Ухвала суду № 139005378, 23.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8784/26

Провадження №2/367/7788/2026

УХВАЛА

про залишення без руху

23 липня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області через ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить: 1) визнати частково недійсним Договір дарування від 23.05.2015, серія НАМ 718238, зареєстрований в реєстрі № 2169, посвідчений приватним нотаріусом Нельзіним М.С., у частині визначення розміру частки ОСОБА_2 у розмірі 7/10 часток та опису об`єкта нерухомого майна площею 130,6 кв.м.; 2) визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на 87/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 6816117, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 21524396 від 23.05.2015 року, прийняте приватним нотаріусом Нельзіним М.С. щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на 7/10 часток об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером розділу 642609332109, із одночасним визначенням розміру її частки у розмірі 13/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 6816117.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви та заявлених вимог залишається незрозумілим, чому позивач заявляє вимогу саме про часткове визнання недійсним Договору дарування від 23.05.2015, серія НАМ 718238 у розмірі 7/10 часток та опису об`єкта нерухомого майна площею 130,6 кв.м., коли зі змісту даного договору вбачається, що 7/10 частини відповідного будинку і є предметом договору.

Тобто, виходячи зі змісту ст. 217 ЦК України, позивачем фактично заявлено вимогу про визнання недійсним Договору дарування від 23.05.2015, серія НАМ 718238 у повному обсязі, а не частково. Відповідного обґрунтування позовна заява не містить.

Суд також звертає увагу, що у відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, предметом позову є саме матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд зауважує, що відповідач вправі самостійно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору у вказаній справі.

При цьому, позивач фактично заявляє вимогу від імені відповідача, коли просить не лише скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 21524396 від 23.05.2015 року, а й визначити її частку у розмірі 13/100 часток у праві спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 6816117.

Таким чином, позивачу слід належним чином викласти зміст позовних вимог, з урахуванням наведеного вище та положень законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2026 року, становить 3328 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд враховує, що позовну заяву було подано до суду в електронній формі, з використанням системи «Електронний суд», а тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а також одну вимогу майнового характеру.

Таким чином, враховуючи предмет позову, позивачу (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) при зверненні до суду з вказаним позовом, необхідно було сплатити по 1064,94 грн. за кожну вимогу немайнового характеру, а також 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовну вимогу майнового характеру, тобто 13312,00 грн., що в загальному становить 15441,88 грн.

При цьому, до позовної заяви не було долучено жодного документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу, це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання нової редакції позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Я. М. Третяк