Постанова № 13901329, 15.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011                                                                                           № 7/137

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Рєпіна Л.О.

          Чорна Л.В.

при секретарі:           Мазур І.Л.

За участю представників:

від позивача - Радченко Ю.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - Гладченко О.О. (представник за довіреністю);

Стецюк Л.С. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Квазар-8"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2010

у справі № 7/137 (Якименко М.М. .....)

за позовом                               ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до                                                   Житлово-будівельного кооперативу "Квазар-8"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 198800,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-8» на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 161053,76 грн. основного боргу, 100,00грн. пені, 31219,04 грн. індексу інфляції, 4855,88 грн. 3% річних, 1988,01 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Житлово-будівельним кооперативом «Квазар-8» умов Договору на послуги з водопостачання та водовідведення, в частині оплати за надані послуги, за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року. В частині зменшення розміру пені суд першої інстанції застосував положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Житлово-будівельний кооператив «Квазар-8» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року у справі №7/137 та прийняти нове, за яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити частково в розмірі 51847,00 грн.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема, наказ Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 року на день прийняття рішення втратив чинність, а наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27 червня 2008 року затверджено нові Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення і містах і селищах України – п. 3.13 Правил.

          Також апелянт посилається на відсутність на балансі, в управлінні, користуванні, віданні або концесії приладу обліку WPDynamic-150 №988657 (о/р 204-20). Постачання гарячої води або підігрів холодної води не є предметом договору №7913/4-13 від 14 квітня 2000 року, тому, на думку апелянта, господарський суд міста Києва безпідставно стягнув вартість поставленої питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання.

          Окрім цього, Житлово-будівельний кооператив «Квазар-8» посилається на те, що суд першої інстанції не застосував строк позовної давності.

          Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» заперечує проти доводів, наведених в апеляційній скарзі. У своїх запереченнях до апеляційної скарги Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» посилається на те, що нові Правила № 190 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627, таким чином в період з 01.01.2007 року по 07.10.2008 року були чинні Правила №65.

          Також Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» посилається на укладення Договору №7913/4-13 від 14.04.2000 року на послуги водопостачання та водовідведення у відповідності до вимог Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Закону України «Житлово-комунальні послуги». Згідно п. 1.1. зазначеного Договору встановлено, що надаються послуги з постачання питної води та прийняття каналізаційних стоків від Абонента.

          У відповідності до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» централізоване постачання холодної та гарячої води визначено як вид житлово-комунальних послуг, який не можна розділити окремо на постачання холодної та постачання гарячої води. Дані про кількість та вартість отриманих послуг Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» вважає прийнятими у порядку п. 3.7. Договору.

          Щодо договору із АЕК «Київенерго», то АЕК «Київенерго» виставляє споживачам рахунки тільки за підігрів води, а не за її постачання, та відсутність між ВАТ «АК «Київводоканал» та АК «Київенерго» договірних відносин.

          Щодо спливу строку позовної давності, то в силу ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, або іншого обов‘язку. Такими діями є здійснення апелянтом часткової оплати.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-8» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 7/137.          

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 року провадження по розгляду апеляційної скарги у справі № 7/137 зупинялось до проведення судово-бухгалтерської експертизи.

          У відповідності до частин 1, 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз‘яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

          Експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз були розглянуті питання, поставлені судом, відповіді на які відображені у висновку № 6016/10229/10-19 від 11.11.2010 року.

          За результатами проведеної експертизи було встановлено наступне.

          За період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року поставлено холодної води в обсязі 67483 куб. м., а питної води, яка використовується для приготування гарячої за той же період 42909 куб. м.

          Станом на 01.01.2010 року не сплачено 25223,31 грн. за послуги водопостачання та водовідведення, отримані за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року.

          Згідно додаткових пояснень Житлово-будівельний кооператив «Квазар-8» визнає заборгованість в розмірі 25223,31 грн., по решті заперечує, посилаючись на те, що решта вимог має бути пред‘явлено до належного відповідача, який на думку останнього може бути власником виносного бойлера № 28 за адресою: вул. Каштанова, 3а.

          Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» заперечує проти висновків експерта та вважає, що проведена експертиза не повністю відповідає дійсним обставинам справи та просить Київський апеляційний господарський суд прийняти постанову по справі № 7/137, якою задовольнити повністю позовні вимоги.

          Разом з тим, клопотання про проведення повторної експертизи не заявлялось.

          Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суддів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.04.2000 року між Державним комунальним об‘єднанням «Київводоканал» - Постачальник та Житлово-будівельним кооперативом «Квазар-8» - Абонент укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення за №7913/4-13, за умовами якого Постачальник зобов‘язався забезпечити Абоненту постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 /т. 1, а.с. 14-15/.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 359 від 20 липня 2001 року Державне комунальне об‘єднання «Київводоканал» реорганізоване на Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Згідно розділу 5 Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг з моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання Сторонами.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору передбачено визначити за показниками водо лічильників, а у разі їх відсутності – за середньодобовою витратою або іншим способом. Кількість стічних вод згідно п. 3.4. Договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку встановленому чинним законодавством, у п‘ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов‘язаний у п‘ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цих умов дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов‘язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб‘єкт господарювання за порушення господарського зобов‘язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов‘язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов‘язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов‘язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов‘язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Як було встановлено Позивач надав Відповідачу послуги постачання та водовідведення питної холодної води в обсязі 67483 куб. м. на суму 104798,45 грн.; послуги водовідведення гарячої води в обсязі 42909 куб. м. на суму 25917,22 грн. Всього надано послуг з водопостачання та водовідведення на суму 130715,67 грн., вода, що використовується для виготовлення гарячої, поставляється балансоутримувачу теплового пункту (бойлера).

Відповідач за надані послуги розрахувався частково на суму 25223,31 грн.

Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.2. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення Абонент сплачує пеню у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, здійснивши перерахунок пені, інфляційних та 3% річних, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року у справі № 7/137 підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року у справі № 7/137 змінити та викласти резолютивну частину у наступній редакції.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-8» (код ЄДРПОУ 23492365, 02225, м. Київ, пр-т Маяковського, 38) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а) 25223,31 грн. основного боргу, 261,89 грн. пені, 15173,18 грн. інфляційних витрат, 317,19 грн. 3 % річних, 409,75 грн. державного мита та 48,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

По решті відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

2. Матеріали справи № 7/137 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Рєпіна Л.О.

                                                                                          Чорна Л.В.

21.02.11 (відправлено)