Рішення № 139005775, 14.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3510/26

провадження №: 2/398/3587/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"14" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін

ТОВ «ФК «ЄАПБ» 1 червня 2026 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71129381 від 11.09.2025 року в розмірі 22 257,49 грн та судових витрат.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором, укладеним в електронній формі з первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги за яким відступлено позивачу за договором факторингу. Позивач зазначає, що відповідачу надано кредит у сумі 13 000,00 грн; договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, кошти перераховано на його електронний платіжний засіб. Унаслідок порушення умов договору утворилася заборгованість у розмірі 22 257,49 грн, яка складається з: 9 454,44 грн основна сума боргу; 4 650,75 грн проценти за користування кредитом; 6 202,30 грн проценти за понадстрокове користування кредитом; 0,00 грн пеня; 1 950,00 грн комісія за надання кредиту. З моменту набуття права вимоги позивач жодних штрафних санкцій не нараховував.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подав, своєї позиції щодо позову суду не повідомив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 12 серпня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 12 серпня 2026 року не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся в установленому законом порядку за зареєстрованим місцем його проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про причину повернення «адресат відсутній». Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву, заяв, клопотань від нього не надійшло.

Відповідно до в.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин суд визнає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи.

З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, а позивач проти такого вирішення справи не заперечує, суд, керуючись статтями 280, 281 ЦПК України, ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Кредитний договір, його умови та видача коштів

11 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924) та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71129381, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 64106, надісланого позичальнику 11.09.2025 року о 07:57.

Договором встановлені такі умови кредитування: сума кредиту 13 000,00 грн; строк кредитування 30 днів, дата повернення кредиту (останній день) 10.10.2025; процентна ставка 0,275 % на день (фіксована); денна процентна ставка 0,775 %; комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 1 950,00 грн; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) 4,00 % на день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 288,87 %; загальні витрати за кредитом 3 022,50 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 16 022,50 грн; номер електронного платіжного засобу відповідача для отримання коштів НОМЕР_1 .

На виконання умов договору 11 вересня 2025 року на електронний платіжний засіб відповідача № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 13 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000061546 від 07.04.2026 року про завершення платіжної операції № b926cba0-001b-4dd9-95e3-61bf547b3657 на користь отримувача «Жежеря Ігор». Довідка підписана кваліфікованою електронною печаткою, цілісність даних підтверджена протоколом перевірки підпису.

10 жовтня 2025 року о 17:59 відповідач подав кредитодавцю електронне звернення, підписане електронним підписом одноразовим ідентифікатором 42382, у якому просив укласти додаткову угоду та продовжити строк кредитування на 30 календарних днів до 09.11.2025 включно.

На підставі цього звернення сторони уклали додаткову угоду № 15953291 від 10.10.2025 року до кредитного договору, якою: строк кредитування продовжено до 60 днів, дату повернення кредиту визначено 09.11.2025; процентну ставку встановлено в розмірі 1,00 % на день; денна процентна ставка 1,00 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 275,10 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 19 600,75 грн; загальні витрати за кредитом 6 600,75 грн. Інші умови договору, у тому числі щодо процентів за понадстрокове користування кредитом, залишено без змін.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідач у рахунок погашення кредиту сплатив 10.10.2025 року 1 072,50 грн та 28.01.2026 року 2 473,06 грн, а всього 3 545,56 грн, які зараховано в погашення основної суми боргу; інших платежів не здійснював.

Проценти за користування кредитом нараховані виключно в межах строку кредитування: за перші 30 днів (з 11.09.2025 по 10.10.2025) з розрахунку 13 000,00 грн ? 0,275 % = 35,75 грн за кожен день, що становить 1 072,50 грн; за наступні 30 днів продовженого строку (з 11.10.2025 по 09.11.2025) з розрахунку 11 927,50 грн ? 1,00 % = 119,275 грн за кожен день, що становить 3 578,25 грн. Разом проценти становлять 4 650,75 грн.

Комісія за надання кредиту нарахована одноразово 11.09.2025 року в розмірі 1 950,00 грн.

Проценти за понадстрокове користування кредитом нараховані за 13 днів (з 10.11.2025 по 22.11.2025) з розрахунку 11 927,50 грн ? 4,00 % = 477,10 грн за кожен день, що становить 6 202,30 грн; надалі їх нарахування припинено. Пеня (неустойка) не нараховувалася і до стягнення не заявлена.

Таким чином, за договором нараховано 25 803,05 грн (13 000,00 грн основної суми боргу, 4 650,75 грн процентів, 6 202,30 грн процентів за понадстрокове користування та 1 950,00 грн комісії), з яких відповідачем сплачено 3 545,56 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості становить 22 257,49 грн, у тому числі 9 454,44 грн основної суми боргу.

Перехід права вимоги

18 березня 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) уклали Договір факторингу № 18/03/26, за умовами якого клієнт відступив факторові права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Того ж дня сторони підписали Акт приймання-передачі Реєстру боржників № 2 за Договором факторингу № 18/03/26, яким передано реєстр кількістю 5 210 боржників на загальну суму заборгованості 52 894 542,11 грн. Згідно з витягом з Реєстру боржників № 2 від 18.03.2026 року за порядковим номером 1492 до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за договором № 71129381 від 11.09.2025 року на загальну суму 22 257,49 грн, а саме: 9 454,44 грн за основною сумою боргу, 4 650,75 грн за відсотками, 6 202,30 грн за процентами за понадстрокове користування, 1 950,00 грн комісія за надання кредиту; пеня та неустойка відсутні.

Оплату за відступлені права вимоги позивач здійснив платіжною інструкцією № 23967 від 23.03.2026 року на суму 10 179 870,60 грн через АТ «ТАСКОМБАНК».

Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 205 та частини 1 статті 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною 1 статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612, статті 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 та частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які враховуються при обчисленні реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Частиною 5 статті 8 цього Закону встановлено граничний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а частиною 2 статті 21 граничний розмір сукупних платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань, який не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512, статтями 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав; заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), предметом якого може бути право вимоги, строк платежу за якою настав.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотивована оцінка і висновки суду

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, укладеного в електронній формі. Факт укладення договору та додаткової угоди до нього підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі з розміром процентної ставки, комісії за надання кредиту та процентів за понадстрокове користування кредитом, і погодився з ними.

Належне виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» про завершення платіжної операції з перерахування 11.09.2025 року 13 000,00 грн на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , який сам відповідач зазначив у заяві-анкеті як засіб для отримання кредиту.

Крім того, отримання відповідачем кредитних коштів і обізнаність його з умовами договору підтверджуються його власними подальшими діями: 10.10.2025 року він звернувся до кредитодавця з електронним зверненням про продовження строку повернення кредиту, підписаним одноразовим ідентифікатором, а 10.10.2025 та 28.01.2026 років здійснив платежі на погашення заборгованості на загальну суму 3 545,56 грн. Часткове виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором виключає будь-який обґрунтований сумнів щодо як факту укладення ним договору, так і фактичного отримання кредитних коштів.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги статей 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту, процентів та комісії у встановлений строк не сплатив. Доказів погашення заборгованості або спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає його арифметично правильним і таким, що відповідає умовам договору.

Перевіряючи умови договору на відповідність вимогам Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на дату його укладення, суд виходить із такого. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення договору становили 3 022,50 грн (проценти 1 072,50 грн та комісія за надання кредиту 1 950,00 грн), загальний розмір кредиту 13 000,00 грн, строк кредитування 30 днів. Отже, денна процентна ставка становить (3 022,50 / 13 000,00) / 30 ? 100 % = 0,775 %, а після продовження строку кредитування додатковою угодою 1,00 %, що не перевищує граничного розміру, встановленого частиною 5 статті 8 зазначеного Закону.

Комісія за надання кредиту передбачена підпунктом 2.2.4 пункту 2.2 договору, є одноразовою платою саме за надання кредиту, визначена у грошовому виразі, включена до загальних витрат за споживчим кредитом та врахована в розрахунку денної та реальної річної процентної ставки, які доведені до відома позичальника в тексті договору та в додатку № 1 до нього. За своєю правовою природою така комісія відрізняється від комісії за обслуговування кредитної заборгованості або плати за надання інформації про стан кредиту, щодо яких сформульовано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21. Право кредитодавця на встановлення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, прямо передбачене пунктом 4 частини 1 статті 1 та частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому підстав вважати цю умову договору такою, що суперечить закону, суд не вбачає.

Оцінюючи вимогу про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 4 650,75 грн, суд встановив, що вони нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування за 60 днів з 11.09.2025 по 09.11.2025, з урахуванням продовження цього строку додатковою угодою від 10.10.2025 року, укладеною за ініціативою самого відповідача. Отже, розрахунок процентів відповідає умовам договору і не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, щодо неможливості нарахування договірних процентів поза межами строку кредитування.

Щодо процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 6 202,30 грн суд зазначає таке. Ця умова міститься не в правилах чи інших документах, розміщених на сайті кредитодавця, а безпосередньо в індивідуальній частині договору, підписаній відповідачем, у пункті 2.2 (таблиця параметрів та умов кредиту) та в пункті 10.7.1 договору. Оскільки сума наданого кредиту (13 000,00 грн) перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору (8 000,00 грн), відповідно до пункту 10.7.1 договору за користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються саме проценти за понадстрокове користування, а не пеня.

За своєю правовою природою цей платіж є не платою за користування кредитом у межах регулятивних правовідносин, а передбаченим договором платежем, який споживач зобов`язаний сплатити у зв`язку з порушенням ним свого зобов`язання, а тому підлягає перевірці на відповідність частині 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування». Половина суми, одержаної споживачем за договором, становить 6 500,00 грн, тоді як позивачем нараховано 6 202,30 грн, тобто менше встановленої законом межі. Пеня (неустойка) не нараховувалася, інших платежів за порушення зобов`язання до стягнення не заявлено. Отже, встановлене законом обмеження сукупного розміру таких платежів дотримано.

Стосовно застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, яким передбачено звільнення позичальників від відповідальності у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит у період дії в Україні воєнного стану, суд зазначає таке. Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом; таким спеціальним законом є Закон України «Про споживче кредитування». Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» внесено зміни, згідно з якими звільнення споживача від відповідальності за прострочення поширюється виключно на договори про споживчий кредит, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності цим Законом. За принципом lex specialis derogat legi generali ("спеціальний закон відміняє (витісняє) загальний закон") до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального закону, а тому на договір, укладений 11.09.2025 року, зазначене звільнення не поширюється.

Право вимоги до відповідача перейшло до позивача на підставі Договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026 року, Акта приймання-передачі Реєстру боржників № 2 від 18.03.2026 року та витягу з цього Реєстру, у якому зазначено відповідача, спірний кредитний договір і структуру заборгованості, а оплату відступлених прав вимоги підтверджено платіжною інструкцією. Отже, позивач є належним новим кредитором у зобов`язанні Неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, при цьому доказів здійснення платежів на користь первісного кредитора після відступлення відповідач не надав.

Таким чином, умови договору відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, що діяла станом на дату його укладення, розрахунок заборгованості є правильним, а заявлена до стягнення сума обґрунтованою та доведеною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 71129381 від 11.09.2025 року в розмірі 22 257,49 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, обчислений за мінімальною ставкою із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» для процесуальних документів, поданих в електронній формі, що підтверджується платіжною інструкцією № 156415 від 19.05.2026 року.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. Доказів наявності інших судових витрат позивач суду не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 7681, 89, 128, 133, 141, 247, 259, 263265, 268, 273, 279282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71129381 від 11 вересня 2025 року в розмірі 22 257 (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят сім) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 14 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський