно нарахований штраф у зв`язку з виправленням помилки у розмірі 3%, що складає 964 грн 04 коп.

Податковим органом на підставі пп. 191.1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, в порядку п.76.2 статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За результатами камеральної перевірки складено акт від 12.05.2020 №000617/26-15-02-03/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з єдиного податку протягом строків визначених п. 295.3 статті 295 Податкового кодексу.

ГУ ДПС у м. Києві на підставі висновків акту перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення від 03.06.2020 №0147600502, яким застосовано штрафні санкції на суму 6 426 грн 95 к. (за порушення граничного терміну сплати визначеного в декларації №19684401 на 81 календарний день) та 6 426 грн 95 к. (за порушення граничного терміну сплати визначеного в декларації №32770131 на 88 календарних дні).

ФОП ОСОБА_1 19.06.2020 подала скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 03.06.2020 №0147600502.

За результатами розгляду скарги ДПС України рішенням від 13.08.2020 №25370/6/99-00-06-02-04-06 залишила податкове повідомлення-рішення від 03.06.2020 №0147600502 без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 03.06.2020 №0147600502 протиправним, звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу контролюючі органи, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 Податкового кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У силу вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом.

Відповідно п.38.1 статті 38 Податкового кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений цим Кодексом строк.

Відповідно до п.36.5 статті 36 Податкового кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/ або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.50.1 статті 50 Податкового кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу, статті 295 та 299 Податкового кодексу, в яких врегульовані порядок нарахування та строки сплати єдиного податку та порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 статті 297 цього кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з підпунктом 293.3.2 пункту 293.3 статті 296 Податкового кодексу відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до абз. 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пункт 202.1 статті 202 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно з п.295.3 статті 295 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано податкові декларації платника єдиного податку за перший квартал 2019 року (№19684401 від 10.05.2019) та три квартали 2019 року (№32770131 від 11.11.2019), в яких самостійно визначено суму грошового зобов`язання по єдиному податку, а саме задекларовано суму податку, що підлягає сплаті до бюджету і відповідно 32 134, 75 грн та 32 134, 75 грн (рядок 14 декларації).

Станом на 20.05.2019 (термін сплати грошового зобов`язання за перший квартал 2019 року відповідно до декларації №19684401 від 10.05.2019) та 21.11.2019 (термін сплати грошового зобов`язання та три квартали 2019 року відповідно до декларації (№32770131 від 11.11.2019) не зарахування коштів на відповідний рахунок призвело до утворення податкового боргу.

Таким чином, в інтегрованій картці платника податків (далі - ІКП) ФОП ОСОБА_1 по платежу «єдиний податок» у зв`язку з порушенням строку сплати узгоджених сум грошового зобов`язання по єдиному податку виник податковий борг в розмірі 64 269,50 грн.

Надалі, ФОП ОСОБА_1 подала уточнюючі декларації платника єдиного податку:

за 1 квартал 2019 (№24794805 від 09.08.2019), в якій зменшено суму податкових зобов`язань 32 134,75 грн;

за 1 квартал 2019 (№22329775 від 14.05.2020), в якій відображено суму податкових зобов`язань в розмірі 32 134,75 грн та визначено податкове зобов`язання за 1 квартал 2019 року у сумі 32 134,75 грн та штраф у зв`язку із виправленням помилки у розмірі 3% (у сумі 964,04 грн);

за півріччя 2019 року (№22329836 від 14.05.2020), в якій не відображена сума податкових зобов`язань;

за три квартали 2019 року (№22653018 від 18.05.2020), в якій зменшена сума податкових зобов`язань у розмірі 32 134,75 грн.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач, попри подання податкових декларацій 10.05.2019 та 11.11.2019, протягом десяти днів зобов`язаний був сплатити суму узгодженого зобов`язання у вигляді єдиного податку.

Натомість, як вбачається з акту перевірки від 12.05.2020, позивач лише 09.08.2019 та 17.02.2020 відповідно, подав уточнюючі декларації, сплативши при цьому штраф у розмірі 3% в сумі 964,04 грн.

Така поведінка позивача та тривале зволікання призвело до затримки по сплаті податкових зобов`язань згідно з податковими деклараціями: від 10.05.2019 - на 81 день; від 11.11.2019 - на 88 днів.

Отже, камеральною перевіркою було встановлено порушення вимог пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу, а саме несвоєчасна сплата платником податків суми самостійно визначеного грошового зобов`язання з єдиного податку, що призвело застосування штрафних санкцій на суму 6 426,95 грн (за порушення граничного терміну сплати визначеного в декларації №19684401 на 81 календарний день) та 6 426,95 грн (за порушення граничного терміну сплати визначеного в декларації №32770131 на 88 календарних дні).

Відповідальність за порушення термінів сплати грошового зобов`язання визначена статтею 126 Податкового кодексу, відповідно до якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, податкове зобов`язання, визначене позивачем у поданих податкових деклараціях, повинно було бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, однак у зв`язку з пропуском граничного строку сплати більше 30 календарних днів застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 111.1 статті 111 Податкового кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такий вид юридичної відповідальності як фінансова.

Відповідно до пункту 111.2 статті111 Податкового кодексу фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки податкового органу, викладених в акті перевірки від 12.05.2020 №000617/26-15-02-03/2845313145.

Встановлені судом фактичні обставини справи дають підстави стверджувати про обґрунтованість висновків контролюючого органу та наявність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 126 Податкового кодексу

Вказане зумовлює висновок суду про правомірність винесення ГУ ДПС у м. Києві спірного податкового повідомлення-рішення від 03.06.2020 №0147600502.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 03.06.2020 №0147600502, суд дійшов висновку про його відповідність критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України для такого роду рішень та вимогам Податкового кодексу, а податковий орган при його прийнятті діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О. П.