Рішення № 139007571, 13.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

Дата ухвалення
13.08.2026
Номер справи
753/24956/25
Номер документу
139007571
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 753/24956/25

провадження № 2/753/4765/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Піхота А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі ТзОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп "звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором з оплати вартості товару.

Позов мотивований тим, що 29.01.2025 року між ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (Постачальник) та ОСОБА_1 (клієн) було укладено договір № 60200381549 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™.

Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Згідно з п.8.1 Договору Клієнт отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування, а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту.

В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фангарант Груп".

Відповідно до п.8.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р. (Правила), що є невід`ємною частиною Договору.

Клієнт ознайомлений з Правилами в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua, саме в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р., а також з порядком укладення договору за допомогою електронного підпису, що визначено в Розділі 5 Правил.

Відповідно по п.1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є договором приєднання у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України.

Підписанням Договору Клієнт приєднується до Правил.

Правила є невід`ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення.

Згідно з положеннями ст.634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, укладений лише шляхом який приєднання може другої бути сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 13.7 Договору Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р., зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

Відповідач своїм підписом у Договорі погодився з усіма його умовами, зокрема і з тим, що ознайомлений та повністю погоджується з Правилами, додатковий його підпис на самих Правилах не потрібен.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що надання Клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником.

Момент підписання цього Договору може не співпадати у часі з моментом отримання товару (послуги) у випадку оформлення заявки на отримання товару онлайн та/або отримання товару поштою, кур`єрською доставкою тощо.

Клієнт отримує товари (послуги) в належній якості, кількості, стані та в комплектності згідно умов цього Договору, та без зовнішніх дефектів і інших недоліків.

Згідно вказаних умов Договору Відповідачу передано в оренду на умовах лізингу "Телефон мобільний Apple iPhone 16 Pro Max 256GB Black Titanium (MYWV3)" (Товар), встановленою вартістю 76 312,33 грн.

Передача Товару Відповідачу засвідчена підписом Відповідача на Договорі.

Адреса експлуатації Товару визначена у Договорі: 02095, м.Київ, вулиця Дніпровська Набережна, буд. 14-Б, кв. 0606-0607.

Умовами Пакету фінансування визначеними в Договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору.

Умови пакету фінансування: Платіж при укладенні Договору (від загальної суми платежів): становить 7631,23 грн., Кількість місячних платежів (крім першого): Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами - 7 631,24 грн. Вид договору: прямий лізинг. Перехід права власності до Клієнта: виплата всіх зобов`язань за Договором.

Також згідно п.1.1., п.1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 2021051204 від 12.05.2021 р. всі права вимоги до Відповідача, що випливають з умов Договору були відступлені Постачальником на користь Позивача в момент підписання Договору - 29.01.2025 р.

Про відступлення прав вимоги за Договором Відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору.

Станом на 16 жовтня 2025 року Відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п.10.4.2. Договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару.

Так, за весь період дії Договору Відповідачем в якості оплати вартості отриманого Товару було сплачено: 30.01.2025 р. - 7 631,00 грн. (платіж при укладенні Договору); 31.03.2025 р. - 7 000,00 грн.; 09.04.2025 р. - 17 833,16 грн.; 01.05.2025 р. - 7 632,00 грн.; 02.06.2025 р. - 1 880,00 грн.

Положеннями п.12.1. Договору визначено, що Сторони несуть відповідальність, встановлену цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Пунктом 12.7 Договору та п.15.2. Правил передбачено, що Сторони Договору погодили, що на підставі ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність за всіма зобов`язаннями, що виникають з умов Договору, в тому числі щодо сплати неустойки та відшкодування збитків, збільшується і становить 20 (двадцять) років.

Положеннями п. 12.2-12.3 Договору визначено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Відповідач сплачує неустойку (штраф) в розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу.

У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф) в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Крім того, згідно положень п.12.4. Договору, у разі прострочення Відповідачем сплати платежів на строк більше 30 (тридцяти) календарних днів, останній зобов`язаний за першою вимогою Позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь останнього всі платежі, належні до сплати згідно з Пакетом фінансування.

Відповідно до положень п. 12.5. Договору у разі прострочення сплати платежу, повністю або частково, на строк більше 30 (тридцяти) днів, Відповідач зобов`язаний самостійно повернути товари за адресою місцезнаходження Процесинг-центра. Повернення товарів не позбавляє Відповідача від обов`язку сплатити наявну поточну заборгованість за Договором.

На день подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 42 771,05 грн., яка складається із таких складових: 36 001,62 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого Товару; 6 769,43 гривен - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 Договору.

В судове засіданні позивач повторно не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду).

Матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади України (суду).

Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.

Відзиви на позов відповідно до ст.191 ЦПК України відповідачами не подано, як і докази за правилом ст..83 ЦПК України про спростування позовних вимог, а тому суд застосовує правило ч.2 ст.191 ЦПК України, й вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Так, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи ч.2 ст.191 ЦПК України.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.2 ст..83 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) вказано, що:

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом вимог частин третьої, четвертої статті 83 ЦПК України, відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позовну заяву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано, причини, з яких не може бути подано доказ у зазначений строк, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 161/4985/17 (провадження № 14-71 цс 19) вказано, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи: позовній заяві; відзиві на позовну заяву (відзиві); відповіді на відзив; запереченнях; поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша та друга статті 174 ЦПК України). Заяви по суті справи мають бути оформлені згідно з вимогами статей 175-181 ЦПК України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Наведені обставини свідчать, що сторни завчасно повідомлені про розгляд справи судом.

Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких підстав судом визнано за можливе ухвалити по даній справі рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням сторін.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення тощо, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, с обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-прівовнй акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено, що 29.01.2025 року між ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (Постачальник) та ОСОБА_1 (клієн) було укладено договір № 60200381549 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™.

Договір укладено в електронній формі, що згідно п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Згідно з п.8.1 Договору Клієнт отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування, а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту.

В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фангарант Груп" (позивач).

Відповідно до п.8.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р. (Правила), що є невід`ємною частиною Договору.

Клієнт ознайомлений з Правилами в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua, саме в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р., а також з порядком укладення договору за допомогою електронного підпису, що визначено в Розділі 5 Правил.

Відповідно по п.1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є договором приєднання у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України.

Підписанням Договору Клієнт приєднується до Правил.

Правила є невід`ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення.

Згідно з положеннями ст.634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, укладений лише шляхом який приєднання може другої бути сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 13.7 Договору Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р., зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.

Враховуючи, що Відповідач своїм підписом у Договорі погодився з усіма його умовами, зокрема і з тим, що ознайомлений та повністю погоджується з Правилами, додатковий його підпис на самих Правилах не потрібен.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що надання Клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником.

Момент підписання цього Договору може не співпадати у часі з моментом отримання товару (послуги) у випадку оформлення заявки на отримання товару онлайн та/або отримання товару поштою, кур`єрською доставкою тощо.

Клієнт отримує товари (послуги) в належній якості, кількості, стані та в комплектності згідно умов цього Договору, та без зовнішніх дефектів і інших недоліків.

Згідно вказаних умов Договору Відповідачу передано в оренду на умовах лізингу "Телефон мобільний Apple iPhone 16 Pro Max 256GB Black Titanium (MYWV3)" (далі - Товар), встановленою вартістю 76 312,33 грн.

Передача Товару Відповідачу засвідчена підписом Відповідача на Договорі. Адреса експлуатації Товару визначена у Договорі: 02095, м.Київ, вулиця Дніпровська Набережна, буд. 14-Б, кв. 0606-0607.

Умовами Пакету фінансування визначеними в Договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору.

Умови пакету фінансування: Платіж при укладенні Договору (від загальної суми платежів): становить 7631,23 грн., Кількість місячних платежів (крім першого): Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами - 7 631,24 грн. Вид договору: прямий лізинг. Перехід права власності до Клієнта: виплата всіх зобов`язань за Договором.

Також згідно п.1.1., п.1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 2021051204 від 12.05.2021 р. всі права вимоги до Відповідача, що випливають з умов Договору були відступлені Постачальником на користь Позивача в момент підписання Договору - 29.01.2025 р.

Про відступлення прав вимоги за Договором Відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору.

Станом на 16 жовтня 2025 року Відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п.10.4.2. Договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару.

За період дії Договору Відповідачем в якості оплати вартості отриманого Товару було сплачено: 30.01.2025 р. - 7 631,00 грн. (платіж при укладенні Договору); 31.03.2025 р. - 7 000,00 грн.; 09.04.2025 р. - 17 833,16 грн.; 01.05.2025 р. - 7 632,00 грн.; 02.06.2025 р. - 1 880,00 грн.

Положеннями п.12.1. Договору визначено, що Сторони несуть відповідальність, встановлену цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до принципу свободи договору, закріпленого в ст.6 та ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ст.806 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст.ст. 546, 549 ЦК України передбачено можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою.

Ст.256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст.257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім цього, в ч.1 ст 259 ЦК України зазначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 12.7 Договору та п. 15.2. Правил передбачено, що Сторони Договору погодили, що на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність за всіма зобов`язаннями, що виникають з умов Договору, в тому числі щодо сплати неустойки та відшкодування збитків, збільшується і становить 20 (двадцять) років.

Згідно ст.552 ЦК України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі, а також не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Положеннями п. 12.2-12.3 Договору визначено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Відповідач сплачує неустойку (штраф) в розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу.

У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф) в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Згідно положень п.12.4. Договору, у разі прострочення Відповідачем сплати платежів на строк більше 30 (тридцяти) календарних днів, останній зобов`язаний за першою вимогою Позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь останнього всі платежі, належні до сплати згідно з Пакетом фінансування.

Відповідно до положень п.12.5. Договору у разі прострочення сплати платежу, повністю або частково, на строк більше 30 (тридцяти) днів, Відповідач зобов`язаний самостійно повернути товари за адресою місцезнаходження Процесинг-центра.

Повернення товарів не позбавляє Відповідача від обов`язку сплатити наявну поточну заборгованість за Договором.

Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 42 771,05 грн., яка складається із таких складових: 36 001,62 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару; 6 769,43 гривен - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 Договору.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обгрутованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують в цій частині позовні вимоги судом не встановлені.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.526, 546, 549, 612, 625, 806 ЦК України, керуючись п.9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , 36 001 грн. 62 коп. - заборгованість за зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару відповідно до договору від 29.01.2025 року про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™, 6 769 грн. 43 коп. - сума штрафу за наслідком невиконання грошового зобов`язання, 2 422 грн. 40 коп. - судового збору, а всього - 45 193 (сорок п`ять тисяч сто дев`яносто три) грн. 45 (сорок п`ять) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.

СУДДЯ:

Часті запитання

Який тип судового документу № 139007571 ?

Документ № 139007571 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 139007571 ?

Дата ухвалення - 13.08.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139007571 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139007571 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 139007571, Дарницький районний суд міста Києва

Судове рішення № 139007571, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 13.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 139007571 відноситься до справи № 753/24956/25

Це рішення відноситься до справи № 753/24956/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139007570
Наступний документ : 139007572