Ухвала суду № 139005374, 14.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4341/25

Провадження №2/367/376/2026

УХВАЛА

про залишення без руху

14 серпня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за 1/2 частини квартири,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області через ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за 1/2 частини квартири.

Згідно розпорядження керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ № 199 від 15.01.2026, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за 1/2 частини квартири призначено до повторного автоматичного розподілу у зв`язку із відрахуванням зі штату Ірпінського міського суду Київської області з 04.12.2025 року судді Лещенко О.В. у зв`язку із закінченням строку відрядження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026, справу передано на розгляд судді Третяк Я.М.

Встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що позовну заяву було подано до суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд». Разом з тим, на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не було долучено доказів надсилання копії позовної заяви з додатками (з описом вкладення до поштового відправлення) на адресу реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 .

Поряд з цим, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач також просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України з урахуванням відсутності у останньої будь-яких джерел доходів за 2024 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2025 року, становить 3028 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що позовну заяву було подано до суду в електронній формі, з використанням системи «Електронний суд», а тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи ціну позову, позивачу (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), при зверненні до суду з вказаним позовом, необхідно сплатити 8618,19 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Проте, представник позивача, посилаючись на положення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 136 ЦПК України, просить звільнити позивача від сплати судового збору з урахуванням відсутності у останньої будь-яких джерел доходів за 2024 рік, на підтвердження чого долучає Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.04.2025 рік, за період з січня по грудень 2024 року.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, суд зауважує, що це є правом, а не обов`язком суду, та звертає увагу сторони позивача, що заявлене клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору не містить відомостей щодо дійсного майнового стану позивача (наявності або відсутності у позивача іншого нерухомого мана, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо). Представник лише зазначає, що позивач за 2024 рік не отримувала жодних доходів. Однак, поза увагою представника позивача у клопотанні залишилося питання щодо можливості позивача задовольняти свої базові життєві потреби за відсутності доходу.

Відтак, є очевидним, що позивач має грошові кошти у вигляді збережень, або отримує незадекларований дохід, а тому у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо відсутності у позивача доходу для сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи предмет позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вищевказаних вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу, це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за 1/2 частини квартири, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за 1/2 частини квартири - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Я. М. Третяк