Рішення № 139006771, 10.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/889/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; код ЄДРПОУ 19480600);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарская" (вул. Канатна, буд. 6/3, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38471688);

про стягнення 6 695 534,28 грн,

1. Суть спору.

12.03.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№916/26) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарская", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6 695 534,28 грн, з яких 2 567 574,74 грн основний борг за поставлену електричну енергію, 376 766,54 грн - пеня, 1 851 140,75 грн - інфляційні втрати, 1 900 052,25 грн 15 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної оплати за фактично спожиту електричну енергію в період грудень 2020 року - березень 2021 року.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 17.03.2026 було відкрито провадження у справі №916/889/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 23.04.2026 о 14:00.

Судове засідання 23.04.2026 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 24.04.2026 розгляд справи №916/889/26 призначено на 14.05.2026 р. о 16:40.

08.05.2026 до суду від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№16018/26).

Ухвалою суду від 12.05.2026 клопотання представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх.№16018/26) про участь у судовому засіданні при розгляді справи №916/889/26 в режимі відеоконференції задоволено, забезпечено участь представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у всіх судових засіданнях з розгляду справи №916/889/26 в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації.

У судовому засіданні 14.05.2026, за участі представника позивача, суд, без оформлення окремого процесуального документа, постановив ухвалу про відкладення підготовчого провадження на 28.05.2026 о 16:30.

28.05.2026 до суду від позивача надійшли пояснення (вх.№18478/26).

У судовому засіданні 28.05.2026, за участі представника позивача, суд, без оформлення окремого процесуального документа, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.07.2026 о 15:30.

У судовому засіданні 16.07.2026, за участі представника позивача, суд, без оформлення окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 30.07.2026 о 13:45.

У судовому засіданні 30.07.2026, , за участі представника позивача, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначив судове засідання на 10.08.2026 о 12:15.

10.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вх.№27337/26).

У судовому засіданні 10.08.2026, за відсутності представників сторін, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 14.08.2026.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

В якості обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (надалі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції.

Як зазначає позивач, ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" перебувало на постачанні електричної енергії постачальником "останньої надії згідно даних отриманих від Оператора системи розподілу/ Адміністратора комерційного обліку в період - грудень 2020 року - березень 2021 року.

Відтак ДПЗД "Укрінтеренерго" вказує, що ними було отримано від ОСР дані (звіти) про фактичне споживання споживачем - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" електричної енергії постачальника "останньої надії" з грудень 2020 року - березень 2021 року загальною вартістю 2 567 574,74 грн.

На виконання Договору постачальника "останньої надії" та на підставі отриманих від ОСР даних (звіт) про фактичне споживання ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" електричної енергії, ДПЗД "Укрінтеренерго" складені Акти купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2020 року - березень 2021 року, на загальну суму 2 567 574,74 грн.

Водночас, у зв`язку з тим, що відповідачем не проводилися оплати вартості спожитої електричної енергії, ДПЗД "Укрінтеренерго" на суму боргу відповідача нараховує 15% річних у розмірі 1 900 052,25 грн, пеню в розмірі 376 766,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 851 140,75 грн.

3.2 Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарская".

ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" про відкриття провадження у справі повідомлено належним чином, а саме шляхом направлення копії ухвали суду до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, проте своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалося, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак суд вирішує спір, який виник між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" за наявними в матеріалах справи доказами.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р "Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" визначено:

- Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 р. до 31 грудня 2026;

- територією провадження діяльності зазначеного підприємства територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (а.с.9).

01.12.2020 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (Постачальник, позивач) та ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" (Споживач, відповідач) укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція) (далі Договір) (а.с.10-14).

Відповідно до п.2.2 Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Згідно з п.3.1 Договору, Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Відповідно до п.3.3 Договору, умови надання послуг "останньої надії" Споживачу повинні передбачати наступне:

ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором;

споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання цього Договору.

Згідно з п.3.4. Договору, електрична енергія постачається до електроустановок Споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, коли постачання може бути продовжено за заявою Споживача. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії Споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт припиняється оператором системи в порядку, передбаченому розділом VII РССЕЕ.

Відповідно до п.п.5.1,5.2 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього Договору (далі - комерційна пропозиція).

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.

Згідно з п.п.5.8,5.9 Договору, Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі- спецрахунок).

При цьому, Споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п.5.10 Договору, оплата виставленого Постачальником Акта за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Згідно з вимогами п.п. 2 та п.п. 6 п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором.

Разом з тим, відповідно до положень п.п. 6 п. 7.1 Договору, Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Згідно з п.13.1 Договору, цей Договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб, крім випадків, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ.

Додатком №1 до Договору є Комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії Споживачам Постачальником "останньої надії".

Пунктом 4 Комерційної пропозиції визначено спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Так відповідно до п.4.1 Комерційної пропозиції, Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС).

Згідно з п. 4.2 Комерційної пропозиції, Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

За пунктом 4.3 Комерційної пропозиції, Рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Пунктом 4.4 Комерційної пропозиції, Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі Акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Споживачем, отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС Постачальник надсилає на адресу електронної пошти Споживача скановану версію Акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії Акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію Акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти Постачальника. Оригінал Акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу Споживача. Підписаний з боку Споживача один екземпляр оригіналу Акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу Постачальника. У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи Постачальника та Споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому Споживач або Постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо Сторони не дійшли згоди у вирішенні суперечки, Споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини. До усунення розбіжностей Сторони керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. У разі неповернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

За пунктом 7.4 Комерційної пропозиції, Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 15.1 Комерційної пропозиції, цей Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування Споживачем умов Договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого Постачальником. Цей Договір діє в частині розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. Якщо Споживач протягом 90 календарних днів не укладе відповідний договір про постачання з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено ОС за зверненням Постачальника.

Дана Комерційна пропозиція є чинною з 01.07.2019 (а.с.15-18).

Листом за №17/2996 від 31.12.2020 ДП "Регіональні електричні мережі" повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго", що починаючи з 30.12.2020, споживачі переводяться на постачання електричної енергії до постачальника останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго". Даним листом повідомлено ДПЗД "Укрінтеренерго" про контактні дані споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії", якого приєднано до електричних мереж або розташовано на території ліцензованої діяльності ОСР, починаючи з 30.12.2020, за формою додатку 8 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, до якого віднесено ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" (а.с.19-24).

Також у матеріалах справи наявні звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго", а також складені на підставі їх рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії (а.с.25-41).

На підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2020 року позивачем було складено рахунок №000038471688/26/О12/09583 від 11.01.2021 та Акт №003947 купівлі-продажу електроенергії за грудень 2020 від 31.12.2020 на обсяг споживання електричної енергії 30 423 кВт/год на загальну суму 102 319,12 грн (з ПДВ), які було надіслано на адресу ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" рекомендованим поштовим відправленням №0100184458211, яке було ним отримано 27.01.2021, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року позивачем було складено рахунок №000038471688/26/О01/09919 від 09.02.2021 та Акт №004108 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31.01.2021 на обсяг споживання електричної енергії 328228 кВт/год на загальну суму 1 170 036,97 грн (з ПДВ), які було надіслано ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" рекомендованим поштовим відправленням №0100189553719, яке було отримано ним 03.03.2021, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2021 року позивачем було складено рахунок №000038471688/26/О02/14598 від 09.03.2021 та Акт №008778 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2021 від 28.02.2021 на обсяг споживання електричної енергії 256862 кВт/год на загальну суму 839 155,82 грн (з ПДВ), які було надіслано ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" рекомендованим поштовим відправленням №0100190512660, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, однак відправлення не було отримано та повернулося відправнику за закінченням терміну зберігання.

На підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2021 року позивачем було складено рахунок №000038471688/26/О03/17654 від 06.04.2021 та Акт №011809 купівлі-продажу електроенергії за березень 2021 від 31.03.2021 на обсяг споживання електричної енергії 124 346 кВт/год на загальну суму 456 062,83 грн (з ПДВ), які було надіслано ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" рекомендованим поштовим відправленням, яке було отримано ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" 26.06.2021, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Водночас доказів оплати вартості спожитої електричної енергії по наведеним рахункам за спірний період матеріали справи не містять.

ДПЗД "Укрінтеренерго" зверталося до ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" із вимогою про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електричну енергію №44/11-007787 від 13.05.2024, водночас доказів виконання даної вимоги матеріали справи не містять (а.с.44-47).

Також у зв`язку з невиконанням обов`язку зі здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" здійснено нарахування 15 % річних за період з 04.02.2021 по 09.03.2026 у розмірі 1 900 052,25 грн, пені за період з 04.02.2021 по 23.02.2022 у розмірі 376 766,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 851 140,75 грн (а.с.43).

Таким чином у зв`язку з відсутністю оплати вартості спожитої електричної енергії позивач був вимушений звернутися до суду із даним позовом.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 р. до 30 червня 2024 р.

За приписами ч.1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі, зокрема, необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Відповідно до п. 5 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії". Споживачі постачальника "останньої надії" оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Згідно ч.6 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу (частини 8 та 9 ст.64 названого Закону).

Відповідно до п. 3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у ч.1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

У відповідності до п. 6.2.3.-6.2.4. Правил початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

З урахуванням наведеного, суд вказує, що між сторонами у справі виникли договірні правовідносини за фактом споживання електричної енергії ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская", на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, які розроблені з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем здійснювалося постачання електричної енергії ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" протягом строку - з грудня 2020 року по березень 2021 року.

Так відповідно до Акту №003947 купівлі-продажу електроенергії за грудень 2020 від 31.12.2020, Акту №004108 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31.01.2021, Акту №008778 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2021 від 28.02.2021 та Акту №011809 купівлі-продажу електроенергії за березень 2021 від 31.03.2021 споживання ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарская" протягом спірного періоду становить 739 859,00 кВт/год. на загальну суму 2 567 574,74 грн.

Перевіривши розмір основного боргу, суд зазначає про його арифметичну правильність та обґрунтованість, натомість відповідачем обставини щодо нарахування основного боргу спростовані не були, контррозрахунку основного боргу не надано, у зв`язку з чим господарський суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2 567 574,74 грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог, ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (положення частини першої ст. 611 ЦК України).

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат нарахованих за період з 04.02.2021 по 09.03.2026 на суму боргу відповідача, суд вказує, що такий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим суд доходить висновку про стягнення з відповідача 1 851 140,75 грн інфляційних втрат.

Щодо нарахування 15 % річних господарський суд зазначає, що приписи ст. 625 ЦК України, про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Як було встановлено судом пунктом 7.4 Комерційної пропозиції передбачено, Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Між тим господарський суд вказує, що Велика Палата у справі №902/417/18, вказала, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

При цьому Велика Палата Верховного Суду виклала такий висновок з обставин справи №902/417/18, в якій сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України і встановили її у розмірі 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев`яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду встановила, що, фактично, визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу, тому, з метою запобігання такому безпідставному збагаченню, розмір належної до стягнення суми відсотків річних було обмежено.

Отже за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 суд має право на зменшення розміру заявлених на підставі ст.625 ЦК України відсотків саме у випадку їх збільшення сторонами у договорі.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладених у постанові від 22.02.2024 у справі №915/1723/21, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, за час затримки розрахунку за договором, оскільки, вказані нарахування спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Водночас, зменшуючи нараховані відсотки річні, на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, необхідно враховувати, що таке зменшення можливе за умови, якщо такі відсотки річні передбачені у договорі у розмірі більшому, ніж визначено положеннями ст. 625 ЦК України, тобто більше ніж 3 % річних (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 викладений висновок, згідно з яким суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини 2 статті 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру нарахованих відповідачу 15% річних на підставі ст.625 ЦК України до 3%.

Здійснивши власний розрахунок 3 % річних, які нараховані протягом визначених позивачем періодів та на суму боргу відповідача, господарський суд встановив що таким розміром відсотків річних є 380 010,45 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно із п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Так позивачем на суму основного боргу за період з 04.02.2021 по 23.02.2022 було здійснено нарахування пені в загальному розмірі 376 766,54 грн.

Здійснивши перевірку наведеного розрахунку пені господарський суд встановив його арифметичну правильність та обґрунтованість.

Між тим відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

При цьому, в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи, дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій саме відповідача, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 100 000,00 грн.

На думку суду стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строку оплати за поставлену електричну енергію, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Адже, компенсаційний характер невиконання відповідачем зобов`язань за договором позивачем забезпечено додатково (крім пені) вимогами про стягнення з відповідача також 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Богучарская" про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, процентів річних та пені, є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем, між тим враховуючи зменшення судом пені та процентів річних, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір, без врахування зменшення судом розміру пені та процентів річних з власної ініціативи, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Богучарская» (вул. Канатна, буд. 6/3, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38471688) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2 567 574/два мільйони п`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят чотири/грн 74 коп. на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», інфляційні втрати в розмірі 1 851 140/один мільйон вісімсот п`ятдесят одна тисяча сто сорок/грн 75 коп., 3 % річних у розмірі 380 010/триста вісімдесят тисяч десять/грн 45 коп., пеню в розмірі 100 000/сто тисяч/грн 00 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 80 346/вісімдесят тисяч триста сорок шість/грн 41 коп. на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 14 серпня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська