Рішення № 139019084, 21.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33208/24

Провадження № 2/761/1203/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Лазуренко А.С.

за участі:

представника позивачки: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне підприємство ?Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва? про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, в якій просила суд:

-стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 352 345, 00 грн;

-стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20 000, 00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

15 жовтня 2023 року мало місце затоплення належної їй квартири АДРЕСА_2 із вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 , що використовується відповідачами.

Внаслідок залиття квартири позивачки виникли пошкодження, що потребують ремонту. Оскільки, в досудовому порядку відповідачі відшкодовувати заподіяну позивачеві матеріальну шкоду відмовились, вона змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Також, позивачка вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, їй була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичайного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2024 року відкрито провадження за загальними правилами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне підприємство ?Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва? про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Відповідачі своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористалася; відзив на позовні вимоги до суду не надіслали.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягали в повному обсязі, з підстав викладених у позові; проти проведення заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідачі в судове засідання не з?явилася; про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістили; письмовий відзив на позов не надіслали, які не направили свого представника для прийняття участі у розгляді справи; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Оскільки, представник позивачки не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з?ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини по справі судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 26 вересня 2008 року, ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 .

15 жовтня 2023 року відбулось затоплення квартири позивача, внаслідок ліквідації пожежі працівниками ДСНС. Дана пожежа відбулась у квартирі АДРЕСА_3 , що знаходиться на поверх вище, над квартирою позивачки.

Порядок складання акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4. Як вбачається, в акті повинно бути зазначено причину залиття квартири.

На підтвердження вищезазначених обставин, щодо залиття належної позивачці квартири, останньою, суду було надано Акт обстеження квартири АДРЕСА_2 від 17 жовтня 2023 року, складеного на підставі укладеного договору №37 від 31.01.2023 року між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" та ТОВ ?Імпульс-Газ?.

Вищезазначений акт складено комісією уповноважених представників на підставі Договору № 37 від 31.01.2023 року, укладеного між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" та ТОВ ?Імпульс-Газ?, яке здійснює технічне обслуговування вказаного багатоквартирного будинку.

На підставі безпосереднього візуального огляду приміщень квартири позивачки комісією зафіксовано масивні наслідки залиття, спричинені гасінням пожежі у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_4 . Зокрема, в Акті чітко відображено такі ушкодження елементів інтер?єру та конструкцій:

?Стеля та стіни: наявність чисельних слідів протікання води (плям, розводів), відшарування та руйнування оздоблювального шару;

?Підлога: зафіксовано критичне розбухання та жолоблення клепок дерев`яного паркету внаслідок тривалого контакту з великим об`ємом води;

?Сліди горіння: між клепками підлоги виявлено наявність просочених водою слідів кіптяви та сажі, що безпосередньо потрапили з епіцентру пожежі через міжповерхове перекриття.

Комісією також зроблено відмітку про те, що під час проведення обстеження та складання даного процесуального документа, власники/наймачі квартири АДРЕСА_4 не відкрили двері та не з?явилися для підписання акта. Суд приймає вказаний Акт, як належний, допустимий та достовірний доказ, оскільки, він складений комісійно, у повній відповідності до вимог п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (Наказ Держжитлокомунгоспу № 76), а зафіксовані в ньому ушкодження логічно та хронологічно відображають заявлений позивачкою матеріальний збиток

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки у жилих приміщеннях приватного житлового фонду покладається на власників або користувачів таких приміщень.

Таким чином, саме відповідачі зобов`язані були забезпечити дотримання правил пожежної безпеки у належній їм квартирі.

Отже, між діями (бездіяльністю) відповідачів та завданою шкодою існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Із Акту про пожежу від 15 жовтня 2023 року (номер матеріалу СО № 59244) вбачається, факт виникнення пожежі в кімнаті АДРЕСА_3 . Пожежу виявив ОСОБА_3 . Документ складено комісією під головуванням Головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві підполковника служби цивільного захисту Розкладія П.Ю. в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відповідачі.

Згідно з Акту, осередком загоряння стала квартира АДРЕСА_3 , час виникнення - 15.10.2023 року о 02 год. 24 хв. (оригінальний текст містить виправлення на 24 хв.). Як беззаперечну причину виникнення пожежі комісія встановила: "Виникнення аварійних режимів роботи в електромережі електричного подовжувача".

Акт підписано посадовою особою ДСНС, а також містить відмітку про участь у складі комісії мешканця/власника квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_3 .

Із відповіді КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" від 04.02.2024 року № 205/3 також вбачається, що балансоутримувач багатоквартирного будинку вкотре констатує та підтверджує технічний факт: залиття квартири позивачки № 65 відбулося виключно через ліквідацію пожежі у квартирі АДРЕСА_4 , розташованій на поверх вище.

Крім того, підприємство зазначено, що під час складання Акта обстеження від 17.10.2023 року, на момент візиту комісії, мешканці квартири АДРЕСА_4 були відсутні (не відкрили двері). Суд відхиляє будь-які можливі доводи про недійсність акта залиття через відсутність їхніх підписів на даному акті, так як, балансоутримувачем підтверджено об?єктивну неможливість залучення мешканців квартири АДРЕСА_4 до підписання документа, саме через їхню власну деструктивну поведінку.

Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі №753/20314/15-ц від 12.11.2018).

Із відповіді Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 лютого 2024 за №109-1230 вбачається, що у квартирі АДРЕСА_3 значаться зареєстрованими: ОСОБА_5 , з 16 травня 1979 року та ОСОБА_6 , з 05 грудня 1990 року, ОСОБА_3 , з 10 грудня 1992 року та ОСОБА_4 з 15 грудня 1992 року.

Згідно відповіді КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 13 травня 2025 року, квартира АДРЕСА_3 , на праві власності не зареєстрована.

Згідно рапорту матеріалів перевірки Шевченківського управління поліції ГУНП у місті Києві від 15 жовтня 2023 року, під час опрацювання виїзду на місце пожежі (15 жовтня 2023 року), було встановлено, що власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували вдома та спали. відчули запах диму, побачили вогонь та вийшли з квартири.

У свої поясненнях, ОСОБА_4 зазначив, що він дійсно проживає у квартирі АДРЕСА_3 з братом ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , у своїх поясненнях також зазначив, що він дійсно проживає у квартирі АДРЕСА_3 разом з братом ОСОБА_4 . Також, у свої поясненнях ОСОБА_7 зазначили, що в день пожежі, 15 жовтня 2023 року вони перебували у вищезазначеній квартирі, відчули запах диму, побачили пожежу та вийшли із квартири.

Вказані обставини свідчать про доведеність факту спільного користування, контролю над житловим приміщенням та побутовими приладами в ньому в момент виникнення аварійного режиму, суд вбачає ознаки спільної протиправної бездіяльності відповідачів ОСОБА_7 . Відповідно до ст. 1166, 1190 ЦК України, вони несуть спільну (солідарну) відповідальність за шкоду, оскільки, жоден із них не забезпечив правил пожежної безпеки, а їхня вина у межах цивільного процесу презумується і не була ними спростована

З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що матеріали справи підтверджується факт виникнення пожежі в квартирі відповідачів, що в свою чергу, внаслідок гасіння пожежі, спричинені матеріальні збитки позивачці, внаслідок залиття її квартири під час гасіння пожежі. Першопричиною збитків є саме виникнення пожежі, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв?язку з діями (бездіяльністю) мешканців квартири АДРЕСА_4 (відповідачі - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ).

Згідно Звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), з завданої квартирі АДРЕСА_2 , від 26 жовтня 2023 року, з урахуванням фізичного зносу становить: 352 345, 00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Даний звіт у суду не викликає сумніву.

Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи, відповідачами, суду не було надано жодного доказу на спростування обставин, зазначених стороною позивача.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до частини 6 статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в житлових приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фондів, фонду житлово-будівельних кооперативів та об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлових приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями покладається на їхніх власників (співвласників), користувачів або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Частинами1, 2, 3 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).

Під час розгляду справи, відповідачами не було доведено та не надано доказів, які б свідчили про відсутність причинно - наслідкового зв`язку між пожежею, яка мала місце 15 жовтня 2023 року, та яка призвела до залиття квартири, належної позивачці.

Громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями (ст.10 Житлового кодексу України).

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 572 від 08.10.1992 р., власник майна (орендар) квартири зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.

Особа має правона відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна ( ч.1 ст.23 ЦК України, п.3 ч.2 ст.23 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивачка зазначала, що їй, як власнику квартири АДРЕСА_2 була спричинена моральна шкода, внаслідок залиття, (яке мало місце під час гасіння пожежі) зазначеної квартири з вище розташованої квартири АДРЕСА_4 в цьому будинку. Крім того, зазначила, в результаті винних та неправомірних дій відповідачів вона знаходиться у постійних переживаннях за належне їй на праві власності майно, порушилися її нормальні життєві зв`язки. Вона була змушена витрачати свій час і зусилля для визначення вартості спричинених їй узбитків, змушена була тривалий час користуватися затопленою квартирою, дихати вологістю, прибирати сліди залиття, щоб зменшити негативні наслідки залиття, самостійно проводити ремонтні роботи. Відповідачі добровільно не вживали жодних заходів для вирішення питання про відшкодування завданої позивачці шкоди, проявили абсолютну байдужість до стану будинку взагалі, чим змусили позивачку звертатися до суду та захищати свої права в судовому порядку.

У зв?язку з залиттям квартири у позивачки порушився звичний спосіб життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль і значних грошових коштів для його нормалізації та забезпечення належних умов життя. Внаслідок завданої моральної шкоди у позивачки відбулась тимчасова відірваність від соціального життя, спостерігався знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, і все це позначилось на сімейному житті позивача. Позивачка перебуває у постійній напрузі та має побоювання, що пошкодження її помешкання буде відбуватись знову у будь-який момент.

Враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за № 4 від 31 березня 1995року, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мали місце факти залиття квартири позивачки, саме з вини відповідачки, внаслідок якого було пошкоджено її майно, також ці залиття спричинили у зазначеної позивачки негативні зміни у звичайних умовах її життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадків залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді, а тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідачів на користь позивачки підлягає стягнення у відшкодування моральної шкоди 10 000, 00 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшовдо висновку, що з відповідачів, як користувачів квартири - АДРЕСА_3 , підлягає стягненню на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди 352 354, 00 грн. (розмір матеріального збитку).

Вимоги, в частині стягнення пов?язаних з підготовкою звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди) не підлягають задоволенню, так як стороною позивача суду не булло надано доказів на понесення зазначених витрат у розмірі 15 000, 00 грн.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, то вони підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду ( ч. 3 ст.133 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі ?Баришевський проти України? від 26 лютого 2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі ?Гімайдуліна і інших проти України? від 10 грудня 2009 року, пункті 80 рішення у справі ? Двойних проти України ? від 12 жовтня 2006 року, пункті 88 рішення у справі ?Меріт проти України? від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ?Лавентс проти Латвії? від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_2 у зв`язку з розглядом справи, суду було надано: копію договору №С-22 про надання правничої допомоги від 22 січня 2024 року (а.с.12).

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу ?розумного обґрунтування? розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об?єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позивачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів, є неспівмірним. А також з урахуванням складності справи, яка є нескладною. Крім того, суду не було надано жодного доказу у підтвердження витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (акти приймання-передачі виконаних робіт), а тому, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню в сумі 5 000, 00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 1 239, 38 грн., з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України ?Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди? за № 4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами та доповненнями, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне підприємство ?Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва? про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду у розмірі 352 345 (триста п?ятдесят дві тисячі триста сорок п?ять) грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п?ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_6 ), судовий збір у розмірі 1 239 (одна тисяча двісті тридцять дев?ять) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_6 ) судовий збір у розмірі 1 239 (одна тисяча двісті тридцять дев?ять) грн. 38 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: