Постанова № 13901393, 07.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

07.02.11 Справа № 14/141

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржників з”явився,

позивача не з”явився,

відповідача-1 не з”явився,

розглянув апеляційні скарги:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика», с.Моквин Березнівського району

2.Закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест», м.Київ

на рішення господарського суду Рівненської області від 04.11.2010 року, суддя Марач В.В., у справі № 14/141

за позовом ОСОБА_2, с.Моквин Березнівського району

до відповідача-1 ОСОБА_3, с.Моквин Березнівського району

до відповідача-2 закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест», м.Київ

до відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика», с.Моквин Березнівського району

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Моквинська паперова фабрика»та договору купівлі-продажу пайової частки,

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Рівненської області від 04.11.2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика»про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства "Моквинська паперова фабрика", викладене в протоколі №7 від 02 жовтня 1998 року.

Рішення суду мотивоване тим, що вказані загальні збори учасників скликані, підготовлені та проведені з порушенням встановленого діючим законодавством порядку; зокрема, з порушенням порядку повідомлення учасників (позивача) про проведення загальних зборів, а прийняті на них рішення не відповідають вимогам діючого законодавства та порушують права позивача, що є підставою для визнання їх недійсними.

В частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу пайової частки в товаристві між фізичною особою та підприємством від 02 жовтня 1998 року, укладеного між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством "Укртара-Інвест" відмовлено, оскільки позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права та пропущено строк позовної давності звернення з даним позовом.

В апеляційній скарзі скаржник-1 (ТзОВ «Моквинська паперова фабрика») просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що порушення права учасника на участь в управлінні товариством, що є підставою для визнання спірного рішення недійсним, не є тотожним поняттю особистого немайнового права учасника, на які не поширюється позовна давність згідно вимог ст.100 ЦК України, а тому в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення зборів від 02 жовтня 1998 року слід відмовити за пропуском строку позовної давності звернення з даним позовом.

Скаржник також покликається на те, що місцевим судом необгрунтовано застосовано до спірних правовідносин норми ЦК України 2003 року в частині застосування строку позовної давності, оскільки згідно п.6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред»явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше не сплив до набрання чинності цим кодексом. Оскільки спірне рішення прийнято 02 жовтня 1998 року, то строк давності звернення з даним позовом сплив до набрання ЦК України 2003 року чинності.

Щодо суті прийняття спірного рішення, то скаржник-1 покликається на правомочність зборів, оскільки на них були присутні учасники з кількістю голосів 96,202%, а також належне повідомлення всіх учасників про час та місце проведення зборів, неможливість представлення доказів чого пов»язано із знищення вхідної та вихідної кореспонденції за 1998-2001 роки за строком зберігання згідно акту №3 від 29.08.2005 року.

Скаржник також покликається на те, що не всі порушення при скликанні та проведенні зборів можуть бути підставою для визнання недйсним рішення зборів товариства, а тому, враховуючи, що присутність позивача жодним чином не вплинула б на прийняття спірного рішення, підстави для визнання його недійсним відсутні, оскільки це рішення жодним чином не порушує права позивача.

В апеляційній скарзі скаржник-2 (ЗАТ «Укртара-Інвест») просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю з аналогічних підстав.

В судове засідання представники позивача та відповідача-1 не з»явивлися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржників, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика»засноване згідно з рішенням засновників, що зафіксовано в протоколі №4 від 14 серпня 1997 року, на базі ВАТ «Моквинська паперова фабрика»шляхом реорганізації ВАТ «Моквинська паперова фабрика»в ТзОВ «Моквинська паперова фабрика". ОСОБА_2 є одним із засновників ТзОВ «Моквинська паперова фабрика»і його частка у статутному фонді товариства становить 0,186%.

Судом також встановлено, що 02 жовтня 1998 року проведено загальні збори учасників ТзОВ «Моквинська паперова фабрика», оформлене протоколом №7, на порядок денний яких винесено питання щодо підтвердження прав та обов"язків нового учасника товариства - ЗАГ «Укртара-Інвест»з обсягом пайової участі у розмірі 95% і щодо внесення відповідних змін до установчих документів товариства у зв'язку з вступом нового учасника.

Вказані рішення зборів є предметом оскарження в даній справі з підстав скликання, підготовки та проведеніня зборів з порушенням встановленого діючим законодавством порядку; зокрема, з порушенням порядку повідомлення учасників (позивача) про проведення загальних зборів та порушення права позивача на участь в управлінні, що є підставою для визнання їх недійсними.

Відповідно до ст.116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Права учасника господарського товариства також передбачено ст.88 ГК України та ст.10 Закону України «Про господарські товариства», за змістом яких встановлено також право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди), при цьому право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства (на вимогу учасника товариство зобовязане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів); здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом; інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст.58 зазначеного закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники. (ст.60 Закону, п.7.6 статуту). Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання, в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Як вбачається зі змісту протоколу оскаржуваного рішення, на спірних загальних зборах були присутні учасники товариства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 з часткою 1,202 %; ЗАТ «Укртара-Інвест»в особі Поліщука В.В. з часткою 95%, що свідчить що кворум на цих зборах був дотриманий.

Порядок скликання загальних зборів товариства передбачено у ст.61 Закону, України «Про господарські товариства», згідно якої про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Скаржником не подано належних доказів в підтвердження скликання загальних зборів учасників на 02.10.1998 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 19.10.2010 р. від ТзОВ "Моквинська паперова фабрика" витребовувалися докази направлення повідомлення із порядком денним на участь у загальних зборах учасників ТОВ "Моквинська паперова фабрика", призначених на 02.10.1998 року на адресу позивача та журнал реєстрації проведення загальних зборів учасників "Моквинська паперова фабрика". Вказані докази товариством не подано, а подано письмові пояснення щодо неможливості подання таких доказів в зв»язку із нищенням вхідної та вихідної кореспонденції за 1998-2001 роки за строком зберігання згідно акту №3 від 29.08.2005 року,

Інших доказів в підтвердження виконання товариством обов'язку щодо належного повідомлення учасників товариства про проведення оспорюваних загальних зборів, а саме: повідомлення з підтвердженням про отримання повідомлення не пізніше ніж за 30 днів до їх проведення, відповідачем не подано, а судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність в спірному випадку доказів повідомлення учасників товариства про час та місце скликання спірних зборів у встановленому діючим законодавством порядку.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством.

Згідно п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

За наведених обставин вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Моквинська паперова фабрика», викладеного в протоколі №7 від 02.10.1998 року, є обгрунтованою та правомірною.

Задовольняючи позовні вимоги в цій часині місцевий суд виходив з того, що неповідомлення інших учасників товариства про проведення загальних зборів ТзОВ "Моквинська паперова фабрика" 02.10.1998 року є порушенням закріпленого законом та установчими документами товариства права учасників на управління справами товариства, а виходячи зі змісту ст. 83 ЦК УРСР, ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і на нього не поширюється строк позовної давності.

Разом з тим, правила Цивільного кодексу України про позовну давність на підставі п.6 Прикінцевих та перехідних положень застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Враховуючи, що оспорюється рішення загальних зборів товариства від 02.10.1998 року в залежності від часу заявлення позовних вимог, слід застосовувати позовну давність, згідно з вимогами ст.ст.71-75 ЦК УРСР, що місцевим судом не враховано.

Позивач звернувся з даним позовом лише 07.09.2010 року посилаючись на те, що про оскаржуване рішення йому стало відомо лише 28.08.2010 року з листа №б/н від 27.08.2010 року іншого учасника товариства ОСОБА_3, який відчужував свою частку на підставі цього рішення.

Проте, зазначене позивачем вище спростовується матеріалами справи, а саме протоколом №7 від 04.06.2007 року загальних зборів учасників ТзОВ "Моквинська паперова фабрика", на яких розглядалося питання зміни у складі учасників та затвердження нової редакції статуту товариства і участь в яких приймав позивач, що підтверджується його підписом в додатку до протоколу (а.с.79) та відомостях про результати голосування (а.с.81). Таким чином, позивач довідався про порушене право під час проведення вказаних загальних зборів, і, відповідно, з вказаної дати у позивача виникло право на звернення до суду, яким він скористався тільки 07.09.2010 р., тобто після спливу трьохрічного строку позовної давності.

Згідно ст.71 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діла на час прийняття оскаржуваного рішення) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст.76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно ст.75 ЦК УРСР позовна давність застосовується господарським судом незалежно від заяви сторін.

Статтею 80 ЦК УРСР визначено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивач звернувся з даним позовом (07.09.2010 року) про визнання недійсним рішення від 02 жовтня 1998 року з пропуском трьохрічного строку позовної давності (дізнався про порушене право 04.06.2007 року), клопотання про його поновлення ним не заявлено, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика»про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства "Моквинська паперова фабрика", викладене в протоколі №7 від 02 жовтня 1998 року за пропуском строку позовної давності, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині.

При цьому, висновок місцевого суду про застосування до спірних правовідносин норм ст.ст.100, 268 ЦК України є помилковим, оскільки право учасника на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушення його права на участь в управлінні справами товариства не відноситься до особистих немайнових прав, на які не поширюється позовна давність. “Право участі у товаристві”, яке є особистим немайновим правом (ст.100 ЦК України), не є поняттями тотожним поняттю “право участі в управлінні справами товариства”, яке має для учасника товариства економічний зміст (ч.2 ст.269 ЦК України), що наявне в спірному випадку.

Щодо позовних вимог визнання недійсним договору купівлі-продажу пайової частки в товаристві між фізичною особою та підприємством від 02 жовтня 1998 року, укладеного між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством "Укртара-Інвест", то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.58 ГПК України (в редакції від 17.11.2009 р., чинній з 16.12.2009 р.), та яка вже була чинною на момент пред'явлення позову у даній справі (07.09.2010 р.), не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Водночас, відповідно до п.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів , у тому числі, щодо приватизації майна, та з інших підстав.

В свою чергу, виходячи зі змісту ст.ст.55,175,179 ГК України господарські договори укладаються між суб'єктами господарювання (господарські організації - юридичні особи та фізичні особи-підприємці) або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами.

Частиною 5 ст.16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Аналіз вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України свідчить, що справа буде підвідомча господарському суду в тому випадку, коли субєктний склад учасників відповідає ст.1 Господарського процесуального кодексу України, а спірні правовідносини носять господарський характер.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" у зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом , а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства , що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України, такі позови повинні приймати господарські суди за правилами статті 1 ГПК України, тобто з урахуванням суб'єктного складу учасників спору .

З огляду на те, що між сторонами існує спір про визнання недійсним правочину щодо відчуження частки у статутному капіталі ТОВ, тобто такий, що пов'язаний з обігом часток у статутному (складеному) капіталі товариства, тому даний спір не можна вважати таким, що виник з корпоративних правовідносин.

Відтак, враховуючи зазначені приписи процесуального закону та зважаючи на визначеність тих обставин, що продавець частки у статутному капіталі ТзОВ «Моквинська паперова фабрика»(95%) за спірним договором є громадянином (фізичною особою), а не фізичною особою-підприємцем, апеляційний суд приходить до висновку про непідвідомчість даного спору господарському суду, а тому провадження в справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу пайової частки в товаристві між фізичною особою та підприємством від 02 жовтня 1998 року, укладеного між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством "Укртара-Інвест" слід припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, скасувавши рішення місцевого суду і в цій частині.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційні скарги відповідачів-2,3 задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідачів-2,3 належить стягнути понесені скаржниками витрати в розмірі по 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Рівненської області від 04.11.2010 року в справі за номером 3/25 скасувати, а апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» та закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»задоволити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика»про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства "Моквинська паперова фабрика", викладене в протоколі №7 від 02 жовтня 1998 року - відмовити.

В частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу пайової частки в товаристві між фізичною особою та підприємством від 02 жовтня 1998 року, укладеного між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством "Укртара-Інвест", провадження в справі припинити.

Стягнути з ОСОБА_2 (33634, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика»(33634, Рівненська область, Березнівський район, с.Моквин, вул..Чапаєва,3, код ЄДРПОУ 00278824) 42,5 грн. державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2 (33634, АДРЕСА_1) на користь закритого акціонерного товариства «Укртара-Інвест»(01001, м.Київ, вул..Чадаєва,2-Б, код ЄДРПОУ 25392969) 42,5 грн. державного мита.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко