Рішення № 139005774, 14.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3562/26

провадження №: 2/398/3634/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"14" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Поліщук Анна Юріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 870,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 березня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 02.03.2024-100003063. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, здійснивши лише один частковий платіж у розмірі 50,00 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 7 870,00 грн і складається із заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) - 4 000,00 грн та процентів за користування кредитом - 3 870,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати (судовий збір та поштові витрати), а також зазначає, що докази щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання, відомості про яке надані Олександрійською міською радою. До суду повернулося поштове відправлення з відміткою про причину повернення «адресат відсутній». Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Іншої адреси для повідомлення відповідач суду не повідомляв. Про причини неявки відповідач суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань щодо розгляду справи не подавав.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів.

02 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір (кредитної лінії) № 02.03.2024-100003063. Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 02.03.2024 року, Заявки від 02.03.2024 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту). Дата і час укладення договору - 02.03.2024 року о 20:16.

Перед укладенням договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації через Систему BankID НБУ (абонент-ідентифікатор - АТ КБ «ПриватБанк»). Це дозволило кредитодавцю отримати з центрального вузла Системи BankID підтверджені дані про особу, а саме: прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП НОМЕР_1 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_2 , дані паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Олександрійським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області 12.07.2012 року, та зареєстроване місце проживання. Отримані дані повністю відповідають даним відповідача у цій справі.

Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E447», надісланим у SMS-повідомленні на вказаний ним фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , про що прямо зазначено на кожній сторінці електронних документів, з яких складається договір. Зі сторони кредитодавця договір підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника ТОВ «Споживчий центр» Гаврилець Ю.В. із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Договором встановлені такі основні умови кредитування:

сума кредиту - 4 000,00 грн;

строк, на який надається кредит, - 42 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 12.04.2024 року;

процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна ставка у розмірі 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду (14 днів);

процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна ставка у розмірі 2,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього іншого строку кредитування;

денна процентна ставка - 2,33 %, розрахована згідно з пунктом 9 Заявки за формулою (3 920,00 / 4 000) / 42 ? 100 %;

графік платежів: проценти сплачуються в останній день первинного та кожного чергового 14-денного періоду користування кредитом, сума кредиту - одним платежем в останній день строку кредитування;

орієнтовна реальна річна процентна ставка - 174 052,35 %; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 7 920,00 грн; загальні витрати за споживчим кредитом - 3 920,00 грн;

супровідні та додаткові послуги договором не передбачені, комісії кредитодавця не встановлені (пункт 13 Заявки).

Згідно з умовами договору кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок споживача з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу. На виконання умов зазначеного договору позивач 02 березня 2024 року перерахував кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № 4149-43ХХ-ХХХХ-1211, яку він самостійно вказав у договорі як реквізит належного йому особистого електронного платіжного засобу. Ця обставина підтверджується наданою позивачем квитанцією (ID операції 2432584065) від 02.03.2024 року о 20:16, згідно з якою суму 4 000,00 грн виплачено на картку VISA 414943*11 з призначенням платіжної операції: «Видача за договором №02.03.2024-100003063». Ідентифікатором еквайра зазначено АТ КБ «ПриватБанк», платником - «Швидкий кредит» (sgroshi.com.ua). Виплата коштів відбулася через платіжну систему LiqPay на підставі договору про надання послуг в системі LiqPay від 01 листопада 2020 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та АТ КБ «ПриватБанк».

Суд констатує, що перші шість та останні дві цифри номера платіжного інструмента отримувача, зазначені у квитанції, збігаються з реквізитами картки, вказаними відповідачем у договорі під час його підписання, а час здійснення платіжної операції збігається з часом укладення кредитного договору.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за зазначеним кредитним договором належним чином не виконав. У рахунок погашення заборгованості ним здійснено єдиний платіж у розмірі 50,00 грн 25 квітня 2024 року, тобто після спливу встановленого договором строку повернення кредиту. Зазначений платіж зарахований кредитодавцем у погашення нарахованих процентів.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором станом на 18.05.2026 року утворилася заборгованість, загальна сума якої становить 7 870,00 грн та складається із:

заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) - 4 000,00 грн;

заборгованості за процентами - 3 870,00 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку проценти за користування кредитом нараховані за період з 02.03.2024 по 12.04.2024 року, а саме: за перші 14 днів користування кредитом (з 02.03.2024 по 15.03.2024) за ставкою 2 % на день - 1 120,00 грн; за наступні 28 днів (з 16.03.2024 по 12.04.2024) за ставкою 2,5 % на день - 2 800,00 грн, а всього 3 920,00 грн, що за вирахуванням сплачених відповідачем 50,00 грн становить 3 870,00 грн. Після 12.04.2024 року нарахування процентів позивачем припинено. Неустойка, штрафи, комісії та проценти на підставі статті 625 ЦК України позивачем не нараховувалися і до стягнення не заявлені.

Свого контррозрахунку, заперечень проти розрахунку позивача чи доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де ДПС - денна процентна ставка, ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК - загальний розмір кредиту, t - строк кредитування у днях. Згідно з пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 року, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з ч. 3 ст. 13 цього Закону продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 02.03.2024-100003063 від 02.03.2024 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі з порядком нарахування процентів, із загальною вартістю кредиту та реальною річною процентною ставкою, і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується наданою позивачем квитанцією платіжної системи LiqPay, яка є первинним документом та є належним і допустимим доказом перерахування коштів позичальнику.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту та процентів у встановлений строк не сплатив. Доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, є арифметично правильною, обґрунтованою та не суперечить умовам укладеного сторонами договору і вимогам закону. Загальна сума цієї заборгованості становить 7 870,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 4 000,00 грн та заборгованості за процентами - 3 870,00 грн. При цьому суд констатує, що нарахування процентів здійснено позивачем виключно в межах узгодженого сторонами 42-денного строку кредитування (з 02.03.2024 по 12.04.2024 року) за встановленими договором процентними ставками; за межами цього строку проценти не нараховувалися. Сплачені відповідачем 50,00 грн зараховані у погашення процентів, що відповідає черговості, встановленій ч. 1 ст. 534 ЦК України.

Перевіряючи відповідність узгодженої сторонами вартості кредиту імперативним вимогам закону, суд зазначає, що денна процентна ставка за цим договором, обчислена за формулою ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», становить 2,33 %, а договір укладено 02.03.2024 року, тобто в межах перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX від 22.11.2023 року, протягом яких пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» установлено максимальний розмір денної процентної ставки 2,5 %, - а отже, установлене законом обмеження кредитодавцем додержано.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 870,00 грн законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення поштових витрат, пов`язаних із направленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 7 ст. 43 та ч. 8 ст. 177 ЦПК України обов`язок надіслання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів у разі подання позовної заяви в електронній формі покладено на позивача. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. До таких витрат слід віднести і витрати на поштові відправлення, що відповідає правовим позиціям Верховного Суду, висловленим, зокрема, у постановах від 18 вересня 2023 року у справі № 759/5806/20 та від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц. Зважаючи на задоволення позову та наявність у матеріалах справи доказів направлення позову відповідачу (квитанція № 2088359 та опис вкладення ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 28.05.2026 року), вказані фактично понесені витрати у розмірі 203,18 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заявлених позивачем у тексті позову орієнтовних витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн суд зазначає наступне. Представник позивача заявила про намір подати відповідні докази понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України суд наразі не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні докази на час ухвалення рішення відсутні, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.03.2024-100003063 від 02.03.2024 року в загальному розмірі 7 870 (сім тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та поштові витрати у розмірі 203 (двісті три) гривні 18 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 15 серпня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський