Ухвала суду № 139017621, 17.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.08.2026 м. ДніпроСправа № 904/2777/26

За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 18 355,01грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 18 355,01грн, з яких: основний борг за поставлену теплову енергію за період з 01.11.2024 до 25.02.2025 у розмірі 15 485,10грн; плата за абонентське обслуговування за період з 01.04.2024 до 25.02.2025 у розмірі 91,74грн; 3 % річних у розмірі 556,84грн; втрати від інфляції у розмірі 1 543,84грн; пеня у розмірі 677,49грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору №4122/жб від 01 жовтня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу №904/2777/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

25 травня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшла заява №1 (а.с. 111-118 том 1), якою просить:

- передати справу до "Суду, встановленого законом", для розгляду за нормами ЦПК, оскільки відповідач не є суб`єктом підприємницької діяльності. Матеріали справи не містять жодних доказів, що, будучи за царя Панька підприємцем, відповідач мав щось спільне з позивачем, що підлягало б розгляду саме в Господарському суді. Позивачем не надано жодних доказів існування будь-яких договірних відносин з відповідачем. Не можуть свідчити про наявність відносин між сторонами й односторонні акти та розрахунки виключно позивача, надані до суду;

- розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, за правилами загального позовного провадження колегіально у складі трьох суддів, об`єднавши справи (№904/4008/22 та №904/2777/26) в одне загальне позовне провадження під головуванням судді Станіслава Юзікова;

- призначити огляд доказів (приміщення відповідача) на місці (ч.1 ст.82 ГПКУ, п. 6.8.2 даної заяви). Зважаючи на відсутність будь-яких комунікацій між відповідачем, на підтвердження чого вимагає відповідно до ч.1 ст.82 ГПКУ призначити огляд приміщення відповідача, як речового доказу, на місці. За рахунок відповідача зобов`язується організувати суду незабутню поїздку на боліді формули-1 представника відповідача;

- допитати свідків (п. 6.1 даної заяви). Відповідач зазначає, що в додатках до позовної заяви наявний лише віртуальний розрахунок "заборгованості", тому вимагає з приводу вказаних обставин щодо протиправного нараховування неіснуючої заборгованості, до розгляду клопотання про призначення бухгалтерської експертизи, допитати з пристрастю, з залученням за рахунок відповідача відповідного фахівця ОСОБА_2 та використанням поліграфа, у відкритому судовому засіданні, під присягою, в якості свідків; бухгалтера 2-ої (римське) категорії Дар`я Геннадіївна Шевстусьова; провідного бухгалтера Вікторія Шаповалова; бухгалтера ОСОБА_3 ; інженера з розрахунків та режимів 1(римське) категорії Ольгу Афоніну; провідного бухгалтера Любов Володимирівна Верещака; начальник відділу збуту теплової енергії Любов Мітіна.

- призначити судово-бухгалтерську експертизу (п. 6.2 даної заяви). Після огляду доказів на місці та допиту зазначених свідків, для неупередженого аналізу зазначеного, для з`ясування обставин, що мають значення для розгляду даної справи, необхідні спеціальні знання, слід призначити та провести судово-бухгалтерську експертизу.

Питання, з яких потрібні висновки експертів:

- на яку суму, підтверджену оригіналами первинних бухгалтерських документів у період часу з 01.11.2024 по 25.02.2025 включно поставлено теплову енергію, надано послугу з абонентського обслуговування відповідачу позивачем?

Проведення експертизи доручити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково дослідна лабораторія судових експертиз";

- повністю відмовити в задоволенні позовних вимог з будь-яких причин та за будь-яких обставин.

Також відповідач зазначає про наявність підстав для залишення позову без розгляду (п.2 ч.1 ст.226 ГПКУ), оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

АТ "КТЦ" вважає, що відсутні підстави для огляду доказів (приміщення відповідача) для підтвердження факту відсутності підключення централізованого опалення у спірному приміщенні, оскільки навіть за підтвердження факту відсутності підключення централізованого опалення це не дасть змогу встановити, коли саме було здійснено таке відключення та жодним чином не підтвердить правомірності такого відключення.

Крім того, в постанові ЦАГС від 24.12.2024 по справі №904/3228/24 було зазначено, що ОСОБА_1 самостійно від`єднався від системи централізовано опалення, а самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладення договору на постачання таких послуг та обов`язку щодо оплати відповідних послуг.

Щодо допиту свідків позивач зазначає, що клопотання відповідачем не надано, обставин, які суперечать іншим доказам не зазначено.

АТ "КТЦ" вважає, що відповідач не обґрунтував та не довів, які наявні у справі докази є взаємно суперечливими і їх оцінку може бути здійснено господарським судом лише з призначенням відповідної судової експертизи.

Враховуючи ціну позову 18 355,01грн (малозначна справа), позовну заяву було підписано Кучерявою С.О. на підставі довіреності №11/01 від 02.01.2026. З довіреності № 11/01 від 02.0.2026 на ім`я Кучерявої С.О., яка долучена до позовної заяви вбачається, що її підписав в.о. Голови Правління АТ "Криворізька теплоцентраль" Угрюмов А., який діє на підставі Статуту. Наведеною довіреністю Кучерявій С.О. (юрисконсульту 1 категорії) надано право представляти інтереси товариства з розгляду цивільних, адміністративних та господарських справ з усіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі.

Також позивач звертає увагу на примітки зазначені відповідачем на ст. 13 Заяви №1, які містять неповагу до учасників процесу.

02 червня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшла заява-клопотання №1 (а.с. 14-16 том 2), якою просить:

- розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;

- забезпечити представнику відповідача Дмитру Чернешу проведення всіх без винятку судових засідань по даній справі у режимі відеоконференції;

- визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання (Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області);

- призначити теплотехнічну експертизу (п. 3.3 заяви). Після огляду доказів на місці, допиту зазначених свідків, проведення бухгалтерської експертизи, встановлення відсутності договірних відносин відповідно до попереднього розділу, для неупередженого аналізу зазначеного, для з`ясування обставин, що мають значення для розгляду даної справи, необхідні спеціальні знання, слід призначити та провести теплотехнічну експертизу.

Питання, з яких потрібні висновки експертів:

- який фактичний обсяг спожитої теплової енергії, поставлений за рахунок системи центрального опалення приміщенням, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Січеславська, будинок № 30, приміщення № 42 у період часу з 01.11.2024 по 25.02.2025 включно?

Проведення експертизи доручити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково дослідна лабораторія судових експертиз".

23 червня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшла заява №1 (а.с. 91-92 том 2), якою просить залишити первісний позов без розгляду.

На підтвердження розділу № 3 Заяви № 1 від 25.05.2026 відповідач надав для використання зразок залишення первісного позову без розгляду, виконаний суддею Наталією Сарат, викладений в ухвалі від 23.06.2026 по справі №211/3516/26, провадження № 2/211/3971/26.

Ухвалою суду від 29.06.2026 клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення; в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено. Також судом відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження справи №904/4008/22 та справи №904/2777/26 та про призначення колегіального розгляду справи № 904/2777/26.

15 липня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшла заява №1 (а.с. 143-144 том 2) про залишення первісного позову без розгляду.

На підтвердження розділу № 3 Заяви № 1 від 25.05.2026 відповідач надав для використання зразок залишення первісного позову без розгляду, виконаний суддею Наталією Сарат, викладений в ухвалі від 23.06.2026 по справі №211/3516/26, з відміткою про набрання законної сили 08.07.2026.

Щодо клопотання відповідача про огляд доказів.

Приписами статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням (ч. 1 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи зазначені норми, огляд доказів за їх місцезнаходженням є процесуальною дією, яка застосовується у випадку, коли відповідні письмові, речові чи електронні докази мають значення для справи, однак через їх властивості, місце знаходження або інші об`єктивні причини не можуть бути доставлені до суду.

З огляду на предмет доказування у справі, характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання відповідача про огляд приміщення відповідача відсутні.

Наявні у матеріалах справи докази, які подані учасниками справи, дають можливість достовірно встановити або спростувати обставини, які належать до предмета доказування у справі.

За таких обставин, суд відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Щодо клопотання відповідача про допит свідків.

За приписами частини першої ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб

Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

За змістом частини першої статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Отже, за змістом наведеної норми, свідок викликається судом лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Відповідно до частини другої ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Частиною четвертою статті 88 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява свідка має бути подана до суду в строк, встановлений для подання доказів.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України).

З огляду на те, що письмові заяви свідків, оформлені відповідно до вимог статті 88 Господарського процесуального кодексу України, про виклик яких заявляє відповідач, до господарського суду у встановлений строк не надходили, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Щодо клопотань відповідача про призначення у справі судово-бухгалтерської та теплотехнічної експертиз.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі №904/7603/21).

Слід відзначити, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова ОП КГС ВС від 26 жовтня 2018 року у справі №910/9971/17).

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

У даному випадку заявником не доведено, що обставини, задля підтвердження яких він просить суд призначити судові експертизи, не можуть бути встановлені за результатом аналізу всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими чи наявні інші обставини, які свідчать про дійсну потребу у проведенні судової експертизи.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення судових експертиз задоволенню не підлягають, оскільки заявником не доведена неможливість встановлення судом фактичних обставин справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності; при цьому, на думку суду, наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору та прийняття обґрунтованого судового рішення.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з частиною п`ятою ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до частини першої ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частинами першою, другою ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справи у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Посилання відповідача на те, що статут позивача не зареєстрований, тому відсутня можливість перевірити повноваження особи, що підписала позов є його припущеннями. Разом з тим слід зазначити, що позивачем до матеріалів долучено копію Статуту Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (а.с. 74-77 том 1).

За приписами частини першої ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на дату звернення з позовом до суду (направлення засобами поштового зв`язку 11.05.2026) щодо Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", Зубачевський Сергій Миколайович виконуючий обов`язки голови правління (з 21.08.2025). Станом на час розгляд справи Зубачевський Сергій Миколайович голова правління (з 23.06.2026).

Позовна заява, яка надійшла до господарського суду (13.05.2026) від імені Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" підписана юрисконсультом І категорії відділу по роботі з проблемними заборгованостями Кучерявою Світланою Олександрівною, яка діє на підставі довіреності №11/01 від 02.01.2026 (а.с. 86 том 1), яку уповноважено представляти інтереси товариства, зокрема з розгляду господарських справ з усіма правами, наданими законодавством позивачу та вчиняти всі необхідні дії пов`язані х представництвом товариства за цією довіреністю, в тому числі підписанням позовних заяв.

Отже, доводи відповідача про підписання позову неуповноваженою особою є безпідставними, оскільки відповідні повноваження підписанта Кучерявої С.О. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому підстави для задоволення клопотання Бакуна В.О. про залишення позову без розгляду відсутні.

Щодо клопотання відповідача про передання справи для розгляду до "Суду, встановленого законом", для розгляду за нормами ЦПК.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №911/1834/18, від 11.01.2022 у справі №904/1448/20).

Тобто юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (частина перша статті 2 Цивільного кодексу України .

У свою чергу відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, частиною першою якої унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 цього Кодексу.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У свою чергу наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №2-7615/10, від 05.06.2018 у справі №522/7909/16-ц).

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі №548/981/15-ц також звернула увагу, що наявність такого статусу (ФОП) в особи, яка є стороною в справі, не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи підприємцем вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах.

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Згідно з частиною першою статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційні довідки №337702770 від 03.07.2023, №485379348 від 06.08.2026) нежитлове приміщення, загальною площею 83,9кв.м., після реконструкції квартири та нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності Бакуну Вадиму Олексійовичу на підставі: свідоцтва про право власності, САВ №071845, 12.06.2007,рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна" від 06.06.2007 за №380. Свідоцтво про право власності видано замість договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рогожиною А.В. 30.03.2004, реєстр № 1035 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради 23.05.2003 на підставі рішення № 210 від 14.05.2003 замість договору купівлі-продажу посвідченого Другою Криворізькою державною нотаріальною конторою 09.02.2002 реєстр № 1-702 (реєстраційний номер майна 1198644, дата внесення запису 12.06.2007) (а.с. 12 том 1, 157-160 том 2).

Вказане нежитлове розташоване на 1 поверсі 5-ти поверхового житлового будинку.

Однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими (аналогічна правова позиція викладена в постанові ЦАГС від 30.01.2024 у справі №904/2909/23).

28.08.1996 проведено державну реєстрацію Фізичної-особи підприємця Бакуна Вадима Олексійовича, про що 21.09.2007 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис № 22270170000028918, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Види економічної діяльності: 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 (а.с. 161-162 том 2).

Як зазначає позивач, послуга з постачання теплової енергії надавалась до належного на праві приватної власності Бакуну Вадиму Олексійовичу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

26.02.2025 до державного реєстру внесено запис №2002270060002028918 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, зокрема у постановах від 16.10.2019 у справі № 337/3833/16-ц, від 09.10.2019 у справі №127/23144/18 про те, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою (на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 16.10.2019 у справі № 337/3833/16-ц, від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі №904/3228/24 встановлено, що 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Бакун Вадимом Олексійовичем (споживач) був укладений типовий індивідуальний договір №4122/жб про надання послуги з постачання теплової енергії, за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі №904/3228/24 залишено без змін.

Позовні вимоги у даній справі (№904/2777/26) обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору №4122/жб від 01 жовтня 2021 року (господарський договір) в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги (господарські зобов`язання), за період з квітня 2024 року до лютого 2025 року, тобто період коли Бакун В.О. здійснював підприємницьку діяльність.

З огляду на вищевикладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про передання справи для розгляду до "Суду, встановленого законом", для розгляду за нормами ЦПК.

Відповідно до частини другої статті 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись статтями 2, 20, 82, 87-89, 99, 226, 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Бакуну Вадиму Олексійовичу в задоволенні клопотання про допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

2. Клопотання ОСОБА_1 про огляд доказів - залишити без задоволення.

3. Клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи залишити без задоволення.

4. Клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі теплотехнічної експертизи залишити без задоволення.

5. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду - відмовити.

6. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передання справи для розгляду до "Суду, встановленого законом", для розгляду за нормами ЦПК - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 17.08.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва