Рішення № 13899999, 14.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/614.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

доПриватного підприємства "Газетний комплекс "Інтернет-медіа"

простягнення 59 331,17 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Похилько О.В.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Газетний комплекс "Інтернет-медіа" (надалі –"Підприємство") про стягнення 59 491,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг №10416 від 12.02.2008 р. позивач надав телекомунікаційні послуги, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 53 898,20 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 185,98 грн., інфляційних втрат у розмірі 2511,24грн. та 3% річних у розмірі 896,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2011 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 14.02.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 53 898,20 грн., пеню у розмірі 2 119,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 450,49 грн. та 3% річних у розмірі 862,71грн., позовні вимоги підтримує та з урахуванням поданої заяви просить задовольнити їх повністю.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №13370358 від 14.01.2011 р. та №13372342 від 01.02.2011 р., що отримані відповідачем 19.01.2011 р. та 03.02.2011 р. відповідно.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 2/34, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою Головного управління статистики у м. Києві №13-634 від 11.02.2011 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2008 р. між Товариством (оператор) та Підприємством (абонент) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №10416 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору оператор надає телекомунікаційні послуги, обрані абонентом згідно додатку №1, а абонент зобов’язується сплачувати надані йому послуги згідно тарифів оператора. Для отримання абонентом телекомунікаційних послуг останньому передається у користування абонентська лінія та телефонний номер 5698008, що встановлюється за адресою: вул. Леонтовича, 9, за умови повної та своєчасної сплати абонентом плати за передачу в користування абонентської лінії протягом 5 днів з дати виписки рахунку.

Згідно із п.п. 3.2.1, 3.2.11 Договору абонент зобов’язаний після підписання даного договору, протягом 5 (п’яти) днів оплатити рахунок, виставлений оператором за передачу в користування абонентської лінії. Своєчасно оплатити рахунок за надані телекомунікаційні послуги відповідно до п. 4 даного договору. У разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Положеннями п.п. 4.1-4.5 Договору встановлено, що послуги, які надаються оператором, оплачуються за тарифами, згідно додатку 2. Абонент повинен протягом 5 (п’яти) днів з моменту підписання цього договору здійснити оплату за встановлення і передачу у користування абонентської лінії, вказаної в п. 1.1 даного договору. Абонент сплачує телекомунікаційні послуги за спільно погодженою системою оплати: за поданням рахунків. Абонент повинен своєчасно оплачувати надані послуги: до 20-го числа поточного місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться абонентом протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Із змісту п.п. 7.1, 7.2 Договору вбачається, що даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами за умови повної сплати абонентом встановленої оператором плати за встановлення абонентської лінії, вказаної в пункті 1.1 даного договору і в подальшому присвоєння телефонного номеру. Термін дії даного договору складає один рік. У випадку ненадходження від однієї сторони повідомлення про намір припинити дію договору, даний договір вважається пролонгований на тих самих умовах та на той самий строк. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань однією із сторін інша сторона має право призупинити дію даного договору, попередивши про це сторону, що порушує його умови, за один місяць до дати припинення. Оператор має право розірвати даний договір в односторонньому порядку з письмовим попередженням абонента за один місяць у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад 3 (три) місяці.

Додатками №1, №2 до Договору сторонами погоджено перелік телекомунікаційних послуг, що замовляються абонентом та тарифи.

На виконання умов Договору позивач встановив та передав, а відповідач прийняв у користування абонентську лінію та оплатив вартість її встановлення, що підтверджується платіжним дорученням №481 від 24.04.2008 р.

У період дії Договору позивач надавав, а відповідач приймав та відповідно до виставлених Товариством рахунків здійснював часткову оплату телекомунікаційних послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліками телекомунікаційних послуг, рахунками на послуги зв’язку та банківськими виписками з рахунку позивача.

Листом №926 від 11.11.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла за період надання послуг з березня по липень 2010 року та станом на 01.11.2010 р. становить 53 898,20 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті наданих у період з березня по серпень 2010 року телекомунікаційних послуг, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 53 898,20 грн.

Договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Матеріалами справи (обліки телекомунікаційних послуг, рахунки на послуги зв’язку та банківські виписки) підтверджується надання позивачем послуг за Договором, прийняття, часткова оплата їх відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем за надані у період з березня по вересень 2010 року телекомунікаційні послуги у розмірі 53898,20грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р. (надалі -"Правил"), споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги. Пунктом 40 Правил встановлено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 3.2.11, 4.4, 4.5 Договору, грошове зобов’язання відповідача по оплаті наданих позивачем згідно Договору телекомунікаційних послуг мало бути виконано до 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим місяцем надання таких послуг, незалежно від направлення позивачем йому рахунків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 53 898,20 грн. за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства основної заборгованості у розмірі 53 898,20 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 2 119,35грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.8 Договору у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений строк (з 21 числа, що настає після розрахункового періоду) абонент на вимогу оператора зобов’язується сплатити пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Аналогічні положення містяться в п. 41 Правил.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої за прострочення по оплаті наданих кожного місяця окремо (березень, травень-липень 2010 року) телекомунікаційних послуг у загальний період прострочення з 21.04.2010 р. по 22.12.2010 р., проте суд здійснює перерахунок пені.

Судом встановлено, що грошове зобов’язання відповідача по оплаті наданих позивачем за Договором послуг мало бути виконане до 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим місяцем, а тому правомірним є нарахування пені з 21 з урахуванням перенесення останніх днів виконання грошового зобов’язання у зв’язку із вихідними та святковими днями.

Отже, за перерахунком суду з урахуванням викладеного та визначених позивачем періодів нарахування пені (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті наданих телекомунікаційних послуг, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2 169,70 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2450,49грн. та 3% річних у розмірі 862,71 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням викладених при розрахунку пені обставин.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача становить 2 924,03 грн. та 860,64 грн. відповідно.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені та інфляційних втрат у розмірі, які є меншими, ніж визначені судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

В іншій частині (2,07 грн.) заявлених до стягнення 3% річних необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно (за більший період).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості у розмірі 53898,20 грн., пені у розмірі 2 119,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 450,49 грн. та 3% річних у розмірі 860,64грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Газетний комплекс "Інтернет-медіа" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 2/34; ідентифікаційний код 30633937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А; ідентифікаційний код 34726705) заборгованість у розмірі 53898,20 грн., пеню у розмірі 2119,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 450,49 грн., 3% річних у розмірі 860,64грн., державне мито у розмірі 593,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,99 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –16.02.2011 р.