Рішення № 139005370, 14.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"14" серпня 2026 р. Справа № 363/3490/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 05.06.2026), представником позивача Кобзар П.Г. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 1601-4500 від 19.09.2025 в розмірі 89 184,00 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 19.09.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту Кредитодавця було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1601-4500. Позивач зазначає, що укладенню договору передувало проходження відповідачем процедури ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами кредитування, Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту та іншими супутніми документами, після чого відповідач здійснила акцепт пропозиції Кредитодавця та підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5778. За твердженням позивача, без здійснення відповідачем відповідних дій в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця, отримання та введення одноразового ідентифікатора укладення договору та перерахування кредитних коштів було б неможливим. Відповідно до умов кредитного договору Кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 24 000,00 грн для задоволення особистих потреб строком на 300 календарних днів, з базовим періодом сплати відсотків 14 календарних днів. Договором передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі

20 % від суми кредиту, знижену процентну ставку у розмірі 0,90 % за кожен день користування кредитом та стандартну процентну ставку у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки є фіксованим. Позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, оскільки через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» перерахував 19.09.2025 на вказаний відповідачем картковий рахунок кредитні кошти у сумі 24 000,00 грн. Факт перерахування коштів, як зазначено у позові, підтверджується відповідними довідкою та документами фінансово-розрахункової установи. Отримавши кредитні кошти, відповідач не скористалася правом протягом 14 календарних днів відмовитися від кредитного договору. У подальшому, як зазначає позивач, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, передбачені договором платежі не здійснювала, отриманий кредит не повернула та не сплатила у повному обсязі проценти й інші передбачені договором платежі. Позивач також посилається на те, що відповідач раніше неодноразово вступала з ним у кредитні правовідносини та погашала попередні кредитні договори, що, на думку позивача, свідчить про її обізнаність із процедурою укладення та виконання таких договорів. За розрахунком позивача, станом на 10.04.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за Договором про відкриття кредитної лінії № 1601-4500 становить 89 184,00 грн, з яких: 24 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 48 384,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; 12 000,00 грн - проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України; 4 800,00 грн - заборгованість зі сплати комісії за видачу кредиту.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення комісії, позивач посилається на те, що її сплата прямо передбачена умовами кредитного договору, а можливість включення комісій кредитодавця до загальних витрат за споживчим кредитом передбачена спеціальним законодавством у сфері споживчого кредитування. Позивач вказує, що комісія за видачу кредиту була визначена у договорі, з її розміром відповідач мала можливість ознайомитися до укладення договору, а тому вважає її нарахування та стягнення правомірними. Щодо нарахованих процентів річних на підставі статті 625 ЦК України позивач зазначає, що умовами договору передбачено відповідальність позичальника за прострочення грошових зобов`язань та можливість нарахування відповідних платежів. Посилаючись на положення Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладення договору, позивач вважає, що встановлене законодавством звільнення споживачів від відповідальності за прострочення не поширюється на спірний кредитний договір, укладений 19.09.2025, у зв`язку з чим вважає нарахування передбачених договором платежів за прострочення правомірним. Крім того, позивач зазначає, що у зв`язку з простроченням відповідачем передбачених договором платежів на строк понад один календарний місяць у Кредитодавця виникло право вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за фактичний строк користування ним. На адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, однак, за твердженням позивача, заборгованість погашена не була та допущене порушення зобов`язань не усунуто.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження у судове засідання на 04.08.2026 о 09:30.

Позивачу, його представнику та відповідачу, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, до електронного кабінету якої 16.06.2026 доставлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та судову повістку-повідомлення про судове засідання, у відповідності до статей 174, 178 ЦПК України не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

У судове засідання, призначене на 04.08.2026, учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися, поважності причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність у прохальній частині позовної заяви клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача та згоди щодо ухвалення заочного рішення суду, а також належне повідомлення відповідача про перебування справи у провадженні суду та відсутність підстав, встановлених статтею 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у разі розгляду справи з повідомленням учасників - також їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб та інтересів держави.

Згідно зі статтями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає такі права та інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За статтями 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд встановив таке.

