Рішення № 139000644, 05.08.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/457/25

Провадження № 2/378/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.,

за участю секретаря: Соколової О.А.,

представника позивачів: Шаповал О.В.,

представника відповідача: Якименка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище Київської області справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", треті особи: Медвинська сільська рада Білоцерківського району Київської області, Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки, визнання недійсними та неправомірними додаткові угоди до договорів оренди, скасування державної реєстрації права оренди -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Шаповал О.В., з посиланням на те, що 16.10.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 по 1/2 частині земельної ділянки, кадастровий номер 3224287200:01:003:0047, загальною площею 4,0602 га, розташованої на території Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 751328132242. 25.04.2016 між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та ТОВ "Інтерагроінвест" укладено договори оренди землі №116 та №116/1, які зареєстровані у Державному реєстрі земель 11.06.2016 за № 15026877. Згідно п. 3.1 договору строк оренди 7 років з дати укладення договору (тобто до 31.12.2024 включно). Пунктом 3.3. договору оренди передбачено, що у разі відсутності наміру продовжити вказаний договір орендодавець за 6 місяців до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря в письмовій формі для поновлення договору оренди орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць звернутися до орендодавця з письмовим про це повідомленням. Позивачі у червні 2024 звернулися до державного реєстратора для подання до державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору оренди на новий строк. Станом на червень 2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору оренди на новий строк не надходили і відсутні відомості про це в реєстрі. Жодних змін вказаних договорів оренди на виконання ст. 126-1 ЗК України або автоматичним пролонгуванням у зв`язку з військовим станом не зареєстровано на червень 2024 року. Позивачі усно неодноразово звертались до відповідача із питанням припинення договорів оренди, і працівники відповідача запевнили позивачів про те, що після закінчення строку оренди 31.12.2024 буде повернуто земельну ділянку позивачам. Орендар жодним чином не виказав свій намір про продовження вказаних договорів оренди. 29.12.2023 на виконання п. 3.3. договорів оренди землі №№ 116 та 116/1 від 25.04.2016 позивачами повідомлено відповідача про припинення договорів оренди землі з дати їх закінчення і заявлено прохання повернути вищевказану земельну ділянку по 1/2 частині кожній для самостійного її оброблення, а також у зв`язку з тим, що вартість оренди вже давно не відповідає ринковим цінам і є значно нижчою. Крім того, орендар, висаджуючи кукурудзу, соняшник та інші зернові культури, виснажив земельну ділянку та не поновив властивості землі. Отримавши вказане повідомлення, відповідач проігнорував його, не надавши відповіді. Позивачі жодних угод з відповідачем на продовження договору оренди не укладали. Отримуючи соціальну допомогу від відповідача, передбачену умовами договору, позивачі підписали якісь папірці, проте, будучи у важкому емоційному стані після смерті родича, не пам`ятають які. У січні 2025 року позивачі звернулися до ТОВ "Інтерагроінвест" з повідомленням про припинення дії договорів оренди землі №№116 та 116/1 від 25.04.2016 у зв`язку з закінченням терміну його дії та повернення їм земельної ділянки, на що отримано відповідь про відмову у розірвання договору оренди та переважне право в порядку ст. 126-1 ЗК України на поновлення договору оренди, що і здійснено на підставі додаткових угод № 1 від 12.07.2022 до вказаних договорів оренди. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.01.2025, їм стало відомо, що 16.12.2024 відповідачем подано, а 21.01.2025 державним реєстратором внесено відомості про автоматичну пролонгацію договорів оренди землі № 116 та № 116/1 від 25.04.2016 на підставі додаткових угод № 1 від 12.07.2022 до вказаних договорів оренди. Проте, такі угоди у 2022 і 2023 роках не укладалися, та їх реєстрація у 2022-2024 роках не проводилася.

Позивачі просять суд визнати недійсними і неправомірними додаткові угоди №1 від 12.07.2022 до Договорів оренди землі №№ 116 та 116/1 від 25.04.2016, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроінвест» та ОСОБА_2 та ТОВ «Інтерагроінвест», відносно земельної ділянки, що знаходиться на території Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 4,0602 га, кадастровий номер 3224287200:01:003:0047, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 751328132242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованих у Державному реєстрі земель 11.06.2016 за №15026877; визнати припиненими з 31.12.2024 Договори оренди землі №№ 116 та 116/1 від 25.04.2016, укладені між укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроінвест» та ОСОБА_2 та ТОВ «Інтерагроінвест», відносно вищезазначеної земельної ділянки; скасувати реєстраційні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, записи про продовження строку дії договору оренди серія та номер: 116/1, виданий 25.04.2016, видавник: ТОВ "Інтерагроінвест"/Лісова Н.С.; договір щодо внесення змін до договору, серія та номер: №1, виданий 12.07.2022, видавник: сторони договору; договір щодо внесення змін до договору, серія та номер: №1, виданий 12.07.2022. Стягнути з відповідача на користь позивачів суму сплаченого судового збору та понесених позивачами судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи в сумі 172800 грн..

Ухвалою судді Ставищенського районного суду від 6 травня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т. 2 а.с. 117-118).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 13 березня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду (т. 5 а.с. 3-4).

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Шаповал О.В. позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини викладені в позовній заяві позивачами. У відповіді на відзив (т. 2 а.с. 238-244), зазначили, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, ними не визнаються з наступних причин. Згідно реєстраційних записів у Державному реєстрі земель реєстраційних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта та самих текстів Договорів оренди землі №№ 116 та 116/1 від 25.04.2016, укладених між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ТОВ «Інтерагроінвест», відносно земельної ділянки, що знаходиться на території Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 4,0602 га, кадастровий номер 3224287200:01:003:0047, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 751328132242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, термін закінчення оренди становить 30.12.2024. Згідно інформаційної довідки у Державному реєстрі земель реєстраційних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, станом на 30.12.2024 відсутні зареєстровані додаткові угоди до вказаного договору оренди землі. 3гідно матеріалів справи, відзиву на позов, матеріалів позову і записів державного реєстратора, всупереч вимогам п. 3.4 договорів, відповідач не подавав заяви з проектом додаткових угод про намір продовжити договори оренди до закінчення строку оренди, і жодного доказу про такий намір не надано. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Відповідач до закінчення дії договору право оренди не реєстрував, відтак відсутня автоматична пролонгація вказаних договорів оренди, а договори оренди землі №№ 116 та 116/1 від 25.04.2016, укладені між позивачами та відповідачем є припиненими. 14.07.2025 та 23.05.2026, будучи сформованими в системі «Електронний суд» представником позивачів подані додаткові пояснення в справі, в яких остання зазначила, що відповідач, наполягаючи про підписання позивачами додаткових угод, продовжує надсилати листи позивачу ОСОБА_2 на невірну адресу, яка зазначена в додатковій угоді, що підтверджує відсутність волевиявлення останньої на укладання угоди. Позивач на дату зазначену в угоді проживала за іншою адресою і жодних листів чи повідомлень не отримувала. Крім того, відповідач не проводив індексацію орендних платежів за вимогами умов угоди, що свідчить про порушення ним умов п.п. 4.1, 4.2, 4.4. вищезазначених договорів оренди землі. Про відсутність оскаржуваних додаткових угод також свідчать виписки з банківських рахунків позивачів за 2022-2025 роки, в яких відображені всі платежі у сумі, визначеній саме умовами п.п. 4.1 договорів оренди землі №№ 116 та 116/1 від 25.04.2016, тобто при здійсненні оплати за оренду відповідач здійснював порушення бухгалтерського обліку. Жодного наміру у позивачів здійснювати пролонгацію договору оренди земельної ділянки не було. Позивачами вживалися заходи для припинення орендних відносин, а пролонгація відбулася проти їх волі. Зокрема, 29.12.2023 позивачі зверталися до ТОВ «Інтерагроінвест» із письмовою заявою, в якій повідомили, що не мають наміру укладати новий договір або продовжувати дію цих договорів та просили повернути земельну ділянку після закінчення строку дії договорів оренди, на що орендар не заперечував та не подав за місяць письмової заяви про намір продовжити договір оренди землі. До того ж працівниками орендаря були відновлені межі земельної ділянки. Своїми діями відповідач запевняв орендодавців про підготовку земельної ділянки до передачі після закінчення строку договорів оренди 31.12.2024. Звернувшись у січні 2025 року за підписанням актів прийому передачі земельної ділянки, позивачам стало відомо, що договори оренди пролонговані на новий термін згідно внесених до Реєстру відомостей 21.01.2025, фактично після закінчення строку дії договорів оренди земельної ділянки, які діяли до 31.12.2024. Жодних змін до даних договорів оренди позивачі не підписували. У лютому 2025 року позивачі звернулися до відповідача із листом-претензією від 05.02.2025, в якому вимагали повернути їм земельну ділянку. Таким чином, оскільки є відсутність домовленості між сторонами щодо поновлення орендних відносин, позивачі вважають, що оскаржувані спірні договори оренди земельних ділянок є припиненими з 31.12.2024, тому у відповідача є імперативний обов`язок повернути земельну ділянку позивачам. Крім того, просять суд врахувати, що зазначені недобросовісні дії відповідача були вчинені в умовах воєнного стану та по відношенню до членів сім`ї загиблого військовослужбовця (соціально-незахищеної категорії громадян).

Представник відповідача ТОВ «Інтерагроінвест» Якименко І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. 28.05.2025, будучи сформованим в системі «Електронний суд», від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 145-154), в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що 25.04.2016 досягнувши згоди з усіх істотних умов співвласниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Інтерагроінвест» укладено договори оренди земельної ділянки №116 та №116/1 відповідно, яка знаходиться на території Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області, кадастровий номер 3224287200:01:003:0047, площею 4,0602га, яка належала орендодавцям на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.10.2025 року, речові права на об`єкт нерухомого майна №751328132242 було належна зареєстровано за позивачами 16.10.2015. Вище вказаний договір оренди та інше речове право - право оренди було 11.06.2016 належно зареєстровано за відповідачем, номер запису 15026877. Так, згідно умов вище вказаних договорів оренди, строк дії договору - до 31.12.2024 року (п. 3.1.), орендна плата - 6153,71 грн. (п.4.2.). У зв`язку із прийняттям рішення відповідачем про підняття орендної плати орендодавцям товариства, 12.07.2022 вищевказаними сторонами, після досягнення згоди з усіх істотних умов, було укладено додаткову угоду №1 до вказаних договорів оренди №116 та №116/1 від 25.04.2016, де відповідно орендна плата вже становила 14428,57грн. за рік (п.7 додаткової угоди). Крім того, сторонами у додатковій угоді було передбачено порядок поновлення договору, де зокрема у пункті 6 вищезазначених додаткових угод сторони погодили, що: «Договір укладено строком на 8 років 8 місяці 5 днів до 30.12.2024 року з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї з сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 Земельного кодексу України». Кожна сторона не була позбавлена можливості отримали свій примірник договору, примірники позивачів зберігаються на підприємстві. Так як позивачі не виявляли бажання отримати свій примірник додаткової угоди, якими не було закріплено обов`язку за жодною із сторін щодо державної реєстрації змін до існуючого права оренди, тому відповідачем 16.12.2024 було подано пакет документів до державного реєстратора для державної реєстрації змін по договорах оренди №116 та 116/1 від 25.04.2016, які було підписано сторонами ще 12.07.2022. У зв`язку із тимчасовим обмеженням доступу до Єдиних та Державних реєстрів від 19.12.2024, держателем яких є Міністерство юстиції України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2024 №1445 «Про зупинення строків адміністративного провадження у зв`язку з тимчасовим обмеженням доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції», реєстрація державним реєстратором відбулася 22.01.2025. Відповідно до п.12.1 договорів оренди земельної ділянки № 116 та 116/1 від 25.04.2016 «Зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін». 16 січня 2020 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» яким було внесено зміни до Земельного кодексу України, а саме доповнено його ст. 126-1, відповідно до якої якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Відповідно до п. 4 Розділу IX Перехідні положення ЗУ «Про оренду землі», правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Тобто, на момент внесення змін до договорів № 116 та 116/1 25.04.2016 шляхом укладення власником додаткової угоди від 12.07.2022 року вже діяли норми визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України, а саме, що норми вищезазначених статей поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству". Крім того, позивачі не зверталися у встановлені строки до державного реєстратора на предмет виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору, як і до відповідача в період дії та після закінчення дії договору щодо небажання продовжувати договірні відносини, свідченням того є відсутність подібних доказів з боку позивачів, так і їх відсутність з боку відповідача. В подальшому, позивачі усно зверталися до відповідача щодо дострокового припинення оренди, проте домовитися так і не вдалося. Наразі товариство продовжує користуватися оспорюваною земельною ділянкою, добросовісно виконувати свої обов`язки по вищевказаним договірним зобов`язанням. Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що вказана пролонгація відбулася по тій причині, що позивачі не звернулися не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору до реєстратора з заявою про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Продовження строку дії договорів відбулося технічними засобами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно автоматично - без додаткового волевиявлення сторін, тобто без будь-яких дій з боку позивачів чи відповідача та укладення додаткових угод, оскільки сторони попередньо узгодили такий порядок його поновлення на підставі ст. 126-1ЗК України. Також зазначили, що посилання позивачів щодо обов`язковості підписання оспорюваних додаткових угод електронними підписами є безпідставними, оскільки така умова згідно законодавства застосовувалася до земель державної та комунальної власності та щодо договорів, строк яких сплинув у цей проміжок часу. Крім того, вважають, що оскільки при укладенні договорів оренди земельних ділянок та змін до них сторони діяли вільно, їх умови були визначені на розсуд сторін і погоджені ними, їх умови є обов`язковими, в тому числі і умова про автоматичну пролонгацію договору, тому у даній справі відсутній предмет спору та наявні всі підстави для закриття провадження у справі.

Представник третьої особи: Головного управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не прибув, Головне управління Держгеокадастру у Київській області про час і місце розгляду справи повідомлене належним чином (т. 5 а.с. 22),подало до суду клопотання про розгляд справи без участі представника (т. 2 а.с. 137-138, т. 3 а.с. 10-11).

Представник третьої особи: Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не прибув, Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (т. 5 а.с. 20), про причини неявки представника суд не повідомили.

Представник третьої особи: Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не прибув, Медвинська сільська рада Білоцерківського району Київської області про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (т. 5 а.с. 19), про причини неявки представника суд не повідомили.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали, що земельні ділянки, які їм належать на праві власності, межують з спірною земельною ділянкою, проте, хто є її власником їм не відомо. Чи підписували позивачі додаткові угоди та чи закінчився строк дії договорів оренди щодо спірної земельної ділянки їм не відомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що позивачі зверталися у грудні 2023 року до ТОВ «Інтеагроінвест» щодо припинення договорів оренди землі. Чи підписували позивачі додаткові угоди до договорів оренди землі йому не відомо. Восени 2024 року на спірній земельній ділянці були встановлені межові знаки, але акт прийому-передачі землі сторони не підписували.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що у грудні 2021 року керівництвом ТОВ «Інтерагроінвест» було прийняте рішення про збільшення орендної плати за оренду ним земельних ділянок. У 2022 році ОСОБА_9 , яка є соціальним працівником відповідача, зустрілася з ОСОБА_1 , під час даної зустрічі остання підписала додаткову угоду до спірного договору оренди землі, та забрала іншу додаткову угоду для підписання її ОСОБА_2 , оскільки остання проживає у іншому населеному пункті, яку через деякий час повернула ОСОБА_9 .. Орендна плата позивачам була виплачена у збільшеному розмірі, яка погоджена у додаткових угодах.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що вона працюючи у даному товаристві соціальним працівником та готувала проєкти додаткової угоди, які ОСОБА_1 підписала у її присутності особисто, а для ОСОБА_2 вона залишила у останньої, яку також після підписання ОСОБА_10 повернула їй.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що він працює у ТОВ «Інтерагроінвест». У 2024 році, під час проведення інвентаризації, ним виявлено не зареєстровані додаткові угоди до договорів оренди землі укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроінвест» і ОСОБА_2 та ТОВ «Інтерагроінвест», які були не зареєстровані у Державного реєстратора. Оскільки державна реєстрація даних угод може вчинятися будь-яким державним реєстратором, тому він у грудні 2024 року звернувся до Медвинської сільської ради, де і були зареєстровані вищезазначені додаткові угоди.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що він працює начальником відділу-державним реєстратором відділу державної реєстрації Ставищенської селищної ради. Чи зверталися до нього позивачі з питанням щодо припинення спірних договорів оренди земельних ділянок він не пам`ятає, оскільки всі заяви та звернення до них надходять від ЦНАП. Будь-яку інформації щодо строків дії договорів оренди він повідомити не може, оскільки не пам`ятає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, показання свідків, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , земельної ділянки, кадастровий номер 3224287200:01:003:0047, загальною площею 4,0602 га, розташованої на території Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 751328132242, по 1/2 частині, кожна (т. 1 а. с. 42-43, 44-45, 84-89, 95-100, 105-108).

25.04.2016 між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та ТОВ "Інтерагроінвест" укладено договори оренди землі №116 та №116/1, відповідно, які зареєстровані у Державному реєстрі земель 11.06.2016 за № 15026877 (т. 1 а.с. 51-52, 68-77).

Згідно п. 3.1 даних договорів, договори укладено зі строком до 31 грудня 2024 року. Пунктом 3.3. договору оренди передбачено, що якщо орендодавець не має наміру укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі протягом останніх десяти календарних днів чинності цього договору.

Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. При цьому, якщо протягом одного місяця з моменту закінчення строку дії договору орендар продовжує використовувати земельну ділянку і жодна сторона не направила іншій стороні письмове повідомлення із запереченням у поновленні договору, даний договір вважається автоматично поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором (п. 3.4).

Відповідно до п. 4.2 договору розмір орендної плати за один календарний рік становить 7% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та складає 6153,71 грн..

12.07.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроінвест» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 116 від 25.04.2016, відповідно до якої сторони внесли зміни до договору оренди землі № 116 від 25.04.2016 (т. 1 а.с. 78-79).

12.07.2022 між ОСОБА_2 та ТОВ «Інтерагроінвест» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 116/1 від 25.04.2016, відповідно до якої сторони внесли зміни до договору оренди землі № 116/1 від 25.04.2016 (т. 1 а.с. 80-81).

Пунктом 6. даних Додаткових угод передбачено, що договір укладено строком на 8 років 8 місяців 5 днів до 30.12.2024, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї з сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.19 додаткової угоди від 12.07.2022).

Відповідно до п. 28 Додаткової угоди № 1 до договору оренди землі № 116 від 25.04.2016 та Додаткової угоди № 1 до договору оренди землі № 116/1 від 25.04.2016, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, з урахуванням положень п. 6 даного договору; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Пунктом 29 вказаних Додаткових угод передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно копії заяви від 29.12.2023 року, яку ТОВ «Інтерагроінвест» отримало 29.12.2023, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили ТОВ «Інтерагроінвест», що не будуть продовжувати термін дії договору оренди, після закінчення його дії будуть розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд (т. 1 а.с. 50).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 410362601 від 29.01.2025, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3224287200:01:003:0047, зареєстроване 16.10.2015, номер запису 11625087, згідно договору оренди землі № 116 від 25.04.2016 та договору оренди землі № 116/1 від 25.04.2016, договору щодо внесення змін до договору, серія та № 1, виданий 12.07.2022 та договору щодо внесення змін до договору, серія та № 1, виданий 12.07.2022, строк 8 р. 8 міс. 5 днів, дата закінчення дії 03.09.2033 з автоматичним продовженням дії договору, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду), орендар ТОВ «Інтеагроінвест», орендодавець ОСОБА_2 , орендодавець ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 53-56).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 381244554 від 03.06.2024, земельна ділянка з кадастровим номером: 3224287200:01:003:0047, площею 4.0602 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» на підставі договорів оренди землі від 25.04.2016 № 116 та № 116/1. У розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису інше речове право 15026877) міститься інформація: «дата державної реєстрації 11.06.2016 року, строк дії 31.12.2024, з правом пролонгації» (т. 1 а.с. 111-112).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 422182264 від 10.04.2025, земельна ділянка з кадастровим номером: 3224287200:01:003:0047, площею 4.0602 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перебуває в оренді у ТОВ «Інтерагроінвест» на підставі договорів оренди землі від 25.04.2016 № 116 та № 116/1; договору щодо внесення змін до договору, серія та № 1, виданий 12.07.2022 та договору щодо внесення змін до договору, серія та № 1, виданий 12.07.2022. У розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису інше речове право 15026877) міститься інформація: «дата державної реєстрації 11.06.2016 року, строк дії 03.09.2033, з автоматичним продовженням дії договору, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду)» (т. 1 а.с. 113-114, 148-149).

05.02.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до ТОВ «Інтерагроінвест» із вимогою підписати додаткові угоди, необхідні для подальшого вчинення реєстраційних дій щодо припинення права оренди відповідачем вказаної земельної ділянки, а також вважати договори оренди припиненими, яку ТОВ «Інтерагроінвест» отримало 05.02.2025 та повернути земельну ділянку (т. 1 а.с. 47-49).

06.02.2025 ТОВ «Інтерагроінвест» надіслало на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 листи, в яких зазначили, що в задоволенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 волевиявлення щодо припинення договорів оренди після завершення їх строку дії ТОВ «Інтерагроінвест» не заперечувало. Разом з тим, в січні 2025 року підприємство отримало інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належної позивачу земельної ділянки, про те, що договір оренди ділянки продовжено автоматично до 03.09.2033. Вказана пролонгація відбулась по причині не звернення позивача не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, до будь-якого реєстратора, який має доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. Продовження строку дії договорів відбулося технічними засобами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без додаткового волевиявлення сторін, тобто без будь-яких дій з їхньої сторони та укладення додаткових угод (т. 1 а.с. 90-93).

26.02.2025 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Міністерства юстиції України із скаргами на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо анулювання рішення державного реєстратора Синьогуб М.А. (Медвинська сільська рада Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ 04363343) від 16.12.2024 (дата внесення до Реєстру 21.01.2025), індексний номер: 76715219 (т. 1 а.с. 57-66).

Наказом Міністерства юстиції від 14.04.2025 № 731/7 відмовлено в задоволенні скарги, оскільки на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 01.04.2025, рішення державного реєстратора Медвинської сільської ради Київської області Синьогуб М.А. від 21.01.2025 № 76715219 відповідає чинному законодавству у сфері реєстрації прав (т. 4 а.с. 5-11).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1, 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

У ст. 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з вимогами ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).

Частина друга статті 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі№916/3156/17 (провадження №12-304гс18).

