Рішення № 139021676, 17.08.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/398/26

Провадження № 2/581/337/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У червні 2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 13 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №74713417, під час укладення якого останньою пройдено ідентифікацію, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Відповідно до умов договору відповідачці надано позику у розмірі 11386 грн 00 коп шляхом перерахування коштів на її банківський рахунок, строком на 30 днів зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 1,99% в день. 04 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №025-040122, у відповідності до умов якого, останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №74713417 від 13 січня 2022 року. Відповідно до реєстру прав вимог №10/06/22 від 10 червня 2022 року до договору факторингу №025-040122 від 04 січня 2022 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 23054 грн 94 коп, з яких: 11386 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11668 грн 94 коп - сума заборгованості за процентами. 05 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №05/12/25-01, у відповідності до умов якого, останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №74713417 від 13 січня 2022 року. Відповідно до реєстру прав вимог №30/01/26 від 30 червня 2026 року до договору факторингу №05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 23054 грн 94 коп, з яких: 11386 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11668 грн 94 коп - сума заборгованості за процентами. Зазначало, що згідно з умовами договор позики позичальник зобов`язувався повернути позику, сплатити проценти за користування позикою та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідачки утворилась загальна сума заборгованості за договором позики 74713417 від 13 січня 2022 року у розмірі 23054 грн 94 коп, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 11386 грн 00 коп, суми заборгованості за процентами у розмірі 11668 грн 94 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2662 грн 40 коп та витрат понесених на професійно правничу допомогу у розмірі 4500 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.

Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 17 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.08 липня 2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшло до суду заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, зазначивши про те, що доводи відповідача на думку позивача не заслуговують на увагу, з огляду на наступне: 1) щодо строку позовної давності: Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COV1D-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні »№ 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон України №4434-ІХ від 14 травня 2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04 вересня 2025 року. Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, позивач звернувся із позовної заявою до суду 13 червня 2026 року, відтак вдень звернення до суду - строки позовної давності позивачем не порушені. Прохав суд цивільну справу розглядати у відсутності представника позивача, позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» задовольнити в повному обсязі (а.с.69).

30 червня 2026 року відповідачка через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів з моменту фактичного отримання копії позову або ознайомлення з матеріалами справи, зазначивши про те, що станом на сьогодні копію позовної заяви з додатками їй не вручено ні поштою, ні в системі «Електронний суд», а через відсутність матеріалів справи вона позбавлена можливості підготувати відзив (а.с.62-63). 06 липня 2026 року відповідачка через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про застосування строку позовної давності та повністю відмовити позивачу у задоволенні позову, мотивуючи тим, що згідно з матеріалами справии та даними Monobank, фінансова транзакція за договором відбулася 13 січня 2022 року, строк виконання зобов`язання сплив у лютого 2022 року, тому відповідно до ст.257 ЦК України строк позовної давності для звернення до суду остаточно закінчився у лютому 2025 року, отже позов подано у 2026 році з пропуском позовної давності на 1,5 років (а.с.64). 10 липня 2026 року відповідачка через систему «Електронний суд» подала до суду заперечення на клопотання про застосування позовної давності, мотивуючи тим, що аргументи позивача є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України з таких причин: 1) шодо «ковідного» карантину: Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року карантин на всій території України офіційно скасовано з 30 червня 2023 року, тому будь які посилання позивача на зупинення строків через карантин після цієї дати є незаконними; 2) щодо воєнного стану: позивач навмисно ігнорує той факт, що закон змінився, наприкінці 2023 року набрав чинності Закон України № 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року, яким було внесено зміни до Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та повністю скасовано автоматичне продовження позовної давності на час воєнного стану для цивільних спорів. Отже, з моменту набрання чинності цим Законом (кінець 2023 року) позовна давність обчислюється у загальному порядку 3 роки, і її перебіг під час війни більше не зупиняється для кредитних компаній, а так як транзакція відбулася 13 січня 2022 року, трирічний строк позовної давності для МФО остаточно сплив у січні 2025 року, тому позов подано у 2026 році - з пропуском строку майже 1,5 роки. Прохала суд враховувати норми Закону України № 3450-ІХ та офіційне скасування карантину з 30 червня 2023 року, заяву задовольнити, застосувати позовну давність та повністю відмовити ТОВ «Деал Фінанс Груп» у задоволенні позову (а.с.74).

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

13 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №74713417 від 13 січня 2022 року, за умовами якого відповідачка отримала позику в сумі 11386 грн 00 коп строком на 30 днів (з 13 січня 2022 року по 12 лютого 2022 року) зі сплатою фіксованої базової процентної ставки у розмірі 1,99%, яка нараховується щоденно, зниженої процентної ставки в день у розмірі 0,99%, яка застосовується у відповідності до умов Програми лояльності, процентної ставки за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день у розмірі 2,70 % (не застосовується в період карантину), пені 2,70 %/день (не застосовується в період карантину), орієнтовна реальна річна процентна ставка у розмірі 2300%. Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/; позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с.14 зворотна сторона-15,15 зворотна сторона,18 зворотна сторона-29).

13 січня 2022 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за посереднецтвом платіжної установи ТОВ ФК «Фінекспрес» перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 суму позики у розмірі 11386 грн 00 коп (а.с.10,16 зворотна сторона,17).

Відповідно до наданого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за договором №74713417 від 13 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 , загальна заборгованість станом на 10 червня 2022 року становила 23054 грн 94 коп, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 11386 грн 00 коп, суми заборгованості за процентами у розмірі 11668 грн 94 коп (а.с.13-14).

04 січня 2022 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено договір факторингу №025-040122, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимог. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №10/06/22 від 10 червня 2022 року до договору факторингу №025-040122 від 04 січня 2022 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23054 грн 94 коп, з яких: 11386 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11668 грн 94 коп - сума заборгованості за процентами (а.с.30-36).

05 грудня 2025 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» (Фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (Клієнт) укладено договір факторингу №05/12/25-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимог. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №30/01/26 від 30 січня 2026 року до договору факторингу №05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23054 грн 94 коп, з яких: 11386 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11668 грн 94 коп - сума заборгованості за процентами (а.с.36 зворотна сторона-42).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №74713417 від 13 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 , загальна заборгованість станом на 14 травня 2026 року становить 23054 грн 94 коп, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 11386 грн 00 коп, суми заборгованості за процентами у розмірі 11668 грн 94 коп (а.с.5-6).

Згідно з витребуваною судом інформацією від AT «Універсал Банк» на ім`я відповідачки ОСОБА_1 у AT «Універсал Банк» емітована платіжна картка №5375411408112592, 13 січня 2022 року на зазначену платіжну картку зарахована сума в розмірі 11386 грн 00 (а.с.66,68).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, нормами законодавства про електронну комерцію та Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання договору позики, її звернення до ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» із зазначенням бажаного розміру позики, надання нею необхідних для укладення договору особистих даних, зокрема, реєстраційного номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.14 зворотна сторона-15).

Договір позики підписаний електронним підписом відповідачки шляхом використання одноразового ідентифікатора, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.

Із наданого позивачем суду розрахунку вбачається повне неповернення відповідачкою отриманих кредитних коштів та процентів, обрахованих за їх користування за двома видами ставок у межах строку дії кредитного договору із урахуванням його пролонгації, тому суд уважає, що позов підлягає повному задоволенню. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

2. Також судом ураховується той факт, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу від 04 січня 2022 року №025-040122 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу від 05 грудня 2025 року №05/12/25-01 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст. 513 ЦК України.

3. Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є порушеним і воно підлягає ефективному судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму позики та борг за відсотками.

4. Із приводу доводів відповідачки про застосування строків позовної давності до даних правовідносин, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 256-258 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року за №211 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), установлено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року, який був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651. Також відповідно до 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. У подальшому 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX, яким скасовано зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану шляхом виключення п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Із наданих суду розрахунків заборгованості та змісту сформульованої підстави позову вбачається те, що договір позики визначав тридцятиденний строк користування кредитом до 12 лютого 2022 року, відповідачка не здійснила жодної проплати у рахунок погашення позики. Оскільки положення діючого кредитного договору не містять застережень з приводу визначення для сторін продовжених строків позовної давності, то початок перебігу строку загальної позовної давності для даного спору по вимозі про повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом розпочинався би із дати пред`явлення вимоги про повернення боргу або з моменту прострочення повернення грошових коштів після спливу дати повного погашення боргу по кредиту, останнє має місце у даній справі (з 13 лютотого 2022 року і мав закінчитися 13 лютого 2025 року. Отже, із урахуванням часу виникнення спірних правовідносин, запровадження карантину на території України та введення в Україні воєнного стану, а також введення в дію Закону № 4434-ІХ, позивач звернувся до суду з дотриманням загального строку позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення боргу по тілу кредиту та процентів за його користування.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову, уважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 2662 грн 40 коп сплаченого ТОВ «Деал Фінанс Груп» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги №22-08/25ДІЛ від 22 серпня 2025 року з адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту №9-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25 лютого 2026 року, відповідно до якого послуги надані на загальну суму 4500 грн, акт приймання-передачі прав на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів №579942740.1 від 05 березня 2026 року, відповідно до якої ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило 130500 грн 00 коп за договором про надання правничої допомоги №22-08/25ДІЛ від 22 серпня 2025 року згідно з актом приймання-передачі наданої правничої допомоги №9-ДІЛ від 25 лютого 2026 року без ПДВ, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Ткаченко Ю.О. від 03 квітня 2018 №06, довіреність у порядку передоручення видану ОСОБА_2 , ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.43-49).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, а також із урахуванням ціни позову та повністю задоволених судом позовних вимог заявлені витрати є необгрунтовано завищеними та не відповідають критеріям реальності й пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи (у наданих суду матеріалах не наведено переконливих обґрунтувань вартості послуг із вивчення навних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви (ця послуга за своєю суттю включається до проведеної підготовки позову до суду та окремій оцінці за таких умов не підлягає). Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат, у розмірі 2500 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуюються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором №74713417 від 13 січня 2022 року в розмірі 23054 (двадцять три тисячі п`ятдесят чотири) гривні 94 (дев`яносто чотири) копійок, із них: сума заборгованості за основною сумою боргу 11386 (одинадцять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 00 копійок, сума заборгованості за процентами 11668 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 2662 гривень 40 копійки повернення судового збору та 2500 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження юридичної особи: м.Ірпінь вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складено 17 серпня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко