Рішення № 139017590, 17.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026м. ДніпроСправа № 904/3416/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Ексім", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеринарна клініка Прайд", м. Дніпро

про стягнення 816 691,52грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед Ексім" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеринарна клініка Прайд" заборгованості у розмірі 816691,52грн, з яких:

- основний борг у розмірі 671 345,68грн;

- 3 % річних у розмірі 31 222,17грн;

- інфляційні втрати у розмірі 114 123,67грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ВВ-1945 від 03 листопада 2023 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу №904/3416/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

16 червня 2026 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: вул. Залізної Дивізії, буд. 27, м. Дніпро, 49019 (а.с. 26).

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 42 - 45).

Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/4430/21).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Слід зазначити, що ухвала від 22.06.2026 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про доступ до судових рішень"), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед Ексім" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветеринарна клініка Прайд" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №ВВ-1945 (а.с. 5-8).

За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця медичне обладнання (далі - товар) згідно Специфікації до даного договору (надалі - поставка), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити за нього певну грошову суму, погоджену сторонами у ст. 2 договору та Специфікації до договору (додаток №1).

Зазначений у Специфікації до договору об`єм постачань товару є вичерпним (п. 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW - склад постачальника (згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС 2010") (п. 2.1 договору).

Згідно пункту 2.2 договору загальна вартість договору складає: 1 101 200,00грн (один мільйон сто одна тисяча двісті гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ 7% (оподатковано згідно п.п. "в" ст. 193 пункту 193.1 розділу V Податкового кодексу України): 72 041,12грн (сімдесят дві тисячі сорок одна гривня 12 копійок), та включає вартість товару, упаковки, тари, маркування, пусконалагоджувальні роботи, завантаження, їх нормативно-технічної (експлуатаційної) документації виробника на товар.

Оплата за договором здійснюється покупцем у національній валюті України - гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування еквіваленту грошового зобов`язання у розмірі 100% вартості договору, відповідно до п. 2.2 договору, на рахунок постачальника наступним чином:

протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання цього договору, покупець перераховує на рахунок 7,81% від загальної вартості договору, що становить 85 970,84 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 84 копійок) з ПДВ (п. 3.1.1);

остаточний розрахунок за товар здійснюється покупцем в наступному порядку:

01.12.2023 - 31.12.2023 на суму 92 293,56грн;

01.01.2024 - 31.01.2024 на суму 92 293,56грн;

01.02.2024 - 29.02.2024 на суму 92 293,56грн;

01.03.2024 - 31.03.2024 на суму 92 293,56грн;

01.04.2024 - 30.04.2024 на суму 92 293,56грн;

01.05.2024 - 31.05.2024 на суму 92 293,56грн;

01.06.2024 - 30.06.2024 на суму 92 293,56грн;

01.07.2024 - 31.07.2024 на суму 92 293,56грн;

01.08.2024 - 31.08.2024 на суму 92 293,56грн;

01.09.2024 - 30.09.2024 на суму 92 293,56грн;

01.10.2024 - 31.10.2024 на суму 92 293,56грн (п. 3.1.2).

Платежі виконуються з обов`язковим посиланням на номер та дату договору, на рахунок постачальника (п. 3.2 договору).

У платіжному дорученні на перерахування грошових коштів покупець зобов`язаний зазначати номер і дату договору та/або номер і дату рахунку на оплату, за якими здійснюється оплата (п. 3.3 договору).

На першу вимогу постачальника покупець зобов`язаний розглянути акти звіряння взаємних розрахунків за договором, та за відсутності заперечень підписати їх (п. 3.4 договору).

Датою виконання зобов`язань з оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 3.5 договору).

З метою прискорення виконання зобов`язань покупця по сплаті вартості товару та за згодою постачальника, покупець має право дострокової сплати вартості товару шляхом збільшення сум платежів, передбачених у підпункті 3.1.2 договору (п. 3.6 договору).

Згідно пункту 4.1 договору товар буде поставлений строком до 10 (десяти) робочих днів з моменту виконання п. 3.1.1 цього договору.

У випадку порушення покупцем строків оплати за договором, передбачених п. 3.1 договору, постачальник має право в односторонньому порядку призупинити виконання свого зобов`язання за договором та перенести передбачений у договорі строк поставки на кількість днів, пропорційно кількості днів затримки оплати. При цьому, штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язань постачальником, передбачені даним договором, не застосовуються (п. 4.2 договору).

Датою поставки товару (передачі у володіння та розпорядження) та перехід до покупця ризиків втрати або пошкодження товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на товар. Право використання виникає у покупця після введення товару в експлуатацію (п. 4.3 договору).

Товар вважається таким, що прийнятий покупцем за кількістю, з моменту підписання видаткової накладної на товар (п. 7.10 договору)

Пунктом 10.1 договору сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов`язань відповідно до законодавства України та умов договору.

При простроченні проведення розрахунків за договором, покупець має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати (п. 10.3 договору).

Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє сторону від виконання зобов`язання за договором у натурі, якщо інше не буде передбачено окремою угодою (п. 10.5 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2024, а у частині виконання гарантійних та грошових зобов`язань, включаючи сплату штрафних санкцій, - до їх повного та належного виконання (п. 15.3 договору).

Одностороння відмова від виконання зобов`язання, а також одностороння відмова від договору допускаються лише у випадках, передбачених законодавством і умовами договору (п. 15.4 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Сторонами підписано Специфікацію (додаток №1) до договору поставки №ВВ-1945 від 03.11.2023 на поставку товару: моноблок рентгенівський портативний НF 100, у кількості 1 шт., за ціною 369 158,88грн (без ПДВ); плоскопанельний детектор ІМАХ DR, у кількості 1 шт., за ціною 660 000,00грн (без ПДВ), на загальну суму 1 101 200,00грн (з ПДВ) (а.с. 9).

На виконання умов договору ТОВ "Мед Ексім" поставило відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 1 101 200,00грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №1245 від 07.11.2023 та актом приймання-передачі товару від 07.11.2023 (а.с. 9 на звороті, 10).

Видаткова накладна та акт прийому-передачі товару містять підписи сторін скріплені печатками підприємств.

ТОВ "Ветеринарна клініка Прайд" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 429 854,32грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

№03/11/202321 від 03.11.2023 на суму 85 970,84грн;

№37 від 07.01.2024 на суму 85 970,84грн;

№39 від 24.01.2024 на суму 85 970,84грн;

№47491445SВ від 06.05.2024 на суму 85 970,90грн;

№49710324SВ від 08.08.2024 на суму 85 970,90грн (а.с. 11-15).

Залишок несплаченої суми становить 671 345,68грн (1 101 200,00грн - 429 854,32грн).

Позивачем скеровано на адресу відповідача вимогу за вих. №1602/2 від 16.02.2026 в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України на суму 671 345,68грн, з вимогою сплатити заборгованість протягом 7 (семи) робочих днів з дня отримання (а.с. 16).

Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов`язання, поставлено узгоджений товар, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 671 345,68грн, 3% річних у розмірі 31 222,17грн та втрат від інфляції у розмірі 114 123,67грн, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною першою ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В пункті 3.1.2 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за товар здійснюється покупцем в порядку, згідно графіку платежів, з кінцевою датою оплати 31.10.2024.

З огляду на положення спірного договору та специфікацій до нього, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 671 345,68грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 671 345,68грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 31 222,17грн за період з 01.11.2024 до 20.05.2026 та втрати від інфляції за період з листопада 2024 року по квітень 2026 року у розмірі 114 123,67грн (а.с. 18, 17).

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції та встановлено, що розрахунок є вірним.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 250,37грн, замість 9 800,30грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11960 від 08.06.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 23, 27).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 9 800,30грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Ексім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеринарна клініка Прайд" про стягнення 816 691,52грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеринарна клініка Прайд" (ідентифікаційний код 45055167; вул. Залізної Дивізії, буд. 27, м. Дніпро, 49019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Ексім" (ідентифікаційний код 38203897; вул. Назарівська, буд. 1, м. Київ, 01032) основний борг у розмірі 671 345,68грн (шістсот сімдесят одна тисяча триста сорок п`ять гривень 68коп.), 3 % річних у розмірі 31 222,17грн (тридцять одна тисяча двісті двадцять дві гривні 17коп.), інфляційні втрати у розмірі 114 123,67грн (сто чотирнадцять тисяч сто двадцять три гривні 67коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 800,30грн (дев`ять тисяч вісімсот гривень 30коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 17.08.2026

Суддя Н.М. Євстигнеєва