Постанова № 13900534, 18.02.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2011 року Справа № 2-26/442.1-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддівМаслової З.Д.,

Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

позивача, Печонкін Костянтин Анатолійович, довіреність №78 від 04.01.11, відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист";

відповідача, не з'явився, Ялтинська міська рада;

третьої особи, ОСОБА_4, довіреність №4567 від 09.06.10, ОСОБА_5;

третьої особи, ОСОБА_4, довіреність № б-н від 11.01.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Орендж";

третьої особи, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління";

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 20 липня 2009 року у справі №2-26/442.1-2009

за позовом відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" (АДРЕСА_2, м. Ялта ,98600)

до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, Ялта, 98600)

3-ті особи: ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)

товариство з обмеженою відповідальністю "Орендж" (АДРЕСА_2, Ялта, 98600)

Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30, Ялта, 98600)

про часткове скасування рішення та за зустрічним позовом Ялтинської міської ради до ВАТ "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" про встановлення сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" звернулося з первісним позовом про часткове скасування рішення Ялтинської міської ради №414 від 20 грудня 2007 року: пункту 4 щодо покладення на товариство зобовязання укласти з радою договір постійного безоплатного земельного сервітуту; підпункту 4.1, яким після державної реєстрації договору сервітуту визнано таким, що втратило силу рішення цієї ради №60 від 06 серпня 2003 року (а.с. 2-6 т. 1).

В подальшому ці позовні вимоги були уточнені та позивач за первісним позовом просив:

1) скасувати пункти 4 та 4.1 рішення Ялтинської міської ради №414 від 20 грудня 2007 року,

2) визнати недійсними договори земельного сервітуту, укладені між Ялтинською міською радою 09 лютого 2008 року з ОСОБА_5, 11 березня 2008 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Орендж" (а.с. 106-108 т. 1).

14 липня 2008 року Ялтинська міська рада звернулася з зустрічним позовом до відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" про встановлення у користуванні земельною ділянкою площею 2,3488 га за кадастровим №0111900000:01:001:0028 безстрокового та безоплатного сервітуту - права проїзду, проходу по підїзним автодорогам, проходу по верхній та нижній прогулянковим набережним (згідно до схеми) на користь власників і користувачів обєктів нерухомості, які розташовані в пляжній зоні по АДРЕСА_2 (а.с. 30-33 т. 2).

20 липня 2009 року рішенням місцевого господарського суду у первісному позові відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено: встановлено безоплатний, безстроковий сервітут (обмеження) у відношенні орендованої відповідачем за зустрічним позовом земельної ділянки на право проїзду, проходу по підїзним автодорогам, проходу по верхній та нижній прогулянковим набережним (згідно до схеми) на користь власників і користувачів обєктів нерухомості, які розташовані в пляжній зоні по АДРЕСА_2. З відповідача за зустрічним позовом стягнуто на користь позивача за зустрічним позовом судові витрати: 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 132-136 т. 3).

Судове рішення мотивовано тим, що міська рада, як власник земельної ділянки в межах наданих законом повноважень, надала відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" земельну ділянку в оренду за умовою укладення договору земельного сервітуту.

Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати, первісний позов задовольнити, у зустрічному позові відмовити через те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, викладені у рішенні місцевого господарського суду висновки не відповідають обставинам справи (а.с. 5-9 т. 4).

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" підтримав доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_5 та товариства з обмеженою відповідальністю "Орендж" з апеляційною скаргою не погодився тому, що ці особи мають (мали) майно (кафе та інші приміщення), яке розташовано на переданій в оренду земельній ділянці, до цього майна власники та користувачі не можуть дійти (доїхати) не інакше як по орендованій земельній ділянці, міська рада прийняла рішення в межах своїх повноважень.

Інші особи не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копії якої 25 січня 2011 року направлені рекомендованою кореспонденцією на їх адреси (а.с. 53-55 т. 6). Ця кореспонденція поштою не повернута. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Тому судова колегія розглядає справу за відсутністю осіб, що не зявилися в судове засідання.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував та долучив додаткові докази, реєстраційні документи сторін і третіх осіб (14-21, 61-65, 72-76, 95-106, 108-165 т. 4, а.с. 1-61, 66-83, 122 т. 5, а.с. 2-11, 23-26, 32-43, 61-92 т. 6), встановив наступне.

26 лютого 1997 року відбулася державна реєстрація акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" (ідентифікаційний код №02573711) шляхом перетворення з орендного підприємства "Готель "Ялта", до статутного фонду реорганізованого товариства передано майно, в тому числі пляжні споруди по АДРЕСА_2, зокрема, за літерами "Г" і "Ж" (крім приміщень площею 1.374,8 кв.м.) по інвентарній справі №7353 БТІ міста Ялта, право власності на які з 28 серпня 2000 року було зареєстровано за вказаним товариством в реєстровій книзі БТІ міста Ялта під №191 в часті 20-В на арк. 107, що підтверджується наказами Фонду майна Автономної Республіки Крим, актами прийому-передачі, довідкою, відповіддю БТІ, реєстраційними документами та Статутом цього товариства (а.с. 9-15, 56-104 т. 1, а.с. 125 т. 3).

15 березня 2010 року здійснена державна реєстрація права власності за вказаним товариством на нежитлові приміщення в літері "Г" площею 1.398,5 кв.м. (а.с. 23-24 т. 6).

При цьому, відповідно до Додатку 3 до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим N982-2/2000від 15 березня 2000 року пляжні споруди по АДРЕСА_2, Готельного комплексу "Ялта-Інтурист" (за літерою "Г" по інвентарній справі БТІ) не віднесені до Переліку берегоукріпних і протизсувних споруд, що належать Автономній Республіці Крим і що знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління", яке є третьою особою по цій господарській справі (а.с. 95-106 т. 4).

Разом з тим, у середині комплексу вказаних пляжних споруд (літера "Г"), між верхньою та нижньою набережними, знаходяться приміщення:

1) кафе "Крим" (загальною площею 263 кв.м. в літері "Г" по АДРЕСА_2), право власності на яке було зареєстровано з 25 серпня 2005 року по 25 жовтня 2010 року за ОСОБА_5, з 25 жовтня 2010 року - за товариством з обмеженою відповідальністю "Ванда", а до цього ці приміщення належали ОСОБА_6, до неї - товариству з обмеженою відповідальністю "Трієст" (а.с. 69-72, 82-83 т. 5, а.с. 77-86 т. 6);

2) бар "Красний" чи "Орelsin" (приміщення загальною площею 453,5 кв.м. з відкритим майданчиком за літерою "а2" площею 72,4 кв.м. по АДРЕСА_2-б), право власності на яке з 15 листопада 2006 року зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Орендж" (а.с. 72 т. 5, а.с. 5 чи 73-76 т. 6);

3) кафе "Блінна" (приміщення загальною площею 104 кв.м. з відкритим майданчиком за літерою "а" площею 45 кв.м. та навісом за літерою "а1" площею 18,1 кв.м по АДРЕСА_2-б), право власності на яке з 18 березня 2008 року зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Орендж" (а.с. 73 т. 5 чи а.с. 68-72 т. 6);

4) сауна та душова (загальною площею 76,3 кв.м. по АДРЕСА_2), право власності на яке з 28 липня 1999 року зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Орендж" на підставі договору купівлі-продажу від 26 липня 1999 року з дочірнім підприємством Промислово-технічна компанія в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат" "Укрмаркет" (а.с. 74 т. 5 чи а.с. 63-64 т. 6);

5) бар "Дари морей" (загальною площею 96,6 кв.м. по АДРЕСА_2), право власності на яке з 15 вересня 2003 року зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Орендж" на підставі договору купівлі-продажу від 26 липня 1999 року з дочірнім підприємством Промислово-технічна компанія в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат" "Укрмаркет" (а.с. 75 т. 5 чи а.с. 65-67 т. 6).

Ці приміщення не мають особистого фундаменту тому, що розташовані між колонами каркасу та опираються на залізобетонну плиту берегових укріплень, їх покрівля - підпірна стіна берегових укріплень, а тильна стіна - підпірна стіна берегових укріплень, фасад цих приміщень опирається на монолітну залізобетонну стіну набережної, що було встановлено при проведенні судової будівельно-технічної експертизи по цій господарській справі (а.с 2-11 т. 6), а також відносно кафе "Крим" було встановлено постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року по справі №2-20/11869-2006А (а.с. 14-18 т. 3).

Ялтинською міською радою двічі приймалися рішення про надання відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" земельних ділянок по АДРЕСА_2

Вперше, 06 серпня 2003 року 14 сесією 24 скликання Ялтинської міської ради було прийнято рішення №60 про затвердження проекту відводу та про надання в оренду земельної ділянки площею 2,3526 га за кадастровим №0111900000:01:001:0006 (а.с. 23 т. 1).

Крім того, цим рішенням був затверджений договір від 15 вересня 2003 року (з додатками №1-3) на встановлення земельного сервітуту між цими товариством та міською радою (яка виступала в інтересах власників та користувачів приміщень споруд на берегоукріпних спорудах) на право постійного та безоплатного проходу та проїзду по частині земельної ділянки (підїзним автодорогам, верхній та нижній прогулянковим набережним) (а.с. 110-111 т. 4 та а.с. 89-92 т. 6).

Але договір оренди вказаної земельної ділянки площею 2,3526 га за кадастровим №0111900000:01:001:0006 укладений не був. Договір земельного сервітуту у встановленому порядку зареєстрований не був. Такі обставини сторони та треті особи не оспорюють та це підтверджується письмовими доказами.

У 2007 році на підставі рішення 7 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради №336 від 14 березня 2006 року проектною організацією був розроблений проект землеустрою з відводу відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" в оренду земельної ділянки для обслуговування пляжної зони по АДРЕСА_2; відвід землі у встановленому порядку погоджений, в тому числі з ОСОБА_5 (власником кафе "Крим"); та 29 серпня 2007 року наданий позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації, за зазначенням якого в договорі оренди слідує передбачити обмеження та охоронні зони через розташування земельної ділянки в захисній зоні Чорного моря, санітарно-курортній зоні курорту, Масандрівського парку, про необхідність встановлення земельних сервітутів для власників приміщень (кафе, тощо) в цьому висновку державної експертизи не вказано (а.с. 112-165 т. 4, а.с. 1-61 т. 5).

Вдруге, 20 грудня 2007 року 14 сесією 5 скликання Ялтинської міської ради було прийнято рішення №414 (а.с. 16 т. 1), яким:

- пунктом 2 надана відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" в оренду на 50 років інша земельна ділянка - №1 площею 2,3488 га за кадастровим №0111900000:01:001:0028 для обслуговування пляжної зони;

- пунктом 4 зобовязаний орендар та власники майна, розташованого на території пляжної зони, укласти з радою договір постійного, безоплатного земельного сервітуту на право проходу та проїзду по частині орендованої земельної ділянки (підїзним автодорогам, верхній та нижній прогулянковим набережним) відповідно до рішень ради №60 від 06 серпня 2003 року, рішення Ялтинського міського суду від 07 грудня 2007 року по справі №2-4169-2007, договору сервітуту від 15 вересня 2003 року;

- пунктом 4.1 визнано після реєстрації договору земельного сервітуту таким, що втратило силу рішення ради №60 від 06 серпня 2003 року.

Пункти 4 та 4.1 є предметом спору за первісним позовом. Ці пункти стосуються встановлення земельних сервітутів до земельної ділянки пляжної території. А тому їх відповідність законодавству розглядається апеляційним судом разом.

18 березня 2008 року на підставі вказаного рішення ради між Ялтинською міською радою та відкритим акціонерним товариством "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" у простій письмовій формі був укладений договір оренди земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки №1 за кадастровим №0111900000:01:001:0028 площею 2,3530 га. 23 квітня 2008 року здійснена реєстрація договору в Державному земельному кадастрі за №040800700011 та встановлених обмежень - охоронні зони (а.с. 37-40, 114 т. 1).

Доказів визнання цього договору недійсним не надано, хоча ОСОБА_5 звертався до Ялтинського міського суду з позовом про визнання цього договору недійсним, справа №2-3170-2008 (а.с. 130 т. 1).

Договір земельного сервітуту між акціонерним товариством "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" та Ялтинською міською радою не укладений. З пояснень сторін вбачається, що ані міська рада, ані вказане товариство з пропозиціями один до одного на укладення такого договору не зверталися (а.с. 108-109 т. 4).

Як слідує з пояснень представника відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" та рішення Ялтинської міської ради №414 від 20 грудня 2007 року, однією з причин для прийняття радою повторного рішення про надання відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" земельної ділянки з зобовязанням встановлення земельного сервітуту було те, що за судовим рішенням відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" було зобовязано укласти з ОСОБА_5 договір земельного сервітуту.

Дійсно, 07 грудня 2007 року рішенням Ялтинського міського суду по справі №2-4169-2007 на відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" були покладені певні обовязки, в тому числі, укласти з ОСОБА_5 договір земельного сервітуту. Але це судове рішення не набрало законну силу та 18 лютого 2008 року рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим воно скасовано, у позові відмовлено (а.с. 17-22, 24-26 т. 1).

Незважаючи на те, що вказане судове рішення не набрало законну силу, 20 грудня 2007 року міська рада прийняла рішення про надання відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" в оренду земельної ділянки з зобовязанням встановлення земельного сервітуту між Ялтинською міською радою і орендарем та власниками вказаних вище кафе, барів, сауни та душової.

Також у простій письмовій формі були підписані договори земельного сервітуту:

1) 09 лютого 2008 року між Ялтинською міською радою та ОСОБА_5 на земельну ділянку по АДРЕСА_2; 11 лютого 2008 року здійснена державна реєстрація цього договору в Ялтинському відділі Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №27 (а.с. 48-52 т. 1, а.с. 61-62 т. 6);

2) 11 березня 2008 року між Ялтинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Орендж" на земельну ділянку по АДРЕСА_2-Б; 11 березня 2008 року здійснена державна реєстрація цього договору в Ялтинському відділі Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №34 (а.с. 53-55 т. 1, а.с. 122 т. 5, а.с. 61 т. 6).

За умовами цих договорів земельного сервітуту Ялтинська міська рада безоплатно та безстроково надала ОСОБА_5 та товариству з обмеженою відповідальністю "Орендж" право проходу та проїзду по підїзним автодорогам та проходу по набережним земельної ділянки відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист". Але кадастровий номер земельної ділянки, на яку встановлені земельні сервітути, її площа та інші ідентифікаційні ознаки земельної ділянки у цих договорах (з додатками) не вказані.

Дійсність цих договорів законодавству України є предметом спору. При цьому, відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" не заперечує проти встановлення земельного сервітуту, але наполягає на тому, щоб цей сервітут був строковим (в межах строку договору оренди землі) та платним тому, що товариство несе витрати по орендній платі та утриманню берегоукріпних та пляжних споруд, розташованих на орендованій земельній ділянці (а.с. 106-108 т. 1, а.с. 97-98 т. 3).

За висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка проведена в межах цієї господарської справи, користування пляжем та обєктами громадського харчування (в тому числі барами та кафе "Крим", "Красний", "Дари морей", "Блінна", сауною та душовою) можливо тільки через земельну ділянку, яка надана в оренду відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист"; але не потрібно встановлення додаткових шляхів для такого користування тому, що набережна є частиною загальної еспланади набережних міста Ялта і не закрита для вільного доступу (а.с. 130-136 т. 5, а.с. 2-11 т. 6).

Крім того, на підставі рішення Ялтинської міської ради №70 від 02 лютого 2006 року між Ялтинською міською радою та ОСОБА_5 07 вересня 2006 року був підписаний договір оренди земельної ділянки площею 0,0348 га для обслуговування кафе "Крим", 11 жовтня 2006 року здійснена державна реєстрація цього договору за №040602100115. Але в судовому порядку вказане рішення місцевої ради про надання землі в оренду скасовано, договір оренди землі визнаний недійсним:

1) по спору про визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради №70 від 02 лютого 2006 року про надання ОСОБА_5 землі в оренду

- 23 жовтня 2006 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду була скасована постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2006 року, якою визнано недійсним рішення, провадження у справі закрито (а.с. 72-76 т. 4 чи а.с. 32-36 т. 6);

- але 09 квітня 2008 року ухвалою Вищого адміністративного суду України вказана ухвала апеляційної інстанції скасована, справа направлена до апеляції на розгляд (а.с. 97-99 т. 1);

- 12 травня 2008 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду вказане рішення міської ради в частині передачі ОСОБА_5 в оренду землі 0,0348 га для обслуговування кафе "Крим" скасовано (а.с. 14-18 т. 3), ця постанова апеляційної інстанції 02 вересня 2008 року постановою Вищого адміністративного суду України залишена без змін (а.с. 42-43 т. 6).

2) по спору про визнання недійсним договору про надання ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки

- 25 вересня 2008 року рішенням Ялтинського міського суду у справі №2-4205/08р визнаний недійсним вказаний договір оренди землі та скасована його державна реєстрація; рішення набрало законну силу 26 січня 2009 року (а.с. 14-16, 57-58 т. 4).

Також стосовно берегоукріпних споруд та земельної ділянки по АДРЕСА_2, були інші спори:

1) 01 серпня 2003 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №2-8/9657-2003 підприємець ОСОБА_7 був виселений з бетонної площадки пляжних та берегоукріпних споруд біля бару "Зелений" площею 115,7 кв.м., по АДРЕСА_2 (а.с. 149-152 т. 4).

2) 03 березня 2008 року постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області по справі №2-а-44/08 було відмовлено у позові ОСОБА_8 до Ялтинської міської ради про надання дозволу на проектно-пошукові роботи по благоустрою частини верхньої набережної, пляжних та берегоукріпних споруд по АДРЕСА_2, та був задоволений позов відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" про утримання Ялтинської міської ради від надання без погодження з цим товариством дозволів на проектно-пошукові роботи ОСОБА_8 та іншим особам; 14 жовтня 2008 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду ця постанова залишена без змін; але 26 травня 2009 року постановою Вищого адміністративного суду України вказані судові рішення змінені - з них виключені зобовязання Ялтинської ради про утримання по наданню дозволів відносно інших осіб, в іншій частині вказані судові рішення залишені без змін (а.с. 29-36 т. 1, а.с. 18-20 т. 4, а.с. 77-80 т. 5, а.с. 37-41 т. 6).

В межах справи №2-а-44/08 Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області була проведена судова експертиза (а.с. 19-52 т. 3 чи а.с. 21-56 т. 4), але відповідно до статей 34, 41-42, 22 Господарського процесуального кодексу України цей висновок судової експертизи не може бути прийнятий по цій господарській справі тому, що вказана судова експертиза була проведена в межах іншої адміністративної справи, по якій не приймали участь усі особи, що приймають участь у розгляді цієї господарської справи, вони не мали можливості надавати питання для експертизи, оспорювати її висновки.

Також на підставі статті 34 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не приймає, як докази, документи, що не мають значення для вирішення спорів по первісному та зустрічному позовам по цій господарській справі, а саме:

1) договір від 30 травня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" та виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного узбережжя Криму про встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту на земельну ділянку, яка проектувалася у відвід у оренду вказаного товариства (а.с. 109-110 т. 1) тому, що ніхто не оспорює цього договору та він не впливає на вирішення спорів;

2) витяг з Державного земельного кадастру по іншій земельній ділянці №0111900000:01:001:0019 (а.с. 113 т. 1) тому, що виниклі спори стосуються іншої земельної ділянки за кадастровим №0111900000:01:001:0028 площею 2,3530 га, яка передана в оренду позивача за первісним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України (Закон України №254к/96-ВР від 28 червня 1996 року) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2).

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (з змінами на 20 грудня 2007 року - дата прийняття Ялтинською міською радою рішення №414, пункти 4 та 4.1 якого є предметом спору) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відносилося до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, які вирішуються на пленарних засіданнях таких рад.

Статті 124, 123 та 118 Земельного кодексу України (з змінами станом на 20 грудня 2007 року) встановлювали, що передача земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, під забудову з земель запасу є компетенцією органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки. Надання землі в оренду здійснюється шляхом укладення договору оренди землі, що встановлено частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України та статтею 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 02 жовтня 2003 року N1211-IV, з змінами на 20 грудня 2007 року).

При цьому, договір оренди такої земельної ділянки укладається на підставі рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту відводу земельної ділянки та про надання земельної ділянки в оренду; проект відводу земельної ділянки в оренду розробляється за замовленням зацікавленої особи організацією, яка має відповідні дозволи (ліцензії); він погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки, що передбачено статтями 118, 123, 151 вказаного Кодексу.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" встановлює істотні умови такого договору, до яких (в тому числі) віднесено зазначення в договорі оренди землі існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки.

Відповідно до статей 401 та 404 Цивільного кодексу України, статей 98 та 99 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника сусідньої земельної ділянки (володільця) на користування чужою земельною ділянкою; одними з видів земельного сервітуту є право проходу та проїзду на велосипеді (пункт "а" статті 99 Земельного кодексу України) та право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (пункт "б" вказаної статті).

При цьому, відповідно до частини 4 статті 99 Земельного кодексу України земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Земельний сервітут може бути постійним і строковим, що встановлено частиною 2 статті 98 Земельного кодексу України та частиною 2 статті 403 Цивільного кодексу України.

При цьому, за загальним правилом - частиною 3 статті 403 Цивільного кодексу України та частиною 3 статті 101 Земельного кодексу України власник (землекористувач) земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом чи договором земельного сервітуту.

Статтею 100 Земельного кодексу України та статтею 402 Цивільного кодексу України передбачений порядок встановлення земельного сервітуту, він може бути встановлений:

1) договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки; цей договір підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно;

2) у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Як вказано вище, пунктом 4 рішення Ялтинської міської ради №414 (що є предметом спору) на відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" (та інших осіб) покладений обовязок укласти з радою договір безоплатного та безстрокового земельного сервітуту (на право проходу та проїзду). Але Ялтинська міська рада не зверталася до цього товариства з афертою укласти договір земельного сервітуту.

Стаття 78 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на землю - це, в тому числі, розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статей 2 та 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (з змінами на 20 грудня 2007 року та на даний час) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами міст як безпосередньо, так і через міські ради, які є представницькими органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Територіальною громадою є жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр, про що вказано в статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

А тому апеляційний господарський суд вважає, що Ялтинська міська рада (як орган місцевого самоврядування, якому тимчасово державою делеговано право на розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності в межах міста Ялта) мала право прийняти рішення про надання відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" земельної ділянки державної чи комунальної власності в межах міста Ялта за умовою укладення договору земельного сервітуту на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. Але встановлення такого права земельного сервітуту Ялтинська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, могла вимагати лише в інтересах громади міста Ялта (жителі, об'єднані постійним проживанням у межах міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями), а не в інтересах субєктів господарювання, яким належить на праві власності кафе, бари тощо.

Як слідує з пункту 4 спірного рішення, Ялтинська міська рада не вказала в інтересах яких осіб повинен бути встановлений земельний сервітут, а тому Ялтинська міська рада не перевісила своїх повноважень власника землі на розпорядження земельною ділянкою за умовою укладення з радою договору земельного сервітуту в інтересах жителів міста Ялта. А тому не має підстав для визнання недійсним такого рішення органу місцевого самоврядування за підставами його невідповідності законам України чи перевищенням радою своїх повноважень.

Однак апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом Ялтинської міської ради про встановлення в судовому порядку земельного сервітуту (проходу та проїзду по орендованій відкритим акціонерним товариством "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" земельній ділянці) на користь власників та користувачів кафе, барів, тощо, не засновані на вказаних вище приписах закону (представництво радою інтересів територіальної громади), а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, як вказано вище, закон передбачає, що земельний сервітут (в тому числі на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху) здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Як слідує з зустрічного позову та доданих схем (а.с. 33, 36-38 т. 2) і рішення місцевого господарського суду, земельний сервітут встановлений за схемою, якою Ялтинська міська рада вважає додатки до договору земельного сервітуту від 15 вересня 2003 року.

Однак з такою позицією погодитися не можна тому, що земельний сервітут по договору від 15 серпня 2003 року встановлювався відносно іншої земельної ділянки, яка за рішенням Ялтинської міської ради від 06 серпня 2003 року підлягала наданню в оренду, ця земельна ділянка мала інші ознаки речі, а саме, іншу площу (2,3526 га) та конфігурацію, інший кадастровий номер (№0111900000:01:001:0006). А тому ці додатки, як схему до земельного сервітуту до земельної ділянки площею 2,3488 га за кадастровим №0111900000:01:001:0028, яка зараз знаходиться в оренді відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист", визнати не можна. Таким чином, схеми земельного сервітут не має. Тобто, ані позивачем за зустрічним позовом, ані місцевим господарським судом не здійснений спосіб, який є найменш обтяжливим для орендаря земельної ділянки, відносно якої встановлюється земельний сервітут.

Крім того, позивач за зустрічним позовом та місцевий господарський суд ніяк не обґрунтували встановлення безоплатного земельного сервітуту, тоді, як вказано вище, безоплатний сервітут встановлюється якщо це передбачено законом чи договором. Таких підстав Ялтинська міська рада не довела.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування щодо обовязку відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" укласти з радою договір земельного сервітуту та зустрічний позов про встановлення земельного сервітуту задоволенню не підлягають. Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову прийнято з порушенням вказаних вище норм матеріального права та при недоведеності обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими (тому, що рішення прийнято без встановлення обставини, зокрема - неможливості користування сусідньою земельною ділянкою без встановлення земельного сервітуту).

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог за первісним позовом про визнання недійсними договорів земельного сервітуту між Ялтинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Орендж" і ОСОБА_5 з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 215 та частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а якщо в момент вчинення правочину ця вимога не додержана це є підставою недійсності правочину.

Позивач за первісним позовом вважає, що вказані вище договори земельного сервітуту є недійсними тому, що вони укладені в супереч нормам цивільного законодавства - без погодження з орендарем земельної ділянки.

Дійсно, стаття 396 Цивільного кодексу України передбачає право особи, яка має речове право на чуже майно, в тому числі і від власника майна; такий захист здійснюється відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, в тому числі шляхом вимагання усунення перешкод у здійсненні речового права користування орендованим майном (стаття 391) чи витребування орендованого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387).

Як слідує з встановлених обставин, ані Ялтинська міська рада, ані товариство з обмеженою відповідальністю "Орендж", ОСОБА_5 не чинили перешкод в користуванні відкритим акціонерним товариством "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" земельною ділянкою та незаконно заволоділи цією земельною ділянкою.

Вказані договори земельних сервітутів не передбачають обовязків для відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист", в договорі оренди земельної ділянки за кадастровим №0111900000:01:001:0028 не має посилання на існування такого обмеження права оренди як встановлені земельні сервітути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Орендж" та ОСОБА_5.

Крім того, в момент вчинення (державної реєстрації договору) спірних правочинів у відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України (з змінами на 28 квітня 2008 року - дата державної реєстрації договору оренди землі) ще не виникло право користування (оренди) земельною ділянкою. Державна реєстрація договорів земельного сервітуту відбулася до нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди землі з відкритим акціонерним товариством "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист".

А відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, на момент вчинення спірних договорів земельного сервітуту ці договори не зачіпали прав та законних інтересів відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист", яке на той час не було орендарем земельної ділянки.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню - в частині скасування судового рішення по зустрічному позову та відмові у зустрічному позові. Рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині вирішення зустрічного позову.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2009 року у справі №2-26/442.1-2009 скасувати в частині зустрічного позову.

Прийняти нове рішення по зустрічному позову:

"У зустрічному позові відмовити.".

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді З.Д. Маслова

М.І. Ткаченко

Розсилка:

1. відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" (АДРЕСА_2, м. Ялта ,98600)

2. Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1, Ялта, 98600)

3. ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, Київ 1, 01001)

4. товариство з обмеженою відповідальністю "Орендж" (АДРЕСА_2, Ялта, 98600)

5. Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30, Ялта, 98600)