05.03.2025 наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 41-П затверджено Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MaxiKasa». Відповідно до пунктів 1.1-1.4 Правил вони є спеціальними правилами для договорів зазначеного продукту, визначають порядок і умови надання споживчих кредитів, права та обов`язки сторін і разом з договором та його додатками становлять єдиний договір.

Правилами передбачено, що заявник реєструється або входить до особистого кабінету за допомогою логіна та одноразового ідентифікатора, заповнює заявку, надає особисті дані та реквізити платіжної картки, проходить ідентифікацію і верифікацію, ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, після чого у разі згоди акцептує оферту шляхом введення одноразового ідентифікатора і натискання кнопки «Підписати».

19.09.2025 до укладення договору відповідачу було надано паспорт споживчого кредиту. У ньому зазначено: тип кредиту - кредитна лінія; сума кредиту - 24 000,00 грн; строк кредитування - 300 календарних днів; базовий період сплати процентів - 14 календарних днів; стандартна ставка - 1,00 % на день; знижена ставка - 0,90 % на день; тип процентної ставки - фіксована; комісія за видачу кредиту - 20 % від суми кредиту; реальна річна процентна ставка - 6 024,97 %; орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк за стандартною ставкою -

92 757,25 грн.

Паспорт споживчого кредиту містить підтвердження ОСОБА_1 про отримання та ознайомлення з інформацією щодо умов кредитування, орієнтовної загальної вартості кредиту та наслідків невиконання зобов`язань. Документ підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A8603.

Того ж дня, між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1601-4500 продукту «MaxiKasa». У реквізитах договору зазначено анкетні дані відповідача, адресу електронної пошти, маскований номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором A5778.

За пунктами 2.1, 2.2 договору кредитодавець відкрив для позичальника невідновлювану кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити проценти й інші погоджені платежі.

Пунктом 4.1 договору визначено загальний розмір кредиту 24 000,00 грн та дату його надання 19.09.2025. За пунктом 4.2 кредит надається шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, зазначених під час оформлення договору.

Пунктами 4.3-4.7 договору передбачено фіксований тип процентної ставки; базовий період 14 календарних днів; нарахування процентів на залишок неповернутої суми кредиту за кожний день користування; стандартну процентну ставку 1,00 % на день; знижену процентну ставку 0,90 % на день за умови своєчасної та повної сплати платежів; одноразову комісію за видачу кредиту 20 % від суми кредиту, яка нараховується у день видачі кредиту.

Згідно з пунктом 4.10 договору строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту, а датою повернення кредиту є 15.07.2026. Одностороннє продовження цього строку не допускається.

Пунктами 4.11-4.14 договору визначено реальну річну процентну ставку 6 024,97 %, орієнтовну загальну вартість кредиту 92 757,25 грн, денну процентну ставку 0,946 % та загальні витрати за кредитом 68 757,25 грн.

Додатками № 2 та № 3 до договору є графіки платежів за зниженою та стандартною ставками. За графіком, розрахованим за стандартною ставкою, за весь 300-денний строк загальна сума процентів становить 63 312,47 грн, комісія - 4 800,00 грн, а загальна вартість кредиту - 92 757,25 грн.

За пунктами 5.1, 6.18 договору відповідач зобов`язалася повернути кредит у строки, визначені графіком платежів, сплачувати проценти та комісію, регулярно перевіряти стан заборгованості в особистому кабінеті та належно виконувати інші обов`язки за договором.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення грошового зобов`язання позичальник сплачує суму заборгованості з урахуванням 401 500 % річних на підставі статті 625 ЦК України. Договором також установлено, що такі проценти річних не можуть перевищувати 2 % від неповернутої суми кредиту за один день, а їх сукупна сума разом з іншими платежами за порушення зобов`язань не може перевищувати половини суми кредиту.

Факт надання кредиту підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 15.04.2026 № 275305-1677471455-15042026. У довідці зазначено, що платіжна операція №1677471455 на суму 24 000,00 грн виконана 19.09.2025 о 13:53 на картку НОМЕР_2 із призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1601-4500, 2025-09-19, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 ».

Такий самий факт підтверджено довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту: 19.09.2025 через платіжну систему EasyPay за платежем №1677471455 на картку НОМЕР_1 перераховано 24 000,00 грн.

Отже, маскований номер картки, зазначений у договорі, збігається з номером картки у документах про перерахування коштів, а сума, дата і призначення платежу відповідають умовам договору. Ці докази у сукупності підтверджують належне виконання позивачем свого обов`язку з надання кредиту та отримання відповідачкою 24 000,00 грн.

З розрахунку заборгованості станом на 10.04.2026 вбачається, що відповідач не здійснила жодного платежу. Основний борг становить 24 000,00 грн, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом - 48 384,00 грн, проценти річних за статтею 625 ЦК України - 12 000,00 грн, комісія - 4 800,00 грн.

Перевіряючи розрахунок процентів за користування кредитом, суд установив, що за період з 19.09.2025 до 02.10.2025 включно, тобто за 14 днів, проценти нараховано за зниженою ставкою 0,90 % на день у сумі 3 024,00 грн (24 000,00 грн ? 0,90 % ? 14 днів). Починаючи з 03.10.2025 до 09.04.2026 включно, тобто за 189 днів, у зв`язку з несплатою першого обов`язкового платежу проценти нараховано за стандартною ставкою 1,00 % на день у сумі

45 360,00 грн (24 000,00 грн ? 1,00 % ? 189 днів). Загальна сума становить 48 384,00 грн, що відповідає наданому позивачем розрахунку.

12 000,00 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України нараховано по 480,00 грн за кожний день прострочення з 03.10.2025 до 27.10.2025 включно, після чого нарахування припинено через досягнення передбаченого договором обмеження у розмірі половини суми кредиту.

Вимогою від 23.04.2026 позивач повідомив відповідача, що станом на 10.04.2026 прострочення перевищує один календарний місяць, та вимагав протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги сплатити 89 184,00 грн. При цьому, повідомлення про вручення/невручення такої вимоги, суду не надано.

Погоджений сторонами остаточний строк повернення кредиту - 15.07.2026, який на час розгляду справи сплив. Відповідач не надала доказів повернення основної суми кредиту ні до цієї дати, ні після її настання. Тому на час ухвалення рішення обов`язок повернути

24 000,00 грн є таким, строк виконання якого настав незалежно від доведеності одержання вимоги про дострокове повернення кредиту.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або у письмовій, у тому числі електронній, формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і якщо він підписаний його стороною (сторонами). Воля сторін може бути виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до закону; договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

За статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це алфавітно-цифрова послідовність, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла оферту.

За статтею 11 цього Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила оферту, відповіді про її прийняття. Акцепт може бути наданий шляхом заповнення електронної форми, підписаної у порядку, передбаченому статтею 12 Закону, або шляхом учинення дій, які в інформаційній системі чітко визначені як прийняття оферти.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Подібні висновки щодо належності електронної форми кредитного договору до письмової форми та можливості його підписання одноразовим ідентифікатором викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 та від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Надані позивачем договір, паспорт споживчого кредиту, Правила, графіки платежів та документи про перерахування коштів містять взаємоузгоджені відомості щодо особи позичальника, суми кредиту, умов його повернення, процентних ставок, комісії, платіжної картки й одноразових ідентифікаторів. Відповідач не надала доказів несанкціонованого використання її персональних даних, телефону, електронної пошти чи платіжної картки, не оспорила факту отримання коштів та не заявила про відмову від договору.

Тому суд дійшов висновку, що договір про відкриття кредитної лінії № 1601-4500 від 19.09.2025 укладено сторонами у письмовій електронній формі, він містить істотні умови кредитного договору та є обов`язковим для виконання.

За статтею 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких установлюються договором.

За статтями 525, 526, 530, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону; якщо встановлено строк виконання, воно підлягає виконанню у цей строк; договір є обов`язковим для сторін.

Відповідно до статей 599, 610, 611 ЦК України зобов`язання припиняється належним виконанням; невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання і тягне правові наслідки, установлені договором або законом.

Факт перерахування відповідачу 24 000,00 грн доведено, тоді як доказів повернення цієї суми не надано. Остаточний строк її повернення сплив 15.07.2026. Тому вимога про стягнення 24 000,00 грн основного боргу є обґрунтованою.

Проценти за користування кредитом у розмірі 48 384,00 грн нараховано в межах погодженого сторонами строку кредитування, за ставками, прямо визначеними договором, та на залишок фактично отриманої і неповернутої суми кредиту. Розрахунок є арифметично правильним, не перевищує передбаченої договором загальної суми процентів за весь строк кредитування, а відповідачем не спростований.

Проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України та умовами кредитного договору, є платою за правомірне користування кредитом, тоді як проценти річних за частиною другою статті 625 ЦК України є мірою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Такий підхід викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Отже, встановлене законодавством на період воєнного стану звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України не звільняє його від обов`язку сплачувати погоджені проценти за користування кредитом у межах строку кредитування. Вимога про стягнення 48 384,00 грн договірних процентів підлягає задоволенню.

Щодо комісії суд виходить із такого. У договорі, паспорті споживчого кредиту та графіках платежів однаково й недвозначно зазначено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту - 4 800,00 грн. Комісія включена до загальних витрат та орієнтовної загальної вартості кредиту, її розмір був відомий відповідачці до укладення договору та підтверджений її електронним підписом.

Закон України «Про споживче кредитування» відносить до загальних витрат за споживчим кредитом проценти, комісії та інші обов`язкові платежі, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Водночас умови договору про сплату коштів за інформацію про стан кредитної заборгованості, яка за законом повинна надаватися споживачу безоплатно, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зроблено висновок про нікчемність саме умови про щомісячну плату за надання інформації щодо стану кредиту, яку кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно один раз на місяць. У цій справі спірна комісія є одноразовою, визначена як складова плати за надання кредиту, не пов`язана з оплатністю обов`язкової інформації та не нараховувалася щомісячно за обслуговування заборгованості.

За відсутності доказів того, що під назвою комісії фактично стягувалася плата за послугу, яка мала бути безоплатною, а також з урахуванням її попереднього розкриття у паспорті та договорі, суд не встановив підстав для незастосування відповідної умови договору. Тому вимога про стягнення 4 800,00 грн комісії є обґрунтованою.

Окремої оцінки потребує вимога про стягнення 12 000,00 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України.

За частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правило: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Нараховані з 24.02.2022 платежі за прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 № 4928-IX, строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 02.08.2026 на 90 діб. Отже, як у період нарахування позивачем спірних сум у жовтні

2025 року, так і на час ухвалення цього рішення в Україні діє воєнний стан.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 вказав, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитні договори. У постанові Пленуму Верховного Суду від 07.02.2025 № 6 також зазначено, що ця норма охоплює договори позики, кредитні договори, у тому числі договори про споживчий кредит, і звільняє позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України протягом воєнного стану.

Зазначене звільнення встановлено імперативною нормою закону та підлягає застосуванню судом незалежно від того, чи посилалася на нього відповідачка. Умови договору не можуть погіршувати встановлений законом рівень захисту споживача та усувати дію імперативної норми.

Доводи позивача про те, що після змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» відсутнє звільнення споживачів за договорами, укладеними після 23.01.2024, не спростовують застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Ця норма ЦК України є самостійною, чинною та прямо регулює відповідальність за прострочення будь-якого кредитного (позикового) грошового зобов`язання у період воєнного стану.

Оскільки всі 12 000,00 грн нараховано саме як проценти річних за статтею 625 ЦК України за прострочення, яке мало місце у жовтні 2025 року під час дії воєнного стану, правові підстави для їх стягнення відсутні. У цій частині позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, доведеними та такими, що підлягають стягненню, є: 24 000,00 грн основного боргу; 48 384,00 грн договірних процентів за користування кредитом; 4 800,00 грн комісії за видачу кредиту, а всього 77 184,00 грн. У стягненні 12 000,00 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на суму 77 184,00 грн із заявлених 89 184,00 грн, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 304,17 грн судового збору (2 662,40 грн ? 77 184,00 грн / 89 184,00 грн).

Керуючись статтями 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 174, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором

№1601-4500 від 19.09.2025, у розмірі 77 184,00 гривень, з яких: 24 000,00 гривень заборгованість за кредитом; 48 384,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 4 800,00 грн. заборгованість по комісії, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі

2 304,17 гривень, а всього стягнути 79 488 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 17 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач