ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16 лютого 2011 р. Справа № з-21/141
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.
За участю:
представника позивача - Захаріїв Б.Д.
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Манявської сільської ради, вул. Незалежності, 22, с. Манява, Богородчанського району, Івано-Франківської області, адреса для кореспонденції: вул. Гарбарська, 14/58, м. Івано-Франківськ, 76019.
до відповідача: підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 18.03.2006року та договору оренди земельної ділянки від 20.03.2006 року, укладеного на підставі вищезазначеного рішення та визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005р.
встановив, що Манявська сільська рада подала до господарського суду позовну заяву про визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 18.03.2006року та договору оренди земельної ділянки від 20.03.2006 року, укладеного на підставі вищезазначеного рішення та визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про доповнення до позову вх.№ 1072/11-свх від 08.02.2011р. представник позивача зазначив, що рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005року та 20.03.2006року є незаконним, оскільки суперечать вимогам ст. 123, ст. 151 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та нормам Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначає, що враховуючи, що при укладені спірного договору оренди було дотримано всіх вимог чинного законодавства та враховуючи той факт, що позивач висловив своє волевиявлення шляхом прийняття рішення про надання земельної ділянки відповідачу, підстави передбачені приписами ЦК України, Земельного кодексу України, визнати недійсним договір оренди землі від 20.03.2006р., відсутні.
Відповідач також зазанчив, що орендована ним земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, орендна плата сплачується вчасно та в повному об"ємі.
Щодо спірних рішень, відповідач заначив, що рішення також були прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, відповідно в задоволені позовних вимог про визнання рішення від 18.03.2006р. та рішення від 25.12.2005р. слід відмовити.
В судовому засіданні 08.02.2011року оголошувалась перерва до 16.02.2011р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає за доцільне в частині вимог позивача визнати недійсним рішення Манявської сільської ради від 18.03.2006р. та рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005р. - припинити провадження у справі.
При цьому суд врахував наступне.
01.04.10 р. Конституційний суд України прийняв рішення про те, що в аспекті конституційного подання:
- положення частини першої статті 143 Конституції України ( 254к/96-ВР ), згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу ( 2768-14 ) вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене, спір між Манявською сільською радою та підприємцем ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 18.03.2006р. про надання підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу в с. Манява та визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005р. є публічно- правовим спором на який поширюється юриздикція адміністративних судів.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України.
У відповідності до п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Суд також вважає за доцільне зазначити, що при поданні позову позивач сплачує держане мито у розмірі встановленому ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та враховуючи, що позивачем сплачено державне мито тільки в розмірі 85 грн, а вимог заявлено три, з позивача слід достягнути державне мито в дохід бюджету.
Керуючись ст. 49, п.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів "Про державне мито", суд
УХВАЛИВ:
провадження у справі в частині визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 18.03.2006р. та визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005р. - припинити.
Стягнути з Манявської сільської ради, вул. Незалежності, 22, с. Манява, Богородчанського району, Івано-Франківської області, 77772 в дохід державного бюджету (отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 170 грн. державного мита.
СуддяСкапровська І. М.
Судове рішення № 13900799, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 16.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № з-21/141. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: