Рішення № 139012034, 17.08.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/807/26

Провадження № 2/517/431/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 рокусмт. Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого - судді Гончар І.В., за участю секретаря Заболотної Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ТОВ "ФК "ЕЙС" - адвоката Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.09.2025 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №9435109. Згідно з умовами договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 5000,00 грн.. 13.05.2026 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 13052026. Відповідно до реєстру боржників № Б/Н від 13.05.2026 за договором факторингу №13052026 від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 24 000,00 грн.. Відповідач не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості. Ухвалами Захарівського районного суду Одеської області від 21.07.2026 позовну заяву прийнято до свого провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо банківського рахунку ОСОБА_1 та виписку по даному рахунку. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однією із сторін або власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У судове засідання представник позивача не з`явилася, до матеріалів справи додала клопотання, в якому вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без її участі. Зазначивши, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує. Відповідач в судове засідання також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, Судова повістка надсилалася за зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1 , але повернулася з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній". Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює заочне рішення відповідно до вимог статті 280 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 16.09.2025 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №9435109. Договір укладено в електронній формі. Відповідно до Договору №9435109 від 16.09.2025 ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 5000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Факт перерахування підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260514-2.2 від 14.05.2026, в якій зазначається, що 16.09.2025 о 23:01 на картку № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 5000,00 грн. ТОВ «ПЕЙТЕК» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків та з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір на переказ коштів №04072024-3 від 04.07.2024. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. 13.05.2026 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №13052026. Відповідно до реєстру боржників № Б/Н від 13.05.2026 за договором факторингу № 13052026 від 13.05.2026 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 24 000,00 грн. Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, станом на день подання позову заборгованість відповідача згідно з розрахунком заборгованості та реєстром боржників становить 24 000,00 грн, що складається з наступного: - 5000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; - 9000,00 грн. заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом; - 10000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановленно законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів і вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмові форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підпис. Отже, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного договору та ідентифікації особи, яка його уклала. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідкам прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Судом встановлено, що кредитний договір між сторонами укладений в електронній формі, яка відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми правочину. Договір містить усі істотні умови кредитування, зокрема щодо суми кредиту, строку його надання, порядку повернення, розміру процентів та інших умов, а також підписаний відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав. Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 5000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи. У свою чергу відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість. Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу №13052026 від 13.05.2026, що підтверджується договором факторингу та реєстром боржників, а тому ТОВ «ФК «ЕЙС» є належним кредитором у спірних правовідносинах. Разом із тим позивач просить стягнути з відповідача 10000,00 грн. штрафних санкцій (пені та штрафів). Щодо стягнення штрафних санкцій з відповідача суд зазначає таке. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки кредитний договір між сторонами укладено 16.09.2025, тобто під час дії воєнного стану, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 10000,00 грн. не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки позичальник на період дії воєнного стану звільнений від обов`язку їх сплати. Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 9000,00 грн. У задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 10000,00 грн. слід відмовити. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, при зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Позовні вимоги заявлено на загальну суму 24 000,00 грн, з яких судом задоволено позовні вимоги на суму 14 000,00 грн, що становить 58,33 % від загального розміру заявлених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі:

2 662,40 грн ? 14 000,00 грн / 24 000,00 грн = 1 553,07 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 553,07 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, копію додаткової угоди № 25771574424 від 25.05.2026 та копію акта приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги.

Згідно з наданими документами загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі становить 7 000,00 грн.

Суд вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн документально підтвердженими та співмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, а тому такими, що підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 14 000,00 грн із заявлених 24 000,00 грн, що становить 58,33 %, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, становить: 7 000,00 грн ? 14 000,00 грн / 24 000,00 грн = 4 083,33 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 083,33 грн.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 553,07 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 083,33 грн. Керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 530, 1048, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 280282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву представника ТОВ "ФК "ЕЙС" - адвоката Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄРДПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № 9435109 від 16.09.2025 у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судовий збір в розмірі 1 553,07 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 083,33 грн.. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ірина ГОНЧАР