Постанова № 13901337, 17.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2011                                                                                           № 07/2063

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Кошіль В.В.

          Шапран В.В.

при секретарі:           Парубець А.В.

За участю представників:

від позивача: Крупа Р.А.,

від відповідача: Амеліна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерське господарство "Рудківське"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2010

у справі № 07/2063 (Дорошенко М.В. .....)

за позовом                               ТОВ "Катеринопільський Торговий Дім"

до                                                   Фермерське господарство "Рудківське"

про                                                   стягнення 4000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Катеринопільський Торговий дім” (позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства „Рудківське” (відповідач) про стягнення 4000,00 грн., як безпідставно набутої відповідачем суми коштів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.11.2010 у справі №07/2063 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зупинити виконання рішення та скасувати його, прийнявши нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріально та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 25.01.2011.

У зв’язку з витребуванням додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 25.01.2011 розгляд справи було відкладено на 17.02.2011.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та у виступі заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду від 04.11.2010 року залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в усній формі домовився з відповідачем про надання останнім сільськогосподарських послуг. На підтвердження намірів укласти між сторонами відповідний договір, позивач на прохання відповідача перерахував відповідачу 40500 грн. попередньої оплати за послуги згідно з рахунком від 10.08.2008 №29.

Позивач вважає, що оскільки підстава для набуття відповідачем вказаної суми коштів відпала, договір сторони не уклали, послуги не надавалися, то вказані кошти підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що стягувана сума коштів, як частина коштів, перерахованих позивачем відповідачу 21.08.2008 на рахунок в установі банку, є безпідставно набутою відповідачем, а тому позов підлягає задоволенню.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з вищенаведеними доводами позивача та висновками суду, беручи до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Цивільно-правові зобов’язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги. В такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення кредитором вимоги. Тобто пред’явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред’явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред’явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зі змісту ст. 1 ГПК України та ч. 1 ст. 15 ЦК України слідує, що особа має право звертатись до суду лише за захистом свого порушеного права або оспорюваного інтересу.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції позивачем не було надано належних доказів того, що він звертався з письмовою вимогою до відповідача про повернення перерахованих коштів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки відсутня вимога позивача про повернення перерахованих коштів, відповідно строк для виконання такого зобов’язання не настав, оскільки термін виконання зобов’язання, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, не встановлено.

Також, слід зазначити, що судом першої інстанції не було з’ясовано чим підтверджується посилання позивача про наміри укласти договір з відповідачем та не досліджено наявність пропозицій з боку позивача укласти договір про надання сільськогосподарських послуг.

Враховуючи викладене, колегією суддів встановлено, що для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 4000,00 грн., правові підстави відсутні.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом розглянуто справу за відсутності відповідача, який не був повідомлений про дату, час та місце засідання.

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до матеріалів справи.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутнє поштове повідомлення, з якого б вбачалося про одержання відповідачем ухвали суду про порушення провадження від 14.10.2010.

Відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною в 1997 році, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір, зокрема, щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Крім того, статтею 77 ГПК України передбачені обставини, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однією з таких обставин є нез’явлення представників сторін. Суд в цьому випадку повинен відкласти розгляд справи в межах, передбачених законом строків або розглянути справу за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

При цьому, при винесенні рішення в першому судовому засіданні без участі відповідача, суд першої інстанції не врахував, що встановлений ч.1 ст.69 ГПК України строк розгляду спору не сплинув, чим порушив право відповідача бути присутнім в судовому засіданні та надати пояснення по справі.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2010 року у справі №07/2063 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Фермерського господарства „Рудківське” - задоволенню.

Керуючись ст. 49, 101, п.2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства „Рудківське” задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2010 року у справі №07/2063 скасувати. В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Катеринопільський Торговий дім” (вул. Петровського, 17, оф. 3, смт. Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, 20500, ідентифікаційний код 32316860) на користь Фермерського господарства “Рудківське” (вул. Карла Маркса, 3Б, смт. Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, 20500, ідентифікаційний код 33124439) 51,00 грн. (п’ятдесят одну гривню) державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

Матеріали справи №07/2063 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.