В п. 127 Постанови ВП ВС від 15.09.2022 року у справі №910/12525/20 вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким, визначеним на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152ЗК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

За змістом цих норм у разі зміни договору за домовленістю сторін зобов`язання змінюються (виникають нові) у такому ж порядку, як і при укладенні договору, тобто з моменту, коли про таку зміну було досягнуто домовленості, а у випадку, якщо договір чи закон обумовлюють виникнення зобов`язань за договором, настанням відповідної події, вчиненням сторонами відповідних дій, державною реєстрацією договору чи державною реєстрацією речового права за договором тощо, то й зміна (виникнення нових) зобов`язань за зміненим договором відбувається з моменту настання такої події, вчинення дій, реєстрації договору чи права тощо.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Стаття 2 ч. 1 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 вказаного Закону).

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон «Про оренду землі».

Стаття 31 ЗУ «Про оренду землі» передбачає, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Як передбачено ст. 34 ЗУ «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству"(а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України «Про оренду землі» доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону про оренду землі).

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте, саме Законом «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року по справі за N 903/1030/19 зазначено таке: "Частини п`ята та шоста статті 33 Закону «Про оренду землі» встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону «Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України "Про оренду землі" правила, визначені ст. 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Як передбачено ст. 32-2 Закону України «Про оренду землі», поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.

Згідно статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу ІХ Перехідних положень Закону «Про оренду землі» базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроінвест» укладено додаткову угоду № 1 від 12.07.2022 до договору оренди землі № 116 від 25.04.2016 та між ОСОБА_2 та ТОВ «Інтерагроінвест» укладено додаткову угоду № 1 від 12.07.2022 до договору оренди землі № 116/1 від 25.04.2016, якими внесені зміни щодо поновлення строків договорів оренди землі, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а саме, пунктом 6. додаткових угод передбачено, що договір укладено строком на 8 років 8 місяців 5 днів до 30.12.2024 року, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї з сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 Земельного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивачів повідомила суд про те, що текст вищезазначених додаткових угод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підписували, а відповідно і не погодили істотні умови договору оренди земельної ділянки. Представник позивачів ОСОБА_13 у підготовчому засіданні заявила клопотання про проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, яке ухвалою суду від 11 листопада 2025 року (т. 4 а. с. 91-93) було задоволено. 18.02.2026, сформувавши у системі «Електронний суд» представник позивачів ОСОБА_13 направила до суду заяву про відмову позивачів від проведення вищезазначеної експертизи (т. 4 а. с. 214-216), яку підтримала у підготовчому засіданні.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовують правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договору оренди землі.

Тому, договори оренди землі № 116 від 25.04.2016 та № 116/1 від 25.04.2016, у які були внесені зміни, про їх поновлення, визначені ст. 126-1 ЗК України, за відсутністю заяви, сторони договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору, цей договір поновився на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Зазначені стороною позивачів доводи, щодо некоректності викладення пункту 6 договору оренди землі у новій редакції (яку було прийнято додатковими угодами від 12.07.2022), у якому нібито встановлюється умова щодо поновлення такого договору, судом до уваги не приймаються, оскільки зазначений пункт містить чітку вказівку, що у разі відсутності заперечень від однієї з сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України. Тобто, п. 6 додаткових угод має посилання на ст. 126-1 ЗК України, яка передбачає, що якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Посилання представника позивачів на те, що зазначені договори оренди земельної ділянки не міг бути поновлений за наявності заперечень позивачів та не надходження на їх адресу будь-яких заяв щодо укладення нового договору оренди землі, не спростовує того факту, що позивачі не звернулися, не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із заявою про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договорів оренди землі № 116 від 25.04.2016 та № 116 від 25.04.2016, що вказує на порушення позивачами процедури припинення дії договору оренди земельної ділянки.

Суд оцінює критично та не бере до уваги копію інформації ГУС у Київській області від 21.03.2023 щодо середньої урожайності у підприємствах Ставищенського району у 2020-2021 роках та середньої ціни реалізації окремих сільськогосподарських культур по Київській області за 2019-2021 роки (т. 1 а.с. 39-40), оскільки позивачами та їх представником не доведено, які саме обставини підтверджує даний документ, які мають значення для справи, а судом даних обставин не встановлено.

У позовній заяві позивачі зазначають, що отримуючи соціальну допомогу від відповідача, передбачену умовами договору, позивачі підписали якісь папірці, проте, будучи у важкому емоційному стані після смерті родича, не пам`ятають які, проте на підтвердження даних обставин позивачами та їх представником не надано суду належних та допустимих доказів, а судом у судовому засіданні даних обставин не встановлено.

Будь-яких доказів, які свідчать про те, що на момент укладання додаткових угод позивачі перебували під сильним стресом, у зв`язку зі смертю близької особи, позивачами та їх представником суду не надано, та спростовуються поданими до позовної заяви копіями свідоцтва про смерть ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 31), довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (т. 1 а.с. 32), витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (т. 1 а.с. 134-135), лікарського свідоцтва про смерть № 690 від 13.09.2024 (т. 1 а.с. 136-137), постанови № 137 медичної (військово-лікарської) комісії від 11.11.2024 (т. 1 а.с. 140), свідоцтва про одруження (т. 1 а.с. 141), з яких встановлено, що ОСОБА_14 , який був чоловіком ОСОБА_2 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки додаткові угоди №1 до договору оренди № 116 від 25.04.2016 та №1 до договору оренди № 116/1 від 25.04.2016 підписані 12.07.2022 (т.1 а.с.78-81).

Також подані копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 15.03.2023 № 57мтд (т. 1 а.с. 152), довідок, виданих військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України від 17.03.2025 № 2142 та № 2141 щодо ОСОБА_15 (т. 1 а.с. 133, 147) не підтверджують того, що стан станом на 12.07.2022, позивачі перебували під сильним стресом, а судом у судовому засіданні даних обставин не встановлено.

У позовній заяві позивачі зазначили, що орендар, висаджуючи кукурудзу, соняшник та інші зернові культури, виснажив земельну ділянку та не поновив властивості землі, проте на підтвердження даних обставин позивачами та їх представником не надано суду належних та допустимих доказів, а судом у судовому засіданні даних обставин не встановлено.

Інші наведені представником позивача доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та ключові висновки суду, зводяться до помилкового тлумачення норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, серед іншого, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на приписи законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок, що випливає зі статті 6 Конвенції, з мотивування може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Зважаючи на вищевказане, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачами вимоги є необґрунтованими, так як підстав для визнання права оренди ТОВ «Інтерагроінвест» за договорами оренди земельної ділянки від 25.04.2016 № 116 та № 116/1 припиненим, судом не встановлено, а тому і підстави для повернення відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3224287200:01:003:0047 позивачам і скасування реєстрації записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати, понесені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на позивачів.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 17-20, 31-33 Закону України «Про оренду землі», ст. 3, 93, 126-1 ЗК України, ст. 11, 15, 16, 202-204, 215, 626-627, 653, 792 Цивільного кодексу України ст. ст. 2, 4, 5, 10-12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", треті особи: Медвинська сільська рада Білоцерківського району Київської області, Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки, визнання недійсними та неправомірними додаткові угоди до договорів оренди, скасування державної реєстрації права оренди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» (місцезнаходження: селище Ставище вул. Цимбала Сергія, 4, Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ: 32855584);

Третя особа: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області (місцезнаходження: селище Ставище вул. Цимбала Сергія, 35/1 Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04360913);

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: м. Київ вул. Серпова, 3/14, код ЄДРПОУ: 39817550);

Третя особа: Медвинська сільська рада Білоцерківського району Київської області (місцезнаходження: с. Медвин вул. Шевченка, 1, ЄДРПОУ: 04363343).

Повний текст рішення складено та підписано 14 серпня 2026 року.

Суддя Т. Н. Скороход