Рішення № 139024557, 17.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 рокусправа № 380/13093/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області №18920/6/13-01-24-11 від 25.06.2024 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку другої групи, за ставкою 20%, без реєстрації ПДВ, з 30.06.2024 та включити до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку другої групи за ставкою 20% і платником ПДВ не був. Стверджує, що про оскаржуване рішення дізнався лише 26.05.2025 після отримання від відповідача запиту про реєстрацію платником податку на додану вартість. Вказує, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта камеральної перевірки, тоді як анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України можливе лише за наслідками документальної перевірки, у ході якої встановлено порушення платником вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. Наголошує, що наявний у нього податковий борг виник з податку на доходи фізичних осіб під час перебування на загальній системі оподаткування і не пов`язаний з порушенням правил перебування на спрощеній системі оподаткування, а тому підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку не було. Зазначає також, що оскаржуване рішення поштою йому не надсилалося, заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет він не подавав, а тому строк звернення до суду не пропустив. Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Свою позицію мотивує тим, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку другої групи за ставкою 20% і на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (І та ІІ квартали 2024 року) мав податковий борг, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків. Зазначає, що позивач не заперечує наявність податкового боргу, а відповідно до підп.8 підп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платник єдиного податку зобов`язаний самостійно перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Стверджує, що Податковим кодексом України не передбачено необхідності проведення документальної перевірки платника єдиного податку за наявності податкового боргу, а відповідна обставина може бути предметом камеральної перевірки. Посилається на постанову Верховного Суду від 18.03.2025 у справі №160/21398/24. Вказує, що акт та рішення надіслані в електронний кабінет платника податків, а тому позивач мав можливість дізнатися про виключення з реєстру та про стан розрахунків з бюджетом. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив та заперечення на клопотання, у яких підтримав позовні вимоги. Зазначив, що наявний у нього податковий борг не пов`язаний з перебуванням на спрощеній системі оподаткування, а відповідач у відзиві не вказує, з якого саме податку чи збору виникла заборгованість. Наголосив, що відповідно до п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування здійснюється шляхом надіслання за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення. Оскільки такої заяви він не подавав, а оскаржуване рішення поштою не надсилалося, строк звернення до суду не порушено. Звернув увагу, що посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №520/8681/18 не є релевантним, оскільки п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України набув чинності пізніше.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Частиною 5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області як фізична особа-підприємець з 28.03.2019.

З 01.04.2022 позивача зареєстровано платником єдиного податку другої групи за ставкою 20%, що підтверджується даними реєстру платників єдиного податку.

Головним державним інспектором Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування, за наслідками якої складено акт від 21.06.2024 №25843/13-01-24-11/ НОМЕР_1 .

У п.17 акта зафіксовано порушення абз.8 підп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, яке полягало у наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у сумі 5817,20 грн. У п.20 акта зазначено, що перелік документів та відомості з інформаційних баз даних, використаних під час проведення перевірки, становлять АІС «Податковий блок» та обрана група - 2 (20% від розміру доходу).

На підставі акта камеральної перевірки відповідач прийняв рішення від 25.06.2024 №18920/6/13-01-24-11 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку. У рішенні зазначено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (підп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України), сума податкової заборгованості по податках та платежах станом на 01.06.2024 становить 5817,20 грн (код платежу 11010500), що підтверджено інтегрованою карткою платника податку. Датою виключення з реєстру платника єдиного податку визначено 30.06.2024.

Згідно з даними реєстру платників єдиного податку датою виключення позивача з реєстру є 30.06.2024.

Із наданої відповідачем інтегрованої картки платника податків за платежем 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» вбачається, що заборгованість, врахована відповідачем, обліковувалася станом на початок 2024 року та була погашена позивачем у вересні 2024 року.

26.05.2025 позивач отримав від ГУ ДПС у Львівській області запит про реєстрацію платником податку на додану вартість та надання інформації, з якого дізнався про виключення його з реєстру платників єдиного податку.

Не погоджуючись з рішенням про виключення з реєстру платників єдиного податку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку на підставі акта камеральної перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів та повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з абз.8 підп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Пунктом 299.11 ст.299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних відповідних інформаційних баз даних. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.05.2023 у справі №320/1040/19 та від 11.01.2024 у справі №810/3210/17, згідно з якою єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

У справі, що розглядається, оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку прийнято на підставі акта камеральної перевірки від 21.06.2024 №25843/13-01-24-11/3447407118, що прямо зазначено у самому рішенні та підтверджується змістом акта, у п.20 якого джерелом відомостей визначено АІС «Податковий блок».

Документальної перевірки позивача, за наслідками якої могло бути прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, відповідач не проводив, що ним не заперечується.

З огляду на наведене, відповідач прийняв оскаржуване рішення без проведення документальної перевірки платника, тобто не у спосіб, визначений п.299.11 ст.299 ПК України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 18.03.2025 у справі №160/21398/24 як на підтвердження правомірності проведення камеральної перевірки. У наведеній постанові Верховний Суд підтвердив висновок про те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, а тому зміст цієї постанови не спростовує, а підтверджує висновки суду у цій справі.

Крім того, судом встановлено, що врахований відповідачем податковий борг обліковувався за платежем 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування». Наявність такого боргу сама по собі не свідчить про порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, потребує проведення документальної перевірки.

Доводи відповідача про те, що ПК України не передбачає необхідності проведення документальної перевірки платника єдиного податку за наявності податкового боргу, а відповідна обставина може бути предметом камеральної перевірки, суд відхиляє як такі, що суперечать наведеним вище висновкам Верховного Суду щодо застосування п.299.11 ст.299 ПК України.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що рішення ГУ ДПС у Львівській області №18920/6/13-01-24-11 від 25.06.2024 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню, а перша позовна вимога - задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку суд зазначає таке.

З огляду на встановлену протиправність оскаржуваного рішення та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку другої групи за ставкою 20%, без реєстрації ПДВ, з 30.06.2024, та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту відповідає змісту та суті порушеного права і забезпечує ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а тому друга позовна вимога також підлягає задоволенню.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, який з огляду на задоволення позову підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач у позовній заяві повідомив про намір подати заяву про розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а тому питання про розподіл цих витрат у порядку ч.7 ст.139 КАС України може бути вирішене судом за результатами розгляду відповідної заяви.

Керуючись ст.2, 6, 8-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №18920/6/13-01-24-11 від 25.06.2024 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи за ставкою 20%, без реєстрації податку на додану вартість, з 30.06.2024 та включити його до реєстру платників єдиного податку.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд.35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна