Рішення № 139014665, 14.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3459/26

2/703/2363/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Проценко А.М.,

секретаря судового засідання Вовк І.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представником позивача подано до суду позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача суму загальної заборгованості за договором №162807796 від 31.01.2025 у розмірі 17319 грн 28 коп., посилаючись на те, що 31.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №162807796 у вигляді електронного документа. Згідно з цим позивач надав у користування відповідачеві кредит в сумі 5700 грн 00 коп. На момент подачі позовної заяви до суду утворилася заборгованість в сумі 20169 грн 20 коп., що складається з: 5 699 грн 83 коп. сума заборгованості за тілом кредиту, 11 619 грн 45 коп. сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом та 2 849 грн 92 коп. сума заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

22.04.2025 між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/32. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № б/н від 22.04.2025, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

В подальшому 30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу № 30/0925-01. Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 30.09.2025 за договором факторингу 2 від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову в розмірі 2 849 грн 92 коп. не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 17 319 грн 28 коп.

Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати боргу у встановлений строк і не повернув позивачу 5 700 грн 00 коп. основної суми боргу та не сплатив суму заборгованості по відсоткам в розмірі 11 619 грн 45 коп., які підлягають стягненню відповідно до умов кредитного договору №162807796 від 31.01.2025. Ця заборгованість виникла протягом строку кредитування і підтверджується паспортом споживчого кредиту, договором кредитної лінії та розрахунком заборгованості.

Ухвалою суду у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві просить здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановлений судом строк відзиву до суду не подав. На адресу суду надійшла заява, в якій останній просить доєднати до матеріалів цивільної справи документи, що підтверджують його статус військовослужбовця, а саме: копію військового квитка, копію довідки про проходження військової служби та копію службової характеристики.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані суду докази як в їх сукупності та взаємозв`язку, так і кожен окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що 31.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №162807796, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами кредитного договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту.

Суд зазначає, що кредитний договір містить інформацію про суму кредиту, дату укладення правочину, процентну ставку, строк його дії, відповідальність сторін та порядок розрахунків, відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його підписом, та будучи вільним в його укладенні, виборі контрагента та визначенні умов, в тому числі і щодо нарахування відсотків, погодився таким чином на сплату процентів за користування кредитними коштами у встановленому договором розмірі.

31.01.2025 року позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «5826» було підписано паспорт споживчого кредиту №162807796 та за допомогою одноразового ідентифікатора "FEZR" було підписано договір кредитної лінії, підписавши які останній підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту.

На виконання ухвали суду про витребування доказів надано відповідь АТ КБ «Приват Банк», в якій зазаначено, що картка №5457-08XX-XXXX-4049 була емітована на ім`я ОСОБА_1 та за період з 31.01.2025 по 05.02.2025 була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 5 700 грн 00 коп.

22.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу №МВ-ТП/32. Згідно даного договору факторингу 22.04.2025 відбулося відступлення права вимоги належні товариству з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» в тому числі за кредитним договором №162807796 від 31.01.2025.

В подальшому, 30.09.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу №30/0925-01. Згідно даного договору факторингу 30.09.2025 відбулося відступлення права вимоги належні товариству з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в тому числі і до відповідача за кредитним договором №162807796 від 31.01.2025 в розмірі 20 169 грн 20 коп.

Позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивач не заявляє, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 17 319 грн 28 коп.

Матеріали справи підтверджують, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та її змісту, відтворюваної у документі. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього ж Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Тільки наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін і цілісність документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Правовідносини щодо кредитного договору врегульовані такими нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України встановлює, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Положення статті 638 ЦК України встановлює, що договір укладено, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору у належній формі. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати виконання боржником його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 1048-1052 та ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, встановленому договором.

Ст. 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що перехід права вимоги за кредитним договором (договір факторингу, договір про відступлення прав вимоги) ґрунтується на таких нормах закону.

Договір факторингу передбачає, що одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти іншій стороні (клієнту) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов`язання фактора можуть включати надання послуг, пов`язаних із грошовою вимогою (ст. 1077 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги). Новий кредитор набуває права первісного кредитора на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.

Суд враховує підтверджений статус відповідача як військовослужбовця за призовом під час мобілізації при вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення нарахованих відсотків на підставі наступного.

З військового квитка серії НОМЕР_2 від 15 травня 2025 року та довідкою №1633 від 31 липня 2026 року начальника відділення кадрової роботи Національної гвардії України В/Ч НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_1 проходить військову службу в в/ч НОМЕР_3 Національної гвардії України з 27 липня 2025 року по теперішній час.

Згідно з п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом. Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 №18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01.02.2019 №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

З огляду на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України з 27.07.2025 року по теперішній час, суд вважає, що він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

При цьому п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 станом на час розгляду справи має статус військовослужбовця, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до нього не може застосовуватися та у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №162807796 від 31.01.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 20 169 грн 20 коп., що складається з: 5 699 грн 83 коп. сума заборгованості за тілом кредиту, 11 619 грн 45 коп. сума заборгованості за несплаченим відсоткам за користування кредитом та 2 849 грн 92 коп. сума заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи), однак вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог, заявлений позивачем до стягнення, становить 17 319 грн 28 коп. Отже, суд за результатами розгляду справи дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість лише за тілом кредиту за кредитним договором №162807796 від 31.01.2025 у загальному розмірі 5 699 грн 83 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення відсотків у розмірі 11 619 грн 45 коп. не підлягають задоволенню, оскільки на ОСОБА_1 поширюється положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом. З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме 876 грн 20 коп. (5 699 грн 83 коп. х 2 662 грн 40 коп. / 17 319 грн 28 коп.).

Суд, аналізуючи надані докази понесених витрат, встановив, що позивач підтвердив наявність витрат на правничу допомогу адвоката документально.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. При цьому суд враховує: обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; час, витрачений адвокатом на підготовку та розгляд справи; складність справи та її значення для сторін; розмір гонорару адвоката та співмірність його послуг цим витратам.

Верховний Суд у справах №826/1216/16, №810/3806/18, №320/11366/20 наголосив, що суд не зобов`язаний стягувати всю суму витрат на правничу допомогу, якщо вона є завищеною щодо принципів розумності та справедливості.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, часткового задоволення позовних вимог позивача, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 1 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265,280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163, рахунок: НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001) заборгованість за кредитним договором №162807796 від 31.01.2025 в розмірі 5 699 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн 83 коп., судовий збір в розмірі 876 (вісімсот сімдесят шість) грн 20 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163, рахунок: НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: А.М.Проценко