Рішення № 139005776, 14.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3486/26

провадження №: 2/398/3570/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"14" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів, представник позивача Какун Анна Станіславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів 28 травня 2026 року звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 054,00 грн та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2025 року між первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання кредиту № 15661-11/2025 на суму 6 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, право вимоги за якою перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026 року. Згідно з розрахунком позивача, сума заборгованості становить 18 054,00 грн, яка складається з: 6 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 5 994,00 грн заборгованість за відсотками; 5 460,00 грн заборгованість за штрафом; 600,00 грн комісія за видачу кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву до суду не подав, своєї позиції чи заперечень щодо заявлених позовних вимог і розрахунку заборгованості не висловив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 12 серпня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлений належним чином через електронний кабінет відповідача в підсистемі «Електронний суд» 23 червня 2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа. Відповідно до ч. 8 ст. 14 та ч. 6 ст. 128 ЦПК України направлення документів на офіційну електронну адресу учасника справи прирівнюється до вручення процесуальних документів у паперовій формі. Установлений судом строк для подання відзиву сплив, проте відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки він суд не повідомив.

Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а представник позивача в позовній заяві зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись статтями 280281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 07.11.2025 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало обов`язок надати споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

07 листопада 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання кредиту № 15661-11/2025. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y897, надісланим на повідомлений ним номер телефону, про що зазначено в реквізитах договору. Заявку-анкету на отримання кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W999.

Договором встановлені такі умови кредитування:

сума кредиту 6 000,00 грн (п. 1.1 Договору);

строк кредитування 120 днів, дата надання кредиту 07.11.2025, кінцева дата погашення кредиту 06.03.2026 (п. 1.2 Договору);

процентна ставка фіксована, 0,90 % в день на залишок заборгованості (п. 1.4 Договору);

комісія за видачу кредиту одноразова, у розмірі 600,00 грн, що складає 10,00 % від суми кредиту, нараховується при видачі кредиту в дату його видачі та підлягає сплаті в перший платіжний період (п.п. 1.4, 3.3 Договору);

денна процентна ставка 0,98 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2572,74 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 13 080,00 грн; загальні витрати за кредитом 7 080,00 грн (п. 1.4.1 Договору);

порядок повернення згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору), яким передбачено чотири платежі: 06.12.2025 2 220,00 грн (проценти 1 620,00 грн та комісія 600,00 грн), 05.01.2026 1 620,00 грн, 04.02.2026 1 620,00 грн, 06.03.2026 7 620,00 грн (тіло кредиту 6 000,00 грн та проценти 1 620,00 грн);

відповідальність за прострочення згідно з п. 5.3 Договору у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежів; згідно з п. 5.3.1 Договору у випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» здійснило безготівкове перерахування кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № 4149-51хх-хххх-0145, реквізити якої позичальник самостійно вказав у Заявці та в розділі 8 Договору. Ця обставина підтверджується наданим позивачем листом сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ») вих. № 3426_260518161849 від 18.05.2026 року. Згідно з цим документом транзакцію на суму 6 000,00 грн було успішно проведено 07.11.2025 року о 12:20:00 на вказану платіжну картку відповідача (маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 913777845, код авторизації на боці банку 138649, ПІБ клієнта ОСОБА_1 ).

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Згідно з наданим позивачем деталізованим розрахунком заборгованості за період з 07.11.2025 по 25.02.2026 року, складеним первісним кредитором та підписаним кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Кононенка Є.О., відповідач ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював. Прострочення виконання зобов`язання розпочалося 07.12.2025 року з наступного дня після дати першого платежу за Графіком платежів (06.12.2025) і станом на 25.02.2026 року становило 81 день.

Відповідно до зазначеного розрахунку станом на дату переходу права вимоги та на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму 18 054,00 грн. Ця сума складається з:

заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) 6 000,00 грн;

заборгованості за нарахованими відсотками 5 994,00 грн;

комісії за видачу кредиту 600,00 грн;

заборгованості за штрафом 5 460,00 грн.

Як відображено у розрахунку, нарахування відсотків здійснювалося первісним кредитором виключно в межах 120-денного строку кредитування, а саме за 111 днів фактичного користування кредитом з 07.11.2025 по 25.02.2026 року (54,00 грн х 111 днів = 5 994,00 грн). Штраф у розмірі 5 460,00 грн нарахований як 100 % від суми простроченої заборгованості, яка станом на 25.02.2026 року складалася з прострочених процентів у розмірі 4 860,00 грн та простроченої комісії за видачу кредиту в розмірі 600,00 грн. Після переходу права вимоги (25.02.2026) новий кредитор ТОВ «ФК «ЄАПБ» додаткових нарахувань процентів чи штрафних санкцій не здійснював.

Перехід права вимоги.

25 лютого 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Клієнт) уклали Договір факторингу № 25022026, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 15661-11/2025 від 07.11.2025 року. Це підтверджується наданими позивачем копіями зазначеного договору факторингу, Акта прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді від 25.02.2026 року та Витягу з Реєстру боржників, у якому під порядковим номером 247 зафіксовано суму заборгованості відповідача на дату відступлення в розмірі 18 054,00 грн (6 000,00 грн тіло кредиту, 5 994,00 грн проценти, 5 460,00 грн штраф, 600,00 грн комісія за видачу кредиту) та 81 день прострочення. Оплатність відступлення прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 50 від 27.02.2026 року про перерахування позивачем на рахунок ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» коштів у сумі 6 017 489,05 грн з призначенням платежу «Оплата згідно договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026 року».

Обидві сторони договору факторингу є фінансовими установами: ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000322 від 13.08.2021 та Витягом з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій, у тому числі на надання послуг з факторингу; ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ФК № 183 від 27.12.2007.

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 3 цієї статті особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Згідно з ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Згідно з пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України № 3498-IX від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності зазначеним Законом, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків. Згідно з ч. 3 цієї статті продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Суд встановив, що між первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 15661-11/2025 від 07.11.2025 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі з нарахуванням процентів, комісії та неустойки (штрафу), і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін правові наслідки.

Ураховуючи, що кредит згідно з умовами договору видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальника, правовідносини щодо здійснення платіжної операції регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року. Розрахунки між первісним кредитором та відповідачем проводилися за посередництвом платіжної системи сервісу iPay.ua (ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»). Належне виконання кредитором свого зобов`язання щодо надання кредитних коштів підтверджується листом вказаної платіжної установи, а номер платіжної картки, на яку перераховано кошти, збігається з номером картки, зазначеним самим відповідачем у Заявці та в розділі 8 кредитного договору. Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення № 164 документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа. Отже, наданий позивачем лист платіжної установи є належним, допустимим та достатнім доказом фактичного перерахування кредитних коштів. Відповідач жодних доказів (зокрема виписок з власного рахунку) на спростування цього факту суду не надав.

Оцінюючи розмір заборгованості, суд виходить з такого. Основна сума боргу (тіло кредиту) у розмірі 6 000,00 грн є доведеною та підлягає стягненню.

Вимога про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 5 994,00 грн підлягає задоволенню, оскільки таке нарахування здійснено кредитодавцем правомірно за встановленою кредитним договором процентною ставкою та виключно в межах узгодженого сторонами 120-денного строку кредитування, що узгоджується зі ст.ст. 1048, 1054 ЦК України та правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Застосована денна процентна ставка (0,98 %) не перевищує передбаченого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» обмеження в 1 відсоток.

Вимога про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 600,00 грн також є обґрунтованою. Ця сума є одноразовою платою за саме надання кредиту, її розмір визначений у грошовому виразі умовами договору, вона включена до загальних витрат за споживчим кредитом та врахована при обчисленні орієнтовної реальної річної процентної ставки і загальної вартості кредиту, що відображено в Графіку платежів та Паспорті споживчого кредиту, і відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Така комісія за своєю правовою природою відрізняється від комісії за обслуговування кредитної заборгованості, щодо якої Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 сформулювали висновок про нікчемність відповідних умов договору. У цій справі комісія не є періодичною платою за обслуговування заборгованості чи за надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», не залежить від належності виконання зобов`язання і не приховує в собі неустойку. З урахуванням наведеного, а також принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України) та презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), суд визнає цю вимогу правомірною.

Вирішуючи питання щодо правомірності стягнення штрафу (неустойки) у розмірі 5 460,00 грн, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання. Водночас згідно з ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Спеціальним нормативно-правовим актом у цій сфері є Закон України «Про споживче кредитування».

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року було внесено зміни до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими пільги щодо звільнення від сплати неустойки застосовуються лише до договорів про споживчий кредит, укладених до тридцятого дня включно з дня набрання чинності цими змінами. Ураховуючи, що положення Цивільного кодексу України прямо відсилають до спеціального закону у сфері споживчого кредитування, суд вирішує вказану колізію на користь норм спеціального закону. Оскільки спірний кредитний договір укладено 07.11.2025 року, тобто після закінчення встановленого законодавцем перехідного періоду, пільги щодо заборони нарахування неустойки у період воєнного стану на відповідача не поширюються. Відтак кредитодавець мав законне право нараховувати неустойку.

Перевіряючи розмір нарахованого штрафу, суд встановив, що він обчислений відповідно до п. 5.3 Договору як 100 % від суми простроченої заборгованості, яка станом на 25.02.2026 року складалася з прострочених процентів (4 860,00 грн) та простроченої комісії за видачу кредиту (600,00 грн), а разом 5 460,00 грн. На проценти, строк сплати яких на дату відступлення права вимоги ще не настав, штраф не нараховувався.

Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором. Одержана відповідачем сума кредиту становить 6 000,00 грн і не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, відповідно граничний розмір неустойки становить 12 000,00 грн. Заявлена до стягнення сума штрафу (5 460,00 грн) не перевищує встановленої спеціальним законом максимальної межі та узгоджується з п. 5.3.1 Договору.

Оцінюючи можливість застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, суд виходить з того, що таке зменшення можливе, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Оскільки розмір нарахованого штрафу не перевищує встановленого спеціальним законом ліміту та є меншим за суму одержаного кредиту, суд не може вважати його таким, що значно перевищує розмір збитків. Крім того, відповідно до принципів диспозитивності та змагальності (ст.ст. 13, 81 ЦПК України) суд розглядає справу на підставі доказів сторін. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, жодних доводів та доказів щодо наявності передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України «інших обставин, які мають істотне значення» для зменшення штрафу не навів. За таких умов зменшення судом з власної ініціативи розміру нарахованої неустойки суперечило б зазначеним нормам закону.

Перевіряючи повноваження позивача як нового кредитора, суд встановив, що перехід до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача підтверджений сукупністю доказів: договором факторингу № 25022026 від 25.02.2026 року, актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників від 25.02.2026 року, витягом з Реєстру боржників з індивідуалізацією боржника та розміру його заборгованості, а також платіжною інструкцією № 50 від 27.02.2026 року, що підтверджує оплатність відступлення. Обидві сторони договору факторингу є фінансовими установами, які мають право надавати відповідні фінансові послуги. Отже, відповідно до ст.ст. 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України позивач набув права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 18 054,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Доказів наявності інших витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263265, 268, 280282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заборгованість за кредитним договором № 15661-11/2025 від 07 листопада 2025 року у загальному розмірі 18 054 (вісімнадцять тисяч п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів, код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 14 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський