Рішення № 139017954, 13.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2026Справа № 910/3195/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІВА-АРТ"доАнтимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Котиш П.О.Представники сторін:

від позивача: Дутчак Т.Г.;

від відповідача: Чернюшок М.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3195/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА-АРТ" (далі також - позивач, ТОВ "ІВА-АРТ") до Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач, АМК, Комітет) про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2025 № 51-р/тк, а саме пунктів 1 і 2 такого рішення щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва-Арт» таким, що вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу споживачів на етикетках масла солодко вершкового селянського 72,5% жиру власного виробництва, дата виготовлення - 17.07.20254, та накладення штрафу в розмірі 6 362 802,00 грн.

20.04.2026 від відповідача надійшов відзив, а 05.05.2026 позивач подав відповідь на відзив.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 13.08.2026.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 13.08.2026 наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача, натомість, проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів дебати.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України, створена відповідно до наказу Голови Антимонопольного комітету України від 25.12.2025 № 103-ОД, розглянувши матеріали справи № 127-26.4/26-25 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВА-АРТ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «АСІКС ГРУП» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та подання з попередніми висновками Управління розслідувань недобросовісної конкуренції від 15.12.2025 № 127-26.4/26-25/545-спр, винесла рішення від 26.12.2025 № 51-р/тк (далі також - оскаржуване Рішення, Рішення № 51-р/тк), відповідно до якого постановила:

1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВА-АРТ» вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу споживачів на етикетках масла солодко вершкового селянського 72,5% жиру власного виробництва, дата виходу - 17.07.2024, неправдивих відомостей про назву, склад, споживчі властивості та стандарт, якому відповідає цей продукт: «Масло солодко вершкове «Селянське» 72,5% жиру», «ДСТУ 4399:2005», що може вплинути на наміри цих споживачів придбати це масло.

2. Накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВА-АРТ» штраф у розмірі 6 362 802,00 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, і відтак є господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Тому, користуючись своїм правом на оскарження Рішення № 51-р/тк Комітету, ТОВ «ІВА-АРТ» звернулося з відповідним позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване Рішення № 51-р/тк, в частині, яка стосується позивача, є протиправним, прийнятим без дотримання принципів законності та правомірності та, як наслідок, має бути визнане недійсним.

Позивач наголошує, що ним у повному обсязі підтверджено, що виявлене порушення стосовно поставки продукції контрагентам було усунуто, а відтак, до кінцевих споживачів продукцію доставлено не було, що свідчить про відсутність порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Допущені позивачем недоліки продукції (які він сам і усунув) у даному випадку не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало збитків третім особам чи суспільству в цілому. Провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції мало бути закрито та, відповідно, до позивача не мало бути застосовано штраф.

Відповідач проти заявленого позову заперечував у повному обсязі, наголошував, що оскаржуване Рішення № 51-р/тк було прийнято в межах наданих Комітету повноважень та з урахуванням чинного на момент прийняття законодавства. Свої доводи відповідач висловив у письмовому відзиві та надавши усні пояснення безпосередньо в судових засіданнях.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України"; Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають відповідне рішення.

Також відповідно до пункту 4 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

З огляду на викладене, органи Комітету приймають рішення у справі про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на підставі чинного законодавства, за результатом дослідження обставин та оцінки доказів, що мають значення для справи.

Статтею 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що Органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про:

- визнання факту недобросовісної конкуренції;

- припинення недобросовісної конкуренції;

- офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;

- накладання штрафів;

- закриття провадження у справі.

Поряд із тим, суд приймає до уваги приписи ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", яка визначає, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією, зокрема, є такі дії у конкуренції, як поширення інформації, що вводить в оману.

Відносини, пов`язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3).

Відповідно до приписів ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Так, у позові позивач наголошує, що ТОВ «ІВА-АРТ» у повному обсязі підтвердило, що відповідне виявлене порушення поставки продукції (масло солодковершкове селянське 72,5 % жиру із датою виготовлення 17.07.2024) контрагентами було усунуто, а відтак, до кінцевих споживачів не було поставлено таку продукцію, що у свою чергу, свідчить про відсутність порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Правовий зміст приписів частин третьої та п`ятої статті 13 ЦК України, статті 10bis Паризької конвенції, частини першої статті 1 та статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначають, що чесним звичаям у господарській діяльності суперечать та, відповідно, можуть бути визнані актом недобросовісної конкуренції будь-які дії, здатні ввести в оману споживачів певного товару.

Поширення неправдивих відомостей суб`єктом господарювання, що вводить в оману невизначене коло осіб, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб`єкта господарювання. Такі дії тягнуть за собою відповідальність, передбачену Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Суд зазначає, що саме на органи АМК України покладено контроль за здійсненням суб`єктами господарювання в конкурентному середовищі впливу на вибір споживача щодо придбання товарів (послуг) у суб`єкта господарювання, який поширює інформацію у неправомірний спосіб.

Як було роз`яснено Верховним Судом у постанові від 27.01.2022 у справі № 910/20506/20 поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини другої статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має оцінюватися в контексті "дій у конкуренції".

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання за ознаками порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органу Комітету необхідно встановити не лише факт поширення інформації, що вводить в оману, а й вчинення відповідних дій саме в конкурентних відносинах. Зокрема, необхідно встановити і довести обставини, пов`язані з наданням аналогічних послуг іншими суб`єктами господарювання; існуванням економічної конкуренції між ними і суб`єктом господарювання; досягнення суб`єктом господарювання у такій конкуренції (за її наявності) неправомірних переваг і за наявності таких переваг зазначити, у чому конкретно вони полягали чи могли полягати.

Таким чином, під час розгляду справ про порушення статті 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Комітету досліджують питання вчинення суб`єктом господарювання дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, а не дотримання виробником вимог законодавства щодо порядку розміщення інформації на етикетках та контретикетках відповідного товару.

При цьому, як було вказано Верховним Судом у постанові від 16.08.2022 у справі № 910/2682/21 доведенню органом Комітету в розгляді справи, що поширення інформації, яка вводить в оману, у розумінні статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", має здійснюватись щодо продукції саме суб`єкта господарювання, стосовно якого й прийнято рішення.

Слід зазначити, що саме по собі відкликання продукції після її поставки не спростовує факту вчинення правопорушення, адже поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу споживачів на етикетках масла солодковершкового селянського 72,5% жиру власного виробництва, дата виготовлення - 17.07.2024 неправдивих відомостей про назву, склад, споживчі властивості та стандарт, якому відповідає цей продукт: «Масло солодковершкове «Селянське» 72,5 % жиру», «ДСТУ 4399:2005» вже є порушенням.

Юридичний факт або дія, яка вже відбулася та набула правового значення, не може бути скасована таким чином, щоб вважатися такою, що ніколи не існувала «Actum infectum fieri non potest». Будь-яка дія, яка була належним чином здійснена створює юридичні наслідки.

Усунення наслідків правопорушення не свідчить про відсутність самого порушення, оскільки відповідно до загального правового принципу quod factum est, infectum fieri non potest, а також практики Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах Eckle v. Germany, Scordino v. Italy}, подальше відновлення порушеного права або компенсація шкоди не нівелюють факту допущеного порушення.

За твердженням позивача, оскільки останній відкликав партію масла (200 кг) у двох компаній за відповідними накладними повернення, та цей товар, на його думку, не потрапив у продаж (обіг), відсутнє порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Однак вказане суперечить чинному законодавству та практиці Верховного Суду. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 13.02.2025 у справі № 910/2596/24 зазначив: «При цьому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що сам лише факт, коли виробник продукції вказує на упаковці товару склад продукту, робить посилання на ДСТУ 4399:2005, проте фактичний склад такого продукту не відповідає заявленому на упаковці, вже є допущенням виробником недобросовісної конкуренції».

Комітетом у межах розгляду антимонопольної справи встановлено, що у межах процедури публічних закупівель (унікальний ідентифікатор UA-2024-05-13-010964-а) 29.05.2024 між Державним підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (далі - Заявник, ДП «ДОТ») і Товариством з обмеженою відповідальністю «АСІКС ГРУП» (далі - ТОВ «АСІКС ГРУП») укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 63/05-24-ХП (далі - Договір).

На виконання умов Договору ТОВ «АСІКС ГРУП» здійснило поставку заявнику товару, зокрема:

- масла солодковершкового селянського 72,5 % жиру, дата виготовлення - 17.07.2024 (далі - Масло 1), виробник - ТОВ «ІВА-АРТ», адреса потужностей виробництва: Івано-Франківська обл., с. Драгомирчани, вул. Миру, 66;

- масла солодковершкового селянського 73,5 % жиру, дата виготовлення - 15.07.2024 (далі - Масло 2), виробник - Сумська обл., м. Угроїди, вул. Садова, 3-А, що підтверджується, зокрема, копією Договору.

Як зазначено заявником, у зв`язку з підозрою на поставку до військових частин неякісних продуктів харчування, а саме Масла 1 та Масла 2, ДП «ДОТ» звернулося до Держпродспоживслужби щодо проведення перевірки Масла 1 та Масла 2 і надало відібрані Управлінням безпечності харчових продуктів ветеринарної медицини Міністерства оборони України зразки Масла 1 та Масла 2 для проведення лабораторних досліджень.

За результатами лабораторних досліджень Миколаївська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби склала експертні висновки:

- № 003696 п/24 від 31.07.2024 (далі - Висновок 1) щодо Масла 1;

- № 003691 п/24 від 31 07.2024 (далі - Висновок 2) щодо Масла 2.

Листом від 06.01.2025 № 01-10/19, що є додатком до листа Держпродспоживслужби від 10.01.2025 (вх. Комітету № 7-09/336 від 10.01.2025), Миколаївська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби надала пояснення, що висновки щодо невідповідності Масла 1 і Масла 2 за тригліцеридним складом молочного жиру ДСТУ EN ISO 17678:2022 та за жирнокислотним складом ГОСТ 30623-98 вказують на наявність у такої продукції немолочних жирів.

Листом від 02.12.2024 № 8-09/14987 ДП «ДОТ» надало зразки етикетки Масла 2.

На етикетці Масла 2 відповідно до фотокопій містяться, зокрема, написи: «Масло», « 73,5%», «Масло солодковершкове селянське 73,5% жиру».

До складу Масла 2, як зазначено на його етикетці, входять пастеризовані вершки з коров`ячого молока.

На етикетці Масла 2 зазначено, що цю продукцію виготовлено відповідно до ДСТУ 4399:2005.

Водночас у Висновку 2 зазначено, що у складі Масла 2 наявні жири немолочного походження.

Відповідно до фотокопії на етикетці Масла 2 зазначено виробника: «Сумська обл., м. Угроїди, вул. Садова 3-А», при цьому етикетка не містить інформації про найменування суб`єкта господарювання - виробника Масла 2.

Листом від 10.03.2025 № 8-09/3566 ДП «ДОТ» повідомило Комітет, що не має документів щодо відкликання або повернення Масла 1 і Масла 2 виробникам чи ТОВ «АСІКС ГРУП» як постачальнику цієї продукції.

ТОВ «ІВА-АРТ» листом від 23.01.2025 № 1 (вх. Комітету № 8-09/1093 від 27.01.2025) надало зразок етикетки Масла 1.

На етикетці Масла 1 відповідно до наданої фотокопії міститься, зокрема, напис: «Масло солодковершкове селянське 72,5% жиру», «ДСТУ 4399:2005».

У Листі від 27.01.2025 № 8-09/1093 ТОВ «ІВА-АРТ» зазначено, що відповідальною особою за інформацію, розміщену на етикетках Масла 1, є заступник директора з якості та харчової безпечності ТОВ «ІВА-АРТ» відповідно до наказу від 01.05.2024 № 25-к «Про покладення на ОСОБА_1 , виконання обов`язків заступника директора з якості та харчової безпечності».

До складу Масла 1, як зазначено на його етикетці, входять вершки з коров`ячого молока.

На етикетках Масла 1 вказано, що цю продукцію виготовлено відповідно до ДСТУ 4399:2005.

За інформацією, розміщеною на етикетці Масла 1, виробником масла є ТОВ «ІВА-АРТ», адреса потужностей виробництва Масла 1: Україна, Івано-Франківська область, с. Драгомирчани, вул. Миру, 66 .

ТОВ «ІВА-АРТ» у Листі від 27.01.2025 № 8-09/1093 зазначило, що здійснювало поставку Масла 1 до ТОВ «АСІКС ГРУП» на підставі договору поставки від 04.01.2022 № 04-01-22-05 (далі - Договір поставки від 04.01.2022 № 04-01-22-05), укладеного між ТОВ «ІВА-АРТ» та ТОВ «АСІКС ГРУП», у межах якого ТОВ «ІВА-АРТ» поставило до ТОВ «АСІКС ГРУП» 20 кг Масла 1 на суму 4 600 грн (у тому числі ПДВ 766,67), що підтверджується копіями Договору поставки від 04.01.2022 № 04-01-22-05, видаткової накладної від 19.07.2024 № 700 і товарно-транспортної накладної від 19.07.2024 № Р700 до цього договору.

Крім того, у Листі від 27.01.2025 № 8-09/1093 зазначено, що аналогічний договір щодо поставки Масла 1 ТОВ «ІВА-АРТ» укладено з ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ», а саме договір поставки від 04.12.2014 № 49 (далі - Договір поставки № 49).

Так, відповідно до видаткової накладної від 19.07.2024 № 697 до Договору поставки № 49 ТОВ «ІВА-АРТ» поставило до ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ» 180 кг Масла 1 на суму 41 040 грн (у тому числі ПДВ 6840 грн).

Листом від 27.01.2025 № 8-09/1093 ТОВ «ІВА-АРТ» повідомило, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області) на підставі наказу від 07.08.2024 № 459 та посвідчення (направлення) від 27.08.2024 № 276 проведено позаплановий захід державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти з 08.08.2024 по 09.08.2024 за адресою виробничих потужностей ТОВ «ІВА-АРТ»: вул. Миру, 65, с. Драгомирчани, Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл., 77454.

Згідно з матеріалами, наданими ТОВ «ІВА-АРТ» Листом від 27.01.2025 № 8-09/1093, позаплановий захід державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти проведено ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області у зв`язку з надходженням від Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Висновку 1.

ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області за результатами позапланового заходу державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти:

- видано розпорядження від 08.08.2024 №01-05/197 (далі - Розпорядження ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області), відповідно до якого, зокрема, оператору ринку харчових продуктів ТОВ «ІВА АРТ» заборонено здійснювати обіг неправильно маркованого Масла 1, що не відповідає вимогам законодавства про харчові продукти згідно з Висновком 1, та зобов`язано виправити маркування Масла 1 і відкликати (вилучити з обігу) неправильно марковане Масло 1;

- складено акт від 09.08.2024 № 10 (далі - Акт ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області), в якому зафіксовано порушення ТОВ «ІВА АРТ» вимог Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

ТОВ «ІВА-АРТ» виявило, що ця партія Масла 1 неправильно промаркована, оскільки це спред солодковершковий «Стандарт» 72,5% жиру, виготовлений 18.07.2024.

ТОВ «ІВА-АРТ» звернулося до ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ» із листом від 08.08.2024 № 164 про відкликання всієї партії Масла 1 (далі - Лист про відкликання Масла 1 до ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ»), який передавався ТОВ «ІВА-АРТ» до ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ» з нарочним.

Листом від 12.05.2025 № 8-09/7123 ТОВ «ІВА-АРТ» надало, зокрема, копію повідомлення від 12.08.2024 б/н ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ», згідно з яким ТОВ «ІВА-АРТ» поінформовано, що станом на 12.08.2024 партія Масла (1180 кг) уже відкликана та готова до відправлення до ТОВ «ІВА-АРТ».

На підтвердження відкликання Масла 1 від ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ» до ТОВ «ІВА-АРТ» останнім надано до Лист від 27.01.2025 № 8-09/1093, копії видаткової накладної на повернення від 12.08.2024 № 1 і товарно-транспортної накладної від 12.08.2024 до Договору поставки № 49.

Листом від 09.05.2025 № 9/10 (вх. Комітету № 8-09/7123 від 12.05.2025) ТОВ «ІВА-АРТ» повідомило Комітет, що Масло 1 також повернуто від ТОВ «АСІКС-ГРУП» до ТОВ «ІВА-АРТ». Про необхідність повернення відповідної партії Масла 1 ТОВ «АСІКС-ГРУП» повідомлено листом від 08.08.2024 № 163 (далі - Лист про повернення Масла 1 до ТОВ «АСІКС-ГРУП»), фотокопія якого надсилалася месенджером уповноваженим особам відповідного контрагента. Крім того, ТОВ «ІВА-АРТ» надало Комітету копію повідомлення від 12.08.2024 б/н ТОВ «АСІКС-ГРУП», яким останнє повідомило ТОВ «ІВА-АРТ», що станом на 12.08.2024 партія Масла 1 (20 кг) уже відкликана на готова до відправлення до ТОВ «ІВА-АРТ».

Крім того, Комітетом встановлено, що у взаємозалік боргу ТОВ «АСІКС-ГРУП» перед ТОВ «ІВА-АРТ» на суму 3 834 грн за повернене від ТОВ «АСІКС-ГРУП» до ТОВ «ІВА-АРТ» Масло 1 на підставі акту звіряння взаєморозрахунків між ТОВ «ІВА-АРТ» і ТОВ «АСІКС-ГРУП» за період з 01.01.2024 по 04.09.2025 (додано ТОВ «ІВА-АРТ» до листа від 05.09.2025 № 15 (вх. Комітету № 8-07/12935 від 08.09.2025) (далі - Лист від 08.09.2025 № 8-07/12935) та взаємозалік боргу ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ» перед ТОВ «ІВА-АРТ» на суму 34 200 грн за повернене від ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ» до ТОВ «ІВА-АРТ» Масло 1 на підставі акту звіряння взаєморозрахунків за 2024 рік між ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ» і ТОВ «ІВА-АРТ» за Договором поставки № 49 (додано ТОВ «ТД ГОРЯНКА ІФ до листа від 23.09.2025 № 23/09 (вх. Комітету № 8-09/13937 від 29.09.2025) підтверджують отриманняі ТОВ «ІВА-АРТ» доходу від реалізації Масла 1 у розмірі 38 034 грн (без ПДВ) (пункт 168 Рішення).

Тобто, попри твердження позивача про відкликання продукції та її не потрапляння до кінцевого споживача, встановлені обставини свідчать, що факт реалізації продукції мав місце (підтверджено взаєморозрахунками та отриманням доходу).

З огляду на наведене, відсутні підстави для звільнення від відповідальності позивача у зв`язку з відкликанням продукції останнім.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що АМК за результатами розгляду справи № 127-26.4/26-25 правомірно був зроблений висновок про наявність порушення позивачем статті 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шляхом поширення інформації, що вводить в оману, а саме повідомлення невизначеному колу споживачів на упаковці Масла 1 та Масла 2 не правдивої інформації про назву, склад, споживчі властивості та стандарт, якому відповідає цей продукт, що може вплинути на наміри споживачів придбати такий продукт харчування.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Комітету є, зокрема:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, позивачем не наведено жодних підстав в розумінні вказаної статті для визнання недійсним Рішення та не доведено належними та допустимими доказами наявність визначених частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним та скасування рішення № 51-р/тк від 26.12.2025, а також порушення або неправильне застосування АМК норм матеріального чи процесуального права.

Водночас, зміст Рішення № 51-р/тк та матеріали справи підтверджують, що АМК надало вичерпне обґрунтування своєї позиції та повно і об`єктивно з`ясувало обставини справи, з урахуванням доказів зібраних під час дослідження справи та/чи поданих сторонами.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Отже, з огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку, що під час розгляду справи № 127-26.4/26-25 АМК повно та всебічно досліджено всі обставини, що мають значення для справи, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення № 51-р/тк від 26.12.2025 прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним та скасування.

Таким чином, позов ТОВ «ІВА-АРТ» не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА-АРТ" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2026 року.

Суддя Ю.О.Підченко